КМ-2 курс, набір 2012 року (Частина 1)
.pdfоцінці доказів і їх процесуальних джерел, висуненню на цій основі певної тези та наведення аргументів для її обґрунтування.
Студенти повинні чітко засвоїти, що зміст процесу доказування розкриваються через його елементи.
Впроцесуальній літературі немає єдності щодо кількості елементів процесуального доказування. Однак більшість науковців включають до нього збирання доказів, їх перевірку та оцінку. Необхідно пам'ятати, що суб'єкти доказування - це посадові особи і державні органи, на яких покладено обов'язок збирати докази, перевіряти їх і оцінювати, обґрунтовувати висновки, до яких вони приходять, а також інші особи, які беруть участь в цій діяльності.
Втой же час слід підкреслити, що кримінально-процесуальне доказування може тоді успішно сприяти правосуддю, коли в судочинстві існують для цього необхідні процесуальні гарантії.
Студенти мають знати, що в доказуванні певну роль грають презумпції, на підставі яких можна іноді зробити висновок про існування тих чи інших фактів, котрі підлягають доказуванню.
Література
1; 3 - 5; 16; 27; 30 - 36
Тема 2. Предмет, межі, мета і суб’єкти доказування у кримінальному процесі
Семінар - 2 години
1.Мета кримінально-процесуального доказування і шляхи її досягнення.
2.Предмет доказування.
3.Межі доказування.
4.Суб'єкти доказування та їх класифікація.
Методичні рекомендації:
Необхідно пам'ятати, що в кримінальному процесі, як і в будь-якій іншій сфері суспільного життя, діють люди, які прагнуть досягти певної мети.
Доказування – різновидність практичної діяльності, а точніше пізнавальної практичної діяльності. Тому метою доказування завжди є пізнання усіх суттєвих обставин, що мають значення для прийняття правильного рішення по кримінальному провадженню.
Важливою гарантією реалізації кримінальної відповідальності є визначення в кожному кримінальному провадженні предмета доказування. Під предметом доказування слід розуміти систему обставин, які виражають властивості і зв'язки досліджуваної події, що є суттєвими для правильного
11
вирішення кримінального провадження і реалізації завдань кримінального судочинства.
З поняттям предмета доказування тісно пов'язане поняття «межі доказування».
Межі доказування – це така сукупність доказів, яка забезпечує з’ясування всіх обставин предмета доказування.
Потрібно мати на увазі, що до сфери процесуального доказування залучається велике коло осіб і органів. Але вони займають неоднакове становище, оскільки виконують різні функції. Тому питання про те, хто з учасників процесуальної діяльності є суб'єктом доказування, і на кого покладається цей обов'язок, є важливим.
Практичне заняття – 2 години
ВИРІШИТИ ЗАВДАННЯ Задачі 1.
Озеров підозрювався у вчиненні службового підроблення (ч. 2 ст. 366 КК України). У справі була призначена почеркознавча експертиза з метою встановлення особи, що виконала підписи у фіктивних документах. Експерт надав висновок, що підписи виконані не Озеровим, а іншою особою. Проте Озеров наполягав, що це його підписи. Слідчий вирішив ще раз призначити почеркознавчу експертизу.
Яка в цьому випадку повинна бути призначена експертиза – додаткова чи повторна? Чи може слідчий призначити експертизу тому ж експертові, що проводив і первинну експертизу?
Задачі 2.
Майстер виробничої дільниці Макаров був притягнутий до кримінальної відповідальності за порушення правил охорони праці, що призвело до заподіяння тілесних ушкоджень робітнику Савчуку (ч. 1 ст. 271 КК України). Під час досудового слідства була проведена технічна експертиза. У судове засідання суд для з’ясування певних спеціальних питань, які не були вирішені у висновку експерта, викликав експерта, що проводив експертизу на досудовому слідстві, і спеціаліста – інженера з техніки безпеки. Після оголошення висновку експерта та його допиту з низки спеціальних питань суд заслухав і думку спеціаліста з цих же питань. У вироку суд послався на висновок експерта й думку, висловлену в судовому засіданні спеціалістом, як на докази, що підтверджують винність Макарова.
Оцініть дії суду.
Задачі 3.
У висновку судово-психіатричної експертизи було зазначено, що Зайцев під час вчинення діяння не усвідомлював своїх дій і не керував ними,
12
проте примусового лікування не потребує, оскільки вчинене ним діяння не становить великої суспільної небезпеки.
Оцініть висновок експертів.
Задачі 4.
В обвинувального вироку суд вказав, що показання свідків Самсонова і Бринчука не можуть бути взяті до уваги, оскільки ці громадяни знаходяться в дружніх відносинах з обвинуваченим. Показання ж свідка Кранова слід вважати правдивими тому, що він похилого віку, позитивно характеризується на роботі та в побуті.
Оцініть висновки суду. За якими правилами здійснюється оцінка показань свідків?
Задачі 5.
У кримінальному провадженні по підозрі Верхової в зараженні венеричною хворобою декількох осіб слідчий викликав на допит потерпілого Сомова і свідка – лікаря Бизова. Потерпілий на допит не з’явився, повідомивши по телефону, що він не бажає давати показання. Лікар Бизов на допит з’явився, але відмовився давати показання щодо хвороби Верхової, заявивши, що ці відомості є лікарською таємницею. У кримінальному провадженні як свідок також була допитана Біленко, яка повідомила, що вона чула від декількох чоловіків, що Верхова заразила їх хворобою, але назвати цих чоловіків не змогла.
Оцініть ситуацію. Чи можуть бути відомості, отримані від Біленко, доказами в кримінальному провадженні?
Задачі 6.
Під час провадження досудового розслідування по факту викрадення автомобіля потерпілий Рибчук повідомив в процесі допиту, що це правопорушення вчинив його сусід Фесюк. Свою впевненість у цьому потерпілий обґрунтував тим, що раніше Фесюк неодноразово робив йому зауваження з приводу розташування автомобіля в дворі будинку. Потерпілий наполегливо пропонував слідчому негайно затримати Фесюка.
Дайте оцінку показанням потерпілого Рибчука. Які процесуальні гарантії повноти та достовірності показань потерпілого?
Задачі 7.
У кримінальному провадженні по підозрі Ракова у вчиненні контрабанди (ч. 1 ст. 201 КК України) як свідок був допитаний рідний брат підозрюваного. Під час допиту свідка слідчий не роз’яснив йому прав та обов’язків. Під час судового розгляду кримінального провадження захисник обвинуваченого заявив клопотання про визнання показань свідка недопустимим доказом і виключення їх загалом з матеріалів кримінального
13
провадження. Прокурор заперечував проти цього, вказуючи, що показання цього свідка можуть бути визнані недопустимими тільки в частині, що стосується відповідей на запитання про причетність до вчинення злочину його самого, його брата й інших близьких родичів. Інші дані, що містяться в його показаннях, свідок зобов’язаний був повідомити слідчому в будь-якому випадку, тому в цій частині вони можуть бути використані як докази.
Дайте правову оцінку ситуації, що склалася.
Література
1; 2; 7, 9,10;12; 13 – 15, 18, 21, 23, 27,32
Тема 3. Слідчі дії як засоби збирання доказів у кримінальному процесі
Семінар -4 години
1.Поняття «слідча дія» та її співвідношення з поняттям «процесуальна дія».
2.Умови проведення слідчих дій.
3.Класифікація слідчих дій.
4.Слідчі дії, які передбачає кримінально-процесуальний закон України:
А)Поняття, види, порядок проведення та процесуальне оформлення допиту.
Б)Поняття, види, порядок проведення та процесуальне оформлення пред’явлення для впізнання.
В) Поняття, види, порядок проведення та процесуальне оформлення обшуку.
Г) Поняття, види, порядок проведення та процесуальне оформлення огляду та освідування.
Д)Поняття, види, порядок проведення та процесуальне оформлення слідчого експерименту.
Методичні рекомендації:
Вивчення цієї теми слід почати з того, що необхідно чітко засвоїти поняття слідчих дій. В юридичній літературі висловлюються різні думки і погляди щодо змісту цього поняття. Слід мати на увазі, що поняття слідчих дій зазначено в КПК України, регламентований порядок їх провадження відповідними особами і вони спрямовані на виявлення, фіксацію та перевірку доказів. Дискусійними є питання про види слідчих дій, їх класифікацію.
Для успішної підготовки до практичних занять необхідно в повному обсязі засвоїти теоретичний матеріал по темі «Слідчі дії як засоби збирання доказів у кримінальному процесі» та відповідні норми Кримінального процесуального кодексу України. На основі сукупності цих знань студенти розв'язують задачі, які вказані до практичного заняття. Рішення повинно бути виконано письмово з відповідною аргументацією.
14
Практичні заняття - 4 години
ВИРІШИТИ ЗАВДАННЯ Задача 1
Слідчий викликав як свідка приватного нотаріуса Шмельову і запропонував їй дати відповіді на питання про дату, час та інші обставини відвідування нотаріуса підозрюваним Головачем, а також про зміст вчинених нею нотаріальних дій. Шмельова відповідати на будь-які питання слідчого відмовилася, вказавши на неможливість розкриття професійної таємниці нотаріуса.
Чи є законною відмова нотаріуса Шмельової від давання показань? Як повинен діяти слідчий в цій ситуації?
Задача 2
У кримінальному провадженні по факту вбивства, слідчий допитав як свідків таких осіб:
а) Баранова, учня 5-го класу загальноосвітньої школи; б) Ковальову, неграмотну пенсіонерку; в) Шмарова, працівника карного розшуку РУВС;
г) Платова, працівника дипломатичної установи в Україні.
Чи можуть показання цих осіб бути джерелом доказів у кримінальному провадженні?
Задача 3
Дубов підозрювався у вчиненні грабежу Голубової. Дубов винним себе не визнав і повідомив, що на момент вчинення правопорушення він був у кіно зі своєю знайомою Шаповаловою. Шаповалова на допиті цей факт підтвердила. Потерпіла Голубова при проведенні пред’явлення для впізнання вказала на Дубова як на того, хто вчинив відносно неї грабіж. Свідок Щукін на допиті повідомив, що Шаповалова розповідала йому про пограбування Голубової й про те, що вона дала слідчому неправдиві показання.
Перерахуйте наведені тут докази та їх процесуальні джерела, здійсніть їх класифікацію.
Задача 4
Бизов підозрювався у вчиненні умисного вбивства. На допиті він заявив, що злочин вчинити не міг, тому що в цей день знаходився у відрядженні в іншому місті. На підтвердження цього факту він пред’явив залізничні квитки в обидва напрями.
Визначте джерела доказів і самі докази в цій ситуації. Класифікуйте
їх.
15
Задача 5
Сомов був затриманий за вчинення хуліганських дій в автобусі, в якому знаходилися 22 пасажири.
Чи слід допитувати усіх пасажирів автобусу як свідків?
Що представляють собою межі доказування та як вони співвідносяться з предметом доказування?
Задача 6
Під час допиту як свідка у кримінальному провадженні про хуліганство Сєрова повідомила, що безпосередньо вона хуліганських дій не бачила, проте чула в дворі розмови про обставини цього злочину.
Чи має доказове значення інформація, повідомлена Сєровою?
Задача 7
Обвинувачений в ухиленні від сплати податків Фесенко та його захисник адвокат Березов їхали вдвох в автомобілі під керуванням Фесенка. Під час цієї поїздки Фесенко не впорався з керуванням і здійснив наїзд на пішохода, завдавши йому тяжкі тілесні ушкодження. За фактом дорожньотранспортної пригоди було розпочато досудове розслідування, в якій адвокат Березов був викликаний для допиту як свідок, проте останній давати показання відмовився, мотивуючи це тим, що він не може надавати інформацію про свого підзахисного.
Чи є законною відмова адвоката Березова від давання показань?
Задача 8
Як свідок у кримінальному провадженні про злісне хуліганство був допитаний Барчук. Він підтвердив факт вчинення Власенком правопорушення з використанням холодної зброї (ножа). Захисник обвинуваченого заявив клопотання про визнання показань свідка Барчука недостовірними, оскільки в нього поганий зір, він носить окуляри й тому не міг правильно сприйняти обставини події та дати адекватні показання про них.
Яке рішення повинен прийняти суддя, враховуючи наведені обставини?
Задача 9
У кримінальному провадженні по підозрі Харіна у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України слідчий викликав на допит потерпілого Семенова. Потерпілий став розповідати про те, що під автомобіль, він потрапив внаслідок своєї необачності. Слідчий зупинив допит і роз’яснив потерпілому, що від нього вимагається не оцінка фактів, а їхнє точне викладення.
16
Чи правий слідчий? У чому полягають особливості предмету показань потерпілого на відміну від показань свідка?
Задача 10
Під час допиту як підозрюваного в усній бесіді зі слідчим Маркін детально розповів про обставини вчинення ним злочину. Проте, коли слідчий склав протокол допиту підозрюваного, Маркін відмовився від своїх показань і від підписання протоколу. Тоді слідчий повідомив Маркіну, що весь перебіг допиту був зафіксований на магнітофон і відтворив йому відповідний запис. Незважаючи на це, Маркін відмовився від підписання протоколу й під час подальшого кримінального провадження показань не давав. Слідчий приєднав запис до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ і надалі направив справу з обвинувальним актом прокуророві.
Оцініть дії слідчого.
Чи має доказове значення магнітофонний запис? Які вимоги кримінального процесуального закону щодо застосування технічних засобів фіксації інформації в слідчій роботі?
Задача 11
Кирилюк підозрювався у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 152 КК України в зґвалтуванні Ускової. Слідчий звернув увагу на дивну поведінку потерпілої, вона не завжди логічно давала показання, забувала про що говорила, у зв’язку з чим у слідчого виникли сумніви щодо її психічного стану і він призначив судово-психіатричну експертизу потерпілої Ускової.
Чи правильно вчинив слідчий? У яких випадках призначення судовопсихіатричної експертизи є обов’язковим?
ТЕМАТИКА ПИСЬМОВИХ РОБІТ
1.Етика слідчого в умовах конфліктної ситуації.
2.Презумпція невинуватості з кримінальному судочинстві.
3.Правові гарантії у кримінально-процесуальному доказуванні.
4.Встановлення об’єктивної істини як мета кримінальнопроцесуального доказування.
5.Презумпції в кримінально-процесуальному доказуванні.
6.Висновок експерта як джерело доказів.
7.Речові докази у кримінальному процесі.
8.Особливості предмета доказування у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх.
ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ
17
1.Кримінально-процесуальне доказування. Його значення у судочинстві.
2.Предмет доказування: поняття і характеристика.
3.Характеристика показань свідка як джерела доказів.
4.Методи дослідження теорії судових доказів.
5.Предмет показань потерпілого. Критерії оцінки показань потерпілого.
6.Основні засоби збирання доказів.
7.Спільність та відмінність етичних норм і норм доказового права.
8.Основні засоби збирання доказів.
9.Роль презумпції невинуватості в процесі доказування.
10.Особливості процесу доказування в стадії касаційного провадження.
11.Правила оцінки доказів.
12.Предмет доказування у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх.
13.Шляхи перевірки доказів та суб’єкти перевірки доказів у кримінальному процесі.
14.Розробки українських вчених у сфері теорії судових доказів.
15.Співвідношення оцінки та перевірки доказів.
16.Поняття абсолютної істини.
17.Роль презумпцій в кримінальному процесі.
18.Об’єктивна істина та її характер.
19.Поняття документів як самостійного джерела доказів, їх відмінність від речових доказів.
20.Суб’єкти оцінки доказів у кримінальній справі.
21.Шляхи перевірки доказів та їх процесуальних джерел.
22.Зміст елементів процесу доказування. Збирання, перевірка і оцінка доказів.
23.Особливості процесу доказування в стадії досудового розслідування.
24.Предмет доказування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру
25.Доказове право і теорія доказів: поняття та співвідношення.
26.Поняття процесуальних джерел доказів. Види джерел доказів.
27.Показання свідка як джерело доказів у кримінальному процесі.
28.Показання обвинуваченого як джерело доказів у кримінальному процесі.
29.Взаємодія – протидія норм моралі і права в доказуванні.
30.Поняття відносної істини.
31.Науково-технічні засоби, що використовуються у кримінальнопроцесуальному доказуванні та вимоги до них.
32.Висновок експерта як джерело доказів у кримінальному процесі.
33.Шляхи збирання доказів на досудовому слідстві.
34.Роль процесуальних гарантій в доказуванні.
18
35.Особливості збирання доказів на різних стадіях судочинства.
36.Особливості процесу доказування в стадії апеляційного провадження.
37.Концепція « подвійного» поняття доказів.
38.Процесуальний порядок та строки зберігання речових доказів. Вирішення питання про речові доказів при закритті кримінального провадження.
39.Невербальні слідчі дії як засоби збирання доказів.
40.Вербальні слідчі дії як засоби збирання доказів.
41.Роль оперативно-розшукових заходів у збиранні та перевірці доказів.
42.Предмет теорії судових доказів.
43.Змішані слідчі дії як засоби збирання доказів.
44.Роль судової етики в процесі доказування.
45.Критерії оцінки джерел доказів.
46.Роль преюдицій в доказуванні.
47.Поняття доказів та їх класифікація. Критерії оцінки доказів.
48.Суб’єкти доказування у кримінальному процесі. Їх класифікація.
49.Роль теорії доказів у кримінальному судочинстві, її взаємозв’язок з іншими юридичними науками.
50.Встановлення істини – мета доказування. Абсолютна і відносна істина у кримінальному процесі.
51.Особливості процесу доказування в стадії судового розгляду.
52.Роль процесуальної форми для встановлення істини і забезпечення прав і законних інтересів громадян.
53.Шляхи збирання доказів у кримінальному процесі.
54.Концепція « єдиного» поняття доказів.
19
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ГОСПОДАРСЬКОГО ПРАВА
Перехід економіки України до розвинених ринкових відносин багато в чому залежить від правового забезпечення ринкових реформ, від створення належних умов функціонування суб’єктів господарської діяльності, від суворого додержання останніми вимог чинного законодавства.
Українська держава сьогодні потребує висококваліфікованих спеціалістів на всіх напрямках економічного розвитку та державного будівництва. Саме тому зростають вимоги до майбутніх фахівців з правознавства щодо знань з господарського права та практичних навичок застосування норм господарського законодавства у повсякденній правозастосовній практиці, в регулюванні господарських відносин на локальному рівні (при розробці установчих та внутрішніх документів суб’єктів господарювання, господарських договорів).
«Актуальні проблеми господарського права» є однією з навчальних дисциплін освітньо-професійної програми підготовки магістрів за спеціальністю «Правознавство», що вивчає тенденції становлення і розвитку господарських відносин, шляхи вдосконалення господарського законодавства в сучасній Україні та ін.
Дисципліна «Актуальні проблеми господарського права»
розроблений з урахуванням того, що студенти та студенти засвоїли основні положення нормативної навчальної дисципліни «Господарське право», а також окремі питання з дисциплін професійного спрямування. Вона передбачає вивчення проблемних аспектів розвитку суспільних відносин щодо організації, безпосереднього здійснення господарської діяльності та управління нею, шляхів удосконалення господарського законодавства в умовах ринкової трансформації економіки України.
Метою навчальної дисципліни «Актуальні проблеми господарського права» є: опанування студентами основних положень з проблем господарського права з урахуванням специфіки правового регулювання господарських відносин в сучасних умовах, вивчення особливостей правового становища суб’єктів господарювання, визначення напрямків удосконалення господарського законодавства, а також вивчення правового регулювання відносин пов’язаних з реалізацією господарсько-правової відповідальності.
Основні завдання навчальної дисципліни «Актуальні проблеми господарського права» є:
20