Тема 2. Зведення і групування матеріалів правової статистики Абсолютні, відносні та середні величини у правовій статистиці

Семінар - 2 години

1. Загальне поняття про статистичне зведення та групування.

2. Групувальні ознаки і їх види. Ряди розподілу.

3. Статистичні таблиці та графіки.

4. Поняття та види абсолютних величин їх значення у правовій

статистиці.

5. Відносні величини та їх види.

6. Види середніх величин, їх сутність, значення та основні способи обчислення.

7. Показники варіації. Мода і медіана в статистиці.

Методичні рекомендації

Розглядаючи дану тему, слід зазначити, що зведення є основою для подальшого аналізу статистичної інформації. За зведеними даними розраховуються узагальнюючі показники, виконується порівняльний аналіз, а також аналіз причин групових відмінностей, вивчаються взаємозв'язки між ознаками.

Основне завдання групування у тому, що на основі всебічного аналізу отриманих у результаті статистичного спостереження даних, розбити їх на якісно однорідні види та типи.

Розкриваючи зміст теми, слід з’ясувати ознаки, за якими здійснюються групування (типологічні, варіаційні, аналітичні), його мету , види.

Необхідно ознайомитися з основними елементами ряду розподілу та видами рядів розподілу. Необхідно звернути увагу на види статистичних таблиць (прості, групові, комбіновані) та графіків (аналітичні, ілюстративні, нформаційні). Зясувати правила читання статистичних графіків і аналізу статистичних таблиць (назва, рядок, колонка, підмет і присудок). Ознайомитися з організацією централізованого та децентралізованого зведення в правоохоронних органах.

При розгляді та вивченні питань, що стосуються абсолютних, відносних та середніх величин, слід звернути увагу на визначення їх понять у правовій статистиці, основні форми вираження та техніку обчислення.

Окрім цього з’ясувати сутність понять моди і медіани в правовій статистиці.

Розглянути показники варіації статистичної сукупності.

Теми рефератів:

1. Джерела інформації що використовуються в правоохоронних органах.

2. Використання відносних величин в характеристиці криміногенної ситуації та її регіональних відмінностей в Україні.

3. Абсолютні показники в правовій статистиці.

4. Основні форми вираження відносних показників (частки, відсотки, проміле, продецеміле) та їх застосування.

Література

23, 25, 29, 35, 42, 43, 46-48

Тема 3. Статистичний аналіз та його завдання.

Практичні заняття - 2 години

1. Поняття та класифікація динамічних рядів.

2. Статистичний аналіз та його основні завдання і цілі.

3. Поняття кількісних та якісних показників злочинності.

4. Кореляційний зв’язок його сутність і завдання.

Методичні рекомендації

При розгляді даної теми, слід з’ясувати поняття та види динамічних

рядів.

Слід зазначити, що статистичні ряди - це сукупність статистичних даних, які вибрані із звітності або з документів первинного обліку, розташовані в хронологічному або логічному порядку, характеризують зміни розміру ознак, покладених в основу статистичного ряду. Всі статистичні ряди поділяють на ряди розподілу і ряди динаміки. Ряди динаміки - це ряд чисел, який характеризує зміну величини суспільного явища в процесі його розвитку, тобто в часі. Динамічні ряди бувають моментними і інтервальними що складаються як з абсолютних, так і з відносних показників.

Необхідно звернути увагу та з’ясувати, що собою являє вирівнювання та перетворення динамічних рядів, періодичність динамічних процесів., виявлення сезонних коливань, фактори стабільності динаміки правових процесів (законодавча й нормативна бази, територіальні зміни та ін.).

З’ясувати, що собою являє статистичний аналіз являє. Зазначити, що предмет статистичного аналізу — це сукупність якісних і кількісних характеристик явища, що вивчається, в їх єдності і розвитку.

Приділити увагу поняттям основних кількісних (стан, рівень) і якісних (структура, характер, географія, ціна) показників злочинності.

Слід зазначити, що існують дві основні різновидності кількісної характеристики зв’язків між явищами: функціональна і статистична

(кореляційна).

При функціональному зв’язку вслід за зміною однієї величини слідує суворо визначена зміна другої, або іншими словами за усякою зміною незалежної перемінної величини завжди слідує суворо визначена зміна функції.

Щоб виявити складний зв’язок між явищами, треба взяти велике число цих явищ, розглянути їх сукупність і дослідити середні значення ознак, що вивчаються. зв’язок між двома ознаками. Який виявляється не в кожному окремому випадку (як у функціональній залежності), а тільки при масовому співставленні і використанні середніх значень ознак зветься кореляційним, або кореляцією.

Кореляція виявляється тільки при застосуванні дії закону великих чисел. Перша ознака (що впливає) зветься факторною, друга - результативною.