- •Анотація
- •Аннотация
- •Розділ 1 біологічні особливості, екологічні умови та прийоми і елементи технології вирощування капусти білоголової (Огляд літератури)
- •1.1. Походження і ботанічна класифікація капусти білоголової
- •1.2. Біологічні та морфологічні особливості капусти білоголової]
- •1.3. Екологічні умови вирощування капусти білоголової
- •1.4. Прийоми і елементи технології вирощування капусти білоголової
- •1.5. Схеми розміщення, густота рослин та площа живлення при вирощуванні капусти білоголової
- •Розділ 2 Умови та методика проведення досліджень
- •2.1. Місце проведення дослідів
- •2.2. Ґрунтово-кліматичні умови
- •2.3. Методика проведення досліджень
- •Сорт капусти білоголової Харківська зимова:
- •Гібрид капусти білоголової Новатор f1 (Novator f1):
- •Гібрид капусти білоголової Адаптор f1 (Adaptor f1):
- •Гібрид капусти білоголової Структа f1 (Strukta f1):
- •Гібрид капусти білоголової Бузоні f1 (Busoni f1):
- •Розділ 3 Основні результати досліджень
- •3.1. Технологічні прийоми вирощування капусти білоголової
- •3.2. Вплив досліджуваних факторів на ріст та розвиток рослин капусти білоголової
- •3.3. Продуктивність та урожайність капусти білоголової залежно від густоти рослин
- •Фенологічні спостереження за рослинами капусти білоголової в 2013 р.
- •Фенологічні спостереження за рослинами капусти білоголової в 2014 р.
- •Маса одного качана і урожайність гібридів іноземної селекції капусти білокачанної залежно від схеми розміщення та густоти рослин в 2013 р.
- •Маса одного качана і урожайність гібридів іноземної селекції капусти
- •Маса однієї головки і урожайність капусти білоголової
- •Розділ 4 Економічна та біоенергетична оцінка вирощування капусти білоголової
- •4.1. Економічна оцінка вирощування капусти білоголової
- •4.2. Біоенергетична оцінка вирощування капусти білоголової
- •Економічна ефективність вирощування гібридів капусти білоголової
- •Розділ 6 Заходи з охорони природи
- •Висновки
- •Рекомендації виробництву
- •Список Використаних джерел
- •Додатки
3.2. Вплив досліджуваних факторів на ріст та розвиток рослин капусти білоголової
За фенологічними спостереженнями виявилось, що найбільш раннім гібридом капусти білоголової іноземної селекції є Структа F1 (Strukta F1) – масове утворення качана було спостережено 11.08.2013 року (табл. 3.1), 01.08.2014 року (табл. 3.2).
Інші гібриди – Новатор F1 (Novatоr F1) 14.08.2013 року (табл. 3.1), 5.08.2014 року(табл. 3.2); Адаптор F1 (Adaptor F1) 21.08.2013(табл. 3.1), 10.08.2014 року (табл. 3.2; і більш пізньостиглим гібридом виявився Бузоні F1 (Busoni F1) 23.08.2013 року (табл. 3.1), 19.08.2014 року (табл. 3.2). Масове утворення качанів було відмічено 4.09.2013-18.08.2013-19.09.2013 року, 13.08.2014 – 27.08.2014 – 5.09.2014 року. Збирання врожаю всіх гібридів капусти білоголової було проведене 8.10.2013 р., 7.10.2014 р.
Порівняно з контрольним сортом Харківська зимова значних відхилень по проходженню рослинами фенологічних фаз спостережено не було (табл. 3.1-3.2).
Густота рослин не мала суттєвого впливу на строки проходження фенологічних фаз розвитку капусти білоголової.
За даними 2013 року висота рослин капусти білоголової всіх гібридів при висадці становила 5см (рис. 3.1). В процесі росту і розвитку цей показник збільшувався до 40,5-43,5см у гібрида Структа F1, до 37,8-41,2см – у гібрида Новатор F1, до 35,6-40,0см – у гібрида Адаптор F1, до 32,2-37,5 см – у гібрида Бузоні F1.
У 2014 році висота при висаджуванні становила 10,3-13,6 см. ( див. рис. 3.1.). В процесі росту і розвитку цей показник збільшувався до 47,9-58,5см у гібрида Структа F1, до 48,0-53,6см – у сорту Харківська зимова (контроль), до 46,3-48,2 см – у гібрида Новатор F1. В процесі досліджень нами було відмічено тенденцію до зменшення висоти рослин на всіх гібридах при загущенні від 28,6 до 47,6тис.шт/га порівняно з контрольною густотою – 28,6 тис. шт. рослин на 1 га.
Кількість листків на рослинах капусти білоголової при висадці 11.06.2013 року була однакова – 3 шт. (рис. 3.2). Протягом вегетаційного періоду цей показник збільшувався у всіх гібридів до 21,0-22,2 шт.
При висаджуванні 30.05.2014 році кількість листків на всіх гібридах становила – 5 шт. ( див. рис. 3.2). За вегетацію цей показник збільшувався на гібридах Структа F1, Новатор F1, Адаптор F1 та сорті Харківська зимова (контроль) до 18,7 шт., а у гібрида Бузоні F1 до 15,3 шт.
У 2013- 2014 році діаметр розетки листків при висадці розсади на всіх рослинах капусти білоголової був однаковий і становив 5 см (рис. 3.3).
В процесі росту і розвитку рослин у 2013 році він збільшувався до 39,8-41,2 см у гібрида Структа F1; до 36,4-40,9 см – у гібрида Новатор F1; до 33,9-40,3 см – у гібрида Адаптор F1, 27,8-38,8 см – у гібрида Бузоні F1
У 2014 році за вегетацію цей показник збільшувався до 58,7-61,5 см у гібрида Новатор F1; до 53,9-59,6 см у гібрида АдапторF1; до 64,2-68,3 см – у сорту Харківська зимова (контроль); до 63,6-67,4 см – у гібрида Структа F1; до 45,2-43,0 см – у гібрида Бузоні F1.
3.3. Продуктивність та урожайність капусти білоголової залежно від густоти рослин
В 2013 році маса однієї головки капусти білоголової на контрольному варіанті (сорт капусти білоголової вітчизняної селекції Харківська зимова, густота рослин 28,6 тис.шт./га) становила 1, 68 кг. На цій же густоті рослин дослідження попоказали, що на всіх рослинах капусти білоголової маса однієї головки зменшувалась у гібрида Новатор F1 маса головки становила 1,008 кг; у гібрида Адаптор F1- 1,514 кг; у гібрида Структа F1- 1,541 кг та гібриду Бузоні F1- 1,138 кг. (табл. 3.3).
Урожайність на контролі (сорт Харківська зимова, густота рослин 28,6 тис.шт./га) становила 48,1 т/га у 2013 р. На гібридах Новатор F1 – 28,8; Адаптор F1 – 43,3; Структа F1 – 44,1 та Бузоні F1- 32,5 при цій же густоті рослин спостерігали, що на всіх рослинах капусти білоголової маса однієї головки зменшувалась порівняно з контрольним сортом (НІР 05 = 4, 25 т/га).
Дослідження по вивченню густоти рослин на нових гібридах іноземної селекції показали, що маса однієї головки в умовах 2013 року зменшувалась на 0,17 – 0,375 кг при загущенні від 28,6 до 47,6 тис. шт./га на всіх гібридах капусти білоголової (НІР05=0,12 кг). Недостовірне зменшення (на 0,17 кг) було спостережено при загущенні від 28,6 до 35,7 тис. шт./га гібриду Новатор F1 (табл.3.3).
За даними 2014 року, дослідження показали, що на всіх рослинах капусти білоголової маса однієї головки зменшувалась на 0,006 - 0,173 кг при загущенні від 28,6 до 47,6 тис. шт./га. (табл.3.4.)
Урожайність капусти білоголової на контрольному сорті становила 61,9-94,9 т/га залежно від густоти рослин. На гібридах Новатор F1, Адаптор F1,Структа F1 та Бузоні F1 цей показник був дещо нижчим і становив 29,6 -42,8; 34,5 - 50,5 т/га; 58,4 – 89,0 т/га та 26,8 – 46,4 т/га відповідно.
Загущення рослин від 28,6 до 47,6 тис. шт./га. призводило до збільшення рівня врожайності по всіх досліджуваних сортах (гібридах) на 2,6 – 33,0 т/га при НІР05 = 5,45 т/га.
В середньому за 2013-2014 рр. (див. табл. 3.5) спостерігали практично таку ж закономірність, як і окремо по кожному року. При загущенні від 28,6 до 47,6 тис.шт./га маса 1 головки зменшується від 1,922 до 1,776 кг на сорті Харківська зимова (контроль), від 1,021 до 0,823 кг – на гібриді Новатор F1, від 1,360 до 1,100 кг – на гібриді Адаптор F1, від 1,792 до 1,607 кг – на гібриді Структа F1, та від 1,037 – 0,836 кг – на гібриді Бузоні F1.
При зменшенні маси однієї головки, але за рахунок збільшення кількості рослин на площі рівень врожайності при загущенні в середньому за 2 роки збільшується: від 48,1 до 61,9 т/га – на сорті Харківська зимова (контроль), від 28,8 до 29,6 т/га – на гібриді Новатор F1, від 44,1 до 58,4 т/га – на гібриді Структа F1.Залежно від сортів та гібридів в середньому за два роки відмічали незначну різницю у гібридів іноземної селекції порівняно з контрольним сортом Харківська зимова.(див. табл. 3.5)
Таблиця 3.1