КМ-2 курс, набір 2012 року (Частина 1)

правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб.

Перевищення повноважень (КК) – умисне вчинення службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційноправової форми дій, які явно виходять за межі наданих повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб.

Підкуп (КК) – надання посадовій особі незаконних майнових вигод за виконання чи невиконання ним яких-небудь дій, що входять до сфери його службових обов’язків.

Підроблення службове – див. Службове підроблення.

Податкова соціальна пільга – сума, на яку платник податку з доходів фізичних осіб має зменшити суму свого загального місячного оподаткованого доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати. П. с. п. застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Покарання (КК) – захід примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. До осіб, визнаних винними у скоєнні злочину, судом можуть бути застосовані, зокрема, такі види покарання: штраф; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; виправні роботи; конфіскація майна; обмеження волі; позбавлення волі на певний строк.

Посада (Зак про ДС) – визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Посадові обов'язки (ЗакДС) – перелік функцій і повноважень, закріплених за посадою державної служби, які зобов'язаний виконувати державний службовець та які встановлені його посадовою інструкцією.

Посадові особи (Зак про ДС) – керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційнорозпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Принципи запобігання і протидії корупції – верховенство права;

законність; комплексне здійснення правових, політичних, соціальноекономічних, інформаційних та інших заходів; пріоритетність запобіжних заходів; невідворотність відповідальності за вчинення корупційних

221

правопорушень; відкритість та прозорість діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування; участь громадськості у заходах щодо запобігання і протидії корупції, державного захисту осіб, які надають допомогу у здійсненні таких заходів; забезпечення відновлення порушених прав і законних інтересів, відшкодування збитків, шкоди, завданої корупційним правопорушенням.

Прожитковий мінімум – вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Службова дисципліна державного службовця (Зак про ДС) – неухильне додержання присяги державного службовця, сумлінне виконання ним службових обов'язків.

Службова недбалість (КК) – невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Службове підроблення (КК) – складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

Службові обов'язки (Зак про ДС) – сукупність обов'язків державного службовця, визначених цим Законом («Про державну службу №4050-17), правилами внутрішнього службового розпорядку відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим або їх апарату, та його посадових обов'язків.

Спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції –

органи прокуратури, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, якщо інше не передбачено законом.

Суб’єкт злочину (КК) – фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до Кримінального кодексу України може наставати кримінальна відповідальність.

Суб'єкти відповідальності за корупційні правопорушення особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, віце- прем'єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх

222

заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, Голова Національного банку України, Голова Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим; б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад; в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування; г) військові посадові особи Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань; ґ) судді Конституційного Суду України, інші професійні судді, Голова, члени, дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, службові особи секретаріату цієї Комісії, Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції, а також інші члени Вищої ради юстиції, народні засідателі і присяжні (під час виконання ними цих функцій); д) особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінальновиконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, особи начальницького складу податкової міліції; е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, дипломатичної служби, митної служби, державної податкової служби; є) члени Центральної виборчої комісії; ж) посадові та службові особи інших органів державної влади; 2) особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: а) посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті, але одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету; б) особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи в установлених законом випадках); в) посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, в тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), а також іноземні третейські судді, особи, які уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному до судового; г) посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), а також члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів; 3) особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративногосподарських обов'язків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, відповідно до закону; 4) посадові особи

223

юридичних осіб, фізичні особи – у разі одержання від них особами, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї статті, або за участі цих осіб іншими особами неправомірної вигоди.

Суб'єкти у сфері протидії корупції, спеціально уповноважені – див.

Спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції.

Сукупність злочинів (КК) – вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини Кримінального Кодексу України, за жоден з яких її не було засуджено. При цьому не враховуються злочини, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом.

Тяжкий злочин (КК) – злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років. Фізична особа (ЦК) – людина як учасник цивільних відносин і яка здатна мати цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність).

Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної

вигоди службовою особою	(КК) – прийняття службовою особою
пропозиції чи обіцянки надати	їй або третій особі неправомірну вигоду за
вчинення чи невчинення такою	службовою	особою в інтересах того, хто
пропонує або обіцяє неправомірну вигоду,		чи в інтересах третьої особи

будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища -

караються штрафом	від	семисот	п’ятдесяти до однієї тисячі
неоподатковуваних	мінімумів доходів		громадян або виправними

роботами на строк від одного до двох років.

Незаконне збагачення - одержання службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі або передача нею такої вигоди близьким родичам за відсутності ознак, зазначених у статті 368 цього Кодексу.

Члени сім’ї (ЗакПК) – особи, які перебувають у шлюбі, їхні діти, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Шахрайство (КК) – заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Штраф (КК) – грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині Кримінального Кодексу України, з урахуванням положень частини другої статті 53 зазначеного Кодексу.

Юридична особа – організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юр. о. наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

224

Юридична особа – будь-яка організаційна форма, що має такий статус згідно з внутрішньодержавним правом; виняток становлять держава чи інші владні органи при здійсненні державних повноважень, а також міжнародні організації.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

				Кількість годин
	№	Назви тем		Семі-	Прак-
	з/п		Лекції		тичні
				нари
					заняття
	1.	Корупція, як соціальне явище	2	2	-
	2.	Характеристика	2	2	-
		антикорупційного законодавства
	3.	Відповідальність за корупційні	2	2	-
		правопорушення
		Всього	6	6	-

Форма підсумкового контролю – залік.

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ Нормативно-правові акти

1.Закон України « «Про міліцію» від 20.12.1990 р. // Відомості Верховної Ради України.- 1991. - № 4. - С.20.

2.2. Закон України про засади запобігання і протидії корупції в

Україні	Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 40,
ст.404.

3.Інструкція з організації взаємодії органів досудового слідства з оперативними підрозділами ОВС України у виявленні, документуванні та розслідуванні злочинів у сфері економіки, затверджена наказом МВС України від 8 вересня 2005 року №760.

4.Про судову практику у справах про хабарництво: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року №5.

5.Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.01.2012 року ВР №4656 – 6.

6.Кримінальний Кодекс України К.: « «Правова єдність», 2012 .-184 с.

7.Указ Президента України від 01 лютого 2012 року №45/2012 «Про стратегію державної кадрової політики на 2012 – 2020 роки».

8.Указ Президента України від 21 жовтня 2011 року №1001/2011 «Про Національну антикорупційну стратегію на 2011-2015 роки».

9.Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.08.2007 № 657-р «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції подолання корупції в Україні «На шляху до доброчесності» на період 2007-2011 роки

225

10.Наказ МВС України №686 від 09.08.2012 року «Про організацію діяльності органів досудового розслідування МВС України».

11.Наказ МВС України №769 від 03.09.2012 року «Про організацію діяльності підрозділів державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України».

12.Довідка про стан викриття хабарництва у 2010-2012 р.р.: ДДСБЕЗ МВС України, 2012.- С.6.

13.Наказ Генеральної прокуратури України від 21.12.2009 № 10гн «Про організацію діяльності органів прокуратури у сфері запобігання та протидії корупції».

14.Наказ Державної митної служби України 24.02.2011 № 135 «Про посилення заходів щодо запобігання корупції в митній службі України».

15.Наказ Держкомархіву України від 05.10.2010 № 150 «Про забезпечення участі головного спеціаліста з питань запобігання та протидії корупції у проведенні юридичної експертизи проектів нормативно-правових актів та наказів з кадрових питань».

16.16. Наказ МВС України, Служба безпеки України, ДПА України, Адміністрація держкордонслужби, Держмитслужба України вiд 23.03.2009 р. № 124/936/139/199/250 «Про затвердження Інструкції про порядок організації обміну інформацією між структурними підрозділами МВС, Служби безпеки України, Державної податкової адміністрації України, Державної прикордонної служби України, Держмитслужби в діяльності з виявлення та припинення корупційних діянь в правоохоронних органах».

Наукові видання:

17.Андрушко П. П., Стрижевська А. А. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 Кримінального кодексу України): кримінально-правова характеристика / П. П. Андрушко, А.А. Стрижевська // Вісник Верховного Суду України. – 2005. – №2. – С.

26-35.

18.Білоус В. Т. Координація боротьби з економічною злочинністю : Монографія / Білоус В.Т. – Ірпінь : Академія ДПС України, 2002. – 449 с.

19.Борисов В. І. Кримінальна відповідальність за злочини у сфері службової діяльності за новим Кримінальним Кодексом / Борисов В.І. / Матеріали Міжнародного науково-практичного семінару «Відповідальність посадових осіб за корупційну діяльність», Харків, 11-12 травня 2001 р. / Харків : Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2003. – С. 31-36.

20.Василенчук В. І. Попередження та розкриття злочинів підрозділами ДСБЕЗ МВС України / Василенчук В. І., Горбачевський В. Я., Ольшевський К. М. – К. : КНУВС. – 2010. –128 с.

226

21.Василенчук В.І. Діяльність підрозділів ДСБЕЗ з профілактики та викриття хабарництва//Науковий вісн.-К:НАВСУ.-2005.-№3.

22.Гвоздецький В. Д. Корупція – відображення стану суспільного організму / В.Д. Гвоздецький //Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. – 2011. – № 3-4. – С. 124-132.

23.Гвоздецький В. Д. Правові засади запобігання і протидії корупції: Лекція / В.Д. Гвоздецький //Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. – 2011. – № 3-4. – С.176-211.

24.Гвоздецький В.Д. Заросило В.О. Адміністротивно – правові засади запобігання та протидії корупції:навч.посіб. УДУФМТ, верстка, дизайн, Київ – 2012. – 120 с.

25.Економічна безпека: навч. посіб. / [В.І. Франчук Л.В. Герасименко В.О. Гончарова О.Є. Користін та ін.]; за ред. В.І. Франчук – Львів ДУВС, 2010. – 244 с.

26.Користін О. Є. Оперативно-розшукова діяльність органів внутрішніх справ (загальна частина – тестові завдання) – (навчально-методичний посібник)/ за ред.. О.М.Джужі – Київ, 2008. //Василинчук В.І., Скалозуб Л.П.,с.123.

27.Користін О.Є., Степанюк В.В. та ін. Організація розслідування окремих видів злочинів: навч.посіб. за ред.. проф., д-ра юрид. наук Л.Ф. Волобуєва; МВС України, Харк. нац. у-т внутр. Справ – Х.: ХНУВС, 2011. – 568 с. - (Бібліотека слідства та дізнання). Допущено Міністерством внутрішніх справ України як навчальний посібник для вищих навчальних закладів.

28.Латов Ю.В., Ковалев С.Н. Теневая экономика: учебное пособиедля вузов. – М.: Норма, 2006. – 336 с.

29.Проблеми національної та міжнародної безпеки. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Київ 27 квітня 2007 р.). Київський національний університет внутрішніх справ. – К.: Текст, Щорічник, №2. – 2007. – 146 с.

30.Прокопович Г. В. Кримінально-правова характеристика корупційних злочинів / Г.В. Прокопович // Науковий вісник КНУВС. – 2010. – №3.

– С. 45-53.

31.Скалозуб Л.П., Василенчук В.І., Сапсай В.Д. Попередження та викриття хабарництва підрозділами ДСБЕЗ МВС України: Лекція.- К:ННІПКОСМ КНУВС, 2007.-37с.

32.Сухоребрий І. І. Співучасть у корупційних злочинах: ознаки та характеристика / І.І. Сухоребрий // Вісник ЛДУВС. – 2008. – №4. – С.

108-118.

33.Томма Р.П., Варивода В.І. Вплив корупції на діяльність Державної податкової служби України та заходи щодо її подолання Право і суспільство. Науковий журнал. – № 5. – 2012. – С. 25-28.

227

ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

Тема 1. Корупція, як соціальне явище

Лекція – 2 години

1.Теоретичні питання аналізу сутності та змісту корупції.

2.Політичний аспект корупції.

3.Корупція, як соціальне явище.

4.Правовий аспект корупції.

5.Психологічний і моральний аспект корупції.

6.Наслідки корупції.

Тема 2. Характеристика антикорупційного законодавства України

Лекція – 2 години

1.Поняття і особливості корупції.

-Правовідносини і правопорушення у сфері службової діяльності.

-Законодавство у сфері запобігання і протидії корупції. Основні положення Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

-Міжнародне співробітництво у сфері запобігання і протидії

корупції.

2.Суб’єкти відповідальності за корупційні правопорушення.

3.Правове забезпечення здійснення заходів щодо запобігання і протидії корупції.

Тема 3. Відповідальність за корупційні правопорушення

Лекція – 2 години

1.Відповідальність за корупційні правопорушення.

2.Поняття і види юридичної відповідальності.

3.Особливості звільнення з роботи осіб, які вчинили корупційні правопорушення

4.Адміністративна відповідальність за корупційні правопорушення

5.Кримінальна відповідальність.

6.Усунення наслідків корупційних правопорушень

ПЛАНИ СЕМІНАРІВ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Корупція, як соціальне явище

Семінар – 2 години

1.Поняття, сутність та зміст корупції.

2.Політичні аспекти корупції.

3.Корупція, як соціальне явище.

4.Правовий аспект корупції.

5.Психологічний і моральний аспект корупції.

228

6.Наслідки корупції.

Теми рефератів, доповідей:

1.Міжнародні нормативно-правові акти і законодавство про боротьбу з організованою злочинністю та корупцією.

2.Система антикорупційного законодавства України та шляхи його вдосконалення.

Перелік ключових термінів і понять теми.

Корупційний злочин, корупційне діяння, суб’єкти корупції, правова основа діяльності, система державних органів, компетенція, повноваження, підрозділи по боротьбі з корупцією, спеціальний антикорупційний закон, суб’єкт корупції, суб’єкти безпосередньої правоохоронної діяльності в сфері протидії корупції.

Література

1,3,5,8,9.

Тема 2. Характеристика антикорупційного законодавства України

Семінар – 2 години

1.Особливості корупції в органах державної влади.

3.Види правопорушень у сфері службової діяльності.

4.Основні положення Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

5.Міжнародне співробітництво у сфері запобігання і протидії корупції

6.Суб’єкти відповідальності за корупційні правопорушення

7.Правове забезпечення здійснення заходів щодо запобігання і протидії корупції

Теми рефератів, доповідей:

1.Суб’єкти відповідальності за корупційні правопорушення, що здійснюють функції публічної влади.

2.Спеціальні обмеження щодо державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямовані на запобігання корупційним правопорушенням. Суміщення службової діяльності в органах влади як складова об’єктивної сторони корупції.

3.Обмеження щодо використання службового становища. Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності. Обмеження щодо одержання дарунків (пожертв).

4.Обмеження щодо роботи близьких осіб. Обмеження щодо осіб, які звільнилися з посад або припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування.

Література

1,8,9,10,11,12

Тема 3. Відповідальність за корупційні правопорушення

229

Семінар – 2 години

1.Принципи та види відповідальності за корупційні правопорушення.

2.Поняття і види юридичної відповідальності.

1.3.Особливості звільнення з роботи осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

5.Адміністративна та кримінальна відповідальність за корупційні правопорушення.

6.Усунення причин та наслідків скоєння корупційних діянь.

Теми рефератів, доповідей:

1.Поняття і види юридичної відповідальності.

2.Відповідальність державних службовців за здійснення правопорушень антикорупційного законодавства.

3.Особливості звільнення з роботи осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

4.Адміністративна відповідальність за корупційні правопорушення.

5.Кримінальна відповідальність.

Література

1,8,9,10,11,12,18,20

.

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

1.Нормативно-правові акти, які регулюють питання протидії корупції.

2.Основні положення Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції».

3.Положення Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

4.Основні розділи Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

5.Назвіть основні принципи запобігання і протидії корупції.

6. Функції Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» стосовно суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення.

7.Особи, які можуть бути суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення.

8.У яких випадках посадові особи підприємств чи організацій можуть бути суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення.

9.У яких випадках фізичні особи можуть бути суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення.

10.Які особи уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

11.Які особи прирівнюються до осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

230