Актуальні проблеми господарського права

Перехід економіки України до розвинених ринкових відносин багато в чому залежить від правового забезпечення ринкових реформ, від створення належних умов функціонування суб’єктів господарської діяльності, від суворого додержання останніми вимог чинного законодавства.

Українська держава сьогодні потребує висококваліфікованих спеціалістів на всіх напрямках економічного розвитку та державного будівництва. Саме тому зростають вимоги до майбутніх фахівців з правознавства щодо знань з господарського права та практичних навичок застосування норм господарського законодавства у повсякденній правозастосовній практиці, в регулюванні господарських відносин на локальному рівні (при розробці установчих та внутрішніх документів суб’єктів господарювання, господарських договорів).

«Актуальні проблеми господарського права» є однією з навчальних дисциплін освітньо-професійної програми підготовки магістрів за спеціальністю «Правознавство», що вивчає тенденції становлення і розвитку господарських відносин, шляхи вдосконалення господарського законодавства в сучасній Україні та ін.

Дисципліна «Актуальні проблеми господарського права» розроблений з урахуванням того, що студенти та студенти засвоїли основні положення нормативної навчальної дисципліни «Господарське право», а також окремі питання з дисциплін професійного спрямування. Вона передбачає вивчення проблемних аспектів розвитку суспільних відносин щодо організації, безпосереднього здійснення господарської діяльності та управління нею, шляхів удосконалення господарського законодавства в умовах ринкової трансформації економіки України.

Метою навчальної дисципліни «Актуальні проблеми господарського права» є: опанування студентами основних положень з проблем

господарського права з урахуванням специфіки правового регулювання господарських відносин в сучасних умовах, вивчення особливостей правового становища суб’єктів господарювання, визначення напрямків удосконалення господарського законодавства, а також вивчення правового регулювання відносин пов’язаних з реалізацією господарсько-правової відповідальності.

Основні завдання навчальної дисципліни «Актуальні проблеми господарського права» є: вивчення проблемних аспектів правового регулювання господарських відносин в умовах побудови соціально орієнтованої ринкової економіки;

здійснення характеристики найважливіших правових категорій та конструкцій господарського законодавства, в тому числі дослідження основних тенденцій його розвитку та застосування; оволодіння методами господарсько-правового регулювання та засвоєння правил тлумачення господарсько-правових норм; висвітлення юридичних, в тому числі і колізійних, питань, які виникають в процесі господарської діяльності та її організації та відпрацювання навиків щодо вирішення практичних завдань; підготовка до практичної діяльності висококваліфікованих спеціалістів в галузі господарсько-правової діяльності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Актуальні проблеми господарського права» студент повинен:

Знати:

сучасні проблеми визначення предмету, методу і система господарського права;

проблемні аспекти правового регулювання господарської діяльності та шляхи їх подолання;

сучасні тенденції розвитку та застосування господарського законодавства;

особливості державного регулювання господарської діяльності та проблеми його правового забезпечення;

основні тенденції сучасного розвитку господарських відносин;

особливості правосуб’єктності суб’єктів господарювання та інших

учасників відносин у сфері господарювання;

суть основних господарсько-правових інститутів;

проблемні аспекти відповідальності за порушення у сфері

господарювання.

Уміти:

самостійно орієнтуватися у чинному господарському законодавстві та спеціальній літературі;

вірно давати належну правову і соціально-економічну оцінку юридичним конструкціям та правильно користуватися правовою термінологією;

виділяти та аналізувати коло відносин, які регулюються нормами господарського права;

самостійно вирішувати колізійні питання, пов’язані із застосуванням господарсько-правових норм та розв’язувати ситуаційні завдання і межах запропонованої конкретної практичної ситуацій, та складати відповідні юридичні документи, спираючись на здобути знання, вміння та навики.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ

Акціонерне товариство - це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Асоціація - це договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації.

Забезпечення виконання зобов’язань - це сукупність заходів за допомогою яких сторони цивільно-правових відносин впливають одна на одну з метою належного виконання передбаченого договором економічного завдання під загрозою вчинення певних дій, які обумовлять настання негативних наслідків майнового характеру для боржника, незалежно від того чи понесе кредитор збитки фактично. У ст. 546 Цивільного кодексу передбачені наступні види забезпечення виконання зобов’язання: а)

неустойка; б) порука; в) гарантія; г) застава; г) притримання; д) завдаток. Цей перелік не є вичерпним.

Відокремлений підрозділ юридичної особи - це філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги в єдиному замкнутому технологічному процесі з юридичною особою, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Господарська відповідальність - це несприятливі майнові чи адміністративно-управлінські наслідки, які настають для суб’єкта господарювання у випадку невиконання чи неналежного виконання ним вимог господарського договору або господарського законодавства.

Господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарське право - це галузь права, якою регулюються відносини у сфері організації та здійснення господарської діяльності, що пов’язана з виготовленням і реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг для задоволення потреб окремих споживачів та суспільних потреб.

Господарські організації - це юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

Господарським визнається зобов'язання, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона у т.ч. боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське правопорушення - це дія чи бездіяльність суб'єкта господарювання, що не відповідає вимогам норм господарського законодавства та/або господарського договору та порушує права суб’єктів відносин у сфері господарювання.

Господарсько-торговельна діяльність - це діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг.

Господарське товариство - це підприємство, установа, організація, створене на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Господарське об'єднання - це об'єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою господарську діяльність. Господарські об'єднання діють на основі установчого договору та/або статуту, який затверджується їх засновниками.

Договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. По аналогії із цим визначенням можна стверджувати, що господарським договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення господарських прав та обов'язків.

Державне (комунальне) господарське об'єднання - це об'єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування. Державне (комунальне) господарське об'єднання діє на основі рішення про його утворення та статуту, який затверджується органом, що прийняв рішення про утворення об'єднання.

Зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Командитне товариство - це господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).

Консорціум - це тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність.

Концерн - це статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.

Корпорація - це договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.

Майново-господарське зобов’язання - це цивільно-правове зобов'язання, що виникає між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

Організаційно-господарське зобов’язання - це господарське зобов'язання, що виникає у процесі управління господарською діяльністю між суб'єктом господарювання та суб'єктом організаційно-господарських повноважень, в силу яких зобов'язана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Об'єднанням підприємств - це господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Повне товариство - це господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємство - це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково- дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Г осподарським кодексом та іншими законами.

Представництво - це відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво та захист інтересів юридичної особи.

Суб’єкт господарювання - це учасник господарських відносин, який здійснює господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), має відокремлене майно і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Товариство з додатковою відповідальністю - це господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.

Товариство з обмеженою відповідальністю - це товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Філія - це відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН №	Назви тем	Кількість годин
		Лекції	Семі­ нари	Прак - тичні заняття
1	2	3	4	5
1.	Проблеми здійснення господарської діяльності	1	1	-
2.	Перспективи розвитку господарського законодавства	1	1	-
3.	Проблеми правового становища суб’єктів господарських правовідносин	1	2	2
4.	Державне регулювання господарської діяльності	1	2
5.	Проблеми правового забезпечення майнової основи господарювання	1	1
6.	Проблеми притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності	1	1	2
7.	Антимонопольно- конкурентне регулювання: теоретичні та законондавчі аспекти вдосконалення правового регулювання	1	1
8.	Проблеми укладення господарських договорів	1	1
Всього		8	10		4

Форма підсумкового контролю - екзамен.

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ Нормативно-правові акти

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30. - Ст. 141.

2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - №18, №19-20, №21-22. - Ст.144

3. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 6. - Ст. 56.

4. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003.- №40-44.- Ст. 356.

5. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 13-14, №15-16, №17 - Ст.112

6. Про акціонерні товариства: Закон України від 17 вересня 2008 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2008. - № 50-51. - Ст.384.

7. Про Антимонопольний комітет України: Закону України від 26 листопада 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993.- №

50. - Ст. 472.

8. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 5-6. - Ст.30

9. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. -

1999. - № 40 - Ст.365.

10. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 30 червня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 42-43.- Ст.378.

11. Про господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991.- №49. - Ст. 682.

12. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців: Закон України від 15 травня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 31-32. - Ст.263

13. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11 січня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - №12. - Ст. 64.

14. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16 квітня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 21. - Ст. 377

15. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 1 червня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. -

1999. - №36. - Ст.299.

16. Про страхування: Закон України від 07 березня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 18. - Ст. 78

17. Про товарну біржу: Закон України від 10 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №10. - Ст.139.

18. Про холдингові компанії в Україні: Закон України від 15 березня.2006 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 34.

• Ст. 291.

19. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23 лютого 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - №31. - Ст. 268