Таблиця 2. Біологічні особливості моніліозу (яблуня)

№	Хвороби	Назва збудника хвороби	Форма, місце зберігання інфекції	Інфекція			Умови, що сприяють ураженню рослин збудником хвороби
				первинна	вторинна
1	Моніліоз або плодова гниль	Monilia fructigena	Муміфіковані і уражені плоди	Аскоспори	Конідії	Низькі або високі температур,и низька вологість повітря

Пояснювальна записка до таблиці 2

1. Систематичний і якісний збір падалиці та гнилих плодів з дерева, видалення їх з саду та закопування в землю

2. Обприскування 1 % бордовською рідиною

3. Знищення плодожерки та інших плодопошкоджуючих шкідників

4. Підтримка чистоти у плодосховищах. Не вносити з врожаєм навіть слабо пошкоджених плодів, і видаляти ті на яких з’явилася гниль

5. Знімання з дерев сухих (муміфікованих) плодів і спалювання їх восени

Осот рожевий (Cirsium arvense). Належить до родини айстрових. Стебло пряме, розгалужене, вкрите волосками, висотою 40-160 см. Листки цілокраї, зубчасті, з міцними колючками по краях, перисторозсічені. Коренева система стрижнева. Розмножується насінням і кореневими паростками. Цвіте у червні – вересні. Суцвіття – кошик, квітки рожеві. Плід – сім’янка, насіння обернено-яйцевидне, розміром 2,5-4,5х0,7-1х1,7 мм, достигає у липні – серпні. Репродуктивна здатність – до 40 тис. насінин на одній рослині. Відомостей щодо термінів збереження життєздатності насіння в грунті немає. Проростає без періоду спокою у межах температур 4-40 ^оС. сходи з’являються з глибини 4-5 см у березні-квітні і у перший рік утворюють розетку.

Осот рожевий поширений повсюдно. Засмічує посіви ярих та озимих ярових, просапних і овочевих культур. Росте в садах, на неорних землях, узбіччях доріг. Відноситься до групи багаторічних дводольних коренепаросткових бур’янів. (Фісюнов, 1988)

Таблиця 3. Біологічні особливості осоту рожевого (яблуня)

Вид бур’янів	Родина	Агробіологічна група	Тип забур’яненості
Осот рожевий (Cirsium arvense).	Айстрові	Коренестрижневі	Коренестрижневий

Пояснювальна записка до таблиці 3

1. Проведення міжрядових оранок

2. Випасання худоби

3. Обприскування посівів гербіцидами Ураган Форте 500 SL, 50 % в.р.к.

4. Моніторинг фітосанітарного стану яблуневих насаджень Таблиця 4. Обстеження насаджень на чисельність яблуневої плодожерки, розповсюдженість моніліозу, їх епш на яблуні

Пор. №	Назва шкідливого організму (шкідника, хвороби), його фаза розвитку	Строк обліку, фенофаза рослини, календарний строк	Методи обліку	Облікова одиниця	ЕПШ
	Яблунева плодожерка (гусенички ІІІ віку) (гусенички І віку) (метелики) (гусенички)	Жовтень І-ІІ дек. (після листопаду) Квітень ІІ-ІІІ дек. (розпускання бруньок – зелений конус – початок цвітіння) Травень І-ІІІ дек. (цвітіння – опадання 3% пелюсток, замикання чашечки) Червень – липень (літній період – опадання зав’язі, утворення черешкової ямки, ріст і визрівання плодів, збір урожаю кісточкових культур,	Визначають кількість коконів з гусеницями у тріщинах і під відшаруваннями кори штамів На відстані 1 м від кореневої шийки, у ловчих поясах, що накладені у минулому році на штамби дерев з плодами (50 і більше). Додатково під обліковими деревами на 4-х ділянках по 0,25 м^2, що розміщують на відстані 1м від стовбура, оглядають рослинні рештки і шар грунту до 10 см глибиною. Метод ізоляторів (пряме спостереження), світло та феромонні пастки, метод сум ефективних температур Спостереження в ізоляторах за плодожерками, облік метеликів на світло- і феромонні та інші пастка. Розрахунки за методом сум ефективних температур. Для обліку плодожерок на кожні 1,5-5 га розвішують у північній кроні дерева на висоті 1,5-2 м феромону пастку на відстані неменше 50 м одна від одної. Встановлюють ловчі пояси з середини червня на стовбури 20 дерев з великою кількістю плодів. Кожен тиждень їх знімають, підраховують кількість гусеничок та лялечок плодожерки	Екз/дерево Екз/дерево Екз. Екз/дерево	10-15 гус. 5-7 гус 3-5 самців 10-15 гус.
	Моніліоз	Червень – липень (утворення і дозрівання плодів)	На 10 деревах кожного основного сорту, рівномірно розподілених по насадженню. Для цього під кожним деревом збирають без вибору у п’яти різних місцях по 50 плодів, визначають відсоток уражених плодів.	%	15-20%

( Омелюта, 1986)