- •«Трудове право»
- •2. Поняття трудового права
- •3. Предмет трудового права
- •5. Функції трудового права
- •6. Система трудового права
- •7. Відмежування трудового права від суміжних галузей права
- •Тема 2:Суб’єкти трудового права України План лекції:
- •2. Працівник як суб’єкт трудового права
- •5. Професійні спілки як суб’єкти трудового права
- •Тема 3: Колективний договір . План лекції:
- •Тема 4: Трудовий договір План лекції:
- •1. Поняття та значення трудового договору
- •2. Сторони трудового договору
- •3. Необґрунтована відмова у прийнятті на роботу
- •4. Зміст трудового договору
- •5. Порядок укладення трудового договору
- •6. Випробування при прийнятті на роботу
- •7. Види трудових договорів:
- •8. Переведення на іншу роботу. Переміщення на інше робоче місце.
- •9. Класифікація підстав припинення трудового договору
- •10. Припинення трудового договору з ініціативи працівника
- •11. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
- •12. Розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб, які не є сторонами трудового договору
- •13. Порядок оформлення звільнення з роботи і здійснення розрахунку
- •Тема 5: Робочий час План лекції:
- •1. Поняття та види робочого часу
- •2. Режим робочого часу
- •3. Надурочний робочий час
- •4. Облік робочого часу
- •Тема 6: Час відпочинку План лекції:
- •1. Поняття та види часу відпочинку
- •2. Відпустки, їх види та порядок надання
- •Тема 7: Оплата та нормування праці План лекції:
- •1. Правове визначення поняття оплати праці. Структура і функції заробітної плати
- •2. Сфери регулювання оплати праці
- •3. Тарифна система
- •4. Преміювання працівників
- •5. Права працівників на оплату праці і їхній захист
- •Тема 8: Гарантії та компенсації
- •Тема 9: Дисципліна праці План лекції:
- •1. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку
- •2. Поняття , зміст та методи забезпечення трудової дисципліни
- •3. Заохочення в трудовому праві
- •4. Дисциплінарна відповідальність та її види
- •Тема 10: Матеріальна відповідальність сторін трудового договору План лекції:
- •1. Поняття матеріальної відповідальності: загальна характеристика
- •2. Підстави та умови матеріальної відповідальності працівників
- •3. Види матеріальної відповідальності працівників
- •4. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність
- •5. Визначення розміру шкоди та порядок її відшкодування
- •Тема 11: Охорона праці План лекції:
- •2. Організація роботи з питань охорони праці
- •Тема 12:Особливості регулювання праці окремих категорій працівників План лекції:
- •3. Умови і додаткові гарантії для інвалідів
- •Тема 13: Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю План лекції:
- •1. Визначення нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю. Їх відмінності
- •2. Система органів нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю. Відповідальність за порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці
- •Тема 14: Трудові спори План лекції:
- •2. Трудові спори та порядок їх вирішення
- •4. Участь Національної служби посередництва і примирення у вирішенні колективних трудових спорів
- •5. Правове регулювання проведення страйків
- •Закони україни
- •Наукові джерела
Тема 5: Робочий час План лекції:
1. Поняття та види робочого часу.
2. Режим робочого часу.
3. Надурочний робочий час.
4. Облік робочого часу.
1. Поняття та види робочого часу
Робочий час є однією з істотних умов трудового договору і торкається інтересів як працівника, так і роботодавця. Його раціональне поєднання з часом відпочинку дає змогу ефективно використовувати здатність людини до продуктивної праці, відтворювати фізичні та психологічні характеристики працівника.
Правове регулювання робочого часу здійснюється на рівні законів, підзаконних актів, колективно-договірного регулювання умов праці та угодою сторін трудового договору.
Робочим часом вважається час, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку організації, графіка роботи й умов трудового договору повинен виконувати трудові обов'язки, а також інші періоди часу, що відповідно до законів та інших нормативно-правових актів належать до робочого часу.
У законодавстві застосовуються такі нормативи робочого часу:
- робочий день– це встановлена законом тривалість праці працівника у межах доби;
- робоча зміна– тривалість часу праці згідно з графіком протягом доби;
- робочий тиждень– встановлена у законі в годинах тривалість праці в межах календарного тижня.
Розрізняють такі види робочого часу:
нормальний,
скорочений,
неповний робочий час.
Нормальний робочий час — це норматив, що встановлює тривалість робочого тижня (в годинах) за умови роботи в нормальних умовах праці.
Згідно з трудовим законодавством України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень, як за п'ятиденного, так і за шестиденного робочого тижнів (ст. 50 КЗпП України).
Норма тривалості робочого часу не може бути збільшена, за винятком випадків, передбачених законодавством. У таких випадках встановлюються різні види компенсацій.
Менша норма тривалості робочого часу встановлюється з врахуванням умов праці, віку та фізіологічних особливостей працівника, може встановлюватися за угодою сторін трудового договору та при укладенні колективного договору.
Скорочений робочий час. Передбачене законодавством зниження нормативу робочого часу (проти 40 годин на тиждень) є обов'язковим для роботодавця.
Встановлення скороченої тривалості робочого часу не зменшує розміру заробітної плати працівників.
Скорочена тривалість робочого часу встановлюється для окремих категорій працівників. Їх перелік вичерпно передбачений у законодавстві.
Так, згідно зі ст. 51 КЗпП України скорочена тривалість робочого часу встановлюється для неповнолітніх. Норми робочого часу диференційовані залежно від віку працівника й пов'язані з охороною здоров'я неповнолітнього. Так, для працівників віком від 16 до 18 років ця норма складає 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 години на тиждень.
Для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, тривалість робочого часу не може перевищувати 36 годин на тиждень. Законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів), а також особам, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення
Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів на підприємствах, в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда.
Неповний робочий час
На відміну від скороченого, неповний робочий час встановлюється за погодженням між працівником і роботодавцем. Така домовленість між сторонами трудового договору може бути як безпосередньо при прийнятті на роботу, так і згодом, в період роботи; на певний термін і без зазначення терміну.
Трудовим законодавством передбачено категорії працівників, яким роботодавець зобов’язаний встановити неповний робочий час на їх прохання:
вагітним жінкам;
жінкам, що мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину –інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку.
Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
Розрізняють такі норми неповного робочого часу:
• неповний робочий день (зменшується тривалість робочого дня);
• неповний робочий тиждень (зберігається нормальна тривалість робочого дня, але зменшується кількість робочих днів у тижні);
• поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня (ст. 56 КЗпП України).