lis_test_2012

під час обміну між рослинами або взаємовпливу фізіологічно активними речовинами.

357.Механічна взаємодія деревних рослин у лісовому насадженні відбувається:

під час запилення репродуктивних органів; у разі зрощення кореневих систем або надземних частин дерев;

спостерігається у разі загущеного розміщення дерев, найчастіше під час охльостування гілками крон деревних порід;

під час обміну між рослинами або взаємовпливу фізіологічно активними речовинами; усі відповіді правильні.

358.Біохімічна (алелопатична) взаємодія деревних рослин у лісовому насадженні відбувається:

під час запилення репродуктивних органів; у разі зрощення кореневих систем або надземних частин дерев;

спостерігається у разі загущеного розміщення дерев, найчастіше під час охльостування гілками крон деревних порід;

під час обміну між рослинами або взаємовпливу фізіологічно активними речовинами.

359.Біотрофна взаємодія деревних рослин у лісовому насадженні відбувається:

під час запилення репродуктивних органів; у разі зрощення кореневих систем або надземних частин дерев;

спостерігається у разі загущеного розміщення дерев, найчастіше під час охльостування гілками крон деревних порід; під час обміну між рослинами або взаємовпливу фізіологічно активними речовинами; усі відповіді неправильні.

360.Зміна корінних деревостанів на похідні можлива внаслідок:

антропогенного впливу; стихійного явища, наприклад, пожежі, бурелому тощо; впливу геологічних чинників; усі відповіді правильні.

361.Зміна сосни березою відбувається внаслідок:

взаємодії деревних порід, які мають різні біологічні та екологічні властивості в певних умовах місцезростання;

290

взаємодії деревних порід, коли ємність екологічної ніші складається на користь тієї чи іншої деревної породи; виконання рубок головного користування, коли не забезпечується відтворення головної породи; усі відповіді правильні.

362.Зміна сосни березою відбувається:

на сухих та мокрих умовах місцезростання; свіжих та вологих умовах місцезростання; на родючих та дуже зволожених ґрунтах; усі відповіді не правильні.

363.Зміна сосни березою можлива за умов:

свіжого бору та субору; свіжого груду та сугруду; сухого бору та субору; мокрого сугруду та груду; усі відповіді правильні.

364.Зміна дуба на супутні породи відбувається внаслідок:

взаємодії деревних порід, які мають різні біологічні та екологічні властивості за певних умов місцезростання;

взаємодії деревних порід, коли ємність екологічної ніші складається на користь тієї чи іншої деревної породи; виконання рубок головного користування, коли не забезпечується відтворення головної породи, а саме дуба;

усі відповіді правильні.

365. Конкурентоздатність дуба залежить:

від специфіки росту та розвитку особливо в перші роки життя, коли спостерігається утворення глибинної кореневої системи рослини;

від специфіки росту та розвитку в перші роки життя, коли спостерігається його підвищена вибагливість до світла; не залежить від екологічних умов; усі відповіді правильні.

366.Повільний ріст дуба спостерігається:

у перше десятиріччя; у період з 20 до 30 років;

у період з 40 до 50 років; усі відповіді правильні.

367.Інтенсивний ріст та розвиток дуба починається:

у перше десятиріччя;

у період з 20 до 30 років;

291

у період з 40 до 50 років; усі відповіді правильні.

368. Найбільша вірогідність пригнічення дуба другорядними породами та чагарниками можливо:

уперше десятиріччя;

уперіод з 20 до 30 років;

уперіод з 40 до 50 років;

уперіод з 80 до90 років; усі відповіді правильні.

369.Екологічний оптимум росту та розвитку для дуба та забезпечення його домінування над супутніми породами спостерігається за умов:

сухого та вологого груду; свіжого груду; сирого та мокрого сугруду;

усі відповіді неправильні.

370.Екологічний оптимум росту та розвитку ясеня та вірогідність його домінування над дубом можлива за умов:

сухого та вологого груду; свіжого груду; сирого та мокрого сугруду;

усі відповіді неправильні.

371.Найбільшою чутливістю до континентальності та посушливості клімату відрізняється:

дуб, липа, клен; граб та бук; ясен, верба, тополя;

усі відповіді правильні.

372.За умов свіжої кленово-липової діброви корінними будуть деревостани з домінуванням:

дуба; клена; ясена; липи;

усі відповіді правильні.

373.За умов свіжої кленово-липової діброви похідними будуть деревостани з домінуванням:

дуба;

292

клена; ясена; липи.

374.За умов свіжої грабової діброви похідними будуть деревостани з домінуванням:

граба; дуба; клена; ясена; липи.

375.За умов свіжої грабової діброви корінними будуть деревостани з домінуванням:

граба; дуба; клена; ясена; липи.

376.За умов свіжого та вологого бору та субору корінними будуть деревостани з домінуванням:

берези; осики; сосни; дуба.

377.За умов свіжого та вологого бору та субору похідними будуть деревостани з домінуванням:

берези; осики; сосни; дуба;

усі відповіді правильні.

378.Утворення похідних деревостанів за умов свіжого та вологого бору та субору пов’язане:

з природною, закономірною зміною деревних порід; з процесами онтогенезу лісостанів у межах означених умов місцезростання;

зі стихійними явищами та недосконалим веденням господарства; з біологічними та екологічними особливостями деревних порід.

379.Утворення похідних деревостанів за умов свіжої кленово-липової та грабової діброви пов’язане:

з веденням господарства згідно з існуючими вимогами;

293

зактивізацією насіннєвого поновлення дуба;

зстихійними явищами та недосконалим веденням господарства;

збіологічними та екологічними особливостями деревних порід на певній віковій стадії розвитку;

усі відповіді правильні.

380.Бажана частка ясена у складі лісового насадження за умов свіжої кленово-липової діброви становитиме:

10-20%;

20-30%;

30-40%;

40-50%;

80-90%.

381.Найкращий ріст дуба у дібровах Лівобережного та Правобережного Лісостепу спостерігається:

у вкрай сухих умовах зволоження; у сухих умовах; у свіжих умовах;

у вологих умовах; у сирих умовах;

усі відповіді правильні.

382.За умов південного Лісостепу та Степу України під час створення лісового насадження помітно зростає участь та роль:

супутніх, другорядних порід; чагарників; тільки головної породи;

злакових та степових видів рослин – представників надґрунтового покриву; усі відповіді правильні.

383.За умов південного Лісостепу та Степу України під час створення лісового насадження перевага надається:

деревно-тіньовому типу змішування; деревно-чагарниковому типу змішування; змішування порід не передбачається; домінуванню головної породи; усі відповіді правильні.

384.Бажаною умовою створення лісових культур у степових умовах є:

суцільний обробіток ґрунту, який виконується з метою накопичення вологи та

усунення задерніння; частковий, смугами обробіток ґрунту з метою подальшого садіння садивного матеріалу; садіння без підготовки ґрунту;

усі відповіді правильні.

294

385.Оптимальний склад деревостану для умов свіжої та вологої кленоволипової діброви:

8Дз1Клг1Лпс;

8Клг1Дз1Лпс;

8Лпс1Дз1Клг;

5Клг5Лпс+Дз; 6Яз1Д1Клг1Лпс1Клп.

386.Оптимальний склад деревостану для умов свіжої та вологої грабової діброви:

8Дз2Гз;

8Гз1Дз1Лпс;

8Гз1Дз1Клг;

6Яз4Гз+ Дз.

387.Оптимальний склад деревостану для умов свіжого та вологого субору:

8Сз2Дз;

8Дз2Сз;

4Сз6Дз;

5Сз5Дз.

388.Оптимальний склад деревостану для умов свіжого та вологого бору:

9Сз1Бп;

10Сз;

10Сз+Бп;

8Сз2Дз.

389.Деревні породи , що затримують більше снігу у кронах – це::

сосна кримська; сосна звичайна; дуб звичайний; бук; ялина; ялиця.

390.Морфи типу лісової ділянки виділяють з метою:

відображення впливу на особливості формування едатопу специфічних, додаткових факторів; вирішенні практичних, технологічних питань, пов’язаних зі специфікою

ведення господарства, відрізняються за рельєфом, фізико-механічними особливостями ґрунту і мають виробниче значення; відображення поступових змін та мінливості умов місце виростання в межах одного едатопу;

295

усі відповіді не правильні.

391. Підтип лісової ділянки виділяють з метою:

відображення впливу на особливості формування едатопу специфічних, додаткових факторів; вирішенні практичних, технологічних питань, пов’язаних зі специфікою

ведення господарства, відрізняються за рельєфом, фізико-механічними особливостями ґрунту і мають виробниче значення;

відображення поступових змін та мінливості умов місцезростання в межах одного едатопу; усі відповіді правильні.

392.Таксоні лісотипологічного районування за Д.В. Воробйовим – це:

тип лісової ділянки, тип лісу та тип лісостану; лісотипологічна область, лісотипологічний район та лісотипологічний сектор;

гігротоп, трофотоп, едатоп; екотоп, екотип, біогеоценоз.

393.Ряд вибагливості деревних рослин до вологи, що починається з найбільш вибагливої породи – це:

саксаул, сосна кримська, сосна звичайна, дуб звичайний, граб, бук, вільха чорна, дуб пухнастий, клен гостролистий, осокір, ялиця;

вільха чорна, осокір, ялиця, бук, граб, клен гостролистий, дуб звичайний, сосна звичайна, сосна кримська, дуб пухнастий, саксаул;

сосна звичайна, дуб пухнастий, клен гостролистий, осокір, ялиця, вільха чорна, осокір;

дуб звичайний, граб, бук, саксаул, сосна кримська, сосна звичайна, вільха чорна, осокір.

394.Ряд газостійкості деревних рослин у порядку зменшення стійкості –

це:

липа серцелиста, ялина колюча, ялиця біла, дуб звичайний, тополя пірамідальна, тополя Білле, ялина звичайна, туя західна;

ялина колюча, туя західна, дуб звичайний, липа серце листа, тополя пірамідальна, тополя Білле, ялина звичайна, ялиця біла;

дуб звичайний, граб, бук, саксаул, сосна кримська, сосна звичайна, вільха чорна, осокір; саксаул, сосна кримська, сосна звичайна, дуб звичайний, граб, бук, вільха

чорна, дуб пухнастий, клен гостролистий, осокір, ялиця.

296

395. Ряд вибагливості деревних рослин до родючості ґрунту за зростаючим ступенем вибагливості – це:

дуб звичайний, граб, бук, клен гостролистий, дуб червоний, клен явір, осика, ялівець, сосна звичайна;

ялівець, сосна звичайна, дуб червоний, осика, дуб звичайний, клен гостролистий, клен явір, граб, бук; ялина колюча, туя західна, дуб звичайний, липа серце листа, тополя

пірамідальна, тополя Білле, ялина звичайна, ялиця біла;

вільха чорна, осокір, ялиця, бук, граб, клен гостролистий, дуб звичайний, сосна звичайна, сосна кримська, дуб пухнастий, саксаул.

396. Порядок етапів насіннєвого поновлення лісу – це:

плодоношення дерев, проростання насіння, збереження та розвиток самосіву, ріст та розвиток підросту;

проростання насіння, ріст та розвиток підросту, збереження та розвиток самосіву, плодоношення дерев;

ріст та розвиток підросту, збереження та розвиток самосіву, плодоношення дерев, проростання насіння;

проростання насіння, ріст та розвиток підросту збереження та розвиток самосіву, плодоношення дерев.

397.Назва едатопу ВС2-3 з точністю до підтипу – це:

свіжий вологуватий сугрудкуватий субір; вологий сируватий суборуватий сугруд; свіжий вологуватий сугрудкуватий груд; свіжий вологуватий суборуватий бір.

398.Назва едатопу СВ3-4 з точністю до підтипу – це::

свіжий вологуватий сугрудкуватий субір; вологий сируватий суборуватий сугруд; свіжий вологуватий сугрудкуватий груд; свіжий вологуватий суборуватий бір.

399.Назва едатопу DC2-3 з точністю до підтипу – це:

свіжий вологуватий сугрудкуватий субір; вологий сируватий суборуватий сугруд; свіжий вологуватий сугрудкуватий груд; свіжий вологуватий суборуватий бір.

297

400. Назва едатопу АВ2-3 з точністю до підтипу – це:

свіжий вологуватий сугрудкуватий субір; вологий сируватий суборуватий суг руд; свіжий вологуватий сугрудкуватий груд; свіжий вологуватий суборуватий бір.

298