Vі. Система рейтингового контролю оцінки знань та вмінь студентів з навчальної дисципліни

Дисципліна викладається у ІХ семестрі. Загальний обсяг – 90 годин (2,5 кредити). Аудиторна робота – 30 годин: 20 годин – лекції, 10 годин – семінари (10 лекцій, 5 семінарів). Самостійна робота – 24 години.

Система рейтингових балів і критерії оцінки

У структурі модуля оцінюються такі складники:

Аудиторна робота студента

Самостійна робота студента

Модульна контрольна робота

Поточне оцінювання всіх видів навчальної діяльності студента (аудиторна робота та самостійна робота) здійснюється в національній 4-бальній шкалі – “5”,“4”,“3”,“2”. Невиконання завдань самостійної роботи, невідвідування семінарських та практичних занять позначаються“0”.

У кінці вивчення навчального матеріалу модуля напередодні заліково-екзаменаційної сесії викладач виставляє одну оцінку за аудиторну та самостійну роботу студента як середнє арифметичне з усіх поточних оцінок за ці види роботи з округленням до десятої частки. Цю оцінку викладач трансформує в рейтинговий бал за роботу протягом семеструшляхом помноження на 10¹. Таким чином, максимальний рейтинговий бал за роботу протягом семестру може становити50.

Модульна контрольна робота є складником семестрового рейтингу. Наприкінці семестру всі студенти виконують модульні контрольні роботи з усіх дисциплін. Модульні контрольні роботи оцінюються в 4-бальній системі (“5”,“4”,“3”,“2”). Ці оцінки трансформуються врейтинговий бал за МКР у такий спосіб:

“5”— 20 балів;

“4”— 16 балів;

“3” — 12 балів;

“2”— 8 балів.

Неявка на МКР— 0 балів.

Семестровий рейтинговий балє сумою рейтингового бала за роботу протягом семестру і рейтингового бала за МКР.

За результатами роботи студентів під час семінарських занять та самостійної роботи наприкінці семестру проводиться атестація. Атестуються студенти, які відвідували заняття, відповідали на семінарських заняттях, виконували самостійну роботу. При цьому:

1) оцінка “відмінно” ставиться студенту, який не пропускав заняття без поважної причини, відповідав не менше 2-х разів на семінарських заняттях, має оцінку за реферат “5”, середній бал якого вищий за “4,5”;

2) оцінка “добре” ставиться студенту, який відвідував заняття, виконував завдання самостійної роботи, середній бал якого вищий за “4”;

3) оцінка “задовільно” ставиться студенту, який відвідував заняття, виконував завдання самостійної роботи, середній бал якого вищий за “3”;

4) оцінку “незадовільно” отримує студент, який пропускає заняття, за відповіді на семінарських заняттях має “2”. “Незадовільно” ставиться студентові і тоді, коли він відвідував заняття, але не виконав робочої програми від початку атестації, не відповідав на семінарських заняттях, не виконав завдання самостійної роботи.

5) Не атестується студент, який не був присутній на жодному семінарському занятті, не виконав самостійну роботу і не має жодної оцінки.

Приклад системи рейтингового контролю

Упродовж семестру студент отримав за аудиторну та самостійну роботу такі оцінки: “3”,“5”,“5”,“4”,“5”,“4”. Середня арифметична оцінка становить 4,33, з округленням до десятої частки - 4,3. отриману оцінку множимо на 10: 4,3 Х 10 = 43. Це число є рейтинговим балом студента за роботу протягом семестру.

Модульну контрольну роботу було написано на “4”, тому додаємо: 43 + 16 = 59. Це семестровий рейтинговий бал. Іспит студент склав на“4”, додаємо 59 + 23 = 82 бали, що відповідає оцінці за шкалою ЄКТѓ”, підсумкова оцінка за національною шкалою –“добре”.