lis_test_2012

свіжий сосновий бір; сухий сосновий бір.

294.Тип лісу С3-бк-яцСм – це:

свіжа кленово-липова діброва; волога грабова діброва; свіжий дубово-сосновий субір;

волога буково-ялицева сусмеречина; свіжий сосновий бір; сухий сосновий бір.

295.Тип лісу А2-С – це:

свіжа кленово-липова діброва; волога грабова діброва; свіжий дубово-сосновий субір;

волога буково-ялицева сусмеречина; свіжий сосновий бір; сухий сосновий бір.

296.Тип лісу А1-С – це:

свіжа кленово-липова діброва; волога грабова діброва; свіжий дубово-сосновий субір;

волога буково-ялицева сусмеречина; свіжий сосновий бір; сухий сосновий бір.

297.Макрокомплекс місцеоселень – це:

сукупність типів лісорослинних умов у межах певної географічної, або адміністративної одиниці; сукупність або синтез ділянок однорідних за родючістю ґрунту;

сукупність ділянок лісу, подібних за домінуючою породою деревного ярусу; усі відповіді неправильні.

298.Природне поновлення лісу відбувається:

насіннєвим та вегетативним шляхом; під час виконання рубок догляду;

заходами щодо попередження лісової пожежі; усі відповіді правильні.

299.Участь модрини у складі насаджень кленово-липових дібров Лівобережного Лісостепу вказує:

на позитивний вплив на стан та продуктивність насадження; на відсутність будь-яких позитивних, або негативних змін; на негативний вплив на стан та продуктивність насадження; усі відповіді правильні.

280

300. Вік змужнілості, або поновлюваної стиглості деревної породи – це:

вік, коли дерева починають масово плодоносити; вік, коли спостерігається максимальний приріст деревини;

вік, коли спостерігається масова поява самосіву та підросту під наметом материнських насаджень; вік, коли спостерігається максимальна продуктивність лісового насадження.

301.Дуб досягає віку змужнілості:

у 10-20 років; у 60-80 років;

у 100-120 років; усі відповіді правильні.

302.У середньому клен гостролистий досягає віку змужнілості:

у 10-20 років; у 40-50 років; у 60-80 років;

усі відповіді правильні.

303. У середньому липа досягає віку змужнілості:

у10-20 років;

у30-40 років;

у60-80 років;

усі відповіді правильні

304. У середньому сосна досягає віку змужнілості:

у10-20 років;

у40-50 років;

у100-120 років;

усі відповіді правильні.

305. У середньому модрина досягає віку змужнілості:

у20-30 років;

у80-100 років;

більш ніж у 100 років; усі відповіді правильні.

306. У середньому ялина та ялиця досягає віку змужнілості:

у10-20 років;

у40-60 років;

у80-100 років;

усі відповіді правильні

281

307.Насіннєві роки у берези та осики спостерігаються:

майже щорічно; через 3-4 роки; через 4-5 років; через 6-7 років;

усі відповіді неправильні.

308.Насіннєві роки у сосни та ялини спостерігаються:

майже щорічно; через 3-4 роки; через 4-5 років; через 6-7 років;

усі відповіді неправильні.

309.Насіннєві роки у модрини та ялиці спостерігаються:

майже щорічно; через 3-4 роки; через 4-5 років; через 6-7 років;

усі відповіді неправильні.

310.Насіннєві роки у дуба спостерігаються:

майже щорічно; через 3-4 роки; через 4-5 років; через 6-7 років;

усі відповіді неправильні.

311.У рік рясного плодоношення насадження сосни може дати до:

1 тис. шт. насіння на 1 га; 10 тис. шт. насіння на 1 га;

100тис. шт. насіння на 1 га; 1 млн шт. насіння на 1 га; усі відповіді неправильні.

312. У рік рясного плодоношення мишоподібними гризунами та птахами може бути знищено насіння сосни до:

10-20% від загальної кількості, що опало; 40-50% від загальної кількості, що опало; 60-70% від загальної кількості, що опало; 90% і більше від загальної кількості, що опало; усі відповіді правильні.

313. Насіннєвий спокій у сосни, ялини, модрини, дуба триває:

10-20 днів;

20-50 днів; один рік;

282

усі відповіді неправильні.

314.Насіннєвий спокій у липи, кленів, ясена триває:

10-20 днів;

20-50 днів; один рік;

усі відповіді неправильні.

315.Насіннєвий спокій у бука триває:

10-20 днів;

20-50 днів; один рік;

усі відповіді неправильні.

316. Поняття "поновлювальна стиглість ґрунту":

це стан поверхні ґрунту з точки зору сприйняття насіння, наявності умов для успішного його проростання та укорінення сходів;

це стан ґрунту, що забезпечує найкращі умови для проростання насіння деревних та чагарникових порід у лісових розсадниках;

це якісна характеристика ґрунту, що використовується під час оцінювання агротехнічних заходів;

це показник, який використовується під час виконання заходів зі сприяння природному поновленню.

317.Деревні породи, підріст яких визнається стійким до конкуренції з боку бур’янів:

дуб, клен, сосна, ялина, ялиця; бук, липа, вільха; граб, модрина, верба; інші.

318.Підростом називають:

молоде покоління лісу після трьох років життя; молоде покоління лісу, що з’явилось у рік рясного плодоношення;

молоде покоління лісу, яке за своїми анатомоморфологічними ознаками значно відрізняється від сходів;

молоде покоління лісу віком один рік та старіше.

319. "Сторчки" – це:

дубовий підріст під наметом материнського лісостану, який після другоготретього року життя втрачає верхівкову бруньку, після чого подальший його ріст у висоту відбувається з бокової;

гриби, які є характерними мікотрофами деревних порід; їстівні гриби дуже поширені в умовах соснового лісу; усі відповіді неправильні.

283

320.Вегетативне поновлення лісу пов’язано зі здатністю деревних порід поновлюватись:

поросллю від пня, від кореневих паростків та відводками; насіннєвим шляхом; як насіннєвим шляхом так і поросллю від пня;

усі відповіді не правильні.

321.Вік максимальної порослевої здатності для берези, вільхи осики становить:

15-25 років;

60-80 років;

100 років; усі відповіді правильні.

322.Вік максимальної порослевої здатності для граба, клена, липи становить:

15-25 років;

25-40 років;

100років; усі відповіді правильні.

323.Вік максимальної порослевої здатності для дуба і бука становить:

15-25 років;

60-80 років;

120 років; усі відповіді правильні.

324.Вік припинення здатності поновлюватися поросллю для берези, вільхи становить:

40-50 років;

100-120 років; більш ніж 120 років;

усі відповіді правильні.

325.Вік припинення здатності поновлюватися поросллю для осики, граба, кленів, липи становить:

40-50 років;

60-80 років;

100-120 років;

усі відповіді правильні.

326.Вік припинення здатності поновлюватися поросллю для дуба й бука становить:

284

40-50 років;

60-80 років;

100-120 років;

усі відповіді правильні.

327.До об’єктивних методів обліку природного поновлення відносять:

стрічковий метод; метод облікових площадок;

суцільний перелік підросту на дослідних об’єктах; окомірний метод.

328.Природне насіннєве відновлення сосни та дуба має виражений:

контагіозний характер розміщення за площею; рівномірний характер розміщення за площею; випадковий характер розміщення за площею; не має особливостей просторового розміщення.

329.Біогрупи підросту сосни та дуба природного походження на ювенільної стадії розвитку мають густоту:

декількох десятків рослин на одному гектарі; декількох сотень рослин на одному гектарі; декількох тисяч рослин на одному гектарі; усі відповіді правильні.

330.Основні проблеми і причини незадовільного природного відновлення лісів в Україні:

негативний вплив абіотичних і в першу чергу кліматичних факторів; різкі глобальні зміни клімату за останнє сторіччя; велике антропогенно-техногенне навантаження на ліси; зниження біологічної стійкості лісів; усі відповіді правильні.

331.Штучне відновлення лісів України може бути успішним за умови:

урахування певних лісівничо-екологічних вимог щодо створення лісових

культур; урахування економічного стану та соціального значення підприємства, де

плануються до виконання певні лісокультурні роботи; урахування особливостей лісорослинного, лісомеліоративного та

лісотипологічного районування; усі відповіді правильні.

332. У чому полягають переваги рядового розміщення лісових культур:

оптимізація технологічного циклу на етапі створення лісових культур та догляду за ними; повна відповідність між екологічними властивостями деревної породи та

технологічними операціями щодо створення та вирощування лісу;

285

помітне скорочення витрат на створення лісових культур порівняно з іншими технологічними рішеннями;

змінюються умови зростання рослини.

333. Переваги групового розміщення культур полягають у тому, що:

схема розміщення відповідає особливостям росту та розвитку природних лісостанів, що забезпечує кращий ріст рослин;

помітно зменшується негативний вплив з боку рослин надґрунтового покриву; в біогрупах порівняно з рядовим розміщенням спостерігається кращий ріст та

розвиток рослин; усі відповіді правильні.

334. Використання комбінованого відновлення доцільно за умов:

наявності благонадійного підросту на лісокультурних площах; майже завжди, без обмежень;

тільки за умов достатнього фінансування лісокультурного виробництва; всі вищезазначені відповіді не правильні.

335.Одночасне введення в культуру сосни супутніх порід, а саме дуба за умов типу лісу В² – дС:

доцільно одразу під час створення культур; не доцільне, тому що вже в перші десятиріччя росту культур можливо

пригнічення головної породи; доцільне введення супутньої породи, а саме дуба, але тоді коли склалися

необхідні умови, певна екологічна ніша для його успішного росту; всі вищезазначені відповіді не правильні.

336.Лісівнича та економічна ефективність використання садивного матеріалу із закритою кореневою системою полягає у тому, що:

оптимізація режиму вирощування лісу під час створення лісових культур, оптимізація строків садіння, висока приживлюваність садивного матеріалу, скорочення витрат на відтворення лісів;

економічна ефективність відсутня, а витрати на вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою значно перевищують обсяги скорочення витрат на лісокультурне виробництво;

лісівнича як і економічна ефективність даного заходу не відповідає сучасним вимогам ведення лісового господарства, і використання даного підходу на цей час не доцільне;

всі вищезазначені відповіді не правильні.

337.Ріст та розвиток деревних рослин пов'язаний:

зі змінами деревних рослин у розмірах, а також особливостями морфологічної та анатомічної будови, тобто певними кількісними та якісними змінами, які і дозволяють характеризувати процес росту;

зі змінами приросту деревини за певний проміжок часу;

286

зі змінами морфологічної та анатомічної будови деревної рослини на певної стадії розвитку;

усі відповіді неправильні.

338. Приріст – це:

новоутворення елементів структури одного організму або сукупності організмів за той чи інший період часу;

зміни кількості деревини за той чи інший період часу; показник, який використовують тільки у дисципліні "Лісова таксація"; всі вищезазначені відповіді не правильні.

339. Онтогенез рослинного організму залежить:

від спадковості, мінливості, а також від умов існування рослини; тільки від спадковості та мінливості; тільки від умов існування рослини;

від комплексу абіотичних та біотичних чинників.

340.Зв’язок між надземною і підземною частиною деревної рослини:

існує – функціональний; існує – кореляційний;

існує, але його не завжди можливо встановити; ні існує.

341.Щорічний приріст у висоту деревних порід підрозділяють на такі типи:

дубовий; сосновий; тополевий; сезонний.

342.Представниками дубового типу щорічного приросту деревних порід є:

дуб, бук, сосна, ялина, ялиця;

осика, тополя, береза, клен; липа, ясен, верба, ялина, бук; усі відповіді правильні.

343. Представниками тополевого типу щорічного приросту деревних порід є:

дуб, бук, сосна, ялина, ялиця; тополя, береза, модрина, акація біла; липа, ясен, верба, ялина, бук; усі відповіді правильні.

344. Річне кільце деревних порід як правило:

287

однорідне за анатомічною будовою та розміром клітин; складається з ранньої та пізньої деревини; не має чітко сформованої структури; усі відповіді правильні.

345. Ріст кореневих систем деревних порід має:

закономірне поступове збільшення на протязі вегетаційного періоду; два максимуми розвитку: весняний та осінній;

один максимум розвитку – весняний, в останній час спостерігається його поступове зменшення; усі відповіді правильні.

346. Ріст стовбура у листяних порід помірних широт починається:

із початку травня і продовжується до кінця серпня; із середини березня і припиняється у середині вересня; із початку березня і продовжується до кінця серпня; із початку березня і продовжується до кінця червня.

347. Ріст стовбура у хвойних порід помірних широт починається:

із початку березня і продовжується до кінця липня; із середини травня і припиняється у середині вересня; із початку березня і продовжується до кінця серпня; із початку березня і продовжується до кінця червня.

348.Ріст у висоту у всіх деревних порід закінчується:

раніше ніж ріст у товщину; продовжується одночасно зі ростом за діаметром; до кінця вересня; до середині вересня.

349.Впливати на особливості росту, а саме змінювати початок і кінець росту деревних порід можуть:

погодні умови; строки рубки деревини;

видове різноманіття та особливості просторового розміщення рослин надґрунтового покриву на ділянці лісу; особливості росту та розвитку деревних порід.

350.Посушливі літні періоди та нестача вологи призводять:

до зниження приростів рослини у висоту та за діаметром; до підвищення приростів рослини у висоту та за діаметром; зазвичай негативних реакцій не спостерігається;

усі відповіді неправильні.

288

351.Одним із найголовніших факторів, завдяки яким відбувається успішний ріст та розвиток рослин у лісостанах та формується певний склад та будова деревостанів є:

конкуренція між рослинами за поживні речовини, вологу та світло; своєчасне виконання рубок головного користування; досконала агротехніка підготовки ґрунту під лісові культури; умови навколишнього середовища.

352.Усі форми взаємовпливу рослин у лісі за класифікацією Д.Д.Лавриненка поділяють на:

групу відносин, що пов’язані з використанням рослинами умов середовища та групу, що є результатом дії взаємного впливу деревних порід;

групу абіотичних та біотичних чинників; групу біохімічних та біофізичних відносин між рослинами; усі відповіді неправильні.

353.Конкурентоздатність деревної породи:

свідчить про здатність перехоплювати у інших рослин елементи середовища важливі для успішного росту та розвитку рослини;

характеризує здатність рослини витримувати несприятливі умови середовища; свідчить про здатність рослини негативно впливати на ріст інших; свідчить про біоекологічні особливості рослини.

354.Класифікація взаємодії деревних рослин у лісовому насадженні за М.В. Колісніченком включає наступні типи взаємодії:

генеалогічний, фізіологічний, біотрофний, механічний, алелопатичний; сосновий, дубовий, тополевий, сезонний; біохімічний, біофізичних, механічний;

фізіологічний, біофізичний, алелопатичний, біохімічний.

355.Генеалогічна взаємодія деревних рослин у лісовому насадженні відбувається:

під час запилення репродуктивних органів; під час зрощення кореневих систем або надземних частин дерев;

спостерігається у разі загущеного розміщення дерев, найчастіше під час охльостування гілками крон деревних порід;

під час обміну між рослинами або взаємовпливу фізіологічно активними речовинами.

356.Фізіологічна взаємодія деревних рослин у лісовому насадженні відбувається:

під час запилення репродуктивних органів; у разі зрощення кореневих систем або надземних частин дерев;

спостерігається у разі загущеного розміщення дерев, найчастіше під час охльостування гілками крон деревних порід;

289