lis_test_2012
.pdfНавчальна дисципліна "ЛІСОЗНАВСТВО" – 216 годин
1.Фактична лісистість України складає:
5,7%;
15,7%;
25,7%;
35,7%.
2.Оптимальна лісистість України складає:
10,0%;
20,0%;
30,0%;
40,0%.
3.Формула Г.М. Висоцького (поняття про ліс) – це:
S=LGPH;
M= GHJ;
;
немає правильної відповіді.
4.Поняття "лісовий біогеоценоз" запропонував:
А. Теслі; В.М. Сукачов;
В.І. Вернадський; Г.М. Висоцький.
5.Поняття "екосистема" запропонував:
А. Тенслі; В.М. Сукачов;
В.І. Вернадський; Г.М. Висоцький; Г.Ф. Морозов; П.С. Погребняк.
6.Класифікація Г. Крафта – це розподіл дерев на класи:
за бонітетом;
якістю деревини; за ростом та розвитком крони;
за висотою та діаметром.
7. До першого класу Крафта відносять:
домінуючі дерева; субдомінуючі дерева;
230
передомінуючі дерева; відмираючі та мертві.
8.У класифікації Б.Д. Жилкіна діаметр середнього дерева приймають за:
0;
1,0;
1,5;
2,0.
9. Причини диференціації дерев у лісі:
спадковість та здатність пристосування до умов місцезростання; якість садивного матеріалу; якість підготовки ґрунту; правильна відповідь відсутня.
10.Процес диференціації та його інтенсивність залежить від:
умов місцезростання та особливостей росту деревної породи; кліматичних умов; особливостей росту та розвитку лісового насадження;
всі вищезазначені відповіді правильні.
11.Природне зрідження лісових насаджень відбувається внаслідок:
конкуренції та природного добору між рослинами; виконання рубок догляду; впливу негативних абіотичних чинників; лісової пожежі.
12.Асиметричність кривої розподілу дерев за діаметром на ювенільній та вергінільній стадіях розвитку насаджень дозволяє стверджувати:
про наявність процесів диференціації та зрідження; про початок процесів порушення лісового насадження;
про особливості просторово-вікової перебудови деревостану; всі вищезазначені відповіді правильні.
13.Здатність до самовідновлення є:
характерною рисою популяції; обов’язковою ознакою лісу; явищем, не характерним для лісу;
всі вищезазначені відповіді правильні.
14. Основні складові лісового біогеоценозу:
екотоп, біоценоз; екосистема, екотоп, екотип, кліматом, едатоп, едафотоп, трофотоп;
лісовий фітоценоз, мікробоценоз, біоценоз, екосистема, екотоп, екотип, кліматоп, едатоп; правильна відповідь відсутня.
231
15. Основні компоненти лісостану:
деревостан, підріст, чагарники, підлісок, лісова підстилка, відпад; гумус, позаярусна рослинність, зооценоз; деревостан, підріст, підлісок, лісова підстилка, позаярусна
рослинність; всі вищезазначені відповіді правильні.
16.Деревостани за складом поділяються на:
чисті та мішані; похідні та корінні;
вказується тільки таксаційна формула складу; всі вищезазначені відповіді правильні.
17.Запас насадження за умов свіжої кленово-липової діброви становить –
352м³/га, в тому числі дуба звичайного – 175 м³/га, клена гостролистого –
100м³/га, липи серцелистої – 77 м³/га. Укажіть відповідну формулу складу деревостану:
6Дз3Клг1Лпс;
5Дз3Клг2Лпс;
6Дз2Клг2Лпс;
7Дз2Клг1Лпс.
18.Запас насадження за умов свіжого дубово-соснового субору становить
100м³/га, в тому числі сосни звичайної – 95 м³/га, дуба звичайного – 5 м³/га. Укажіть формулу складу деревостану:
9Сз1Дз;
10Сз+Дз;
10Сз од. Дз;
7Дз2Клг1Лпс.
19.Запас насадження за умов свіжої кленово-липової діброви становить –
352м³/га, в тому числі дуба звичайного – 266 м³/га, клена гостролистого –
16м³/га, липи серцелистої – 70 м³/га. Укажіть формулу складу деревостану:
6Дз3Клг1Лпс;
5Дз3Клг2Лпс;
6Дз2Клг2Лпс;
8Дз2Лпс+Клг.
20.Переважаюча, або панівна порода, у межах деревостану – це порода:
на яку ведеться господарство; порода, яка переважає за запасом та складом, але не є головною;
232
головна порода; порода, яка переважає за запасом та складом, може бути як головною, так і
другорядною.
21.За формою деревостани поділяють на:
прості; складні;
похідні та корені; одно та багатоярусні.
22.Визначити деревні породи, здатні відновлюватися вегетативним шляхом:
ялина, ялиця, сосна; дуб, бук, липа, береза, клен, ясен, вільха, тополя, осика; всі деревні породи;
всі вищезазначені відповіді не правильні.
23.Деревостанам вегетативного походження притаманна:
висока продуктивність і довговічність; стійкість до ураження кореневими та стовбурними гнилями; висока якість деревини;
незначна продуктивність у віці стиглості, низька стійкість до ураження кореневими та стовбурними гнилями та значний відсоток виходу низькоякісної, дров’яної деревини.
24. Деревостанам насіннєвого походження притаманна:
висока продуктивність і довговічність; стійкість до негативного впливу абіотичних та біотичних чинників; висока якість деревини;
незначна продуктивність у віці стиглості, низька стійкість до ураження кореневими та стовбурними гнилями та значний відсоток виходу низькоякісної, дров’яної деревини.
25.Дуб здатний відновлюватись вегетативним шляхом :
до 10-20 років; до 100-120 років; до 150-160 років;
всі вищезазначені відповіді не правильні.
26.Клас віку – це:
проміжок часу, протягом якого деревостан вважається господарськооднорідним;
233
умовний термін, прийнятий з метою систематизації ведення лісового господарства;
проміжок часу протягом якого деревостан здатний до самовідновлення; всі вищезазначені відповіді не правильні.
27.На сьогодні час клас віку для твердолистяних та хвойних порід дорівнює:
5 рокам;
10 рокам;
20 рокам;
25 рокам.
28.Для швидкорослих деревних порід клас віку становить:
3 роки;
5 років;
7 років;
9 років.
29. Деревостан вважається одновіковим, якщо:
дерева у деревостані мають різницю у віці, яка не перевищує тривалості класу віку;
дерева у деревостані мають різницю у віці, яка перевищує тривалість класу віку;
дерева у деревостані мають різницю у віці не більше 50 років; всі вищезазначені відповіді не правильні.
30. Деревостан вважається різновіковим, якщо:
дерева у деревостані мають різницю у віці, яка не перевищує тривалості класу віку ;
дерева у деревостані мають різницю у віці, яка перевищує тривалість класу віку;
дерева у деревостані мають різницю у віці не більше одного року; всі вищезазначені відповіді не правильні.
31. Бонітет – це показник:
кількості деревини, що росте на одному га; якості деревини; продуктивності деревостану; технічної стиглості деревини.
32.Бонітет визначається на підставі:
середнього віку, повноти та середнього діаметра деревостану; середнього діаметра та середньої висоти насадження;
234
середнього віку, середньої висоти та з врахуванням походження деревостану;
всі вищезазначені відповіді не правильні.
33.Бонітувальні таблиці розроблено:
Г.Ф. Морозовим; Г.М. Висоцьким; В.М.Сукачовим; М.М. Орловим.
34.На теперешній час встановлено:
5 класів бонітету;
7 класів бонітету;
9 класів бонітету;
10 класів бонітету.
35. Повнота деревостану – це:
ступінь щільності стояння дерев у деревостані; кількість дерев на одному га; кількість деревини на одному га;
характеристика просторової структури деревостану.
36.Абсолютна повнота встановлюється як:
сума кількості дерев на одиницю площі; сума площ поперечних перерізів дерев на 1,3 м на одиницю площі; ступінь зімкнутості намету деревостану;
на підставі даних про середній діаметр та висоту деревостану.
37.Абсолютну повноту деревостану визначають:
удесятих, інколи, сотих долях одиниці;
усм²/га або м²/га;
ум³/га;
не визначають.
38.Відноснуу повноту деревостану визначають:
у десятих, інколи, сотих долях одиниці; у см²/га або м²/га; у м³/га; не визначають.
39.Високоповнотними називають деревостани з відносною повнотою:
0,8-1;
0,7-0,6;
0,5-0,4;
0,3 і менше.
235
40.Середньоповнотними називають деревостани з відносною повнотою:
0,8-1;
0,7-0,6;
0,5-0,4; 0,3 і менше.
41.Низькоповнотними називають деревостани з відносною повнотою:
0,8-1;
0,7-0,6;
0,5-0,4;
0,3 і менше.
42. Рідколісся – це деревостани з відносною повнотою:
0,8-1;
0,7-0,6;
0,5-0,4;
0,3 і менше.
43. Зімкнутість намету деревостану – це:
відношення суми проекцій крон дерев до його площі, характеристика щільності крон дерев у наметі деревостану;
сума кількості дерев на одиницю площі; сума площ поперечних перерізів дерев на 1,3 м на одиницю площі; кількість деревини на одному га;
44.Визначають зімкнутість намету деревостану:
удесятих, інколи, сотих долях одиниці;
усм²/га або м²/га;
ум³/га;
не визначають.
45. Густота деревостану – це:
кількість дерев на одиницю площі; сума площ перерізів дерев на висоті 1,3 м на одному га; кількість деревини на одиницю площі;
показник, що дозволяє встановити середню відстань між деревами.
46. Товарність деревостану – це:
показник якості деревини, що визначається виходом ділової деревини, або кількості ділових стовбурів у відсотках;
сума площ перерізів дерев на висоті 1,3 м на одному га; кількість деревини на одиницю площі;
показник, що дозволяє встановити абсолютну повноту деревостану.
47. В Україні встановлено:
три класи товарності для хвойних і чотири для листяних порід;
236
три класи товарності для хвойних і для листяних порід; чотири класи товарності для хвойних і чотири для листяних порід; всі вищезазначені відповіді не правильні.
48. Лісовий масив – це:
значна цілісна територія лісу, яка має природні межі, або межує з іншими угіддями чи населеними пунктами;
ділянка лісу однорідна за лісорослинним ефектом; деяка сукупність територіально поєднаних ділянок лісу;
масив, що за своєю ємністю та структурою повністю відповідає фаціальній структурі ландшафту та є досить однорідною геоморфологічною та природнотериторіальною одиницею.
49.Поляна серед лісового насадження має наступні розміри:
умежах 0,5 середньої висоти насадження;
0,5-1 середньої висоти насадження;
1-2 середньої висоти насадження і більше; всі вищезазначені відповіді не правильні.
50.Галявина серед лісового насадження має наступні розміри:
умежах 0,5 середньої висоти насадження;
0,5-1 середньої висоти насадження;
1-2 середньої висоти насадження і більше; всі вищезазначені відповіді не правильні.
51.Вікно у наметі лісу має наступні розміри:
умежах 0,5 середньої висоти насадження; 0,5-1 середньої висоти насадження;
1-2 середньої висоти насадження і більше; всі вищезазначені відповіді не правильні.
52. Узлісся – це:
смуга лісу від межі з відкритим простором шириною 100 м; структурна частина горизонтальної будови біогеоценозу; велика поляна, що розташована серед насадження;
зовнішня смуга на межі лісу та відкритого простору зі специфічним складом лісової рослинності, де домінують чагарникові рослини.
53.Насадження, у якому в лісовій підстилці переважає грубий гумус:
чистий густий ялинник; складне насадження з ясеня, липи, берези; сосново-букове насадження; буково-ясеневе насадження.
54.Ґрунт, на якому не можна створити мішаного деревостану:
свіжий суглинок із прошарками глини;
237
свіжий супісок із прошарками глини; свіжий супісок; сухий піщаний ґрунт.
55.Газ, вміст якого в складі повітря влітку вдень збільшується, а вночі зменшується:
вуглекислий газ; кисень; Азот;
всі вищезазначені відповіді не правильні.
56.Насадження, які найбільш стійкі проти шкідливої дії вітру:
чисті насадження, прості за формою; мішані складні насадження;
склад та форма насадження не має суттєвого значення; всі вищезазначені відповіді не правильні.
57.Вітер, який найбільш сприятливий для лісу:
безвітря, штиль; слабий протягом року;
слабий – зимою, штиль – літом; сильний тривалий.
58.Наносить більше снігу вітер:
на лісовій галявині;
уполі;
унасадженні; на узліссі.
59. Деревні породи-кальцієфіли:
акація біла і жовта, вільха чорна, сіра і зелена, обліпиха; берест, акація біла, бирючина, скумпія, сосна кримська; тополі, верби, берест, бузина;
ялина європейська, сосна звичайна, ялиця біла, модрина європейська.
60. Деревні породи-нітрофіли:
акація біла і жовта, вільха чорна, сіра і зелена, обліпиха; берест, акація біла, бирючина, скумпія, сосна кримська; тополі, верби, берест, бузина;
ялина європейська, сосна звичайна, ялиця біла, модрина європейська.
61. Назвіть породи-мегатрофи:
ільм, ясен, бук, ялиця, клен, граб;
238
сосна, береза, акація біла, ялівець, ясен; береза, вільха чорна, сосна, дуб звичайний; сосна, ясен, дуб, береза, ялиця.
62.Назвіть деревні породи-мезотрофи:
ільм, ясен, бук, ялиця, клен, граб; сосна, береза, акація біла, ялівець, ясен;
береза, вільха чорна, сосна, дуб звичайний; дуб, ялина, осика, вільха чорна, сосна Веймутова; не має правильної відповіді.
63.Назвіть деревні породи-оліготрофи:
ільм, ясен, бук, ялиця, клен, граб; сосна звичайна, береза бородавчаста, акація біла, ялівець;
береза, вільха чорна, сосна, дуб звичайний; сосна, ясен, дуб, береза, ялиця; не має правильної відповіді.
64. Лісостан – це:
ділянка лісу, відведена під рубку головного користування; елементарна ділянка лісу, однорідна за деревною рослинністю та живим надґрунтовим вкриттям; сукупність дерев, що є основним компонентом насадження; біогеоценоз.
65.Деревостан – це:
біоценоз; зооценоз;
сукупність дерев, які є основним компонентом лісостану (насадження); ділянка лісу однорідна за деревиною, чагарниковою рослинністю і живим надґрунтовим вкриттям.
66.Підріст – це:
чагарники, рідко дерева, які ростуть під наметом лісу і не здатні утворювати деревостан у даних ґрунтових або кліматичних умовах; сукупність дерев, які являються основним компонентом насадження;
молоде покоління деревних порід під наметом лісу або на вирубках заввишки не більше 1,5 м, яке спроможне сформувати деревостан; сукупність мохів, лишайників, трав’янистих рослин і напівчагарників, що вкривають ґрунт під наметом лісу на вирубках і згарищах.
67. Головна деревна порода – це:
239