8)Суб`єктивний ідеалізм сократа

У центрі філософії Сократа — людина, але вона ним розглядається насамперед якморальнаістота, тому філософія Сократа — це етичнийантропологізм. Головним предметом бесід Сократа були питанняетики— питання про те, як треба жити. Його мета — виховати в своїх учнях філософів. Інтересам Сократа були чужі якміфологія, так іметафізика. Він виходив ізфалесівського«Пізнай самого себе» і «Я знаю, що я нічого не знаю». Поставивши у центр своєї філософії людину, Сократ стверджує, що пізнати світ людина може, тільки пізнавши себе, свою душу, вчинки, і в цьому полягає основне завдання філософії.

Сократ вважав: філософіязбагачує людей, припускаючи, що правильні дії виходять із правильнихзнань, ачеснотамможна навчити. Намагався обґрунтуватиморальністьрозумом, що ставило під сумнів святість традиційних норм. Переконання Сократа в існуванні об'єктивноїістиниприводить його до висновку, що існують об'єктивні моральні норми, що відмінність міждобромізломне відносна, а абсолютна.

Головним завданням філософіївін вважав раціональне обґрунтування релігійно-моральногосвітогляду. Вважав зайвим і неможливим вивченняприродиі пояснення природних явищ. За Сократом, світ — творіння божества.

9)Діалектика та метафізика

Діале́ктика — метод філософії, що досліджуєкатегоріїрозвитку.

Слово «діалектика» походить із Стародавньої Греціїзавдяки популярностідіалогівміжПлатономтаСократом— точніше: діалог між людьми, які намагаються переконати один одного, та який дав назву діалектичному методу у філософії.

Метафі́зика — філософіябуття, роздуми про граничні і надчуттєві принципи і засадибуття.

Термін метафізика походить від сполучення грецькихμετά (metá) (після) і φυσικά (фізика). Тобто метафізика — це те, що йде після фізики. Так назвали учніАрістотеляйого твори, що не потрапили до твору "Фізика".

Термін метафізика часто використовується у філософії, однак, різні філософи вкладають у нього різне значення, розширюючи або звужуючи область його застовування. При різному трактуванні терміну змінюється ставлення до нього. Тому значення терміну дуже сильно залежить від контексту:

• Метафізика — це вчення про надчуттєві, недоступні досвідові принципи і початок буття(існування світу);

• Метафізика — це синонім філософії;

• Метафізика в переносному розумінні (буденному) вживається для позначення чогось абстрактного, малозрозумілого, умоспоглядального;

• Метафізика — це наука про речі, спосіб з'ясування світоглядних питань (сенсжиття—основне питання філософіїтощо), які не піддаються осягненню за допомогоюекспериментута методів конкретнихнаук;

• Метафізика — це концепія розвитку, метод пізнання, альтернативний діалектиці. В значенні «антидіалектика» термін «метафізика» запровадив у філософіюГеґель.

10) Об'єктивний та суб'єктивний ідеалізм

Об'єктивний ідеалізм в основу всього існуючого кладе свідомість як таку, світовий дух, абсолютну ідею. Найбільш цілісну систему об'єктивного ідеалізму в стародавні часи дав Платон. Свого вищого розвитку об'єктивний ідеалізм досяг у філософіїГеґеля, який розробив систему ідеалістичноїдіалектики. Сучасні поширені школи об'єктивного ідеалізмунеотомізміперсоналізм.

Суб'єктивний ідеалізм виходить з визнання, що первинним і реально існуючим є лише наші відчуття, наше «я», а все те, що оточує нас, є лише продуктом, комплексом наших відчуттів. Суб'єктивно-ідеалістичні погляди можуть привести досоліпсизму, тобто визнання існування тільки свого «я». Система суб'єктивного ідеалізму найбільш повно була викладена у XVIII ст. у філософії англійського єпископаДж. Берклі. У форміскептицизмутаагноцистизмусуб'єктивний ідеалізм розробляли англійський філософД. Г'юмта німецький філософІ. Кант. Відомим представником суб'єктивного ідеалізму бувЙ. Фіхте.

Сучасний суб'єктивний ідеалізм розпадається на численні школи: емпіріокритицизм,прагматизм,семантичний ідеалізм,логічний позитивізм,емпіричний реалізм,екзистенціалізмта інші. Для більшості течій сучасного ідеалізму характернийірраціоналізм— заперечення об'єктивного змістулогічного мисленнята заміна йогоінтуїцією.