38.Організація потокового та автоматизованого виробництва

Потокове виробництво – це вища форма організації виробництва для якої характерні такі особливості: розподіл технологічного процесу на певні операції і закріплення їх за конкретними робочими місцями; чітко визначена тривалість операцій; розміщення робочих місць лише за порядком технологічного процесу виготовлення виробу; оснащення ліній транспортними пристроями для переміщення виробів та для регулювання ритму потокової лінії. Для здійснення цієї форми організації виробництва необхідні техно­логічні, конструкторські, організаційні та матеріальні передумови. Технологічні передумови – розчленування технологічного процесу на ок­ремі операції, підбір обладнання на кожній з них таким чином, щоб забезпе­чити ритм потокової лінії. Конструкторські передумови – дотримування однотипності конструкцій, взаємозамінюваності елементів конструкції і технологічності, стандартизації вузлів і деталей виробів, розчленованості виробу на блоки і вузли, які можна складати паралельно до загального складання. Організаційні передумови – достатній обсяг виробництва для повного завантаження робочих місць, чітка спеціалізація робочих місць, забезпечення системи їх обслуговування, визначення режиму роботи потокової лінії, регла­ментовані перерви.  Матеріальні передумови – організація безперебійного матеріально-тех­нічного постачання виробництва, забезпечення кожного робочого місця необ­хідним запасом комплектів оснащення. Важливими організаційно-виробничими заходами запровадження потоко­вого виробництва є розрахунок потокової лінії та забезпечення її безперервної роботи. Система автоматизації виробництва потрібна в першу чергу для забезпечення управлінського, бухгалтерського і податкового обліку в єдиній інформаційній базі.

В сучасному підприємстві комплексна система автоматизації виробництва повинна враховувати безліч нюансів, а саме:

• забезпечення зв'язку між різними підрозділами;

• облік всіх вимог цих підрозділів;

• видача звітних даних в необхідній підрозділу формі;

• введення даних в одну єдину базу;

• організація доступу співробітників до даних, обмеженого виробничої областю.

39.Організаційно-виробниче забезпечення якості та конкурентоспроможності продукції.

Поняття і строки, використовувані у сфері управління якістю, визначаються міжнародними і національними стандартами. Міжнародний стандарт 180:8402—94 містить строки щодо якості, пояснює їх сутність і те, як вони застосовуються в стандартах 180:9000 "Системи якості".

Якість — це сукупність характеристик об'єкта щодо його спроможності задовольняти встановлені і передбачувані потреби.

Об'єкт — це загальне поняття, що може бути індивідуально описане і розглянуте, тобто включає не тільки продукцію, а й діяльність або процес, організацію або особу.

Ознакою продукції є якісна або кількісна характеристика будь-яких її властивостей або станів. До якісних ознак належать колір матеріалу, форма виробу, наявність на поверхні деталі антикорозійного або декоративного покриття, спосіб скріплення деталей виробу (зварювання, клепка), спосіб настроювання або регулювання технічних пристроїв (ручний дистанційний, напівавтоматичний). Якісні ознаки можуть мати альтернативний характер і тільки два взаємовиключних варіанти, наприклад наявність або відсутність захисного покриття на деталях, наявність або відсутність дефектів. Оцінювання конкурентоспроможності продукції може здійснюватись проведенням групових експертиз висококваліфікованими фахівцями, методом опитування споживачів, для чого організовують відповідні презентації, виставки, семінари, ярмарки. Найбільш конкретним методом оцінювання конкурентоспроможності є її розрахунок на основі головних параметрів продукції, тобто технічних, економічних, нормативних і патентно-правових показників.

> Технічні - класифікаційні (особливості продукції, її належність до конкретної групи, типу, виду); технічної ефективності (новизна технічного рівня продукції); конструктивні (основні проектно-конструкторські рішення, надійність і довговічність, технологічність); ергономічні (відповідність продукції особливостям і властивостям організму людини); естетичні (зовнішній вигляд і форма продукції); екологічні (відповідність вимогам захисту навколишнього середовища).

> Економічні - дають вартісне оцінювання витрат споживача на придбання й експлуатацію продукції, тобто ціни споживання: ціна товару, витрати на транспортування, установку, наладку, купівлю технічної документації, навчання персоналу, технічне обслуговування, ремонт, пальне, електроенергію, сплату податків, утилізацію відходів.

> Нормативні - визначають відповідність продукції обов'язковим стандартам.

> Патентно-правові - визначають патентну відповідність продукції, тобто наявність у виробі оригінальних технологічних рішень, ще не підпадають під дію існуючих патентів.