Задачі для розв’язання

Задача 3.1

Трудомісткість річної програми дільниці Fч = 31200 нормо-годин; питома вага машинного часу в нормі Км.ч = 0,5; коефіцієнт участі даного інструменту в обробці деталей Куч = 0,15; допустима величина сточування робочої частини інструменту при заточуванні деталей R=2 мм; середня величина шару, який знімається при кожному заточуванні r =0,1. Тривалість стадії роботи інструменту між двома заточуваннями tст = 2 години. Коефіцієнт передчасного зносу інструмента μ = 0,05. Визначити потребу у фрезах на річну програму в умовах одиничного виробництва для дільниці вертикально-фрезерних верстатів (Квит).

Задача 3.2

Необхідно розрахувати експлуатаційний (Zц) та обліковий (Zк) фонди інструменту цеху за наступних умов. В цеху встановлено Спр=18 металорізальних верстатів. Доставка інструменту в цех здійснюється 1 раз на 2 доби, а період знімання інструменту – 2 рази на зміну. Одночасно на кожному робочому місці знаходиться n_і = 6 різці. Цех працює в 3 зміни на добу по 8 годин у зміну. На виконання річної виробничої програми цеху необхідно Qр = 75000різців. Період однієї стадії заточування інструменту – Тз = 16 годин. Коефіцієнт страхового запасу інструменту на робочих місцях і в інструментально-роздавальній коморі (ІРК) Кз=0,1. Доставка інструменту в ІРК із центрального інструментального складу (ЦІС) здійснюється 2 рази на місяць tн = 15 днів.

Тема 4 Організація енергетичного господарства

В цьому параграфі приведені задачі на визначенням кількості одиниць палива, електроенергії, пари, стислого повітря, води і інших джерел енергії для виробничих і побутових цілей підприємства.

Методичні вказівки

Кількість одиниць палива для виробничих потреб підприємства (термічної обробки металу, плавки металу, сушки ливарних форм, стрижнів тощо) визначається по формулі:

,(4.1)

де q  норма витрат умовного палива на одиницю продукції, що випускається;

N  обсяг випуску продукції за розрахунковий період у відповідних одиницях вимірювання (т, шт. тощо);

К_е  калорійний еквівалент вживаного виду палива.

Кількість одиниць палива для опалювання виробничих, адміністративних і інших будівель визначається по формулі:

,(4.2)

де q_т  норма витрати тепла на 1 м³ будівлі при різниці зовнішньої і внутрішньої температур в 1ºС, ккал/годин;

t_о  різниця зовнішньої і внутрішньої температур опалювального періоду, °С;

F_д  тривалість опалювального періоду, годин;

V₃  об'їм будівлі (по зовнішньому його обміру), ;

К_у  теплотворна здатність умовного палива (7000 ккал/кг);

η_κ  коефіцієнт корисної дії котельної установки (приймаємо η_κ = 0,75).

Кількість електроенергії (кВт/годин) для виробничих цілей (плавка, термообробка, зварювання тощо) розраховується по формулі:

,(4.3)

де W_у  сумарна встановлена потужність електромоторів устаткування, кВт;

F_е  фонд ефективного часу роботи споживачів електроенергії за планований період (місяць, квартал, рік), годин;

К_З  коефіцієнт завантаження устаткування;

К_о  середній коефіцієнт одночасної роботи споживачів електроенергії;

К_С  коефіцієнт корисної дії живлячої електричної мережі;

η_е  коефіцієнт корисної дії встановлених електромоторів.

Кількість електроенергії для виробничих цілей можна визначити також по наступних формулах:

Р_ел = W_у·η_С · F_е, (4.4)

та

, (4.5)

де η_С  коефіцієнт попиту споживачів електроенергії;

соs φ  коефіцієнт потужності встановлених електродвигунів;

К_м  коефіцієнт машинного часу електроприймачів (машинний час роботи устаткування).

Коефіцієнт попиту споживачів електроенергії визначається по формулі:

.(4.6)

Кількість електроенергії для освітлення приміщень визначається по формулах:

, (4.7)

або

, (4.8)

де С_св  чисельність світильників (лампочок) на ділянці, в цеху, підприємстві, шт.;

Р_ср  середня потужність однієї лампочки, Вт;

h  норма освітлення 1 м² площі (по ДСТУ), Вт;

S  площа будівлі, м².

Кількість пари для виробничих цілей визначається на основі питомих норм витрат відповідного споживача. Наприклад, на обігрів сушильних камер періодичної дії (на 1 т деталей, що обігріваються) витрачається 100 кг/годин; для безперервно діючих камер (конвеєрних)  45-75 кг/годин.

Кількість пари для опалювання будівлі визначається по формулі:

, (4.9)

де q_п  витрата пари на 1 м³ будівлі при різниці зовнішньої і внутрішньої температур в 1 °С;

i  тепловміст пару (приймається 540 ккал/кг).

Кількість стислого повітря для виробничих цілей (м³) визначається по формулі:

,(4.10)

де 1,5  коефіцієнт, що враховує втрати стислого повітря в трубопроводах і в місцях нещільного їх з’єднання;

d  витрата стислого повітря при безперервній роботі приймача повітря, м³/години;

К_вик  коефіцієнт використовування приймача повітря в часі;

m  число найменувань приймачів повітря.

Кількість води для виробничих цілей можна визначити за нормативами, виходячи з годинної витрати. Наприклад, годинна витрата води на промивку деталей в баках складає 200 л. Для деяких виробничих цілей (для охолоджуючих рідин) кількість води визначається по формулі:

, (4.11)

де q_В  годинна витрата води на один верстат, л.