КМ-2 курс, набір 2012 року (Частина 1)
.pdfПриділити увагу поняттям основних кількісних (стан, рівень) і якісних (структура, характер, географія, ціна) показників злочинності.
Слід зазначити, що існують дві основні різновидності кількісної характеристики зв’язків між явищами: функціональна і статистична (кореляційна).
При функціональному зв’язку вслід за зміною однієї величини слідує суворо визначена зміна другої, або іншими словами за усякою зміною незалежної перемінної величини завжди слідує суворо визначена зміна функції.
Щоб виявити складний зв’язок між явищами, треба взяти велике число цих явищ, розглянути їх сукупність і дослідити середні значення ознак, що вивчаються. зв’язок між двома ознаками. Який виявляється не в кожному окремому випадку (як у функціональній залежності), а тільки при масовому співставленні і використанні середніх значень ознак зветься кореляційним, або кореляцією.
Кореляція виявляється тільки при застосуванні дії закону великих чисел. Перша ознака (що впливає) зветься факторною, друга – результативною.
Теми рефератів:
1.Значення статистичного узагальнення та аналізу як останнього етапу статистичного дослідження.
2.Застосування кореляції в статистичному дослідженні злочинності.
3.Показники які характеризують роботу правоохоронних органів.
Література
23, 25, 29, 31-35, 37-39, 46-48
ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ
1.Місце статистики в системі суспільних наук.
2.Предмет та методи статистики.
3.Предмет, методи та функції правової статистики.
4.Значення правової статистики та її основні галузі.
5.Поняття статистичного спостереження, його види і форми.
6.Документи первинного обліку в прокуратурі та органах внутрішніх справ, їх застосування при статистичному спостереженні.
7.Документи первинного обліку в судах та органах юстиції, їх застосування при статистичному спостереженні.
8.Статистична звітність судів і органів юстиції.
9.Статистична звітність органів внутрішніх справ і прокуратури.
10.Перевірка достовірності статистичних показників.
11.Вибірковий метод у правовій статистиці.
12. |
Поняття статистичного групування і зведення матеріалів |
|
191 |
статистичного спостереження.
13.Статистичні таблиці та вимоги до них.
14.Поняття та види статистичних графіків.
15.Поняття абсолютних величин і узагальнених показників.
16.Види відносних показників.
17.Середні величини у правовій статистиці.
18.Спроби розрахунку показників варіацій.
19.Статистичний аналіз - основа вивчення злочинності.
20.Аналіз і оцінка діяльності судів і органів юстиції.
21.Особливості аналізу цивільних спорів.
22.Методи перевірки матеріалів первинного обліку.
23.Метод динамічних рядів та його види.
24.Метод варіаційних рядів та його види.
25.Поняття моди і медіани у правовій статистиці.
26.Графічне зображення показників статистики.
27.Аналіз структури і динаміки цивільних судових справ.
28.Роль статистики в оцінці діяльності судів при розгляді цивільних справ.
29.Автоматизована система опрацювання даних правової статистики.
30.Основні етапи технології машинної обробки статистичних показників на ЕОМ.
31.Статистичні ряди та їх види.
32.Види групувань у кримінальній статистиці.
33.Коефіцієнти правопорушень та їх види.
34.Види та форми статистичного спостереження.
35.Питома вага правопорушень та норма її обчислення.
36.Поняття одиниці спостереження.
37.Поняття одиниці сукупності та одиниці виміру.
38.Види відносних величин.
39.Об’єкти кримінальної правової статистики.
40.Об’єкти адміністративної статистики.
41.Об’єкти цивільно-правової статистики.
42.Структура правопорушень, показники їх обрахування.
43.Показники структури злочинності та їх види.
44.Поняття генеральної статистичної сукупності.
45.Визначте абсолютний приріст.
46.Визначте темп приросту.
47.Визначте темп росту.
48.Коефіцієнт злочинності.
49.Коефіцієнт злочинної активності.
50.Коефіцієнт жіночої злочинності.
51.Коефіцієнт злочинності серед неповнолітніх.
52.Питома вага.
192
53.Структура злочинності.
54.Географія злочинності.
55.Топографія злочинності.
56.Ціна злочинності.
57.Стан злочинності.
58.Рівень злочинності.
59.Динаміка злочинності.
60.Коефіцієнт кореляції.
61.Стовпчикові діаграми, їх призначення.
62.Секторні діаграми, їх застосування у правовій статистиці.
63.Лінійні діаграми, приклади побудови.
64.Картограми, правила їх побудови.
65.Відносини інтенсивності, розподілу, координації та порівняння.
66.Коефіцієнт ураженості злочинністю різних груп населення.
67.Відносини, що характеризують динаміку (темп зростання та зниження злочинності).
68.Ланцюговий та базисний способи обчислення динаміки.
69.Варіаційні ряди, їх значення.
70.Динамічні ряди, їх значення.
193
АНАЛІЗ ТА ПРОГНОЗ ЗЛОЧИННОСТІ
Необхідною умовою ефективної правоохоронної діяльності є систематичне здійснення кримінологічного аналізу злочинності, котрий дозволяє: отримати повну, детальну та максимально достовірну за існуючих організаційних та матеріально-технічних умов інформацію щодо стану злочинності на певній території за певний період часу та дослідити територіальні відмінності; розповсюдженості злочинів окремих типів та видів (складів); характеристики осіб, які вчинили злочини; стану та тенденцій віктимізації; соціально-економічних явищ та процесів, що впливають (негативно або позитивно) на злочинність; розробити план та прогноз змін у стані, структурі та динаміці злочинності на певній території, що ймовірно можуть статися протягом визначеного періоду часу у майбутньому.
Здійснення аналізу та прогнозу злочинності є одним з головних напрямів реалізації функції МВС України щодо організації інформаційноаналітичного забезпечення діяльності органів внутрішніх справ (ОВС). Міністерство внутрішніх справ України відповідно до покладених на нього завдань п. 23 організовує інформаційно-аналітичну діяльність органів внутрішніх справ, формує довідково-інформаційні фонди, веде оперативнопошукові та криміналістичні обліки, здійснює обробку персональних даних, у межах своїх повноважень складає статистичну інформацію, забезпечує режим доступу до інформації, надає інформаційні послуги. МВС України має право згідно з Положенням 1 п. 47) визначає основні напрями розвитку науки і освіти з питань діяльності МВС України, бере участь у проведенні відповідних наукових, науково-дослідних, кримінологічних і соціологічних досліджень, а також у розробленні за їх результатами науково-практичних пропозицій, методичних рекомендацій.
Для забезпечення належного рівня кримінологічного аналізу та прогнозу, отримання достовірних, повних та придатних для порівняння даних необхідно дотримуватися єдиних методичних принципів здійснення аналізу та прогнозу, використовувати стандартний набір методів збору, представлення та аналізу інформації.
Зазначена дисципліна має на меті навчання поряд зі стандартними методами аналізу та здійснення прогнозу злочинності більш глибоких аналітичних методів та процедур.
До предмету кримінологічного аналізу та прогнозу злочинності
1 Указ Президента України від 06.04.2011 "Про Положення про Міністерство внутрішніх справ України" від 6 квітня 2011 року № 383/2011 Офіційний веб-сайт Міністерства внутрішніх справ України [Електронний ресурс]. Режим доступу: htt://mvs.gov.ua],
194
належать:
злочинність, її стан, рівень, структура, динаміка, територіальна розповсюдженість (географія);
характеристика окремих видів злочинів, виділених за певними кримінально-правовими та кримінологічними ознаками – родовим обʼєктом посягання, характером злочинних дій, складом злочину, обставинами його вчинення (місце, час, спосіб тощо), формою вини, особливостями субʼєкту вчинення злочину (стать, вік, професія, наявність попереднього злочинного досвіду тощо);
особа злочинця – розподіл осіб, які вчинили злочини, за соціальнодемографічними та кримінологічними ознаками (стать, вік, соціальний стан, сімейний стан, рівень освіти тощо);
аналіз стану і тенденцій віктимізації;
причини та умови (фактори) економічного, соціального, демографічного, політико-правового, соціально–психологічного характеру, що сприяють вчиненню злочинів;
прогноз та план злочинності в цілому та окремих видів злочинів. Зміст основних ознак та показників, методи розрахунку останніх
будуть розкриватися при викладенні дисципліни аналізу та прогнозу по кожній темі дисципліни.
Мета вивчення дисципліни полягає у формуванні у майбутніх фахівців (студентів) умінь та компетенцій для забезпечення ефективного аналізу і прогнозу злочинності з урахуванням досягнень науковотехнічного прогресу та міжнародного досвіду, а також з обовʼязковим дотриманням усіх вимог методології аналізу та прогнозу злочинності.
Мета курсу – вивчення методів кримінологічного аналізу та прогнозу злочинності, який являє собою дослідження процесів та явищ, що характеризують злочинність, або певним чином впливають на неї.
Основні професійні компетенції
Засвоївши програму навчальної дисципліни «Аналіз і прогноз злочинності» студенти за відповідними напрямами підготовки, спеціальностями та спеціалізаціями мають бути здатними вирішувати професійні завдання з урахуванням вимог аналізу та прогнозу злочинності та володіти такими основними професійними компетенціями з аналітичної діяльності:
у науково-дослідній діяльності:
формування у студентів науково обґрунтованих уявлень про сучасний стан злочинності в Україні та світі;
набуття навичок самостійного комплексного аналізу та прогнозу злочинності та розробка заходів запобігання.
в організаційно-управлінській діяльності:
формування у студентів теоретично і емпірично обґрунтованих уявлень про основні методи здійснення кримінологічного аналізу та
195
прогнозу злочинності в Україні, причин та умов, котрі зумовлюють вчинення злочинів;
аналіз стану та територіальних відмінностей злочинності та прогнозування криміногенної ситуації, що складається в Україні.
упедагогічній діяльності:
забезпечення студентів можливістю ознайомлення на лекціях з методикою аналізу та прогнозу злочинності в Україні;
створення оптимальних організаційних та методичних умов для самостійного вивчення курсу;
закріплення на семінарських заняттях знань про основні методи кримінологічного аналізу та прогнозу злочинності;
отримання на практичних заняттях навичок по опрацюванню даних правової статистики, а також документів первинного обліку з метою аналізу показників злочинності.
уконсультаційній діяльності:
надання допомоги та консультації працівників правоохоронних органів з практичних питань аналізу та прогнозу злочинності;
готовність контролювати виконання вимог здійснення аналізу і прогнозу злочинності.
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ Абсолютне зростання (зменшення) злочинності – показник
динаміки злочинності, який характеризує зростання (зниження) її обсягу за певний період на певній території.
Абсолютні показники кримінально-правової статистики –
величини, які кількісно характеризують загальний обсяг статистичної сукупності. У складі абсолютних значень фігурують два показники: кількісний характер сукупності (наприклад, кількість справ, що надійшли для розслідування) і обсяг за певною ознакою (наприклад, термін позбавлення волі, вік злочинця).
Аналіз статистичний – вивчення статистичних даних про явища або процеси з метою виявлення притаманних їм рис, закономірностей розвитку та їх взаємозвʼязків. А.с. є останнім етапом статистичного спостереження.
Анкетування в аналізі злочинності – різновид методу опитування,
який використовується для отримання відомостей про думку та настрої осіб, рівень розуміння ними проблем та їхню правосвідомість, про нахили, уподобання та антипатії тощо.
Валідність – ступінь відповідності даних дослідження реальним властивостям обʼєкту вивчення.
Варіативність – це властивість всіх без винятків реальних сутностей і / або явищ, що знаходить вираз у «випадковій», непередбачуваній точно мінливості, у флуктуації.
196
Вибіркова сукупність – відібрана за спеціальними методиками частина генеральної сукупності, яка максимально можливо відтворює її основні властивості.
Відмінності злочинності територіальні – специфіка злочинності, її окремих видів у певних регіонах, яка дає можливість виділити стійку систему її кількісних та якісних характеристик у регіонах з різними соціально-економічними і етнічними параметрами. В літературі також зустрічається термін «географія злочинності».
Відносні показники кримінально-правової статистики – кількісна характеристика двох взаємоповʼязаних величин (наприклад, коефіцієнт злочинності).
Відомості статистичні – систематизація, підрахунок та співставлення статистичних даних, які отримані в результаті статистичного спостереження. Спочатку обчислюється загальна кількість усіх зібраних статистичних карток, потім картки розподіляються за певною ознакою на однорідні групи (наприклад, за статтю, віком). Таким чином, статистичні відомості є підрахунком даних первинного обліку та зведенням їх у сукупності за певними ознаками.
Віктимізація – процес перетворення особи або групи осіб в жертву злочину, а також кінцевий результат такого процесу.
Генеральна сукупність – сукупність всіх можливих обʼєктів, які підлягають вивченню в межах програми дослідження.
Географія злочинності – просторово-часова розповсюдженість кримінально-караних діянь (за рівнем, структурою, динамікою), повʼязаних із специфікою різних регіонів світу, різних країн чи адміністративнотериторіальних одиниць, однієї держави, із чисельністю, структурою та розселенням населення, із особливостями форм організації життя людей, умовами праці та відпочинку, культури та побуту, національних традицій тощо.
Групування статистичні – метод обробки та аналізу статистичних даних, при якому сукупність явищ, що вивчаються розподіляється на однорідні за певними ознаками групи, кожна з яких характеризується системою статистичних показників. Своє конкретне вираження статистичні угруповання знаходять у групових та комбінаційних таблицях.
Детермінанти злочинності – чинники (фактори) у різних сферах і на різних рівнях суспільного життя, що обумовлюють злочинність.
Динаміка злочинності – 1. Зміни стану і структури злочинності за певний період та на певній території. 2. Кількісні і якісні показників зміни злочинності в цілому за певний проміжок часу (зниження або зростання, зміни в структурі тощо).
Індекс віктимізації – співвідношення всіх потерпілих від злочину осіб до загального числа осіб, які проживають на певній території за певний відрізок часу.
197
Індекс латентності злочинності – показник, який становить співвідношення незареєстрованої злочинності до зареєстрованої її частини.
Інтенсивність злочинності – її поширеність серед всього населення або його окремих груп на певній території за певний проміжок часу.
Інформація кримінологічна – дані про стан, структуру і динаміку злочинності, про причини злочинів, особу злочинців та заходи попередження злочинів. І.к. повинна відповідати таким вимогам: повноті, своєчасності, достовірності. Головними джерелами І.к. є статистична звітність про злочинність та результати боротьби з нею, дані кримінологічних досліджень.
Коефіцієнт (індекс) злочинності – показник поширення злочинності в регіоні, що визначається відношенням кількості злочинів (злочинців) у розрахунку на 1,10,100 тис. населення у певний період.
Кримінологічний аналіз злочинності – дослідження процесів та явищ, які входять до предмету кримінології і характеризують злочинність, або певним чином впливають на неї.
Методика кримінологічного аналізу злочинності – це сукупність конкретних прийомів, способів, шляхів і засобів (інструментів) збору, обробки та аналізу інформації про: злочинність, її тенденції та закономірності; особу злочинця – як систему специфічних характеристик; причин та умов злочинності, а також про заходи її профілактики та протидії.
Метод експертних оцінок – узагальнення та статистичне опрацювання думок спеціалістів щодо перспектив розвитку того чи іншого явища.
Метод екстраполяції – вивчення показників злочинності на сучасному етапі та у ретроспективі і перенесення виявлених закономірностей на перспективу.
Метод узагальнюючих показників – перетворення абсолютних величин в так звані узагальнюючі показники (середні та відносні величини), що характеризують одним числом найбільш типові сторони явищ, що вивчаються.
Методи статистичні – сукупність прийомів та способів кількісного вивчення обʼєктів кримінологічних досліджень, що грунтуються на застосуванні закону великих чисел і орієнтовані на виявлення вірогідних закономірностей злочинності та повʼязаних з нею явищ.
Методи соціологічні – анкетування, інтервʼювання, тестування, вивчення документів, експертні оцінки.
Моделювання – процес пізнання обʼєкта через створення його моделі, в якій він відображується через наявну та отриману завдяки дослідженню інформацію, а також на підставі теоретичного та прогнозованого уявлення про ознаки обʼєкта, стосовно яких предметної інформації ще немає або не вистачає.
198
Планування кримінологічне – опрацювання мети та завдань у сфері боротьби зі злочинністю, напрямків, шляхів і засобів вирішення цих завдань, їх нормативного, інформаційного, організаційного, методичного і ресурсного забезпечення на певний період.
Прогноз кримінологічний – імовірне припущення про майбутній стан злочинності, її детермінант та можливості профілактики, яке включає в себе якісну оцінку передбачуваних змін та зазначення приблизних строків.
Регіон – декілька компактно розташованих областей, які схожі за основними географічними, соціально-економічними, демографічними та культурно-історичними ознаками.
Середні статистичні величини – різновид узагальнюючих показників, що характеризують сукупність досліджуваних явищ не за якісними, а кількісними ознаками і виражаються найменуваннями, а не абстрактними числами.
Cистемний аналіз – це сукупність методичних засобів для підготовки й обґрунтування розвʼязання складних проблем, зокрема кримінологічних, через системний підхід, тобто через їх розгляд як систем, розкриття їх структури, елементів, звʼязків, залежності і водночас – системної цілісності проблеми як обʼєкта дослідження.
Стан злочинності – сформована в узагальнених оцінках кількісних і якісних показників інформаційну модель явища, що відображає внутрішні і зовнішні взаємозвʼязки, закономірності функціонування й основні тенденції розвитку.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
|
|
|
Кількість годин |
||
№ |
Назви тем |
|
Семі- |
Прак- |
|
з/п |
Лекції |
тичні |
|||
|
нари |
||||
|
|
|
заняття |
||
|
|
|
|
||
|
Поняття та предмет |
|
|
|
|
1. |
кримінологічного аналізу |
2 |
2 |
– |
|
|
злочинності |
|
|
|
|
|
Кримінологічний аналіз стану |
|
|
|
|
2. |
та територіальних |
2 |
2 |
1 |
|
|
відмінностей злочинності |
|
|
|
|
3. |
Кримінологічний аналіз |
2 |
– |
1 |
|
особи злочинця |
|||||
|
|
|
|
||
|
Всього |
6 |
4 |
2 |
|
Форма підсумкового контролю – залік.
ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ
199
1. Ohlemacher T. Eine okologische Regressionsanalyse von Kriminalitatsziffern und Armutsraten // Kolner Zetshcrift fur Soziologie und Sozialpsychologie. – 1995. – Jg. 47. – Heft 4. –S. 706-726.
2.Артемьев Н.С. Анализ, прогнозирование и планирование борьбы с рецидивной преступностью: Учеб. пособие // Рязанская высш.шк. МВД СССР. – Рязань, 1987.
3.Бабаев М.М., Кузнецов Э.В., Урланис Е.Б. Влияние демографических процессов на преступность. – М., 1976. – С. 22-23.
4.Боровиков В.П., Боровиков И.П. STATISTIСA – Статистический анализ и обработка данных в среде Windows. – М., 1997.
5.Бородин С.В. Борьба с преступностью: теоретическая модель комплексной программы. – М.: Наука, 1990.
6.Бююль А., Цѐфель П. SPSS: искусство обработки информации. Анализ статистических данных и восстановление скрытых закономерностей: Пер. с нем. – СПб., 2001.
7.Вицин С.Е. Моделирование в криминологии: Учеб. пособие / ВШ МВД СССР. – М.,1973. – С. 63.
8. |
Волков А.Н. Основы краткосрочного криминологического |
|
прогнозирования и текущего планирования органов внутренних дел. |
|
Учеб. пособие. – М.: НИ и РИО. Акад. МВД СССР, 1983. – С. 12. |
9.Волков М.Д. Региональное криминологическое прогнозирование В 2-
х ч. – М., 1980.
10.Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: У 3-х кн. / А.П. Закалюк Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. − К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. –
Кн. 1. − 424 с.
11.Злочинність в Україні: Статистичний збірник. К.: Державний комітет статистики України, 2012.
12.Карпец И.И. Современные проблемы уголовного права и криминологии. – М., 1976. – С. 5.
13.Кримінологія: Навч. посібник / За заг. ред. О.М. Джужи.– К.: Атіка,
2009. – 312 с.
14.Кримінологія: Практикум/ Уклад. О.М. Джужа, Г.І. Піщенко, О.Ф. Гіда, Ю.Л. Заросінський. – К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2003.
– 56 с.
15.Крымский С.Б., Пилипенко В.Е., Салюк Ю.В. Верификация социальных прогнозов (методологический аспект) / АН Украины. Ин-т социологии; Отв. ред. Ю.Н. Пахомов. – К.: Наук. думка, 1992. –
С. 31.
16.Кулик О.Г. Злочинність в Україні: тенденції, закономірності, методи пізнання : Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2011. – 288 с.
200