Фенологічний календар розвиткусітчастої листокрутки (Adoxophyes orana) Зона – східний Лісостеп України

Рік спостережень	Кількість поколінь	Зимуюча стадія	Розвиток комах по місяцях і декадах																					Примітка
			Квітень			Травень			Червень			Липень			Серпень			Вересень			Жовтень
			1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3
Багаторічні спостереження	2	Гусениці ІІІ віку	-	-	-	-	- 0	- 0 +	0 + .	+ . -	. - 0	- 0 +	0 + .	+ . -	. -	-	-	-	-	-	-	-	-	До початку цвітіння: 4 – 10 гусениць/ 100 розеток Цвітіння: 2 гусениці/ 100 зав’язей

Умовні позначення:

0 – лялечка . - яйце

+ - імаго - - личинка

Період шкодочинності Заходи захисту

Багатоїдні гусениці сітчастої лістовійки пошкоджують яблуню, грушу, троянду, сливу, вишню, абрикос, черешню, смородину, агрус, ліщину, лимонник, фісташку, хміль, березу, бук, вільху, вербу, тополю, клен та ін.. Крім того, вони можуть розвиватися на трав'янистих рослинах, в тому числі бур'янах (лобода, полин). Пошкоджені плоди деформуються, загнивають в результаті зараження моніліозом, що різко знижує сортність і викликає опадання плодів. Гусениці 2 покоління більш шкідливими, ніж 1.

Захисні заходи. Агротехнічні: обрізка старих і хворих гілок. Біологічні: застосування біопрепаратів. Хімічні: Обробки інсектицидами проти перезимували гусениць навесні орієнтовно в фенофаз відокремлення бутонів яблуні і проти гусениць 2 покоління влітку в осередках, заселених шкідником. Прогноз і сигналізація з допомогою феромонних пасток і по метеопоказникам (Васильев, 1958).

3. Методика виявлення та обліку кількості листовійок в плодових насадженнях

У жовтні І-ІІ дек. (після листопаду) проводять осіннє обстеження садів для визначення стану популяцій основних шкідників, їх «запасу», що пішов на зимівлю. Збирають інформацію для розробки довгострокового прогнозу і планування заходів проти шкідників на наступний рік.

Яйцекладки листовійок обліковують на трьох скелетних гілках довжиною 1 м від штамбу.

У березні ІІІ дек. – квітень І дек. (до розпускання бруньок) проводять контрольні весняні обстеження для уточнення запасу шкідливих організмів після зимівлі, для уточнення обсягів робіт по захисту рослин. Збирають зимуючи стадії шкідників для лабораторного аналізу і наступних фенологічних спостережень.

Гілочки із яйцекладками заносять у приміщення зрізають з дерев та ставлять у воду чи вологий пісок. І витримують при температурі близько + 20º С до закінчення виходу шкідників (приблизно 5-8 днів). Після цього підраховують живих і загиблих, визначають причини загибелі. ЕПШ листовійки розанової – 1 кладка на 2 м гілок, плодової мінливої та сітчастої – 3 – 5 гусениці.

У квітні ІІ-ІІІ дек. (розпускання бруньок – зелений конус – початок цвітіння) проводять обстеження шкідливих організмів проти яких плануються винищувальні заходи до цвітіння дерев та відразу після цього.

На кожному дереві обліковують 100 листків (по 25 з 4-х боків дерева). Щільність листокруток визначають за кількістю листків обкручених павутиною з гусеницями. ПШ листокруток – 5-10 гусениць. (Кулєшов, 2008)

Для визначення початку льоту метеликів листовійок і спостереження за їх динамікою використовують феромонні пастки. Їх розміщують на стаціонарному місці, починаючи з моменту стійкого підвищення температури повітря в сутінки вище +16,5º С. Розміщують так, щоб мінімізувати попадання прямих сонячних променів на пастку. До початку льоту метеликів, пастки переглядають щодня, а з моменту фіксації перших метеликів — регулярно 1 раз на тиждень (Омелюта, 1986).