Таблиця 5. Строки обстеження на забур’яненість , типи забур’яненості та їх епш на яблуні

Обстеження	Види домінуючих бур’янів	Типи забур’яненості	ЕПШ бур’янів
			За кількістю шт./м^2
Основне	Осот рожевий	Коренестрижневий	8
Потенційна забур’яненість	-	-	-

Пояснювальна записка до таблиці 5.

Основне обстеження проводиться в третій декаді червня – другій декаді липня. В даному випадку на наявність в яблуневх насадженнях осоту рожевого ЕПШ якого складає 8 шт/м².

Потенційна засміченість полів. Цей показник визначається кількістю насіння бур’янів або їх вегетативних зачатків , що містяться в певному шарі грунту на одиницю площі. Восени після основного обробітку грунту та весною по двох діагоналях поля з допомогою бура або спеціальної лопати беруть проби з шарів грунту на глибині 1-10, 10-20, 20-30 см. Загальна маса зразка становить 1кг. Зразок грунту промивають через сито з отворами 0,25 мм, масу, що залишилась на ситі, розчиняють у насиченому розчині харчової солі, висушують, відбирають насіння бур’янів, розбирають його по видах, підраховують кількість і перераховують на 1 м² і на 1 га. (Білик, 1986)

Таблиця 6. Прогноз розвитку шкідливого організму

Назва шкідливого організму (шкідника, хвороби, буряна)	Вид прогнозу	Предиктори (фактори прогнозу)	Мета і час складання та завчасність
Яблунева плодожерка	Довгостроковий	Температура : СЕТ 100 ^оС - Виліт метеликів яблуневої плодожерки СЕТ 170 ^оС - Масовий літ СЕТ 230 ^оС - Вихід личинок яблуневої плодожерки (І віку) Вологість – 75%	За допомогою довгострокового прогнозу розвитку шкідливих організмів складають робочий план захисту озимої пшениці на наступний рік. Прогноз розробляють осінню після обліку зимуючої стадії шкідника та на основі пре дикторів протягом року.
Моніліоз		Низькі або високі температур,и низька вологість повітря
Осот рожевий		Температура – 11-12^оС Вологість

Пояснювальна записка до таблиці 6

Існує три види прогнозу:

• Багаторічний прогноз розробляється на декілька років. Він дозволяє передбачити зміни ареалу хвороби, темпи її наростання і спалаху у майбутньому по роках у зв’язку із змінами у технологіях вирощування рослин, особливо обсягу і спеціальних заходів захисту, змінами у складі сортів та площ, на яких вони вирощуються, спеціалізації господарств, можливим заносом чи завозом інфекційного початку, циклічністю сонячної активності.

• Довгостроковий прогноз розробляється на наступний рік восени, або на початку вегетації на фенофаз рослини чи генерацій патогена. Довгостроковий прогноз необхідний для планування видів та обсягів робіт із захисту рослин від хвороб. Основні фактори, що враховуються у поточному році: ступінь розповсюдження, розвитку і шкодочинність хвороби, накопичення і можливість збереження до наступного вегетаційного періоду або фенофази інфекційного початку, повнота і якість проведених профілактичних і винищувальних заходів, ступінь стійкості сортів та площі, які вони займають у певній зоні.

• Короткостроковий прогноз – це передбачення строків окремих заражень, розвитку окремих генерацій та виявлення хвороби для визначення оптимальних строків проведення захисних заходів. Він базується на врахуванні впливу умов навколишнього середовища на протязі поточного періоду та тих, що можуть бути у найближчий час, та інтенсивність патологічного процесу.

Предиктори прогнозу — це фактори зовнішнього середовища, виражені кількісно у вигляді певних показників, які мають суттєвий вплив на розвиток популяцій шкідливих видів, що дозволяє використовувати їх для моніторингу і про­гнозування. (Кулєшов,2008)