nmm_4-k-n_2012rn_2r6m

кримінальним процесуальним законом суспільні відносини, що виникають і розвиваються у звʼязку зі здійсненням кримінального провадження.

Обвинувачений – особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду у порядку, передбаченому статтею 291 КПК України.

Обвинувачення – твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.

Підготовче провадження – це стадія кримінального процесу, в якій суддя одноособово за участю прокурора та інших учасників кримінального провадження (обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника) здійснює процесуальну діяльність спрямовану на перевірку повноти і правильності проведеного досудового розслідування і вирішує питання про можливість розгляду матеріалів кримінального провадження по суті у судовому засіданні.

Підозрюваний – особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

Підсудність у кримінальному провадженні – це сукупність специфічних характеристик кримінального провадження, яка визначає певний судовий орган, на який покладається обовʼязок розгляду даного провадження у першій інстанції.

Повідомлення особи про підозру – це одне із важливих процесуальних рішень, яке приймає прокурор або слідчий за погодженням з прокурором до закінчення розслідування у кримінальному провадженні. В цьому процесуальному рішенні на основі доказів, зібраних у ході проведення досудового розслідування, конкретна особа стає набуває статусу підозрюваного.

Понятий – особа, яка запрошена слідчим, прокурором для участі у слідчих діях: предʼявлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі повʼязаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатимуть це за доцільне.

Потерпілий – фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Предмет доказування – це сукупність передбачених кримінальним процесуальним законом обставин, які потрібно встановити по кожному кримінальному провадженню і які мають правове значення для правильного його вирішення по суті (ст. 91 КПК України).

Предмет цивільного позову – матеріально-правова вимога позивача до

161

підозрюваного, обвинуваченого чи фізичної або юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння (цивільного відповідача) про відшкодування майнової та/або моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням.

Представник цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні – особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником; керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю – у випадку, якщо цивільним позивачем, цивільним відповідачем є юридична особа.

Присяжні – громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя (ст. 63 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Притягнення до кримінальної відповідальності – стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Провадження за нововиявленими обставинами – це стадія кримінального процесу, в якій судове рішення, що набрало законної сили, переглядається у звʼязку з нововиявленими обставинами, тобто такими обставинами, які не були відомі суду на час судового розгляду при винесенні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути (ст. 459 КПК).

Прокурор – Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, міжрайонні прокурори, прокурори міст і районів та прирівняні до них, заступники, помічники прокурора, начальники підрозділів органів прокуратури, їхні заступники, прокурори підрозділів органів прокуратури, прокурорикриміналісти, які діють у межах своїх повноважень, визначених КПК України.

Прокурор – субʼєкт кримінального процесу, що бере участь у всіх його стадіях, здійснюючи при цьому нагляд за дотриманням законів і підтримуючи державне обвинувачення у суді.

Процесуальні витрати – витрати на забезпечення кримінального провадження, відшкодування яких покладається на певних його учасників та на державу. Вiднесення до них витрат, повʼязаних з кримінальним провадженням, але не передбачених статтями 118-123 КПК, недопустимо.

Процесуальні строки – встановлені законом, прокурором або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобовʼязані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

162

Свідок – фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

Слідчий – службова особа органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, уповноважена в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя – суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 КПК України, – голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції визначається зборами суддів із складу суддів цього суду.

Слідчі дії – це регламентовані нормами процесуального права та здійснювані в рамках кримінально-процесуального провадження уповноваженою на те особою, а також забезпечувані заходами державного примусу та супроводжувані необхідним документуванням процесуальні дії, які являють собою комплекс пізнавально-засвідчувальних операцій, спрямованих на отримання, дослідження та перевірку доказів.

Спеціаліст – особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.

Стадії кримінального процесу – це відносно самостійні етапи кримінально-процесуальної діяльності, що характеризуються безпосередніми завданнями, специфічним колом субʼєктів процесуальної діяльності, властивою їм кримінально-процесуальною формою та підсумковими рішеннями.

Сторони кримінального провадження – з боку обвинувачення: слідчий,

керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.

Субʼєкти кримінального процесу – це державні органи та посадові особи, які ведуть кримінальний процес, або залучаються до нього, вступають між собою у процесуальні правовідносини, набуваючи процесуальних прав і виконуючи процесуальні обовʼязки.

Суд – це єдиний державний орган, на який покладена функція правосуддя. Відповідно до ч. 1 ст. 127 Конституції України, правосуддя здійснюють

163

професійні судді й, у визначених законом випадках, народні засідателі та присяжні.

Суд апеляційної інстанції – Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційний суд області, міста Києва чи Севастополя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суд касаційної інстанції – Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суд першої інстанції – районний, районний у місті, міський та міськрайонний суд, який має право ухвалити вирок або ухвалу про закриття кримінального провадження.

Суддя – голова, заступник голови, суддя Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційних судів областей, міст Києва і Севастополя, районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів, які відповідно до Конституції України на професійній основі уповноважені здійснювати правосуддя; а також присяжний.

Судове провадження – кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає попереднє судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, Верховним Судом України, а також за нововиявленими обставинами.

Судовий розгляд – центральна стадія кримінального процесу, в якій суд колегіально або суддя одноособово за участю сторін судового провадження розглядає і вирішує матеріали кримінального провадження по суті, тобто вирішує питання про наявність чи відсутність діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, про наявність складу кримінального правопорушення у цьому діянні, про наявність чи відсутність вини обвинуваченого у вчиненні цього кримінального правопорушення, про необхідність призначення обвинуваченому покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення та інші питання, передбачені законом.

Учасники кримінального провадження – сторони, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, заявник, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, секретар судового засідання, судовий розпорядник.

Учасники судового провадження – сторони, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, а також інші особи, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється судове провадження.

Функції кримінального процесу (кримінально-процесуальні функції) –

це визначені законом основні напрями кримінально-процесуальної діяльності.

164

Цивільний відповідач – фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої предʼявлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

Цивільний позивач – фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, предʼявила цивільний позов.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

			Кількість годин
№		Назви тем		Семі-	Прак-
з/п			Лекції		тичні
				нари
					заняття
		Загальні положення кримінального
1.		процесу та кримінального	4	2	2
		процесуального законодавства
2.		Досудове розслідування	2	2	2
3.		Судове провадження у першій	2	2	2
		інстанції
		Судове провадження з перегляду
4.		судових рішень та особливі порядки	2	–	2
		кримінального провадження
Всього			10	6	8

Форма підсумкового контролю – екзамен.

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

1.Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.

2.Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012. // Голос України. – 2012. – 19 травня (№ 90-91).

3.Кримінальний кодекс України: Чинне зак-во зі змінами та допов. на 18 січня 2011 року / Україна. Закони. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 174 с.

4.Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах / упоряд. В.В. Рожнова, А.С. Сизоненко, Л.Д. Удалова. – К.: Паливода А.В., 2011. − 456 с.

5.Про безоплатну правову допомогу: Закон України від 02 червня 2011 року // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 51. – Ст. 577.

165

6.Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05 липня 2012 року // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=43306

7.Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 липня 2010 року //Відомості Верховної Ради України. – 2010. – №41-45. – Ст. 529.

8.Концепція реформування кримінальної юстиції України: Затв. Указом Президента України від 8 квітня 2008 р. № 311/2008 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 27. – Ст. 838.

9.Басиста І.В. Прийняття і виконання рішень слідчого на стадії досудового розслідування: Монографія. – Івано-Франківськ: "Тіповіт", 2011. – 500 с.

10.Баулін О.В., Карпов Н.С. Процесуальна самостійність і незалежність слідчого та їх правові гарантії. – К.: НАВСУ, "Охорона праці", 2001. – 232 с.

11.Верхогляд-Герасименко О.В. Забезпечення майнових прав особи при застосуванні заходів кримінально-процесуального примусу: Монографія.

– Харків.: Вид-во "Юрайт", 2012. – 216 с.

12.Грошевий Ю.М., Стахівський С.М. Докази і доказування у кримінальному процесі. − К.: КНТ, Видавець Фурса С.Я., 2006. – 272 с.

13.Зеленський С.М., Назаренко С.П., Письменний Д.П. Провадження у справах дітей, які не досягли віку кримінальної відповідальності: Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2012. – 160 с.

14.Зразки процесуальних документів по кримінальних справах: Навчальний посібник / Кол. авторів: С.О. Бандурка, Р.В. Єдин, С.О. Сичов, С.В. Слінько. – Х.: Золота миля, 2011. – 316 с.

15.	Кримінальний процес: Підручник / За	ред.	Ю.М. Грошевого,
	О.В. Капліної. – Х: Право, 2010. – 608 с.
16.	Кримінально-процесуальне право: Навч.	посібник / Ю.І. Азаров,
	С.О. Заїка, В.Г. Фатхутдінов. – К., 2008. – 295 с.
17.	Курс лекцій з кримінального процесу за новим Кримінальним
	процесуальним кодексом України (Загальна		частина) [Текст]/
	Рожнова В.В., Савицький Д.О., Конюшенко Я.Ю. та ін. – К.: Нац. акад.
	внутр. справ, 2012. – 280 с.
18.	Курс лекцій з кримінального процесу за новим Кримінальним
	процесуальним кодексом України (Особлива		частина) [Текст]/
	Хабло О.Ю., Степанов О.С., Климчук М.П. та ін. – К.: Нац. акад. внутр.
	справ, 2012. – 200 с.

19.Кучинська О.П., Кучинська О.А. Кримінальний процес України: Навч. посібник. – К.: Прецедент, 2005. – 202 с.

20.Лобойко Л.Н. Уголовно-процессуальное право: Курс лекций. Учеб. пособие. – Х.: Одиссей, 2007. – 457 с.

21.Лоскутов Т.О. Кримінальне переслідування здійснюване слідчим: Монографія. – Дніпропетровськ: "Ліра ЛТД", 2011. – 164 с.

166

22.Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальна компетенція: Монографія. – Д.: Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ, 2006. – 188 с.

23.Ляш А.О. Кримінальний процес (Особлива частина): Навчальний посібник для дистанційного навчання. – К.: Університет "Україна", 2006.

– 470 с.

24.Маляренко В.Т., Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України: Підручник / 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 712 с.

25.Молдован А.В. Кримінальний процес: Україна, ФРН, Франція, Англія, США: Навч. посібник. 2-е вид. – К.: ЦУЛ, 2010. – 352 с.

26.Назаров В.В., Омельяненко Г.М. Кримінальний процес України: Підручник. – К.: Юридична думка, 2008. – 548 с.

27.Пашинін О.І. Актуальні проблеми досудового провадження у кримінальному процесі України: Мнографія. – Х.: Кроссроуд, 2009. – 164 с.

28.Рожнова В.В., Азаров Ю.І., Заїка С.О. Кримінальний процес України у питаннях і відповідях: посібник / В.В. Рожнова, Ю.І. Азаров, С.О. Заїка. –

К.: Паливода А.В., 2009. – 260 с.

29.Смоков С.М., Горелкіна К.Г. Гарантії застосування заходів процесуального примусу у кримінальному судочинстві. – Одеса: Астропринт, 2012. – 152 с.

30.Слінько С.В. Теорія і практика реформування досудового розслідування: Монографія. – Х.: РВФ "Арсіс ЛТД", 2011. – 270 с.

31.Статіва І.І. Початковий етап досудового провадження в сучасному кримінальному процесі: український і західний контексти: Монографія. – Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2012. – 248 с.

32.Татаров О.Ю Досудове провадження в кримінальному процесі України: теоретико-правові та організаційні засади (за матеріалами МВС) [Текст]: [монографія] / Татаров О.Ю. – Донецьк: ТОВ " ВПП " ПРОМІНЬ", 2012. – 640 с.

33.Удалова Л.Д. Кримінальний процес України: Підручник. − К.: Вид.

Паливода А.В., 2007. – 158 с.

34.Удалова Л.Д. Кримінальний процес України в питаннях і відповідях: навч. посібник. – 2-ге вид. – К.: КНТ, 2010. – 160 с.

35.Удалова Л.Д., Рожнова В.В., Шпотаківська О.В. Практикум з кримінального процесу: навч. посібник. – К.: КНТ, 2010. – 360 с.

36.Удалова Л.Д., Корсун В.Я. Суд як субʼєкт кримінально-процесуального доказування: Монографія. – К: Видавничий дім "Скіф", 2012. – 168 с.

37.Хавронюк М.І. Конституція України. Коментар основних положень щодо захисту прав і свобод людини та громадянина. – К.: Літера, 2008. –384 с.

38.Яновська О.Г. Концептуальні засади функціонування і розвитку змагального кримінального судочинства: Монографія. – К.: Прецедент,

2011. – 303 с.

167

ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

Тема 1. Загальні положення кримінального процесу та кримінального процесуального законодавства

Лекція – 4 години

1.Поняття, суть та завдання кримінального процесу.

2.Кримінальний процесуальний закон.

3.Засади кримінального процесу.

4.Субʼєкти кримінального процесу.

5.Докази і доказування у кримінальному процесі.

6.Відшкодування шкоди у кримінальному процесі.

7.Процесуальні строки і судові витрати.

8.Заходи забезпечення кримінального провадження.

Тема 2. Досудове розслідування

Лекція – 2 години

1.Загальні положення досудового розслідування.

2.Провадження слідчих (розшукових) дій.

3.Повідомлення про підозру.

4.Зупинення і закінчення досудового розслідування.

5.Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.

Тема 3. Судове провадження у першій інстанції

Лекція – 2 години

1.Поняття та види підсудності.

2.Підготовче провадження.

3.Судовий розгляд.

4.Судові рішення.

5.Особливі порядки провадження у суді першої інстанції.

Тема 4. Судове провадження з перегляду судових рішень та особливі кримінального порядки провадження

Лекція – 2 години

1.Провадження в суді апеляційної інстанції.

2.Провадження в суді касаційної інстанції.

3.Провадження у Верховному Суді України.

4.Провадження за нововиявленими обставинами.

5.Особливі порядки кримінального провадження.

168

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Загальні положення кримінального процесу та кримінального процесуального законодавства

Семінар – 2 години

1.Поняття, суть та значення кримінального процесу.

2.Завдання кримінального процесу.

3.Кримінальне процесуальне законодавство України та сфера його дії.

4.Поняття, класифікація та загальна характеристика засад кримінального провадження.

5.Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження.

6.Поняття доказів у кримінальному провадженні та їх загальна характеристика.

7.Доказування у кримінальному процесі.

8.Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному процесі.

9.Процесуальні строки.

10.Судові витрати.

11.Фіксування кримінального провадження.

12.Процесуальні рішення.

13.Поняття, види та підстави застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

14.Запобіжні заходи.

Практичне заняття – 2 години

ВИРІШИТИ ЗАДАЧІ

Задача 1

Прокурор, ознайомившись з матеріалами досудового розслідування, взявши до уваги очевидність вчиненого злочину, дав вказівку слідчому закінчити досудове слідство протягом 2 тижнів з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Слідчий оскаржив вказівку вищестоящому прокуророві, зазначивши, що відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України він має право провадити досудове слідство у продовж двох місяців.

Оцініть ситуацію з точки зору завдання забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування.

Задача 2

До чергової частини органу внутрішніх справ звернувся Сомов із заявою про вчинений щодо нього злочин. Прийнявши заяву, черговий ОВС пояснив Сомову, що дії по перевірці та вирішенню його заяви будуть виконуватися лише після внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки саме тоді виникають кримінально-процесуальні правовідносини, що надають співробітникам міліції відповідні повноваження.

169

Чи є правильним пояснення чергового ОВС? Коли виникають та припиняються кримінально-процесуальні правовідносини?

Задача 3

Під час провадження досудового слідства по підозрі Федоренка у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України (зґвалтування неповнолітньої), виникла необхідність провести освідування підозрюваного відповідно до вимог ст. 241 КПК України. Оскільки слідчий мав намір самостійно провести освідування підозрюваного, він запросив понятого й оглянув підозрюваного Федоренка. Про результати проведеного освідування слідчий склав акт, який підписав підозрюваний Федоренко й сам слідчий.

Ознайомившись з положеннями ст. 241 КПК України, зʼясуйте, чи не були допущені слідчим порушення кримінально-процесуальної форми. Якщо так, то які саме?

Задача 4

Слідчий викликав як свідка Федорова і під час допиту поставив йому ряд питань, що стосуються змісту листів, отриманих ним від підозрюваного. Федоров на ці питання відповідати відмовився, посилаючись на вимоги Конституції України щодо гарантій таємниці спілкування.

Чи є правильними дії Федорова? Які гарантії прав особи в кримінальному процесі встановлені Конституцією України?

Задача 5

Комендант гуртожитку у звʼязку з чисельними порушеннями порядку у вечірні години провів з участю прибиральниці та технічного працівника огляд приміщень гуртожитку. За відсутності мешканців гуртожитку вони оглянули їхні кімнати та склали відповідний акт, в якому вказали, що під час перевірки у тумбі Зотова було знайдено 7 пляшок горілки та газовий пістолет, а у шафі Власова – близько 2 кілограм головок маку. Акт підписали прибиральниця, технічний працівник і комендант гуртожитку.

Чи законні дії коменданта гуртожитку? Назвіть гарантії недоторканності житла особи.

Задача 6

Вікторов був засуджений за ч. 1 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами) до обмеження волі строком на два роки. Він визнав себе винним у тому, що керуючи автомобілем, здійснив наїзд на пішохода, завдавши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження. Проте в апеляційній скарзі на вирок суду Вікторов написав, що під час судочинства не були забезпечені гарантії його права на захист, а саме: суд не забезпечив участь в судовому засіданні як захисника адвоката, котрий був запрошений Вікторовим, а призначив іншого. Крім того, під час досудового розслідування

170