2.3. Методика проведення досліджень

Метою досліду «Оптимізація прийомів та елементів технології вирощування капусти білоголової в Лівобережному Лісостепу України» було визначення найбільш продуктивних сортів і гібридів капусти білоголової та встановлення для них оптимальної схеми розміщення та густоти рослин в природно-кліматичних умовах нашої зони.

В дослідженнях ставилось завдання визначення рівня урожайності капусти білоголової залежно від досліджуваних факторів, а також проведення супутніх спостережень – фенологічних та біометричних з їх порівняльною характеристикою між варіантами досліду.

Дослідження проводили згідно з вимогами „Методики дослідної справи в овочівництві і баштанництві”, 2001 р. і „Методики полевого опыта в овощеводстве и бахчеводстве”, 1992 р [26, 27].

Для виконання запланованих завдань досліджень дотримувались наступних схем досліду:

Таблиця 2.2

Схема досліду:

№ п/п	Гібрид	Схема розміщення рослин, см	Густота рослин, тис. шт./га	Площа живлення рослин, м^2
1	Харківська зимова (контроль)	(40+100)х50 к	28,6	0,35
2		(40+100)х40	35,7	0,28
3		(40+100)х30	47,6	0,21
4	Новатор F1	(40+100)х50 к	28,6	0,35
5		(40+100)х40	35,7	0,28
6		(40+100)х30	47,6	0,21
7	Адаптор F1	(40+100)х50 к	28,6	0,35
8		(40+100)х40	35,7	0,28
9		(40+100)х30	47,6	0,21
10	Структа F1	(40+100)х50 к	28,6	0,35
11		(40+100)х40	35,7	0,28
12		(40+100)х30	47,6	0,21
10	Бузоні F1	(40+100)х50 к	28,6	0,35
11		(40+100)х40	35,7	0,28
12		(40+100)х30	47,6	0,21

В основу побудови схеми досліду було покладено метод розщеплених ділянок. Головні ділянки (ділянки першого порядку) з різними гібридами поділяються на ділянки другого порядку з різною площею живлення рослин та різною густотою рослин.

Повторність в досліді чотириразова. Площа облікової ділянки – 21 м² (7.5x2.8 м). Попередник – кукурудза цукрова.

З усіх сторін ділянок були закладені захисні зони із висаджених рослин капусти білоголової відповідного гібриду.

В обох дослідах проводили наступні обліки та спостереження:

1. Спостереження за метеорологічними показниками (середньодобова, температура повітря, кількість опадів, вологість повітря);

2. Фенологічні спостереження (висадка розсади у відкритий грунт, початок і масове формування продуктового органа, технічна стиглість, збирання);

3. Біометричні вимірювання на десяти рослинах у двох несуміжних повторностях – при висаджуванні у відкритий грунт, у фазу формування продуктового органу, у фазу технічної стиглості та при збиранні (рахували кількість листків на рослині, вимірювали висоту рослини, діаметр розетки листків в двох перпендикулярних напрямках, діаметр головки, кількість покривних листків, при збиранні – маса качана з покривними листками і без них);

4. Облік густоти рослин проводився після висадки, після приживання та при збиранні на всіх ділянках досліду;

5. Облік врожайності проводився ваговим методом при збиранні на всіх ділянках досліду з поділом врожаю на товарну і нетоварну частини, згідно з вимогами діючих стандартів;

6. Статистичну обробку одержаних даних проводили методом дисперсійного аналізу за Б.А. Доспєховим, 1985 р [18].

7. Біоенергетичну оцінку виконували згідно вимог „Методика біоенергетичної оцінки технологій в овочівництві”, 1999 р [5].

Дослідження проводили з наступними сортами і гібридами капусти білоголової: