4.2 Пилові кліщі

З побутовим пилом як середовищем проживання тісно пов'язані бактерії, синьо-зелені водорості, гриби (плісняві і дріжджові), актиноміцети, а також різні членистоногі. З членистоногих особливий інтерес представляють синантропні кліщі, а також акароїдних кліщі амбарного комплексу, які продукують алергени, які є вторинним чинником розвитку А3: алергічного риніту, атопічного дерматиту та бронхіальної астми.

У житлових приміщеннях виявлено 39 видів кліщів, при цьому далеко не всі вони мають відношення до алергії. Відмінною рисою кліщового комплексу домашнього пилу є присутність у ньому D. Pteronyssinus, який в природі поки не виявлено. Зниження числа кліщів і концентрації кліщових алергенів відбувається з кінця січня до квітня, а наростання - з кінця червня до кінця жовтня. У кожній конкретній квартирі сезонна динаміка чисельності носить індивідуальний характер, що змінюється по містах. Ці дані дозволяють визначити період, найбільш сприятливий для лікування алергічних хворих та проведення профілактичних заходів.

У 28 г пилу живе до 42 000 пилових (сапрофітних) кліщів, продукти життєдіяльності яких є найпотужнішими з відомих на сьогоднішній день алергенів.

Кліщ може стати постійним супутником людини протягом всього його життя. Основним харчуванням для кліща є омертвілі клітини шкіри. А в рік людина втрачає до 2-х кг шкіри, основна маса якої залишається на постільній білизні. Тому основним місцем проживання і розмноження кліщів є ліжко, килими з натуральним ворсом, місця скупчення пилу і т.д. У ліжку людини живуть до 2 млн. кліщів, - це оптимальне середовище для їх проживання і розмноження.

Основну небезпеку для людини становлять як самі кліщі так і продукти його життєдіяльності (найсильніші з відомих на сьогоднішній день алергенів!). 70% алергічних захворювань дихальних шляхів зумовлені присутністю саме цих речовин.

Мабуть, акарофауна житлових приміщень трансформувалася паралельно з житлом (від печер до сучасного житла). Історично у формуванні акарокомплекси домашнього пилу брали участь кліщі багатьох таксонів, колонізуючи житло людини в різний час. Якщо не враховувати кліщів, які випадково потрапили в домашній пил, і хижих кліщів, то в основному це астигматичних кліщі, які мали систему преадаптаціі до умов проживання в житло людини і в першу чергу трофічну спеціалізацію. В оселі людини ці кліщі знайшли умови, подібні до їх природними біотопами. Так, пірогліфіди, за природою керотофагі і Нідіколи, знайшли відповідний харчовий субстрат та абіотичні умови в ліжку людини. Амбарні кліщі, сапрофаги, заселяють в природі розкладаються рослинні залишки, гнізда й нори гризунів, успішно колонізували в житло людини його продуктів та домашнього пилу, до складу якої входять частинки їжі людини і різноманітна мікрофлора. Всіх кліщів, що мешкають в домашньому пилу, об'єднують прямі і непрямі трофічні зв'язки з грибами.

Пилові кліщі - це мікроскопічні, схожі на павуків істоти (див. додаток 1), що живуть у ліжках, килимах і м'яких меблів. Отшелушівшіхся шматочки шкіри і частинки тіл мертвих кліщів містять речовини, які можуть служити причиною виникнення астми або алергічних нападів у людей з підвищеною чутливістю. Слід пам'ятати, що навіть у тих, хто не схильний до алергії на пилових кліщиків, при дії великих кількостей цих мікроорганізмів може виникнути алергічна реакція.

Пилові кліщики присутні майже в кожному будинку, хоча їх навряд чи хтось побачить, так як вони дуже малі. Особливо швидко вони розмножуються в теплих і вологих місцях. Що людина може зробити, щоб підтримувати низький рівень зараженості пиловими кліщиком? Необхідно не допускати перевищення вологості і конденсату в приміщеннях. Зокрема, провітрювати постільна білизна перед тим, як застеляти ліжка, і забезпечувати вентиляцію приміщення. Необхідно забезпечувати чистоту і сухість килимів, підтримувати максимально можливу чистоту і не допускати скупчення пилу в своїй оселі. Якщо хто-небудь з членів сім'ї схильний до алергії, треба постаратися зробити наступні заходи: зменшити кількість предметів, на яких може накопичуватися пил, особливо якщо їх важко чистити. Цього можна домогтися, зберігаючи книги і непотрібні речі в закритих місцях і прибираючи одяг та інші предмети в шафи і комоди. Регулярно чистити поверхні і предмети, на яких осідає пил (в тому числі віконні штори), за допомогою вологої ганчірки; чистити м'які меблі, фіранки, килими й підлоги, користуючись для цього пилососом з високоефективним фільтром, регулярно міняти фільтри; пилососити матраци кожні два тижні ; користуватися простирадлами, наволочки і підодіяльник, які можна прати при температурі не нижче 60 ° C, стирати їх, принаймні, кожні два тижні; замінювати подушки новими кожні шість місяців (цього не потрібно, якщо у подушок спеціальні покриття; див. нижче ). Замінювати звичайні ковдри (ватяні, байкові) на ковдри, зроблені з синтетичного матеріалу; пилові кліщі також можуть міститися в м'яких іграшках, тому зведіть до мінімуму контакт схильних до алергії членів сім'ї з такими іграшками.

Замість пористих матеріалів використовуйте лінолеум або вініл для покриття підлог, або кахельні плитки або дерево. Якщо ви хочете мати килими, то вибирайте синтетичні з дуже коротким ворсом, так як у них буде менше кліщиків, ніж у вовняних килимах з довгим ворсом, або бавовняні килимки, які можна прати при високих температурах (60 ° C), і стирайте їх регулярно . При покупці предметів мебеліровкі вам слід подумати про заміну стільців і диванів з тканим покриттям плетеними меблями, або меблями з покриттям з парусини, шкірозамінника або шкіри; такі меблі легко чистити, і на її поверхні не скупчуються пилові кліщики. Крім того, існують спеціальні прилади, наприклад, повітряні фільтри, іонізатори, осушувачі та механічні пристрої для вентиляції з утилізацією тепла. Вони також можуть допомогти зменшення алергічних симптомів, однак їх ефективність в повній мірі ще не випробувана.