Апендикс і апендицит.

Перше слово означає “червоподібний відросток сліпої кишки людини та деяких хребетних тварин,” друге — “запалення апендикса”. Тому не слід казати і писати: вирізали апендицит, хворіє апендицитом. Адже насправді вирізують (видаляють) апендикс, а хворіють на апендицит.

Автобіографія і біографія.

Автобіографія — життєпис конкретної людини, який вона склала сама. Неправильно: моя автобіографія, написав свою автобіографію. У такому разі замість автобіографія треба вживати біографія, оскільки перша частина складного слова (авто) значеннєво відповідає присвійним займенникам мій, свій.

Прищеплювати і прививати.

До рідковживаних у сучасній мові належить дієслово прививати, що означає “присукувати”, “з’єднувати нитки, зсукуючи їх”. Коли йдеться про медикаментозні щеплення або про виведення нових сортів рослин, послуговуються лексемою прищеплювати (“У саду прищеплювали гілки до яблунь і груш”). У назві дії прищеплювати розвинулося також переносне значення “виховувати”: прищеплювати навички, риси характеру.

Під впливом російського прививать дехто невиправдано користується в українській мові висловами типу “прививати любов до праці”, “прививати почуття гордості за свою Батьківщину”, “прививати добрий смак” тощо. У цих випадках потрібне дієслово прищеплювати.

Особистий і особовий.

Часто, зокрема в усному мовленні, плутають ці слова. Особистий — то індивідуальний, належний окремій особі: особиста власність, особиста думка, особисте життя. А особовий — такий, що стосується особи взагалі, багатьох осіб: особовий склад, особова справа (у відділі кадрів) та ін. Крім того, прикметник особовий уживається як граматичний термін: особове дієслово, особовий займенник.

Дякуючи і завдяки.

У розмовах та писаних текстах часом вдаються до висловів дякуючи допомозі (підтримці), дякуючи турботі, дякуючи створеним умовам. Але це помилка. На позначення причини, що викликає бажаний результат, слід ставити прийменник завдяки. До речі, його не можна вживати для називання негативної причини (“Студент не склав екзаменів завдяки непідготовленості”; треба через непідготовленість).

Любимий і улюблений.

Розрізняються значенням. Любимий — той, що оточений чиєюсь любов’ю, викликає в когось це почуття. Здебільшого вживається у сполученні із словами, що виражають одиночне поняття. Любима Вітчизна, любимий Київ. Улюблений — такий, якого серед інших найбільше люблять, який найвищою мірою відповідає чиїмось смакам, уподобанням, нахилам. Улюблена роль, улюблений жанр. Підмінювати одне слово іншим не рекомендується. Помилковим є вживання: любимий літературний герой, любима книжка.

Мимохідь і мимохіть.

Послуговуючись цими словами, слід чітко знати їхні значення. Мимохідь — минаючи щось, побіжно (“Мимохідь привітався із знайомим”). Мимохіть — мимоволі, несвідомо (“Мимохіть повернув голову на звук”).

Ознайомити і познайомити.

Розрізняються стилістично, сполучуваністю. Ознайомити — дати певні відомості про що-небудь. (“Ознайомити екскурсантів з виставкою картин”). Ненормативним є: познайомити (треба ознайомити) з пам’ятками старовини. Познайомити — налагодити знайомство між незнайомими людьми, представити когось кому-небудь.

Музичний і музикальний.

Відповідно до російського прикметника музикальный є два українських — музичний і музикальний, що спричиняє часом похибки, коли вважають, що ці слова тотожні. Музичний — який стосується музики як виду мистецтва, використовуваний для неї (музичне виховання, музична вікторина, музичне училище). Музикальний — схильний до музики, має здатність тонко сприймати її, виконувати музичні твори (музикальний слух, музикальні пальці, музикальний голос).

Утюг і праска.

Перший з цих іменників часто вживається в сучасній мові з не властивим йому значенням. З ним пов’язують дію: вирівнювати, вигладжувати одяг, тканину. Насправді ж цю роль виконує нагрівальний прилад — праска. А утюг — пристрій для вирівнювання, згладжування грунтових доріг. Тракторний утюг, дерев’яний утюг.

Бавовна і бавовник.

Бавовною називають пряжу, волокно з рослини. Бавовник — сама рослина. Тому неправильно: посіви бавовни, вирощування бавовни. Треба: бавовника.

Багаточисленний, багаточисельний.

Таких слів немає. На позначення великої кількості є прикметник численний. Слово численний, що відповідає російському многочисленный, не можна змішувати з лексемою чисельний, яка має аналог численный.

Біжучий нині сприймається як застаріле, хоч раніше було дуже поширене. Замість нього вживають поточний.

Будівельник, будівельний.

У складних словах, де перша частина означає “об’єкт будівництва чи виробництва”, доречно ставити будівник, будівний, як-от: домобудівник, вагонобудівник, машинобудівник, а не домобудівельник, вагонобудівельник. Відповідно домобудівний, вагонобудівний.

Виправдовувати, виправдовуватися.

Краще: виправдувати, виправдуватися. Доконаний вид — виправдати (виправдатися).

Відрізнятися.

Часом ним користуються в розумінні “характеризуватися певними особливостями”, але без зіставлення з ким-, чим-небудь: “Книжка публіциста відрізняється образним і логічним викладом”. Тут треба: відзначається. Дієслово відрізнятися передбачає порівняння: “Микола вигідно відрізнявся від сварливого Петра лагідною вдачею”. Іноді неправильно кажуть: відрізнятися між собою замість різнитися. Відрізнятися можна від кого-, чого-небудь, а не між ким, чим.

Впроваджувати і втілювати — ідентичне російському внедрять.

Не плутати з дієсловом запроваджувати, що означає “встановлювати” (російське вводить). “На комбінаті впроваджують нову технологію”, але “В установі запроваджують новий порядок прийому відвідувачів”. Втілювати — український відповідник російського воплощать. Не синонімічне дієслову впроваджувати. Приміром, можна сказати: “втілювати в собі”, а також “втілювати в життя”, але неправильно: “втілювати у виробництво” (замість впроваджувати).

Вражати.

Має значення “викликати велике здивування або сильні переживання”. Вражені побаченим, вражені прикрою звісткою тощо. А як мовиться про захворювання рослин, людей, більш підхоже слово уражений. Населення уражене радіацією, виноград уражений філоксерою.

Втрачати якість.

Таке словосполучення часто вживають, коли йдеться про псування продуктів чи матеріалів через погане зберігання. “Овочі на базі погнили, втратили якість”. Насправді якість не втрачається (речей без якості не буває), а гіршає, отже, слід говорити про зниження її.

Завдяки.

Не рекомендується послуговуватися цим прийменником тоді, коли мовиться про негативні наслідки чого-небудь, за які нема підстав дякувати. Логічним є, скажімо, твердження: “Успіхів здобуто завдяки злагодженій роботі колективу”. Але зовсім нелогічно: “Завдяки простоям підприємство не справилося зі своїм завданням”. Натомість у таких випадках треба вживати слово через або, залежно від контексту, звороти з огляду на, у зв’язку з.

У залежності й залежно.

Обидві ці форми ніби паралельні — і перша й друга трапляються в нашій мові, проте природнішим є залежно.

Російське кусочек у різних українських контекстах передають так:

кусочек хлеба — шматочок хліба;

кусочек мяса — кусочок м’яса;

кусочек мыла — брусочок мила;

кусочек сахара — грудочка цукру;

кусочек ткани — клаптик тканини.

Поліпшити, погіршити рівень.

Рівень буває високий чи низький, тому його можна підвищити або знизити. Так і годиться писати.

Понад.

Інколи сполучається з дієсловом досягати: “Місячний заробіток досягає понад 250 гривень.” Правильніше: перевищує або становить понад...

Порівнюючи.

Природно звучить як дієприслівник (якщо воно відповідає російському сравнивая): “Порівнюючи показники нинішнього і минулого років, бачимо рух уперед”. Однак як прислівник (аналогічний російському сравнительно) в сучасній мовній практиці вживається порівняно.

Свідчити.

Свідчити можна про наявність або, навпаки, брак чого-небудь, однак коли йдеться про те, як відбувається щось, до місця буде дієслово показує. Наприклад, “Такі досягнення свідчать про сумлінність і наполегливість школярів”, але “Такі досягнення показують, як сумлінно і наполегливо вчилися школярі”.

Створити.

Не плутати з дієсловом утворити. Перше виступає в такому ж самому значенні, як і російське создать, а друге — образовать.

Стійкий.

Чуємо часто: стійкий до морозів, стійкий до корозії тощо. Але вистояти можна проти чого, а не до чого. Тому маємо казати: стійкий проти морозів, проти корозії. Так само треба вживати й іменник стійкість.

Суворо.

Нерідко використовується для перекладу російського строго. Якщо ж мають на увазі дотримання певних норм, правил, доречніші інші визначення: твердо, неухильно, точно. “Годувати тварин точно за нормами”.

Схвалювати.

Не тотожне ухвалювати. Схвалити — позитивно оцінити що-небудь (російське одобрить), а ухвалити означає “постановити”.

Уявити.

Ось фраза: “Щоб уявити значення (важливість, цінність чи, навпаки, шкідливість) чого-небудь, наведемо такі дані (факти)”. Зміст її хибний. Адже особа, яка збирається наводити певні дані, вже уявляє значення чи характер того, про що веде мову. Тому в її устах природніше звучало б: щоб дати уявлення, наведемо і т. ін.

В якості.

Відомо, що російському качество тотожне українське якість. Та це аж ніяк не означає, що й фразеологізм в качестве кого-то можна відтворювати в якості когось. Словосполучення типу в качестве депутата (руководителя, воспитателя, инженера, друга) в нашій мові мають відповідники: як депутат (керівник, вихователь, інженер, друг). А газети, радіо й телебачення нерідко вдаються до “суржикових” витворів: у якості голови, в якості слухачів, у якості гостей тощо. Чув якось фразу: “Віктор Ющенко в якості глави уряду звітував на Верховній Раді”. А чому не сказати грамотно: як глава уряду? Якщо треба надати текстові канцелярського відтінку, то можна ще вживати в ролі, у функції.

Любий

Наголос на першому складі. В українській мові означає “коханий, милий, приємний”. Саме його використовували наші класики й народна творчість. “Ні, любий, я тобі не дорікаю” (Леся Українка). А замість любий (наголос на другому складі) вони завжди вживали будь-який, будь-хто, перший-ліпший, кожний, усякий і под.