Таблиця 10. Регламенти при застосуванні засобів захисту яблуні та потреба в засобах індивідуального захисту для працюючих з пестицидами

№	Назва преперату	Максимальне застосування	Період очікування	Строки виходу людей для виконання робіт			Потрібно механізаторів і підсобних робітників		Потреба в засобах індивідуального захисту
				механізованих	Ручних	Фартухів, шт			Комбінезонів, шт	Рукавиць, пар	Захисних окулярів, шт	Чобіт, пар	Протигазів, шт	Запасних патронів, шт
1	2	3	4	5	6	7		8		9	10	11	12	14	15
1	Ураган Форте 500 SL, 50 % в.р.к..	1	-	3	7	2		-		2	2	2	2	2	1
2	Люфокс 105 ЕС к. е.	2	30	3	7	2		-		2	2	2	2	2	1
3	Скор 250 ЕС к.е.	4	20	3	7	2		-		2	2	2	2	2	1
4	Карате Зеон 050 SC	2	14	3	7	2		-		2	2	2	2	2	1
5	Хорус 75 WG в.г.	4	30	3	7	2		-		2	2	2	2	2	1

Пояснювальна записка до таблиці 10

Особи, що контактують із пестицидами зобов’язані використовувати справні засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) з урахуванням властивостей препаратів, які застосовуються.

Добір ЗІЗ і контроль за правильністю їх використання забезпечують особи, відповідальні за проведення робіт із пестицидами.

Комплект ЗІЗ – спецодяг, спецвзуття, рукавиці, рукавички, захисні окуляри, респіратори або протигази повинні бути підібрані індивідуально та закріплені за кожним працюючим на весь період роботи. (М.Д. Євтушенко,2004)

6.Екологічні, економічні і технологічні аспекти інтегрованого захисту яблуні

6.1. Екологічне обґрунтування застосування заходів і засобів захисту культури від шкідливих організмів

Важливу роль у захисті рослин має відіграти біологічний метод захисту рослин, який є екологічно чистим. Сутність біологічного захисту рослин полягає в використанні проти шкідників і хвороб сільськогосподарських культур їх природних ворогів. Це можуть бути хижаки, паразити та хвороби чи антагоністи шкідливих комах та хвороб. Для цього вчені вивчають ці процеси у природі, встановлюють організми, які природно регулюють шкідника чи хворобу, переносять їх у лабораторії, розводять у достатній кількості і випускають знову у агросистеми при появі небезпечних для врожаю організмів.(Дядечко, 1989)

Головною відміною біологічного методу від хімічного методу захисту рослин є різниця між кінцевим продуктом. Ця різниця, в основному, полягає в відсутності в органічних продуктах залишків отрутохімікатів та мінеральних добрив. Медичними дослідами вже давно встановлено, що при вживанні продуктів харчування забруднених агрохімікатами відбувається процес постійного накопичення токсичних речовин в організмі людини. Рано чи пізно, наступить акумуляційний ефект, що приводить до враження печінки, пригнічення імунної та ендокринної системи та інш. Особливо небезпечне вживання продуктів, забруднених агрохімікатами для вагітних жінок та немовлят. У цьому випадку, майже невелика кількість агротоксикантів може призвести до незворотних негативних змін при розвитку плода та маленької дитини.

Отже, час в який ми живемо не дає нам права вагатися щодо потрібності, чи не потрібності розвитку біологічного методу захисту рослин. Якщо ми будемо рухатися повільним шляхом, чекаючи що все зробиться саме по собі, може так статися, що вже буде пізно починати зберігати своє природне багатство – чорноземи. Вони виснажаться агропідприємствами і безповоротно деградують. Рано чи пізно, природня родючість, завдяки якій ми виробляємо сьогодні сільгос-продукцію, знизиться до критичної межи. Подальша хімізація сільськогосподарського виробництва вже втрачає свій сенс. В розвинутих країнах швидко зростаючим попитом користується органічна продукція, яка безпечна для здоров’я громадян.

Хімічний метод захисту рослин від шкідливих організмів і тепер займає провідне місце серед заходів боротьби за збереження врожаю. Однак для багатьох розвинених країн актуальною стала потреба зменшення обсягів застосування пестицидів, принаймні на 50%. Це викликано низкою негативних явищ, які виникають у разі широкого використання хімічного методу, а саме: повсюди реєструється адаптація шкідливих видів, тобто виникають пестицидорезистентні (стійкі до пестицидів) форми в популяціях шкідників і фітопатогенів, частота виникнення стійких форм шкідливих організмів випереджає створення нових препаратів; у багатьох випадках пестициди проявляють біоцидну дію на корисну біоту; виникла проблема накопичення так званих пестицидних залишків, які здатні до міграції в різних системах, наслідком цього є забруднення сільськогосподарської продукції та попадання пестицидних залишків в організм людини; хімічні препарати недостатньо ефективні проти грунтових патогенів, які уражують кореневу систему рослин.

Зазначене вище спонукає до пошуку високоефективних і екологічно безпечних систем захисту рослин, які були б альтернативою хімічному методу. Серед методів інтегрованої системи захисту рослин важливе місце належить біологічному захисту рослин. (Шелестов, 1996)

Екологія — це наука , що займається вивченням взаємозв’язків у природному середовищі.

Природне навколишнє середовище, що часто називається просто навколишнім середовищем або довкілля — це всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, навколишнє середовище країни).

Біоценоз - це конкретна сукупність живих організмів на певному просторі суші або акваторії, що називається біотопом.

Агобіоценоз –у тому числі світ рослин, тварин і мікроорганізмів, що утворився внаслідок діяльності людини, фактично штучний біоценоз нездатний до тривалого самостійного існування.( Бей-Биенко,1966)