- •1. Мета і завдання дисципліни і її місце у навчальному плані
- •1.1. Мета викладання дисципліни
- •1.2. Завдання вивчення дисципліни
- •1.3. Взаємозв’язок з іншими дисциплінами
- •2. Тематичний план дисципліни
- •2.1.1. Тематичний план дисципліни з розподілом навчального часу
- •2.1.2. Тематичний план дисципліни з розподілом навчального часу
- •2.2. Зміст тем дисципліни Змістовий модуль 1
- •Тема 1. 1. Макроекономіка як наука
- •Тема 1.2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •Тема 1.3. Ринок праці
- •Тема 1.4. Товарний ринок та економічна рівновага
- •Тема 1.5. Грошовий ринок
- •Тема 1.6. Інфляційний механізм
- •Змістовий модуль 2
- •Тема 2.1. Споживання домогосподарств
- •Тема 2.2. Приватні інвестиції
- •Тема 2.3. Сукупні витрати та ввп
- •Тема 2.4. Держава в системі макроекономічного регулювання
- •Тема 2.5. Зовнішньоекономічна діяльність
- •Тема 2.6. Економічна динаміка
- •2.3. Плани лекцій
- •2.5. Плани практичних занять
- •2.6. Завдання для самостійної роботи студентів
- •2.7. Завдання для індивідуальної роботи
- •3. Методи навчання
- •4. Система поточного і підсумкового контролю знань студентів
- •4.1 Оцінювання знань студентів при поточному контролі
- •4.2. Завдання для поточного контролю студентів заочного відділення
- •4.3. Оцінювання знань студентів при проведенні підсумкового контролю
- •4.4. Основні питання курсу, що виносяться на екзамен
- •4.5. Зразок екзаменаційного білета
- •Екзаменаційний білет 28
- •4.6. Оцінювання участі студентів в олімпіадах, конкурсах, наукових конференціях
- •5. Навчально-методичні матеріали до дисципліни
- •5.1. Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні матеріали та вказівки до використання в навчальному процесі
4.3. Оцінювання знань студентів при проведенні підсумкового контролю
Підсумковий (семестровий) контроль з дисципліни “Макроекономіка” проводиться у формі іспиту. Проведення іспиту – це найважливіший метод контролю та оцінки знань студентів з дисципліни. Умовою допуску до іспиту є виконання усіх обов’язкових робіт і завдань з дисципліни.
Завданням іспиту є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо.
Іспити проводяться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань. На іспит виносяться вузлові питання, тестові завдання, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати окремі знання і застосувати їх при вирішенні практичних задач тощо. Перелік питань, що охоплюють зміст програм дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань визначаються кафедрою, включаються до робочої програми дисципліни і доводяться до студентів на початку семестру.
Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит. Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 40 балів включно.
Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 40 балів. Рівню 40-32 балів відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу; засвоєння основної та додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; уміння використовувати їх для розв’язання як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей у розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу.
31-25 балів ставиться, якщо студент повністю засвоїв навчальний матеріал, знає основну літературу, викладає матеріал у логічній послідовності, робить певні узагальнення і висновки, але не наводить практичних прикладів у контексті тематичного теоретичного матеріалу або допускається незначних помилок у формулюванні термінів, категорій.
25-20 балів ставиться у випадках, коли студент засвоїв в основному матеріал лекційного курсу, дає неповну відповідь на поставлене теоретичне запитання, допустився грубих помилок при розв’язанні практичних ситуаційних завдань.
Якщо відповіді студента оцінені менше ніж у 20 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку. У цьому разі отримані результати поточного контролю не враховуються.
Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю знань ( за умови, що студент набрав 30 балів і вище) та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що студент набрав 20 балів і вище).
До залікової екзаменаційної відомості заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту ( загальна підсумкова оцінка). Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою в діапазоні від 0 до 100 балів (включно).
Таблиця 4.1 – Шкала перерахунку оцінок результатів контролю знань студентів
Національна |
Університетська |
ECTS |
5 (відмінно) |
90-100 балів |
А (відмінно) |
4 (добре) |
85-89 балів |
В (дуже добре) |
75-84 балів |
С (добре) | |
3 (задовільно) |
70-74 балів |
О (задовільно) |
60-69 балів |
Е (достатньо) | |
2 (незадовільно) |
35-59 балів |
РХ (незадовільно) – з можливістю повторного складання блоку змістових модулів |
1 -34 балів |
Р (незадовільно) – з обов'язковим повторним вивченням блоку змістових модулів |
Для організації поточного контролю в даній робочій програмі розподілена загальна кількість балів, за якими оцінюється вся поточна робота, між відповідними-об'єктами контролю.