10.Персонал підприємства, продуктивність і оплата праці.

ід персоналом підприємства розуміється сукупність найнятих працівників різних професійно-кваліфікаційних груп, зайнятих на підприємстві відповідно до штатного розкладу, а також працюючі власники організації, які одержують на підприємстві (фірмі) заробітну плату.  Згідно з характером функції , що виконуються , персонал підприємства поділяється на чотири категорії: керівники , спеціалісти ,службовці , робітники. Керівники – фахівці, що займають не рівні посади , приймають рішення і несуть за них відповідальність в силу високого рівня наукової і освітньої підготовки. На кожному підприємстві є п’ять керівників : генеральний директор, фінансовий директор, технічний директор і головний бухгалтер. Спеціалісти - працівники, які виконують інженерно-технічні, економічні та інші функції. Їх на підприємстві є 8. Ними є маркетолог, юрист, бухгалтери, економісти, тощо. Службовці здійснюють підготовку та оформлення документів, облік та контроль, господарське обслуговування. Їх є 9: обліковці, секретарі, креслярі, касири.  Продуктивність праці – це виготовлення продукції одиницею виробництва за певний період або кількість витраченої праці на виготовлення одиниці продукції. Залежно від масштабності виконуваних трудових процесів розрізняють наступні види продуктивності пращ:

- глобальну;

- локальну;

- індивідуальну.

Глобальною продуктивністю праці (ПТг) називається узагальнений показник народногосподарської ефективності праці по країні в цілому, який розраховується шляхом віднесення основних макроекономічних показників (валовий національний продукт (ВНП), валовий внутрішній продукт (ВВП), національний дохід (НД)) до чисельності зайнятих в суспільно-господарському виробництві (чз)

Локальною продуктивністю праці (ПТл) називають показник ефективності праці по галузях промисловості, по групі підприємств, що випускають однорідну продукцію. Індивідуальною продуктивністю праці (ПТ називається результативність праці на конкретному робочому місці, в конкретному цеху тощо. Оплата праці - це встановлена угодою сторін (не нижче державного мінімуму) та передбачена колективними договорами, угодами систематична винагорода працівника за виконану роботу відповідно до трудового договору. Оплата праці є одним з елементів трудових правовідносин. Укладаючи трудовий договір, працівник домовляється про конкретний розмір оплати праці. Оплата праці провадиться згідно з його трудовим внеском і в різні періоди може бути неоднаковою

11.Інтелектуальний капітал.

Поняття інтелектуального капіталу нині трактується по-різному: 1) як знання; 2)як нематеріальні активи; 3) інтелектуальні активи, інтелектуальні ресурси.  Згідно з літературою, існує  таке визначення інтелектуального капіталу - це перетворення знань та нематеріальних активів в корисні ресурси, які дають конкурентні переваги індивідам, фірмам та  націям. [4]   З цього визначення видно, що інтелектуальний капітал може розглядатися на трьох рівнях: індивідуальному, корпоративному та суспільному.