lis_test_2012
.pdfдеревна порода, яка в даних економічних і екологічних умовах найбільше відповідає завданням господарства; деревна порода, яка переважає у верхньому ярусі деревостану;
молоде покоління деревних рослин під наметом лісу або на вирубках, яке здатне сформувати деревостан; деревні породи, що мають меншу господарську і економічну цінність в порівнянні з головною породою.
68. Супутня деревна порода – це:
деревна порода, яка в даних економічних і екологічних умовах найбільше відповідає завданням господарства; деревна порода, яка переважає у верхньому ярусі деревостану;
молоде покоління деревних рослин під наметом лісу або на вирубках, яке здатне сформувати деревостан; деревна порода, що сприятливо впливає на головну і в даних конкретних
умовах не поступається їй за своїм господарським значенням.
69. Підгін – це:
молоде покоління деревних рослин під наметом лісу або на вирубках, здатне сформувати деревостан; чагарники, рідко дерева, які ростуть під наметом лісу і не здатні утворити
деревостан у даних ґрунтових або кліматичних умовах; деревні породи, які сприяють прискоренню росту та покращанню форми стовбура головної породи через утворення бічного затінення;
всі вищезазначені відповіді не правильні.
70. Підлісок – це:
молоде покоління деревних рослин під наметом лісу і на вирубках, здатне сформувати деревостан; сукупність мохів, лишайників, трав’янистих рослин і напівчагарників, що
вкривають ґрунт під наметом лісу, на вирубках і згарищах; кущі, рідко дерева, які ростуть під наметом лісу і не здатні утворити деревостан
уданих ґрунтових або кліматичних умовах; всі вищезазначені відповіді не правильні.
71.Насадження, в якому дерева за висотою розділяють на окремі яруси:
мішане; різновікове; складне; просте.
72.Насадження за складом із різних деревних порід:
мішане; складне; різновікове; просте.
240
73.Ознаки, за якими можна судити про світлолюбність деревної породи:
густа крона, висока протяжність крони на стовбурі; рідка крона, добре очищення стовбурів від сучків;
здатність підросту тривалий час знаходитися під наметом деревостану; всі вищезазначені відповіді не правильні.
74.Мають найбільший вплив на ріст рослини промені сонячного спектра:
зелені; синьо-фіолетові; ультрафіолетові;
інфрачервоні та оранжево-червоні.
75.Під час обліку природного відновлення на 25 облікових площадках розмірами 2*2 м виявлено 50 рослин підросту, отже кількість рослин на 1 га:
5000;
50000;
500;
1000.
76.Під зімкнутим наметом лісу підріст сосни та дуба може існувати :
5-10 років;
15-20 років;
2-3 роки; всі вищезазначені відповіді не правильні.
77.Насадження в лісовій підстилці якого переважає м’який гумус:
чистий густий сосняк; складне насадження з ясена, липи, берези з ліщиновим підліском;
дубово-грабове насадження з ялиновим підростом; чистий густий ялинник.
78.Вплив рослин і тварин на насадження відносять до групи екологічних факторів за П.С. Погребняком:
абіотичних; геологічних; антропогенних; біотичних.
79.Тіньовитривалі деревні породи:
липа серцелиста, дуб звичайний, ліщина звичайна, осика; береза повисла, дуб звичайний, акація біла, сосна звичайна; клен гостролистий, ясен звичайний, вільха сіра, дуб звичайний; ялиця біла, бук лісовий, ялина європейська, граб звичайний.
80. Теплолюбні породи:
модрина сибірська, ялиця біла, сосна звичайна; акація біла, платан східний, горіх грецький;
241
вільха сіра, липа серцелиста, ялиця біла; липа серцелиста, модрина сибірська, береза повисла.
81.Найшвидше пошкоджуються морозобійними тріщинами деревні породи:
модрина сибірська, ялина сибірська, береза карельська, сосна звичайна; дуб звичайний, ясен звичайний, бук лісовий, клен-явір; модрина даурська, сосна звичайна сосна кедрова сибірська; липа серцелиста, модрина сибірська, береза повисла.
82.Найбільш чутливіші до забрудненості повітря деревні породи:
туя західна, акація біла, дуб червоний, шовковиця біла; дуб звичайний, береза пухнаста, граб звичайний; ялина звичайна, ялиця біла, клен-явір, ясен звичайний; липа широколиста, вільха чорна, горобина.
83.Найбільш фітонцидними є деревні породи:
дуб звичайний, клен гостролистий, горіх грецький; ясен звичайний, вільха чорна, липа серцелиста, горобина; ялина звичайна, осика, ясен звичайний, акація біла; липа широколиста, вільха чорна, береза пухнаста.
84.Деревні породи толерантні до забруднення повітря:
туя західна, акація біла, дуб червоний, шовковиця біла; дуб звичайний, береза пухнаста, граб звичайний; ялина звичайна, ялиця біла, клен-явір, ясен звичайний; липа широколиста, вільха чорна, горобина.
85.Деревні породи, які найбільш страждають від опіків кори:
модрина європейська, сосна звичайна, акація біла; вільха сіра, липа широколиста, платан східний; бук лісовий, ялина європейська, граб звичайний; дуб звичайний, ясен звичайний, вільха чорна.
86.Деревні породи-мезофіти:
сосна звичайна,сосна кримська, самшит, айлант; акація біла, липа широколиста, черемха; бук лісовий, граб звичайний, ялина європейська;
дуб звичайний, осика, вільха чорна, клен гостролистий.
87. Деревні породи-ацидофіли:
акація біла і жовта, вільха чорна, сіра і зелена, сосна кримська;
242
берест, акація біла, тополі, верба, бузина; ялина європейська, ялиця біла, сосна звичайна; всі вищезазначені відповіді не правильні.
88. Деревні породи найбільш світлолюбні:
сосна звичайна, акація біла, модрина європейська, модрина даурська, модрина сибірська, береза повисла; липа широколиста, липа серцелиста, граб звичайний, ліщина звичайна;
бук лісовий, клен гостролистий, граб звичайний, тис ягідний; дуб звичайний, осика, вільха чорна, ялина європейська.
89. Деревні породи-гігрофіти:
сосна звичайна, акація біла, модрина європейська, береза повисла; липа широколиста, липа серцелиста, граб звичайний, ліщина звичайна; бук лісовий, клен гостролистий, дуб звичайний, осика; вільха сіра, верба козяча, тополя, вільха чорна, береза карликова.
90. Деревні породи-ультраксерофіти:
сосна звичайна, акація біла, модрина європейська, береза повисла; липа широколиста, липа серцелиста, граб звичайний, ліщина звичайна; бук лісовий, клен гостролистий, дуб звичайний, осика; саксаул, ялівець, дуб пухнастий, дуб корковий, грабинник.
91. Деревні породи із сильною транспірацією:
береза, ясен, бук; ялина, сосна, ялиця;
граб звичайний, клен гостролистий, дуб звичайний; саксаул, ялівець, дуб пухнастий, дуб корковий, грабинник.
92.Деревні породи із слабою транспірацією:
береза, ясен, бук; ялина, сосна, ялиця;
граб звичайний, клен гостролистий, дуб звичайний; саксаул, ялівець, дуб пухнастий, дуб корковий, грабинник.
93.Найбільш довговічні деревні породи:
дуб звичайний, дуб скельний, модрина європейська, модрина сибірська, бук лісовий, сосна звичайна; тополя біла, шовковиця біла, осика;
тополя чорна, тополя канадська, тополя бальзамічна; вільха чорна, липа широколиста, клен гостролистий, граб звичайний.
94. Найменш довговічні деревні породи:
дуб черешчатий, дуб скельний, модрина європейська, модрина сибірська, бук лісовий, сосна звичайна; береза, шовковиця біла, осика;
тополя чорна, тополя канадська, тополя бальзамічна; вільха чорна, липа широколиста, клен гостролистий, граб звичайний.
243
95.Вітростійкі деревні породи:
дуб, модрина, сосна, клен, граб; ялина, бук, береза; липа, осика, ясен;
всі вищезазначені відповіді не правильні.
96.Деревні породи, які найкраще очищаються від сучків у лісі:
хвойні; листяні.
тіньовитривалі; світлолюбні.
97.Деревні породи, які добре відновлюються порослю від пня:
хвойні; листяні;
дуб, клен, липа, ясен; сосна, ялина, ялиця, модрина.
98.Деревні породи, які добре відновлюються кореневими паростками:
тополя, акація біла, вільха сіра та зелена, осика, берест; сосна, ялина, ялиця, модрина; дуб, клен, липа, ясен;
всі вищезазначені відповіді не правильні.
99.Деревні породи, які є підліском:
тополя, акація біла, вільха чорна, осика, берест; сосна, ялина, ялиця, модрина; дуб, клен, липа, ясен;
ліщина звичайна, крушина ламка, горобина звичайна, черемха, бузина.
100.Визначити шкалу світлолюбності, починаючи з найбільш вибагливих до світла деревних порід:
модрина європейська, акація біла, береза повисла, сосна звичайна, осика, вільха чорна, липа серцелиста, бук лісовий, граб звичайний, ялина європейська, тис ягідний;
сосна, ялина, ялиця, модрина тополя, акація біла, вільха чорна, осика, берест; бук лісовий, граб звичайний, ялина європейська, тис ягідний вільха чорна,
липа серце листа; всі вищезазначені відповіді не правильні.
101.Визначити шкалу вибагливості деревних порід до багатства ґрунту, починаючи з найменш вибагливої породи:
сосна звичайна, береза повисла, акація біла, осика, модрина європейська, клен гостролистий граб звичайний, бук лісовий, ясен звичайний;
бук лісовий, граб звичайний, модрина європейська, акація біла, осика, береза повисла, ясен звичайний, сосна звичайна, клен гостролистий;
244
ясен звичайний, бук лісовий, граб звичайний, модрина європейська, сосна звичайна, клен гостролистий, акація біла, осика, береза повисла;
всі вищезазначені відповіді не правильні.
102. Визначити шкалу відношення деревних порід до тепла, починаючи з найменш вибагливої деревної породи:
сосна звичайна, ялина європейська, береза повисла, осика, липа дрібнолиста, дуб звичайний, ясен звичайний, бук лісовий, граб звичайний акація біла;
сосна звичайна, липа дрібнолиста, акація біла, осика, береза повисла, ялина європейська, ясен звичайний, дуб звичайний бук лісовий, граб звичайний;
ялина європейська, ясен звичайний, дуб звичайний.дуб, клен, липа, ясен, бук лісовий, граб звичайний, сосна звичайна, липа дрібнолиста, акація біла, осика, береза повисла;
всі вищезазначені відповіді не правильні.
103.Визначити шкалу відношення деревних порід до зволоженості ґрунту, починаючи з найменш вибагливої деревної породи:
модрина європейська, бук лісовий, береза повисла осика, ялина європейська, вільха чорна сосна звичайна, дуб звичайний, клен гостролистий, липа дрібнолиста, граб звичайний; сосна звичайна, дуб звичайний, клен гостролистий, липа серцелиста, граб
звичайний, модрина європейська, бук лісовий, береза повисла, осика, ялина європейська, вільха чорна;
ялина європейська, вільха чорна сосна звичайна, дуб звичайний, клен гостролистий, липа серцелиста, граб звичайний, модрина європейська, бук лісовий, береза повисла, осика;
всі вищезазначені відповіді не правильні.
104.Найбільша кількість кисню спостерігається в лісі:
вночі – літом; вдень – взимку; вдень – літом; вночі – взимку.
105. Газ, вміст якого в повітрі можливо регулювати в лісі, щоб покращати ріст та розвиток рослин:
кисень;
245
вуглець; азот;
всі вищезазначені відповіді не правильні.
106.Підріст деревних порід не може тривалий час рости під наметом материнського деревостану:
сосни звичайної, дуба звичайного, модрини європейської; буку лісового, грабу звичайного, липи дрібнолистої; ялини європейської, ялиці білої, тису ягідного; всі вищезазначені відповіді не правильні.
107.Фотоперіодизм – це:
реакція рослини на добовий ритм радіації, пристосованість її до умов існування;
реакція рослини до умов місцезростання та її пристосованість до особливостей навколишнього середовища;
реакція рослини до радіаційного режиму під наметом материнського насадження;
всі вищезазначені відповіді не правильні.
108.Методи визначення світловибагливості деревних порід було розроблено дослідниками:
А. Тенслі, В.М. Сукачовим, В.І. Вернадським, Г.М. Висоцьким; Г.Ф. Морозовим, М.С. Нестеровим, Г.А Корнаковским, С.С. Пятницьким;
Я.С. Медведєвим, В.М. Любименком, І. Візнером, М.І Сурожем, М.К. Турським та В. Нікольским, Л.О. Івановим і Л.Н. Косовичем;
всі вищезазначені відповіді не правильні.
109.Зімкнуті букові деревостани пропускають влітку до поверхні ґрунту:
4-6% ФАР;
2-4% ФАР;
7-18% ФАР;
всі вищезазначені відповіді не правильні.
110.Зімкнуті ялинові деревостани пропускають влітку до поверхні ґрунту:
4-6% ФАР;
2-4% ФАР;
7-18% ФАР;
всі вищезазначені відповіді не правильні.
246
111.Зімкнуті модринові деревостани пропускають влітку до поверхні ґрунту:
4-6% ФАР;
2-4% ФАР;
7-18% ФАР;
всі вищезазначені відповіді не правильні.
112.Загальна площа лісового фонду України дорівнює:
4126 тис. га;
3015 тис. га;
10782 тис. га;
всі вищезазначені відповіді не правильні.
113.Хвойні насадження займають від загальної площі лісового фонду України:
42%;
33%;
26%;
всі вищезазначені відповіді не правильні.
114.Твердолистяні насадження займають від загальної площі лісового фонду України:
43%;
10,5%;
32%;
всі вищезазначені відповіді не правильні.
115.Запас деревини у лісах України становить:
1,8 млрд м³;
7 млрд м³;
10 млрд м³;
5 млрд м³.
116.За віковою структурою у лісовому фонді України переважають:
молодняки; середньовікові насадження; пристигаючі; стиглі та перестійні ліси.
117.Середній щорічний приріст у лісах України становить:
4,0 м³/га;
3,0 м³/га;
5,0 м³/га;
2,5 м³/га.
247
118. Омброевапорометричний корелятив Г.М. Висоцького – це:
відношення кількості опадів за рік до величини випаровуваності (з відкритої водної гладі); показник витрат вологи на утворення одиниці сухої речовини;
показник посушливості клімату; таксономічна одиниця лісової типології.
119.Лісистість Полісся становить:
26,1%;
12,2%;
40,5%;
3,8%;
9,8%.
120.Лісистість Лісостепу становить:
26,1%;
12,2%;
40,5%;
3,8%;
9,8%.
121.Лісистість Карпат становить:
26,1%;
12,2%;
40,5%;
3,8%;
9,8%.
122.Лісистість Криму становить:
26,1%;
12,2%;
40,5%;
3,8%;
9,8%.
123.Лісистість Степової зони України становить:
26,1%;
12,2%;
40,5%;
3,8%;
9,8%.
124.Екологія – це:
наука про взаємозв’язок живих організмів із навколишнім середовищем; наука про ліс;
248
наука про захист лісу від впливу несприятливих чинників навколишнього середовища;
усі відповіді правильні.
125.Аутекологія – це:
екологія організмів, видів; екологія певних угруповань, наприклад лісостанів; екологія зон забруднення; усі відповіді правильні.
126.Синекологія – це:
екологія організмів, видів; екологія певних угруповань, наприклад лісостанів; екологія зон забруднення; усі відповіді правильні.
127. Поняття екосистеми за Дювінью:
екосистема це – функціональна система, яка включає угруповання живих організмів і середовище, яке їх оточує; біоценоз це – екосистема у межах конкретного фітоценозу;
за екосистему можна приймати будь-яку природну одиницю, якщо у ній є провідні взаємодіючі компоненти, що створюють хоча б на короткий час функціональну стабільність;
усі відповіді правильні.
128. Поняття екосистеми за Ю. Одумом:
екосистема це – функціональна система, яка включає угруповання живих організмів і середовище, яке їх оточує; біоценоз це – екосистема у межах конкретного фітоценозу;
за екосистему можна приймати будь-яку природну одиницю, якщо у ній є провідні взаємодіючі компоненти, що створюють хоча б на короткий час функціональну стабільність; усі відповіді правильні.
129. Поняття біоценозу за Є.М. Лавренком та М.В. Дилісом:
екосистема це – функціональна система, яка включає угруповання живих організмів і середовище, яке їх оточує; біоценоз це – екосистема у межах конкретного фітоценозу;
за екосистему можна приймати будь-яку природну одиницю, якщо у ній є провідні взаємодіючі компоненти, що створюють хоча б на короткий час функціональну стабільність;
249