VI. Текст пропозиції Директиви

Європейський Парламент і Рада Європейського Союзу

Відповідно до Договору, що засновує Європейське Співтовариство, зокрема, статті 100 А,

137

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________

Враховуючи пропозиції Комісії,

Зважаючи на думку Комітету з економічних і соціальних питань, Виносячи рішення відповідно до процедури проведення, зафіксованої в статті 189 В Договору;

(1) Оскільки право слідування у сфері авторських прав є невідчужуваним правом, яким користується автор оригінального твору мистецтва або ори­гінального рукопису, цікавлячись операціями з продажу твору слідом за пер­шим продажем твору автором;

(2) Оскільки право слідування має за мету забезпечити авторам економічну участь в успіхові їх творів; це право сприяє встановленню рівноваги між еконо­мічним станом авторів і користувачів, які одержують прибуток від наступних використань їхніх творів;

(3) Оскільки право слідування становить невід'ємну частину авторського права і є для авторів важливим майновим правом; надання такого права в дер­жавах-членах відповідає необхідності забезпечити авторам адекватний і уніфі­кований рівень правового захисту;

(4) Оскільки відповідно до статті 128 (4) Договору Співтовариство в своїй діяльності повинно враховувати культурні аспекти на підставі інших положень Договору;

(5) Оскільки Бернська конвенція про охорону літературних і художніх тво­рів передбачає, що право слідування підлягає визнанню за умови, якщо націо­нальне законодавство країни автора визнає його; право слідування є опціонним і підлягає принципу взаємності; з правової практики суду про застосування принципу за відсутності дискримінації відповідно до статті 6 Договору, уточне­ного рішенням від 20 жовтня 1993 р. в об'єднаних процесах С-92/92 і С-326/92, Phil Collins e.a. випливає, що не можна посилатися на національні положення щодо умов взаємності, щоб відмовити вихідцям з інших держав-членів щодо прав, наданих національним громадянам; застосування таких застережень у контексті Співтовариства суперечить принципу рівності звертання, що випли­ває із заборони будь-якої дискримінації з причин національності;

(6) Оскільки право слідування передбачено національним законодавством більшості держав-членів; таке законодавство має певні відмінності, зокрема щодо творів, бенефіціарів права, застосовних ставок, купівлі-продажу; засто­сування або незастосування права до умов конкуренції на внутрішньому ринку;

(7) Оскільки такі відмінності щодо застосування державами-членами права слідування негативно впливають на функціонування внутрішнього ринку тво­рів мистецтва;

(8) Оскільки цілі Співтовариства, визначені в Договорі, передбачають вста­новлення більш тісного союзу між народами Європи, посилення зв'язків між державами-членами Співтовариства, досягнення їх економічного і соціального прогресу за допомогою спільних дій, спрямованих на знищення бар'єрів, що розділяють Європу; для цього Договір передбачає формування внутрішнього ринку, який вимагає усунення перешкод на шляху вільного руху товарів, сво- І боди надання послуг, свободи вибору місця проживання, а також створення по­рядку, який гарантуватиме, що конкуренція не спотворюватиметься на спіль- |

138 І

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

ному ринку; уніфікація законодавства держав-членів стосовно права слідуван­ня сприяє реалізації зазначених цілей;

(9) Оскільки Директива Ради 77/388 ЄЕС, замінена Директивою 94/5/ЄС, гармонізуючи податки на додану вартість, поступово уніфікує порядок оподат­кування у Співтоваристві, застосовний також і до сфери предметів мистецтва; заходи, які обмежуються податковою сферою недостатні, щоб гарантувати гар­монійне функціонування ринку мистецтва; ця мета не може бути досягнута без уніфікації сфери права слідування;

(10) Оскільки необхідно погодитися на усунення існуючих відмінностей за­конодавства, яке порушує функціонування внутрішнього ринку, і застерегти виникнення нових відмінностей, але не заважати появі тих відмінностей, які не впливають на функціонування внутрішнього ринку;

(11) Оскільки нема необхідності здійснювати уніфікацію всіх законодавчих положень стосовно авторського права держав-членів, достатньо обмежитися уніфікацією національних положень, які мають прямий правовий вплив на функціонування внутрішнього ринку; цієї необхідної уніфікації не можна до­сягнути кожною державою-членом окремо; запропонована дія спрямована на досягнення зазначених цілей відповідно до статті З В абзац третій Договору, що з цього часу ця Директива повністю відповідає вимогам приписуваних принци­пами додаткового характеру і відповідності;

(12) Оскільки строк дії авторського права відповідно до положень Директи­ви 93/98 ЄЕС Ради становить життя автора і 70 років після його смерті; необ­хідно передбачити таку ж тривалість охорони і для права слідування; віднині тільки оригінали сучасного або новітнього мистецтва входитимуть у зону засто­сування права слідування; переважно твори сучасного або новітнього мистецт­ва займають дуже скромне місце на публічних аукціонах;

(13) Оскільки необхідно розширити застосування права слідування на всі види перепродажу за винятком угод, здійснених між приватними особами піс­ля першого продажу твору автором, об'єктом яких є твір, який передбачає, що це право застосовується до всіх угод, здійснених усіма професійними торгівця­ми, в таких місцях, як торговельні зали, галереї мистецтв і взагалі всі торгівці творів мистецтва;

(14) Оскільки важливо впровадити ефективну систему на основі вже одержа­ного на національному рівні досвіду в галузі права слідування; доцільно реалізу­вати право слідування на основі відсоткової ставки від ціни продажу, а не від прибутку від твору, первинна вартість якого могла зрости;

(15) Оскільки необхідна уніфікація категорій творів мистецтва, до яких за­стосовується право слідування, щоб з'ясувати, чи поширюється вона на твори прикладного мистецтва;

(16) Оскільки встановлення мінімального рівня для Співтовариства щодо за­стосування права слідування враховує вимоги внутрішнього ринку і в будь-якому разі держави-члени повинні мати можливість визначати національні рівні нижчі, ніж у Співтоваристві, щоб підтримати інтереси молодих авторів;

(17) Оскільки незастосування права слідування нижче мінімального рівня дозволить уникнути невиправданих витрат щодо збору і управління;

139

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________

(18) Оскільки податкові ставки, встановлені різними державами-членами, значно відрізняються; для ефективної діяльності внутрішнього ринку творів сучасного і новітнього мистецтва необхідне встановлення єдиних податкових ставок;

(19) Оскільки система низхідного податку за категоріями ціни може сприяти уникненню обходу європейського законодавства у сфері права слідування; по­даткові ставки повинні одночасно відображати інтереси художніх кіл і ринку мистецтв;

(20) Оскільки дебітором суми, яка стягується на основі права слідування, є продавець, особа або підприємство, від імені якого укладена угода;

(21) Оскільки бажано передбачити можливість адаптації рівня ставок; з цією метою доцільно зобов'язати Комісію періодично складати звіти про практику застосування права слідування і в разі необхідності вносити пропозиції щодо зміни рівня ставок;

(22) Оскільки необхідно визначити бенефіціарів права слідування з враху­ванням принципу і недоцільно застосовувати цю Директиву в сфері спадкуван­ня держав-членів; правонаступники автора повинні повністю користуватися правом слідування після його смерті;

(23) Оскільки необхідно надати державам-членам можливість встановлення способів збору і розподілу сум, одержаних на підставі права слідування; для цьо­го товариство колективного управління є однією з форм реалізації права сліду­вання; держави-члени зобов'язані забезпечити збір і розподіл сум авторам-ви-хідцям з інших держав-членів;

(24) Оскільки правовий захист права слідування повинен бути однаковим як для національних авторів, так і для авторів інших держав-членів;

(25) Оскільки процедури контролю угод повинні гарантувати дійове засто­сування права слідування державами-членами; це передбачає право збирати на користь автора або його довіреної особи необхідну інформацію в осіб, що ма­ють зобов'язання стосовно права слідування,

приймається ця Директива.

РОЗДІЛ І

Сфера застосування

Стаття 1 Об'єкт права слідування

Держави-члени повинні забезпечувати можливість реалізації авторами ори­гінального твору мистецтва права слідування як невідчужуваного права стягу­вати відсоток від суми продажу, одержаної в результаті будь-якого перепрода­жу, об'єктом якого є твір після першого продажу автором, за винятком угод, реалізованих приватною особою.

Стаття 2 Твори мистецтва як об'єкти права слідування

Відповідно до Директиви під оригінальними творами мистецтва розуміють­ся: рукописи, твори образотворчого мистецтва і скульптури, такі як картини, колажі, рисунки, гравюри, естампи, літографії, скульптури, шпалери, кера-

140 і

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

міка, фотографії в тому разі, якщо вони становлять оригінальні твори автора, або примірники, які вважаються оригінальними творами мистецтва за профе­сійними звичаями Співтовариства.

РОЗДІЛ II

Особливі положення

Стаття З Рівень застосування

1. Право слідування відповідно до статті 1 застосовується, якщо ціна прода­жу дорівнює або вища за 1000 екю.

2. Держави-члени мають повноваження встановлювати національний рівень нижчий за рівень, передбачений пунктом 1.

Стаття 4 Відсоткова ставка і відрахування

Право на відрахування відповідно до статті 1 встановлюється в наступних розмірах:

a) 4 % ціни продажу від 1 000 до 5 000 екю;

b) 3 % ціни продажу від 5 000 до 250 000 екю;

c) 2 % ціни продажу понад 250 000 екю. Відрахування сплачуються продавцем.

Стаття 5 Підстава розрахунку

Ціни продажу, зазначені в статтях 3 і 4, вважаються валовими цінами без податкових відрахувань.

Стаття 6 Бенефіціари права слідування

1. Право слідування відповідно до статті 1 належить автору твору, а після його смерті його правонаступникам.

2. Держави-члени мають право передбачити колективне управління права­ми на збір і розподіл сум, одержаних на основі права слідування. Якщо колек­тивне управління правами розповсюджується на право слідування в державі-члені, то воно розповсюджується і на авторів інших держав-членів.

Стаття 7 Бенефіціари третіх країн

Держави-члени передбачають, що автори третіх країн користуватимуться правом слідування відповідно до Директиви за умови, що автори держави-чле-на за принципом взаємності користуються правом слідування у відповідних третіх країнах.

Стаття 8 Строк права слідування

Право слідування триває протягом строку, визначеного статтею 1 Директи­ви 93/98 ЄЕС.

141

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________

Стаття 9 Право на збір інформації

Автор або його довірена особа може вимагати від будь-якого продавця, ди­ректора торгів, організатора публічних торгів будь-яку інформацію про одер­жані суми, відповідно до права слідування, від продажу оригінальних творів мистецтва за минулий рік.

РОЗДІЛ III

Заключні положення

Стаття 10 Умови перегляду

Комісія надає Європейському Парламенту, Раді і Комітету з економічних і соціальних питань до 1 січня 2004 p., а потім через кожні 5 років звіт про засто­сування цієї Директиви і, в разі необхідності, пропозиції про адаптацію міні­мального рівня і ставок щодо права слідування відповідно до ситуації, наявної в цьому секторі.

Стаття 11 Впровадження

1. Держави-члени вводять у дію законодавчі, нормативні та адміністративні положення, необхідні для реалізації Директиви, до 1 січня 1999 р.

Якщо держави-члени приймають ці положення, то вони супроводжують їх посиланням на Директиву, а також супроводжують таким посиланням їх офіційну публікацію.

Форми такого посилання встановлюються державами-членами.

2. Держави-члени повідомляють Комітету текст положень внутрішнього права, які вони застосовують у галузі, що регулюється цією Директивою.

Стаття 12 Введення в дію

Ця Директива вводиться в дію на двадцятий день після її опублікування в Офіційному бюлетені Європейського Співтовариства.

Стаття 13

Держави-члени є адресатами цієї Директиви.

142

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

АВТОРСЬКЕ ПРАВО І СУМІЖНІ ПРАВА В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ

«Зелений документ»,

прийнятий Комісією Європейського Співтовариства 19 липня 1995 року

ЗМІСТ

Розділ перший.

Частина перша. Основні положення. Вступ Підрозділ І. Чому потрібен «Зелений документ»?

A. Роль авторського права і суміжних прав у Співтоваристві

a) Внутрішній ринок

b) Культурна сфера

c) Економічна сфера

d) Соціальна сфера

B. Міжнародний аспект

C. Діяльність Європейського Союзу Підрозділ II. Питання першочергової ваги

A. Новий виклик, нові завдання

a) Природа нових послуг

b) Міжрегіональні послуги

c) Структури нового ринку

B. Нинішня позиція стосовно авторського права і суміжних прав

C. Можливі наслідки

a) Виконавці в інформаційному суспільстві

b) Регулювання середовища

Підрозділ III. Правові рамки роботи в інформаційному суспільстві

A. Правила внутрішнього ринку за Договором

B. Директиви та проекти Директив

a) Директива Ради 91/250 ЄЕС про охорону комп'ютерних програм («Директива з комп'ютерних програм»)

b) Директива Ради 92/100 про право прокату і деякі суміжні права («Директива про право прокату»)

c) Директива Ради 93/83 про координацію деяких положень авторського права і суміжних прав, застосовних до радіомовлення через супутник і до ре­трансляції по кабелю («Ефірне мовлення через супутник і квбельндpdTDdffCJffl-ція»)

d) Директива Ради 93/98 про уніфікацію строку дії охорони авторського права і деяких суміжних прав («Строк охорони»)

e) Пропозиція Директиви про охорону бази даних

C. Небезпека розколу внутрішнього ринку

D. Питання

і 143

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України

Розділ другий. Частина перша. Основні положення

Підрозділ І. Законне використання

Основні положення

1. Вступ

2. Сучасний правовий аспект

3. Обговорення питання з точки зору Співтовариства

4. Питання

Підрозділ II. Вичерпання прав і паралельного імпорту Основні положення

1. Вступ

2. Сучасний правовий аспект

3. Обговорення питання з точки зору Співтовариства

4. Питання

Частина друга. Специфічні права Підрозділ III. Право на відтворення Основні положення

1. Вступ

2. Сучасний правовий аспект

3. Обговорення питання з точки зору Співтовариства

4. Питання

Підрозділ IV. Сповіщення для загального відома Основні положення

1. Вступ

2. Сучасний правовий аспект

3. Обговорення проблем з точки зору Співтовариства

4. Питання

Підрозділ V. Цифрове розповсюдження або право на передачу Основні положення

1. Вступ

2. Сучасний правовий аспект

3. Обговорення проблем з точки зору Співтовариства

4. Питання

Підрозділ VI. Право на цифрову передачу в ефір Основні положення

1. Вступ

2. Сучасний правовий аспект

3. Обговорення проблем з точки зору Співтовариства

4. Питання

Підрозділ VII. Моральні права Основні положення

1. Вступ

2. Сучасний правовий аспект

3. Обговорення проблем з точки зору Співтовариства

4. Питання

144

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

Частина третя. Використання прав Підрозділ VIII. Передача і управління правами Основні положення

1. Вступ

a) Природа прав

b) Форми управління правами

c) Система прав в інформаційному суспільстві

2. Сучасний правовий аспект

3. Обговорення питань з точки зору Співтовариства

4. Питання

Підрозділ IX. Технічні системи охорони та ідентифікації Основні положення

1. Вступ

2. Сучасний правовий аспект

3. Обговорення проблем з точки зору Співтовариства

4. Питання

Додаток. Питання до зацікавлених сторін Розділ перший. Загальні питання

Підрозділ І. Чому потрібен «Зелений документ»

Підрозділ II. Питання першочергової ваги.

Підрозділ III. Правові рамки роботи в інформаційному суспільстві. Розділ другий.

Частина перша. Основні положення

Підрозділ І. Законне використання

Підрозділ II. Вичерпання прав і паралельного імпорту

Частина друга. Специфічні права

Підрозділ III. Право на відтворення

Підрозділ IV. Сповіщення для загального відома

Підрозділ V. Цифрове розповсюдження або право на передачу

Підрозділ VI. Право на цифрову передачу в ефір

Підрозділ VII. Моральні права

Частина третя. Використання прав

Підрозділ VIII. Передача і управління правами

Підрозділ IX. Технічні системи охорони та ідентифікації

Розділ перший

Частина перша Основні положення

1. В інформаційному суспільстві нові послуги і товари, які надаються, повин­ні належно використовуватися. Інформаційна система повинна діяти на націо­нальному і міжнародному рівнях. Немає сумніву в тому, що закони мають бути адаптованими до нових вимог, які можуть з'явитися, породжуючи безпреце­дентні питання. Одне з них є адаптація правового середовища інтелектуальної власності. Підхід, запропонований законодавством внутрішнього ринку, пока­зує шлях формування політики інформаційного суспільства.

101-319

145

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України_________________

2. Нові товари та послуги, які надаються через інформаційну супермережу, використовують як існуючі твори, так і призводять до створення нових. Існу­ючий захищений матеріал часто має бути втіленим у цифрову форму перед тим, як його передадуть; створення нових творів та послуг потребує значного інвесту­вання, без якого сфера нових запропонованих послуг буде дуже обмеженою. Цей діапазон та різноманітність послуг сприятиме розвитку інфраструктур. Без цьо­го розвитку доцільність інвестування в інфраструктури була б незначною сто­совно мережі запропонованих послуг окремим споживачам, зорієнтованим в ос­новному на дозвілля та навчання. Творча діяльність, яка забезпечує основу для інвестування в нові послуги, заслуговує на увагу і буде реалізована, якщо твори та інші об'єкти будуть захищені авторським правом і суміжними правами в циф­ровому середовищі.

Як тільки послуга введена до мережі, стає дуже важко, без відповідного за­хисту, гарантувати, що твір або будь-який інший захищений об'єкт не буде скопійований, переданий або використаний без дозволу правоволодільця та всупереч його інтересам. Все це можливе завдяки особливій природі цифрової технології, яка дозволяє передавати великий обсяг даних або скопіювати їх значно легше, ніж це можна було зробити в традиційному аналоговому середо­вищі.

3. Завдяки такій природі мереж, що функціонують в інформаційному сус­пільстві, великі зміни на рівні захисту творів та інших об'єктів породжують між державами-членами певні труднощі на шляху створення інформаційного суспільства. Із зазначених труднощів щодо використання творів, а також їх розповсюдження випливає посилення їх захисту за допомогою авторського права і суміжних прав.

На рівні Співтовариства вже прийняті чотири Директиви про авторське пра­во і суміжні права. Існує пропозиція Директиви про правовий захист баз даних, яка, можливо, скоро буде прийнята. Це надасть можливість Співтовариству ви­передити своїх торгових партнерів, забезпечити належні юридичні рамки робо­ти стосовно розвитку послуг в інформаційному суспільстві.

Постає питання, чи достатній існуючий захист, та в яких зонах його необхід­но посилити, принаймні тих, на які впливає інформаційне суспільство.

Авторське право і суміжні права надають їх володільцю виняткове право до­зволяти або забороняти використання, розповсюдження творів або інших об'єк­тів, що є під захистом; поки правила, які використовуються, не будуть врегульо­вані на шляху вільного руху від однієї країни до іншої залучених товарів та по­слуг, існуватимуть неминучі перешкоди. Права, надані внутрішніми законами, обмежені їх територіальними межами, і це обмеження може бути подолане за умови, якщо закони держав-членів будуть узгоджені. Крім того, поки не існува­тимуть достатньо налагоджені в межах Співтовариства ринки, які відкривають­ся нині новим послугам, до тих пір вони залишатимуться розмежованими між собою. Це призводить до стримування розвитку послуг, які є прибутковими за умови, якщо вони надаються на ринку значно ширшому, ніж внутрішній ринок.

4. До основних належать питання, які охоплюють застосування та вичерпан­ня певних прав. До спеціальних належать права на репродукування, сповіщен­ня для загального відома та певні права для здійснення різних типів цифрової передачі. В цьому відношенні запропоновано розрізняти право цифрового спо-

146

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

віщення та право цифрового мовлення. Питання моральних прав також розгля­нуто детально. Зрештою, підрозділи щодо використання прав охоплюють пи­тання управління правами і технічні системи охорони та ідентифікації.

Відповідно потрібні широкомасштабні консультації для того, щоб надати мо­жливість Комісії виробити програму дій з авторського права і суміжних прав. Зацікавлені сторони запрошуються взяти участь у цьому процесі. Це допоможе розширенню гласності в роботі Комісії, яка керуватиметься принципами до­цільності, і заходи будуть запропоновані лише в тому разі, якщо вони абсолют­но необхідні.

Вступ

1. Цей «Зелений документ» (Green Paper) включає багато питань про ав­торське право і суміжні права, які потребують розгляду у світлі розвитку ін­формаційного суспільства.

2. Термін «Інформаційне суспільство» був використаний в документі (W.P.)¹ Комісії «Розвиток. Конкурентоздатність. Найм. — Виклики та шляхи в двад­цять перше століття». Комісія зазначила, що «ми повинні об'єднати наші зусил­ля в Європі, щоб досягти якомога швидше мети, націленої на формування євро­пейської інфраструктури»².

3. Виходячи з необхідності створення документа «Зелена книга», робоча гру­па підготувала доповідь з цього питання для засідання Ради ЄС у травні 1994 ро­ку. У доповіді відзначалося, що «технологічний прогрес дає нам зараз можли­вість обробляти, відновлювати та передавати інформацію незалежно від того, в якій формі вона втілена: усній, письмовій або візуальній, незалежно від від­стані, часу та її обсягу». Це відіграє особливу роль для прав на інтелектуальну власність як фундаментальну частину регулювальної системи, необхідної для розвитку інформаційного суспільства: «Група вважає, що захист інтелектуаль­ної власності повинен піднятися до нових висот глобалізації та мультимедій, мати пріоритет на європейському та міжнародних рівнях... Європа має закон­ний інтерес до існування гарантії, що правам захисту інтелектуальної власнос­ті надається належна увага, а високий рівень захисту всіляко підтримується»³.

4. Комісія згодом прийняла комюніке під заголовком «Шлях Європи до ін­формаційного суспільства: план дій». Цей документ встановив рамки роботи Комісії, відкриваючи шлях до більш спеціалізованих документів з особливих питань, таких як права на захист інтелектуальної власності. В ньому йшла мо­ва про те, що крім заходів щодо авторських і суміжних прав, які були прийняті або розглядаються, є потреба в додаткових заходах. Рада міністрів у вересні 1994 року схвалила такий підхід.

5. Інформаційне суспільство є реальність, існуючі в ньому мережі вже вико­ристовуються для комерційних, навчальних і дослідницьких потреб завдяки ци­фровим комунікаційним технологіям. Важливо також відзначити, що ці мережі значно розширені щодо комунікаційних стандартів і що дані, які містяться в ме­режах, нині тільки частково захищені правами на інтелектуальну власність.

¹ White Paper (Білий документ).

² ISDN 92-826-74 24-Х-1994, стор. 115.

Європейське та світове інформаційне суспільство. Рекомендації робочої групи з пи­тань інформаційного суспільства до засідання Ради ЄС, Брюссель, 26 травня 1994 р.

Ю'1-319

147

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________

6. Надалі, коли інформаційна супермережа матиме в собі більше творів та ін­ших охороноздатних об'єктів, технічний та правовий аспект ставатиме все важ­ливішим. Це не повинно створювати перешкод використанню інформаційних мереж. Можливо, що цифрова комунікаційна технологія тільки створить один із засобів комунікації. Інші існуючі засоби масової інформації, такі як книги, збережуть практичні форми розповсюдження інформації, які безумовно є де­шевшими. Щоб потенціал інформаційного суспільства зміг реалізуватися пов­ністю, необхідно підтримувати баланс між інтересами зацікавлених сторін (правоволодільців, виробників, дистриб'юторів та клієнтів послуг, а також опе­раторів мереж).

7. Цей документ в основному стосується питань застосування авторського права і суміжних прав щодо охорони нових творів та послуг в інформаційному суспільстві, включаючи певні правові та технічні аспекти, які нерозривно по­в'язані з ефективним дотриманням цих прав. У різних дослідженнях стосовно інформаційного суспільства Комісія широко висвітлила свої міркування щодо питань, які впливають на індустрію, включаючи роль користувачів.

Було вирішено присвятити це дослідження більшою мірою проблемам воло­дільців авторського права і суміжних прав.

З іншого боку, «Зелений документ» не розглядає питання стосовно авторсь­ких прав щодо функціонування мереж та послуг, включаючи комунікаційні стандарти та комплектуючі. Комісія усвідомлює важливість цих аспектів, які вже розглянуті в регулятивних положеннях, що набули чинності в рамках Співтовариства (такі, як Директива Ради 91/250/ЕЕС про правовий захист комп'ютерних програм).

Цей документ не охоплює всіх питань інтелектуальної власності в широкому значенні, які виникають в інформаційному суспільстві.

Комісія розпочала досліджувати інші аспекти регулювальних рамок надан­ня послуг в інформаційному суспільстві, планує підготувати «Зелену книгу» про правовий захист шифрованих сигналів, «Зелену книгу» про комерційні ко­мунікації на внутрішньому ринку, а також документ про механізми забезпе­чення узгодження національного законодавства з принципами зовнішнього ринку. Нарешті, розпочато новий консультативний процес з приводу змісту можливої ініціативи Співтовариства стосовно правового регулювання мульти-медіа.

Додаткового заохочення потребує розвиток нових аудіо- і відеопослуг, по­в'язаних із збереженням культурної неповторності та лінгвістичної відмінності. Зазначені питання будуть розглянуті в окремій «Зеленій книзі».

8. Цей документ складається з двох розділів. Розділ перший досліджує пи­тання функціонування інформаційного суспільства, важливість його розвитку для Європейського Співтовариства, правові рамки функціонування зовнішньо­го ринку, визначає проблеми, які виникають в інформаційному суспільстві.

Розділ другий охоплює дев'ять актуальних питань розвитку авторського права і суміжних прав, порушених зацікавленими сторонами, яким, на думку Комісії, повинен бути наданий пріоритет на шляху забезпечення нормального функціонування інформаційного суспільства. Вони розглянуті в трьох части­нах. Комісія звертається з проханням до зацікавлених сторін поділитися своїми

148

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

думками з приводу різних технічних та законодавчих питань, викладених у цьому розділі.

9. Підходи, які Комісія окреслює в дев'яти підрозділах, базуються на ниніш­ній обізнаності Комісії з проблемами інформаційного суспільства. Питання, які потребують відповіді, розміщені в кінці кожного підрозділу, а також перерахо­вані в кінці документа.

«Зелений документ» є частиною процесу консультацій. Зацікавлені сторони, включаючи організації і уряди, запрошуються висловити свої погляди щодо питань, порушених у цьому документі.

Підрозділ І А. Роль авторського права і суміжних прав у Співтоваристві

10. Захист авторського права і суміжних прав є життєво важливим для внут­рішнього ринку, а також має культурні, економічні та соціальні аспекти для Співтовариства.

a) Внутрішній ринок

11. Питання захисту інтелектуальної власності в інформаційному суспільст­ві цікавить Співтовариство головним чином через потребу в гарантії того, що товари і послуги будуть вільно пересуватися. Виробники та постачальники то­варів і послуг, захищені авторським правом і суміжними правами, повинні і на­далі розглядати Співтовариство як єдиний ринок.

Авторське право і суміжні права надають їх володільцям виключне право дозволяти або забороняти виконання, копіювання і тому подібне використання творів та інших захищених об'єктів; правила, які функціонують, доти не врегу­люють вільний рух товарів та послуг від однієї країни до іншої, доки існувати­муть перешкоди. Права, надані внутрішніми законами країн, обмежені їх кор­донами. Цього можна уникнути, якщо закони держав-членів будуть узгоджені.

12. Інформаційне суспільство сприятиме створенню, доступу, розповсю­дженню, використанню творів, створенню середовища, в якому відмінності між законами держав-членів не перешкоджатимуть торгівлі товарами і наданню послуг. Становище ускладнюється тим, що в інформаційному суспільстві твори все більше поширюватимуться не в матеріальній формі. Це значить, що прави­ла, які застосовуватимуться, будуть часто діяти за принципом свободи надання послуг.

Співтовариство зобов'язане вжити заходів щодо гармонізації авторського права і суміжних прав з тим, щоб гарантувати вільне пересування товарів та свободу надання послуг. Це потребуватиме узгодження законодавств та взаєм­ного визнання певних положень задля запобігання спотворенню конкуренції, що в інтересах фірм, розташованих в тій або іншій державі-учасниці.

b) Культурна сфера

13. Авторське право і суміжні права є складовою частиною культурної полі­тики Європейського Співтовариства. Інформаційне суспільство, особливо муль­тимедійні засоби, мають відношення до культурної сфери, яка спрямована (Стаття 128 (4) Договору про Європейський Союз) передусім на здобуття знань, поширення культур та історії європейських народів, сприяння культурним об­мінам, художній творчості, визнання цінності спільної культурної спадщини.

149

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________

Одночасно культурні аспекти можуть бути основними щодо змісту послуг, які надаватимуться в інформаційному суспільстві.

14. Європейська культурна спадщина інтенсивно використовується для ство­рення творів та надання послуг в інформаційній супермережі. На додаток до її самодостатньої цінності, культура має економічну цінність, що робить її пред­метом ринкових відносин. Тому необхідно задля економічного зростання допо­магати розвиватися культурній сфері Співтовариства.

15. Ефективний захист цієї спадщини, а також її складових частин, в основ­ному забезпечується авторським правом і суміжними правами. Тому вони є фундаментальними для розвитку культурної сфери Європейського Союзу. На кожній ланці ланцюга між автором та громадськістю вони забезпечують вико­навцям та іншим правоволодільцям винагороду за використання результатів їх інтелектуальної діяльності. Прибуток, який правоволодільці одержують від використання творів, сприяє розвитку інтелектуальної та творчої діяльності в Співтоваристві. Якщо необхідно змінити закон, щоб задовольнити потреби ін­формаційного суспільства, автори, виконавці та інші правоволодільці повинні бути ефективно захищеними. Необхідно знайти правильний баланс між захис­том європейської культурної спадщини та законодавством про інтелектуальну власність, а також її використання в економічно придатних для творчості умо­вах задля гарантії того, що інформаційне суспільство та європейська культура розвиваються гармонійно.

с) Економічна сфера

16. Захист авторського права і суміжних прав став одним з важливих компо­нентів у законотворчій роботі, який підтримує конкурентноздатність культур­них індустрій. Тільки якщо твори надійно захищені, існуватиме стимул для ін­вестування розвитку творчої та новаторської діяльності, яка є одним з джерел додаткової цінності та конкурентноздатності європейської індустрії. Зрозуміло, що індустрія інвестуватиме творчу діяльність тільки тоді, коли вона певна, що результати творчої діяльності не будуть незаконно привласнені і вона зможе користуватися плодами своїх капіталовкладень протягом періоду захисту, який надається авторським правом.

Різноманітні дослідження економічної важливості авторського права і су­міжних прав, що були проведені в державах-учасницях за останні роки, при­звели до однакових висновків. Продуктивність та додана вартість в зонах, які захищені цими правами, зросли інтенсивно, дуже часто на рівні значно вищо­му, ніж їх економічний рівень в цілому. Ринок аудіовізуальної продукції, на­приклад, зростає на 6 відсотків за рік. І цей рівень стабільний. Взагалі діяль­ність, охоплена авторським правом і суміжними правами, становить, за оцінка­ми спеціалістів, від 3 до 5 відсотків щорічного зростання внутрішнього валового продукту Співтовариства.

17. Захист, який забезпечують зазначені права, охоплює велику кількість виробників, з яких на першому місці виробники індустрії інформації та розваг. Не може бути сумніву в тому, що творчість та конкурентноздатність в таких сферах, як видавнича діяльність, індустрія запису та кіноіндустрія в основному залежать від ефективності застосування авторського права і суміжних прав. Поява нових технологій та інформаційних мереж відкриває перспективу роз­ширеної експансії в цих сферах, зокрема телебаченні, видавничій справі, музи-

150

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

ці, комп'ютерній галузі. У зв'язку з розвитком нових форм розповсюдження і ко­піювання Співтовариству необхідно розглядати питання авторського права і су­міжних прав у новому контексті.

d) Соціальна сфера

18. «Білий документ», підготовлений Комісією, привернув увагу до зроста­ючої тенденції в західній економіці щодо послуг з високою доданою вартістю, які базуються на використанні технологій, «ноу-хау» та результатів творчості. Європейська конкурентноздатність залежить все більшою мірою від новаторсь­ких ідей, здатних призвести до появи нових продуктів та виробників, які, в свою чергу, створять нові робочі місця. Авторське право і суміжні права є жит­тєво важливими. В ситуаціях, коли обсяг нових послуг розвивається, можливо­сті для створення робочих місць, особливо тих, в яких є потреба, мають викори­стовуватися повністю. Цей документ підкреслює деякі аспекти роботи в со­ціальній сфері, необхідні для сприяння розвитку діяльності, пов'язаної з інформаційним суспільством.

В. Міжнародний аспект

19. Поява та впровадження нової інформаційної інфраструктури — «ін­формаційної супермережі» — та нових товарів і послуг спонукало більшість ос­новних торгових партнерів Європейського Співтовариства висловити свою дум­ку щодо економічних, правових та соціальних питань, які породжує інформа­ційне суспільство.

20. Такі питання мають глобальний вплив на кожну сферу, викликають широке міжнародне обговорення всередині та за межами Європейського Со­юзу, в державах-учасницях Союзу та в спеціальних міжнародних організа­ціях. Цей феномен на світовому рівні є викликом, принаймні, в певних галу­зях, щодо пошуку відповідей та прийняття рішень на світовому рівні.

21. Конференція Великої Сімки в Брюсселі 25 — 26 лютого 1995 року підтвер­дила потребу у високих стандартах правового та технічного захисту результа­тів творчої діяльності, роль яких невпинно зростає. Міністри погодились, що заходи будуть здійснюватися шляхом національних, двосторонніх, регіональ­них та міжнародних спроб, включаючи Всесвітню організацію інтелектуальної власності (ВОІВ), які забезпечать, щоб діяльність у сфері інтелектуальної влас­ності та технічного захисту гарантувала, що правоволодільці зможуть користу­ватися технічними та юридичними засобами контролю за використанням їх вла­сності у глобальній інформаційній інфраструктурі.

22. Цей процес формування інформаційного суспільства, особливо законо­давчих потреб, які цей процес могли б стимулювати, пройшов довгий шлях в кількох державах-членах, а також в країнах третього світу; їх законодавча си-стема з авторського права і суміжних прав базується на різних юридичних тра-диціях, але вони реагують подібними діями на питання, які цей розвиток пору-

Що стосується держав-членів, то яскравим прикладом є робота комісії Сірі-неллі, яка була заснована Французьким міністерством з культурних справ для вивчення проблеми включення нових технологій до правових концепцій сфери інтелектуальної власності. Такі ж кроки були зроблені в Швеції та Фінляндії.

151

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________

23. За межами Співтовариства Японське міністерство торгівлі та індустрії (ЯМГІ) і Культурне Агентство надали дві доповіді Уряду Європейського Спів­товариства про включення мультимедіа до систем інтелектуальної власності. У Сполучених Штатах Америки Президент призначив групу для розробки та здійснення адміністративної політики в національній інформаційній інфраст­руктурі. Робоча група, відповідальна за аспекти інтелектуальної власності, по­дала «Зелений документ» у липні 1994 року. «Білий документ» незабаром буде поданий також. Різні документи розроблені в Канаді та Австралії, в яких ви­словлені певні думки з приводу цього питання. Проведені також консультації з приватними зацікавленими особами.

24. Питання інформаційного суспільства розглядалися міжнародними орга­нізаціями. Всесвітня організація інтелектуальної власності вивчала вплив нових технологій на авторське право і суміжні права. Кілька конференцій та до­сліджень було організовано для окреслення моделі закону про авторське право, яка охоплювала б нові технології. В жовтні 1989 року структури управління ВОІВ прийняли рішення почати роботу над протоколом до Бернської конвенції, що спрямований на адаптацію її до технічного розвитку, після прийняття Пари­зького акта Конвенції. Новий документ готується і щодо охорони прав виконавців та виробників фонограм. Ці два інструменти повинні запровадити сучасне між­народне регулювання авторських і суміжних прав, сприяти посиленню їх впли­ву. Більше того, дебати, що відбуваються, охоплюють розгляд впливу цифрової технології в цих галузях.

25. Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕС­КО) і Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) також роз­глядають технологічні та правові проблеми, що виникли у зв'язку з розвитком інформаційного суспільства.

26. Ці положення є предметом Угоди про торгові аспекти прав інтелекту­альної власності (Угода ТРІПС) Світової організації торгівлі, яку уклали в ре­зультаті кількох раундів переговорів за круглим столом в Уругваї. Ця Угода визначила основні правила захисту інтелектуальної власності. Можна зазна­чити також, що стаття 9 Угоди ТРІПС визнає положення Бернської конвенції. Члени ГАТТ/СОТ зобов'язані дотримуватися статей з 1 по 21 Бернської кон­венції, за винятком статті 6^bls, яка стосується моральних прав.

Стаття 14 Угоди ТРІПС передбачає захист прав виконавців, виробників фо­нограм та організацій мовлення. Визнано, що комп'ютерні програми повинні за­хищатися як літературні твори. Бази даних або інші матеріали в друкованій чи іншій формі, які за відбором та впорядкуванням є інтелектуальним творінням, також повинні бути захищені. Угода ТРІПС включає і положення про право прокату.

С. Діяльність Європейського Союзу

27. Консультативний процес, започаткований цим «Зеленим документом», випливає з роботи, яка вже розпочалася в різних регіонах.

28. Це не вперше Співтовариство розпочало правовий та економічний аналіз проблем, викликаних розвитком нових технологій. За останні десятиліття тех­нологічні зміни, які відбуваються в усьому світі, означали, що різні системи за­конодавства були неодноразово переглянуті з метою вироблення структурної

152

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

адаптації, щоб підтримувати баланс між імперативами захисту авторів та роз­повсюдженням їх творів.

29. У 1982 році Комісія, визнаючи важливість цього предмета, видала «Зеле­ний документ» про авторське право і виклик технологій. У цьому документі зроблено правовий та економічний аналіз невідкладних проблем, викликаних розвитком нових технологій, що розглядалися з точки зору власних інтересів Співтовариства. На той час Співтовариство працювало над формуванням внут­рішнього ринку і потребувало гарантій того, що ринок захищених товарів і по­слуг функціонує правильно і водночас забезпечується високий рівень захисту правоволодільців. Комісія зазначила, що ці нові технології часто не визнають національних кордонів і все більше ускладнюють застосування законів про ав­торське право.

Комісія наголосила на важливості втілення кількох запропонованих ініціа­тив для врегулювання цих питань. Так, законодавство з баз даних було розгля­нуто Комісією в «Зеленому документі» 1988 року⁴. В цьому Комісія випередила всіх своїх партнерів. «Зелений документ» був основою для проведення консуль­тації та слухань зацікавлених сторін. Так виник «Додаток до «Зеленого доку­мента». Робоча програма Комісії в галузі авторського права і суміжних прав», який був схвалений у лютому 1991 року⁵; в цьому документі, з урахуванням відгуків на «Зелений документ», було визначено програму пріоритетних дій на рівні Співтовариства.

Комісія визнала, що вона керуватиметься двома принципами: «по-перше, захист авторського права і суміжних прав повинен бути посилений, по-друге, захист має бути всебічним, наскільки це можливо». Комісія визнала, що про­грама має охопити всі основні аспекти, пов'язані зі створенням внутрішнього ринку, що «відповідь на виклики нової технології відносно держав-членів Спів­товариства становить тільки частину проблеми».

30. Відповідно до цих настанов було прийнято чотири директиви з авторсь­кого права і суміжних прав. Всі вони тісно пов'язані з теперішньою дискусією, бо їх правила створюють нове правове середовище.

31. «Зелений документ» 1994 року, який надає захист європейській аудіо­візуальній індустрії, також окреслив проблеми, викликані новими технологія­ми, законодавчими рамками роботи, а також наголосив на необхідності форму­вання середовища, яке б сприяло розвитку послуг⁶.

32. 7—8 липня 1994 року Комісія провела слухання зацікавлених сторін на основі відповідей, поданих в анкеті про захист інтелектуальної власності в ін­формаційному суспільстві⁷.

«Зелений документ» про авторське право і виклик технологій. Проблеми авторського права потребують термінової дії. — СОМ (88) 72 final, 17 червня 1988 року. Додаток до «Зеленого документа». Робоча програма Комісії в галузі авторського права і суміжних прав. СОМ (90), 584 final, 17 лютого 1991 року.

«Зелений документ» про стратегічні дії для посилення Європейської програмної інду­стрії в контексті аудіовізуальної політики Європейського Союзу. — СОМ (94) 96 final, б квітня 1994 року.

Відповіді зацікавлених сторін стосовно авторського права та суміжних прав в інфор­маційному суспільстві. — ISBN 92-827-0204-9.

153

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська Інтеграція України_________________

33. Слухання 7—8 липня виявило нез'ясованість багатьох питань щодо захи­сту авторського права і суміжних прав в інформаційному суспільстві. Більшість учасників погодилася, що спільність інформаційного простору змінить кількіс­но і якісно товари та послуги на ринку. Одночасно вони відзначили вплив цих змін на системи захисту інтелектуальної власності, схиляючись більше до по­слідовних змін, ніж «революційних» (раптових). Більшість наголосила на потен­ціалі авторського права і суміжних прав, який має бути пристосований до тех­нічних змін, наслідків технологічного прогресу (поява фотографування, телеба­чення, супутникового мовлення, компакт-дисків тощо).

34. Учасники виявили зацікавленість щодо ефективного захисту інтересів правоволодільців. Було визнано, що має бути збережений баланс між правами, які надані володільцям, з яких певна категорія могла б володіти більшими пра­вами, а також між інтересами користувачів, таких як громадські бібліотеки, чиї функції не повинні бути обмежені. Зацікавлені сторони особливо наголошували на важливості визначення та управління правами, а також аналізу існуючого правового стану.

Ідея встановлення системи визначення творів, що охороняються авторським правом, зустріла широке схвалення. Зацікавленим колам, досі нерішучим щодо можливого індивідуального управління правами, стало зрозуміло, що нові роз­пізнавальні пристрої дозволять здійснювати більш ефективний контроль, але водночас перспектива широкого розповсюдження шляхом копіювання та спо­віщення викликала занепокоєння правоволодільців.

Існуючий рівень захисту прав вважався б адекватним, якби дозволяв як но­ве використання, так і підтримував належний захист правоволодільців. Було підкреслено, що певні концепції могли б перейти до іншої сфери, і їх необхідно «відрегулювати». Щодо прав копіювання, сповіщення та прокату було запропо­новано прийняти концепцію, за якою вони б набули нових характеристик.

Учасники також зацікавились питанням вичерпання прав, відзначивши, що цей принцип не підходить до послуг, які будуть розповсюджені в інформацій­ному суспільстві.

Нарешті, деякі учасники наголосили на потребі оновлення законодавства, вироблення положень для цього виду використання творів. Точки зору розділи­лися щодо питання моральних прав. Правоволодільці хотіли, щоб вони були значно посилені, тоді як потенційні постачальники послуг в спільному інформа­ційному просторі вбачали в них перешкоду.

35. Погляди, висловлені під час слухання, знайшли відображення у цьому «Зеленому документі», спрямованому на розширення і поглиблення консульта­тивного процесу. і

36. На думку Комісії, необхідно визначити масштаби розвитку послуг в ін- j формаційній суперінфраструктурі, а також наслідків включення до системи і захисту прав на рівні Співтовариства. І

37. Визнано, якщо відмінності, наявні в системі чинного законодавства, мо- І жуть перешкоджати вільному руху товарів та послуг на внутрішньому ринку, 1 то вони мають бути усунені, щоб полегшити розвиток інформаційного суспіль- і ства в Європейському Союзі. 1

154 І

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

38. Даний документ спрямований на забезпечення Комісії рекомендаціями щодо проведення дискусій з цих питань на різних технічних та правових фору­мах в інтересах інформаційного суспільства.

Це дозволить також віднайти ефективний напрям дослідницьких проектів, започаткованих під егідою Четвертої дослідницької програми.

39. Зрозуміло, що цей документ не пропонує конкретні рішення проблем, які ще й досі не з'ясовані в багатьох відношеннях, а швидше ставить лише питання можливого підходу до вирішення цих проблем або в деяких випадках пропонує можливі шляхи їх вирішення.

Підрозділ II Питання першочергового значення

А. Новий виклик, нові завдання

40. Питання, що випливають з розвитку інформаційного суспільства та його впливу на систему авторського права і суміжних прав, ще й досі не з'ясовані. Більшість цих невизначеностей зумовлена динамічним характером процесу, який відбувається. Поки технічний розвиток триває, не зовсім зрозуміло, який практичний вигляд матиме цей розвиток.

41. Проте нові послуги дійсно з'являються. Хоча їх кінцева форма ще не з'я­сована, однак основні риси можуть бути окреслені разом з чорновим планом економічних та правових процесів, які вони започатковують. Треба пам'ятати, що споживачі повинні зважати на зазначені технології, а це є неоднозначним на даний момент питанням.

а) Природа нових послуг

42. Нові послуги в спільному інформаційному просторі зосереджені на пере­тині між інформаційною технологією, телекомунікаціями та телебаченням. Все зводиться до спільного знаменника: цифрові технології.

43. Ці послуги охоплюють широкий обсяг робіт та інформації, доступ до них дуже легкий, їх сфера складається з кількох наступних компонентів:

» захищені твори;

* твори, які стали суспільним надбанням;

* продукти мультимедіа, тобто комбінації з баз даних і робіт різних видів, таких як картини (художні або анімаційні), тексти, музика та комп'ютерні програми.

Ці послуги пов'язані одним фактором: концепцією взаємодії, яка дозволяє змінювати зміст. Ступінь взаємодії необхідно визначити. Більшість з цих по­слуг створені за допомогою баз даних. Іншою особливістю нових послуг є те, що не окреслені межі їх використання.

44. Слід відзначити, що нові послуги (від місця до місця) відрізняються від традиційних телевізійних програм (від однієї точки до кількох); споживачеві в цьому випадку відведена пасивна роль, в той час як нові послуги стануть до­ступними, як тільки в них виникає потреба, і користувач буде безпосередньо контролювати програму.

45. Пропонується великий діапазон послуг на великі відстані: » телеворкінг;

» телебанкінг;

* телешопінг;

155

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України

* медіа (електронні газети);

* розваги (такі, як програмні бібліотеки (відео за запитом));

» послуги дозвілля (такі, як взаємопов'язані ігри, в яких глядач бере участь, і сюжет змінюється, коли дійство триває, віртуальні музеї);

» послуги зі спортивних передач, коли глядач може вирішувати, який йому обрати кут камери, чи практичні послуги, такі як прогноз погоди;

» навчальні програми (теленавчання);

* туризм на відстані (коли глядач може відвідати археологічні пам'ятки);

* канали, на яких можна встановлювати парі тощо.

46. З нинішнього стану ринку та тенденцій його розвитку можна зробити висно­вок, що нові послуги використовуватимуться в п'ятьох основних сферах:

* діяльність в обох (приватному та громадському) секторах з відповідним за­стосуванням (автоматизація офісів, фінансова інформація тощо);

* інформація та навчання, включаючи практичне застосування (викладан­ня);

* шопінг на відстані;

* нагляд за здоров'ям (лікування на відстані, домашній догляд);

» розваги та дозвілля, в яких ігри та телевізійні програми відіграватимуть основну роль.

Не з'ясовано, як ці галузі розвиватимуться в майбутньому, але, здається, що практика застосування прогресуватиме швидше, ніж ринок масового дозвілля.

Ринок мультимедійної продукції (CD-ROM, CD-I, CD-TV тощо), за оцінками спеціалістів, становить сьогодні один мільярд екю на рік. Очікується, що він зростатиме на 16 відсотків щороку в наступні п'ять-шість років⁸.

Аналіз продукції CD-ROM, випущеної в Європі, є ознакою того, що цьому продукту поки що надана перевага (див. таблицю нижче).

Десять основних галузей, які використовували CD-ROM у 1994 році

Види діяльності	% всього	% зросту за 93 — 94 pp.
Культура, розваги	19,0	73,8
Мистецтво, гуманітарні науки	13,2	61,9
Навчання, викладання, кар'єра	11,5	48,8
Інформаційна технологія, комп'ютерні програми	9,5	47,8
Реклама, дизайн, маркетинг	7,8	53,2
Бізнес, компанії	7,7	60,7
Мови, лінгвістика	7,6	61,6
Злочин, закон, законодавство	7,3	34,3
Наука, технології	7,0	37,8
Карти, географія	6,0	26,7

Джерело: Обсерваторія інформаційного ринку, 1988—1994 pp.

Див. 1 15 BN 92-826-74, 24-Х-1994, стор. 107.

156

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

b) Міжрегіональні послуги

47. Економічний аналіз показує, що інформаційний простір та послуги, що надаються у ньому, залежатимуть від їх життєздатності щодо існуючих регу­лювальних рамок роботи, які полегшують створення ряду послуг, спрямованих на окремі ринки. Послуги, які надаються, повинні бути націлені на ринок значно ширший, ніж будь-який внутрішній, інакше вони не будуть прибутковими. Значною мірою їх успіх залежатиме від доступності кількості різних послуг, запропонованих за помірними цінами. Ряд послуг потребують стимулювання потреби, яка забезпечить оптимальне використання мережі.

48. Пакет послуг буде прибутковим тільки тоді, якщо постачальник зможе розповсюджувати їх у глобальному розмірі з метою зменшення витрат.

Послуги повинні мати спроможність поширюватися на всій території Спів­товариства, щоб вони змогли досягти меж ринків держав-членів, ринків, які разом дозволять досягти масштабної економії. Тільки перспектива розповсю­дження та використання всіх потенційних ринків держав-членів зможе забез­печити впевненість у прибутковості, а також сприятиме значним капіталовкла­денням, у яких є потреба.

49. Постачальники послуг не схочуть інвестувати нові послуги доти, поки за­кони, які регулюють їх, не стануть простими та надійними. Слідуючи цій стра­тегії, інвестор, який забезпечує пакет послуг, повинен бути певним, що він ке­руватиметься тільки одним набором правил, які легко визначити.

Було б обтяжливе зобов'язати постачальника послуг вивчати різні режими 15 держав-членів стосовно надання послуг. Це стало б також перешкодою на шляху інвестицій в індустрію.

c) Структури нового ринку

50. Структури нового ринку перебувають у гіпотетичному стані: інформацій­на спільність тільки зароджується, їх поступове зростання має помітний вплив на структуру та композицію постачання і попиту. Попередньо можемо визначи­ти кілька тенденцій.

Не зважаючи ні на що, певна впевненість стосується і поведінки споживачів, сприйняття ними цього технологічного процесу, і нових послуг. Ми повернемося до цього аспекту.

51. Щодо пропозицій, то основною ознакою розвиненої індустрії є різнома­нітність доступних товарів та послуг на ринку. Це породило зростаючу кіль­кість спеціалізованих постачальників послуг, які націлені на особливі ринки.

Це призвело до того, що виробництво товарів і послуг перейшло від тради-: ційних маленьких фірм до великих компаній, що існують в галузях виробницт-| ва, телекомунікацій або інформаційних технологій, які спроможні брати на себе | великі витрати на дизайн та ризик операцій. Зазначена тенденція дозволяє ін-1 дустрії створювати послуги і розповсюджувати їх якнайширше. В результаті і виникла потреба об'єднань між компаніями, що виробляють програми, та опе-I раторами мереж (кабельних, телефонних тощо). Створення світової економіки І вимагає постійно від цих компаній підвищення їх конкурентноздатності. І 52. Щодо попиту, то основною ознакою є зростання кількості користувачів. І Розвиток нових типів послуг призвів до особливого споживання: споживач має І значно ширші можливості вибору і користування змістом послуг. Відео на за-

I 157

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська Інтеграція України

мовлення та інші нові послуги потребують активного та особливого рішення з боку споживача. Споживач зможе довідуватися про товари, які наявні в прода­жу, змінювати існуючі дані і товари та придбати їх для власного користування.

53. Інформаційний суспільний простір повинен мати підтримку споживачів, якщо він хоче існувати. Ще й досі існують питання, які мають бути з'ясовани­ми, незважаючи на успіх ідеї інформаційного суспільства.

54. Новаторства та маркетингу недостатньо для забезпечення того, що спо­живачі сприймуть цю продукцію і змінять свої усталені звички щодо спожи­вання. Від споживача чекають, щоб він купував обладнання для прийняття теле-, радіосигналів, придбання якого для багатьох людей є обтяжливим. Ін­дустрія має мобілізуватися, щоб запропонувати послуги основній частині гро­мадськості за помірними цінами. Існуючі дослідження дають відносно невиразні відповіді на питання щодо коштів споживачів, які вони готові витратити на нові послуги.

55. Той факт, що домашнє використання послуг зростатиме повільніше че­рез витрати, які виникають, вплине на природу і потреби послуг, які пропону­ються: це може бути застосування «бізнес до бізнесу», яке пропонує перспекти­ви більш швидкої прибутковості, тому що бізнес вже має деяке з необхідного обладнання; перевага буде надана перш за все тим застосуванням, що спрямо­вані на основну частину громадськості, яка має нахил до освіти або індустрії розваг.

Європейський ринок надає менше значення особливим новим технологіям, ніж інші існуючі ринки. Таблиця, що подана нижче, стосується тільки певних технологій, але з неї можна побачити, що в 1992 році їх рівень розповсюдження в побутовій сфері Європи був значно нижчим, ніж у СІЛА.

Розповсюдження нових технологій в побутовій сфері країн Європи і США в 1992 році

	Процентне відношення	обладнаних господарств
Вид обладнання	Європа	США
Обладнання CD-ROM	0,5	зд
Відеомагнітофони	54	68,3
Мобільні телефони	3,2	10,7

Джерело: Обсерваторія інформаційного ринку, звіт 1993—1994 pp.

Цілком зрозуміло, технологічний прогрес не зупиниться, а інтенсивно розви­ватиметься, особливо коли зростання поточного доходу буде прогнозованим. Нижченаведена таблиця підтверджує цю тенденцію:

Світовий поточний індустріальний доход у 1988—1993 pp.

	1988 млн. екю	1989 млн екю	1990 млн. екю	1991 млн. екю	1992 млн екю	% всього в 1992
Брокерська справа	2698,2	3055,8	3385,3	3580,9	3847,7	44
Кредити	1405,2	1468,9	1493,8	1521,8	1633,6	19 '

158

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

	1988 млн. екю	1989 млн екю	1990 млн. екю	1991 млн. екю	1992 млн. екю	% всього в 1992
Фінансова інформація та дослідження	1051,8	1160,1	1301,2	1426,7	1591,0	18
Законодавство	399,0	509,7	577,5	611,5	649,7	7
Професійна діяльність	354,5	446,4	499,9	529,0	588,6	7
Кінцеве споживання	90,3	123,8	205,3	295,5	398,5	4
Маркетинг	8,2	12,9	19,3	26,7	34,4	< 1

Джерело: Обсерваторія інформаційного ринку, звіт 1993 р.

56. Не бажаючи передбачити, що випливає з ситуації, яку ми тільки що опи­сали, Співтовариство має чітко визначити будь-які аргументи, які допомогли б окреслити його початкову політику щодо інформаційного суспільства. Успіш­ність роботи інформаційного суспільного простору позначиться на спроможності Співтовариства забезпечувати подібні інфраструктури, а також розвивати стра­тегію стосовно того, що несуть в собі ті інфраструктури, які, в свою чергу, полег­шують створення і використання нової продукції і послуг, що стають доступни­ми. Цей «Зелений документ» присвячений в основному захисту товарів і послуг авторським правом і суміжними правами.

В. Нинішня позиція стосовно авторського права і суміжних прав

57. Розвиток нових інформаційних інфраструктур і послуг, а також продукції, яка буде створена і реалізована, є наступним кроком в еволюційному процесі.

58. Історія авторського права і суміжних прав складається з послідовності взаємодій, в результаті яких законодавство було пристосовано до технологічно­го розвитку, іноді у великих розмірах. Нинішня система є результатом до­сліджень та досвіду, накопичених протягом багатьох років. Вона бере свій поча­ток з часу, коли національні ринки були відмежовані один від одного, і певні ти­пи робіт на міжрегіональному рівні були відносно мало розповсюджені. Це стало необхідним підґрунтям для ідеї, що захист авторського права і суміжних прав міг би бути територіальним у межах існуючих правил та механізмів, які керують використанням.

59. Існує велика кількість ключових понять та принципів, які є спільними , для більшості систем законодавства з авторського права і суміжних прав, хоча • підхід до їх застосування різний. Поява нових технологій не впливає на приро-I ду цих понять та принципів, але вони мають причетність до сфер, які розгляда-I ються.

і Можна сподіватися, що в нинішніх умовах деякі з основних принципів набу-| дуть іншої форми без будь-яких радикальних змін відносно їх природи. Наве-I дені нижче приклади подаються тільки як ілюстрації:

І 1) Концепція автора є центральною в обох системах: континентальній та в «copyright», хоча система «copyright» не дотримується традиції, що автор, як І правило, має природне право.

159

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська Інтеграція України_________________

Спосіб створення творів нині змінюється до певної міри з появою нових това­рів і послуг. Традиційна уява про автора як майстра, який працює в ізоляції і використовує цілком оригінальний матеріал, спростовується новими формами творення. Нова продукція та послуги є результатом процесу, в якому беруть участь багато людей (їх особистий внесок часто досить важко визначити) і не­рідко використовується кілька технік. Створення мультимедійних творів є тільки одним прикладом в цьому контексті.

Все частіше ініціатива походить від юридичної особи у формі замовлення до юридичної особи, яка несе художню та фінансову відповідальність.

2) «Оригінальність» завжди є умовою права на захист; охорона оригінально­сті до цього часу була справою національного законодавства, крім кількох сфер, де досягнуто погодження на рівні Співтовариства, такі як фотографування (зйомка) та комп'ютерна галузь.

Нові товари та послуги здебільшого є результатом адаптації або тлумачень існуючих творів. Виникає питання, якою мірою ці результати задовольняють традиційні критерії спроможності захисту, якою мірою ці нові вироби та послу­ги є правомірними відносно захисту взагалі і які наслідки будуть для систем авторського права і суміжних прав.

3) Концепція «першого видання» твору використана в кількох міжнародних конвенціях як з'єднуючий фактор, що поєднує твір з особливістю захисту (при­кладом є стаття 3 Бернської конвенції). Той факт, що створення та розповсю­дження мають місце в мережі, ставить твір на якесь особливе місце.

4) Принципи стосовно того, що автори та інші правоволодільці користуються виключними правами, надають право дозволяти або забороняти використання їх твору і розглядаються як основні для прерогатив, що надаються автору та іншим правоволодільцям у контексті нових режимів передачі і використання творів.

Чи означає великий обсяг використання творів, що ці права можуть бути за­ниженими щодо права на винагороду або їх необхідно посилити, беручи до ува­ги небезпеку, яка випливає з того факту, що ці твори легко можуть бути ско­пійовані?

5) Концепція «чесного використання» або «приватного використання» існує в більшості законодавчих систем, дозволяючи тим самим певній кількості копій, зроблених у приватному секторі для приватного використання, бути відмежо­ваній від авторського права. Зацікавлені сторони часто відчувають потребу в чіткому розмежуванні між громадськими та приватними комунікаціями.

60. Нинішній чинний закон залежить від відносно суворого розмежування між різними категоріями творів — музичні твори, літературні твори, візуальні , твори тощо — та принципами, якими регулюється їх використання. Форми ви- І користання, розглянуті в чинному законі, базуються на рівні розповсюдження І творів. і

Оплата в основному часто доходить до різних правоволодільців через схему, І за допомогою якої їх права контролюються суспільством і яка базується на і концепції матеріальної форми, як це можна побачити у випадку приватного ко- і піювання. Відмінність між правами виконання і правами копіювання до цих пір я була досить важливою. Як має розглядатися вид програми на комп'ютерному 1

160 1

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

екрані? Це передача громадськості або копіювання шляхом матеріалізованого процесу?

С. Можливі наслідки а) Виконавці в інформаційному суспільстві

61. З точки зору інтелектуальної власності перша категорія виконавців в ін­формаційному суспільстві, яка одразу ж спадає на думку, це автори та індуст­рії, що пов'язані з творчістю. Це автори літературних та художніх творів усіх видів, як визначено в статті 2 (1) Бернської конвенції, включаючи авторів баз даних та комп'ютерних програм.

62. Володільці суміжних прав формують другу категорію: це виконавці, ви­робники фонограм та кінематографічних творів, а також організації мовлення. До цих категорій можна віднести й інші традиційно прийнятні групи, такі, як видавці, продюсери живих виконань, дистриб'ютори кінематографічних творів тощо.

63. Та інформаційне суспільство надає вирішальну роль іншим категоріям людей, які до цих пір не були опосередковано або прямо зацікавлені авторсь­ким правом або суміжними правами, зокрема виробникам об'єктів, пов'язаних з мережею, і, звісно ж, операторам мережі; вони несуть великий обсяг відпо­відальності за передачу.

Більше того, громадські структури в цілому: приватні користувачі, профе­сійні користувачі, користувачі з навчальною метою відіграють важливу роль в інформаційному суспільстві.

Нарешті, формування інформаційного суспільства неодмінно викличе ви­знання місця товариств, чия роль, організація та діяльність можуть потребува­ти адаптації. Роль і функції цих товариств, мабуть, будуть змінюватися з ме­тою кращого функціонування за нових можливостей та шляхів, за дотримання умов, запропонованих інформаційним суспільством. Структури цін та ступінь даного дозволу можуть бути видозміненими, тому що звуковий, аудіовізуаль­ний та текстовий сектори, не кажучи про комп'ютерні програми і бази даних, будуть все тісніше взаємопов'язані.

64. Важливо встановити, чи поява інформаційного суспільства вплине на ці групи? Відповідь на це питання великою мірою визначить зміни, яких потребує існуючий правовий простір.

Ь) Регулювальне середовище

65. Можливості, запропоновані аналоговими технологіями, є предметом бага­тьох обмежень. Цифрові ж технології дозволяють неймовірно великому обсягу даних та інформації бути втіленим в одній матеріальній формі («цифрове стис­нення»), а також дуже легко переданим. Це означає, що стало набагато легше придбати дійсно ідентичні копії, розповсюдити їх в нематеріальній формі і ско-ригувати твори шляхом порівняння або, наприклад, колоризації.

66. Розвиток нових послуг, що складаються з робіт та даних, охоплених різ­ними правовими положеннями, породжує потребу в окремому правовому ста­тусі для цих нових робіт.

67. Що стосується концепції «твір — критерій цілісності», то вона застосову­ється в цьому випадку. Твори, що використовуються, будуть різними, але твори мультимедіа є розширенням того, що було раніше: це суміш, запозичена з вже

П И19

161

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________

існуючих творів, які часто є традиційними творами, такі, як книги. Але може бу­ти й таке, що концепція «оригінальності» розвиватиметься в менш безпосеред­ньому, а більш відносному напрямку, завдяки особливим факторам, що подані нижче. Той факт, що твір змінює свою зовнішню форму, зовсім не означає, що він містить в собі будь-яку зміну змісту. Закон, як правило, буде байдужим до використання певного виду технології.

68. Можливість використання різних технік у процесі створення не поро­джує сумніву щодо концепції «автор» і «твір»: обидва компоненти потребують від нас визначення особи, що зробила вибір, який спрямував процес створення і яка таким чином втілила свою особистість. Та існують випадки, коли важко ви­значити автора, наприклад, коли твір є спільним продуктом великої кількості осіб, які працювали разом над його створенням. Тут кількість правоволодільців зростає, хоча й не виникає нова категорія правоволодільців.

69. Доречно зазначити, що основні наслідки залежатимуть від форми, в якій ці твори втілюються, розвитку нових шляхів запису та передачі, а також від механізму управління правами.

Розповсюдження творів у нематеріальній формі ставатиме доступнішим за­лежно від того, як цифрові технології дозволятимуть знаходити ринок збуту такому розповсюдженню. Це спричинить те, що кордони між різними катего­ріями творів стануть менш виразними: твори мультимедіа у більшості створені із запозичень раніше існуючих творів. Проблеми і небезпека полягають у труд­нощах розпізнавання запозичень. Це стосується управління правами, тому що більшість збирачів винагороди спеціалізуються на певній категорії творів або правоволодільців.

Щоб бути спроможним управляти правами правоволодільців і контролювати копіювання, товариству потрібно запровадити ефективний нагляд за викорис­танням їх творів; складність цього є нерозв'язною проблемою. Це зумовлено особливо великою кількістю використаних творів, видавців, авторів, операцій та окремих випадків використання кожного твору.

70. Критерій суто приватного використання стає більш рухливим, змінним та важким для застосування. Цифрова технологія може перетворити копіюван­ня в домашніх умовах на цілком доступну форму використання. Твір може ко­піюватися систематично і необмежену кількість разів без втрати якості. Небез­пека піратства та неправомірного використання (без сплати правоволодільцям винагороди) таким чином підвищується. Виникає велика потреба в заходах на рівні Співтовариства щодо забезпечення сплати належної правоволодільцям винагороди, а також стосовно впровадження прогресивної технології, яка б об­межила можливість подібного копіювання.

71. Водночас цифрові технології мають також виробити нові механізми, які полегшували б нагляд за використанням захищених творів, а також їх розпіз­навання, що повинно суттєво покращити захист правоволодільців. Управління) правами має бути доступним, дозволяючи індивідуальні переговори на базі ви­ключних прав. Розміри авторської винагороди та даного дозволу мають бути] переглянуті, оскільки все частіше матиме місце використання музичних та} візуальних творів.

162

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

72. Учасники слухання, яке відбулося в липні 1994 року, дали кваліфіковані відповіді на питання про рівень технологічного розвитку і можливий його вплив на нинішню систему правового захисту авторського права і суміжних прав.

Не потрібні радикальні зміни; замість цього ми повинні адекватно і послідов­но реагувати на нову ситуацію та пристосовувати правові рамки твору до по­треб нового оточення.

Підрозділ III Правові рамки роботи в інформаційному суспільстві

73. Основні правові рамки роботи вже існують на рівні Співтовариства. Ко­місія відзначає, що фундаментальні свободи внутрішнього ринку, особливо право заснування у статті 52 Договору ЄС, а також свобода щодо забезпечення послугами у статті 59 разом з Директивами, які вже прийняті, дають відповіді на питання, що виникають та визначають шляхи майбутньої політики стосовно інформаційного суспільства.

А. Правила внутрішнього ринку за Договором

74. Перед тим, як визначити, що потрібно для регулювання діяльності, важ­ливо усвідомлювати, що повне і ефективне здійснення правил внутрішнього ринку, визначених Договором, і побічного законодавства піде шляхом забезпе­чення таких умов, щоб інформаційне суспільство могло успішно розвиватися в Співтоваристві. Стаття 7 Договору визначає внутрішній ринок як «зону без внутрішніх кордонів, в якій забезпечено вільне пересування товарів, осіб, по­слуг та капіталу».

75. Право заснування гарантовано статтею 52 Договору, а вільне пересуван­ня послуг — статтею 59. Якщо ці принципи є ефективними, діяльність, що ха­рактеризує інформаційне суспільство, може проводитися в правових рамках товарів, пристосованих до розвитку конкурентноспроможної європейської ін­дустрії.

76. Не зважаючи ні на що, інформаційне суспільство в Європейському Спів­товаристві буде створено, якщо нова діяльність, зумовлена інформаційним сус­пільством, відбуватиметься в зоні без кордонів. Ті, хто шукає шляхів, щоб діяти в новому середовищі, не повинні вважати себе обмеженими правовим тиском, який випливає з фрагментально розділеного ринку.

Принцип взаємного визнання тут дуже важливий. Це дозволяє постачальни­ку послуги поширювати надання цієї послуги і на іншу державу-учасницю, в той час коли вона, ця послуга, є законною лише у власній країні. Застосування цього принципу дозволить уникати зайвих правил та регуляції.

77. Правила про вільний рух товарів статей ЗО—36 Договору ЄС застосову­ватимуться там, де має місце переміщення товарів, але в інформаційному сус­пільстві можна очікувати, що обіг товарів та інформації все частіше здійснюва-

і тиметься в нематеріальній формі, і правила про вільний рух товарів не мати-\ муть вирішальної ролі.

і В. Директиви та проекти директив

Р

І 78. Директив у галузі авторського права і суміжних прав було прийнято

І стільки, скільки було необхідно. Нині інститутами Співтовариства розгляда-§ ються важливі нові пропозиції проектів Директив.

1П-319

163

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________

a) Директива Ради 91/250/ЄЕС про охорону комп'ютерних програм («Дирек­тива з комп'ютерних програм»)⁹.

79. Комп'ютерні програми є важливим компонентом інформаційної суперме-режі: вони наявні у всіх ланках інформаційного ланцюга. Вони гарантують ком­п'ютерне забезпечення, яке дозволяє інформації бути перетвореною в цифрову форму та зберігатися в ній. Комп'ютерне забезпечення є життєво важливим для розвитку індустрії нових програм. Воно існує в мережах, терміналах тощо. Директива з комп'ютерних програм дуже швидко заповнила вакуум у законо­давстві Співтовариства. Комп'ютерні програми нині захищені авторським пра­вом як літературні твори. Директива несе в собі далекосяжне узгодження кіль­кості виключних прав, що надаються правоволодільцям. Вона визначає також дії, за яких використання програм можливе без дозволу їх правоволодільців.

b) Директива Ради 92/100/ЄЕС про право прокату і деякі суміжні права («Директива про право прокату»)¹⁰.

80. Це міжкордонний спосіб, який регулює основні права, що стосуються всіх категорій творів та інших об'єктів, захищених авторським правом і суміжними правами. Він також узгоджує суміжні права на високому рівні.

Директива:

— стверджує виключні права прокату та позичання для всіх творів та інших об'єктів, захищених авторським правом;

— узгоджує суміжні права на універсальній основі, яка в дечому сягає далі, ніж Римська конвенція.

Ця Директива може бути широко застосовна, оскільки стосується нових по­слуг, таких як відео за замовленням та його варіанти. Відео за замовленням та подібні форми використання нагадують надання в прокат на обмежений від­різок часу кінематографічних або аудіовізуальних творів і може розглядатися як форма дистанційного відеопрокату.

c) Директива Ради 93/83/ЄЕС про координацію деяких положень авторсько­го права і суміжних прав, застосовних до радіомовлення через супутник і до ретрансляції по кабелю («Ефірне мовлення через супутники і кабельна ре­трансляція»)¹¹.

81. Ця Директива забезпечує сталі правові рамки роботи в галузі авторського права і суміжних прав для розвитку супутникового мовлення і кабельної ре­трансляції в Європі. Таким чином, це завершує правові рамки роботи зі створен­ня єдиної аудіовізуальної зони мовлення, визначеної в Директиві 92/552/ЄЕС.

Одним з основних питань є визначення «сповіщення для загального відома за допомогою супутника». Згідно з цим положенням один акт мовлення підлягає законам однієї тільки країни, тобто країни, де сигнали вводяться до ланцюга сповіщення. Директива засновує принцип, за яким права супутникового мов­лення мають бути передані за угодою. Кабельна ретрансляція також може здійснюватися тільки за угодою.

ю

Директива Ради від 14 травня 1991 p., OjL 122/42. Директива Ради від 19 листопада 1992 p., OjL 346/61. ¹¹ Директива Ради від 27 вересня 1993, OjL 248/15.

164

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

d) Директива Ради 93/98/ЄЕС про уніфікацію строку дії охорони авторського права і деяких суміжних прав («Строк охорони»)¹².

82. Ця Директива визначає узгодження строків охорони творів та інших об'єктів, що захищаються авторським правом і суміжними правами в межах Співтовариства. Це наріжний камінь системи, потрібної для правового захисту товарів та послуг, розповсюджуваних у супермережі. Узгоджений строк захис­ту становить 70 років після смерті автора для авторського права та 50 років піс­ля обнародування або запису для об'єктів суміжних прав. Цей рівень захисту особливо ефективний.

e) Пропозиція Директиви про охорону баз даних («Директива про бази да­них»)¹³.

83. Запропонована Директива, коли вона буде прийнята, матиме особливу вагу в інформаційному суспільстві, тому що більшість нових товарів та послуг будуть пов'язані з базами даних.

84. 10 липня 1995 року Рада міністрів ЄС досягла згоди: зміст цього положен­ня спрямований на пошук шляхів узгодження положень про авторське право зі структурами баз даних у будь-якій формі, поточній (ASCII) та матеріальній (CO-ROM, CD-J). Вона розглянула питання введення нового економічного права sui generis, яке б захистило великі інвестування в ринок баз даних. Функція цього положення в тому, щоб гарантувати захист інвестицій, вкладених у прид­бання, перевірку та презентацію змісту баз даних.

85. Секція, яка займається питаннями авторського права щодо запланованої Директиви, узгоджує критерії визначення правомірності для захисту. Вона та­кож визначає категорію заборонених дій та винятки з них.

86. Основою ознакою запланованої Директиви є створення нового економіч­ного права для захисту значного інвестування виробника баз даних. Зважаючи на те, що значний внесок людських, технічних та фінансових джерел необхід­ний для створення бази даних і що ці бази даних можуть бути скопійовані за менших затрат, ніж для їх створення, такі юридичні зміни необхідні. Недозво-лений доступ до баз даних та оволодіння їх змістом таким чином є діями, які можуть мати серйозні технічні та економічні наслідки.

Секція, що займається правом sui generis, визначає дві категорії забороне­них дій: володіння та реалізація. Це право застосовується до всієї або значної частини бази даних за умови, що незначна частина не захищена цим правом. Захист триватиме протягом 15 років, і цей період може бути поновлений, якщо матиме місце значне інвестування.

Директива визначає винятки з правила, які є тотожними з тими, що наводя­ться в розділі про авторське право, але беручи до уваги потенціал інформації в таких базах даних, винятки в основному обмежені щодо права володіння. Право Sui generis поки що не охоплюється існуючими багатосторонніми конвенціями, отже, воно не підлягає національним правилам контролю.

¹²Директива Ради від 29 жовтня 1993 p., OjL 290/9.

"Основна пропозиція: СОМ (92) 24 final, 13 травня 1992 року, OjC 156/4. Визначена пропозиція: СОМ (93) 464 final, 4 жовтня 1993 року, OjC 308/1.

165

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________

87. Майбутня Директива розглядає також інші положення, спрямовані на підтримку балансу між інтересами творців баз даних, користувачів, володіль­ців авторських та інших прав.

Текст проекту Директиви має велике значення, тому що він є основою для всіх майбутніх ініціатив стосовно функціонування авторського права та суміж­них прав в інформаційному суспільстві.

С. Небезпека розколу внутрішнього ринку

88. Потреба щодо регулювання, яка виникає в новому правовому полі, може бути на національному рівні, на рівні Співтовариства або на міжнародному рів­ні. Комісія має неухильно стежити за природою та наслідками будь-якого вве­деного регулювання задля забезпечення того, щоб таке регулювання товарів було послідовним у майбутньому. Шляхи, визначені на національному рівні, не повинні керуватися такими ж потребами, як і на рівні Співтовариства, інакше вони можуть піти в різних напрямках.

Комісія повинна гарантувати, що введення регулювання є доцільним, що во­но не просто відповідає окремим потребам односторонніх дій. Виконання пра­вил має підлягати точній оцінці мети внутрішнього ринку та принципу пропор­ційності. Одному слід запобігти — будь-якому новому розмежуванню внутріш­нього ринку, яке могло б статися, якби національні регулювання відхилялися від регулювань інших держав-членів або ж були несумісними з вимогами внут­рішнього ринку та гальмували б вільний рух послуг в Європейському Союзі. Це було б дуже корисним з точки зору прозорості, якщо б регулювання послуг, які пропонуються в інформаційному суспільстві, привернули увагу інших держав-членів та Комісії задля забезпечення узгодження з принципами внутрішнього ринку, а також задля визначення будь-якої потреби, яка може з'явитися сто­совно регулювання в межах Співтовариства. Тому Комісія має намір запрова­дити механізм для забезпечення прозорості щодо регулювання внутрішнього ринку в інформаційному просторі.

Питання

1. Велика кількість невирішених питань міститься в підрозділі II А. Чи мо­жете ви щось підказати, щоб допомогти з'ясувати питання, порушені в ньому щодо розвитку ринку та нових послуг?

2. Які фактори, що впливають на авторське право і суміжні права, ви змогли j б виділити? j

3. Чи має ваша країна якісь доповіді, дослідження або навіть конкретні пла- і ни стосовно національного законодавства, які могли б стати в пригоді сфері ав^ І торського права і суміжних прав в інформаційному суспільстві? Якщо так, то J що зроблено? І

4. Який, на вашу думку, рівень вирішення питань сфери інтелектуальної І власності є доцільним в інформаційному суспільстві: національний, на рівні \ Співтовариства або міжнародний? \

5. Чи означає поява мультимедійних творів, які базуються на елемента^ і культурної спадщини, що потрібні нові специфічні законодавчі положення, беу| ручи до уваги необхідність охорони культурної спадщини? Якщо так, то які шні ложення? '•

6. Більшість товарів та послуг, які постачаються через інформаційну супер-1 мережу, охороняються правами власності. Як ви вважаєте, за яким критеріями»

166 1

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

можна визначити загальну економічну вартість авторського права і суміжних прав?

7 (а) Чи маєте ви статистичні або економічні дані щодо пропорційного спів­відношення між різними економічними секторами (видавнича справа, аудіо­візуальна продукція, музика тощо) в інформаційному суспільстві? Який відсо­ток від загального обігу в таких секторах підпадає під охорону авторського пра­ва і суміжних прав?

7 (Ь) Чи маєте ви спеціальні економічні дані або прогнози, які б дозволили визначити внесок авторського права і суміжних прав до економічного процесу становлення нових послуг, які розповсюджуватимуться в інформаційній супер-мережі?

7 (с) Чи маєте статистичні дані або аналіз аспектів (кількісний, якісний) зайнятості в сфері, яка охороняється авторським правом і суміжними правами, в рамках інформаційної супермережі?

8. Чи могли б ви погодитись з тим, що посилення законодавства у сфері ав­торського і суміжних прав відіграло б позитивну роль для мультимедіа? Якщо так, то в якому секторі?

9. Який би ви могли передбачити рівень впливу на розвиток діяльності, охоп­леної правами інтелектуальної власності, в рамках нових послуг, які б розпо­всюджувалися в інформаційній супермережі?

10. Чи маєте ви якісь інші коментарі з питань, які не розглянуті в цьому роз­ділі?

Розділ другий

Частина перша Основні положення

1. У світлі зауважень, зроблених у першому розділі, буде здійснене деталь­ніше дослідження можливих застосувань розвитку нової технології для систем авторського права і суміжних прав.

Як посилання, орієнтир, цей документ містить багато аспектів законодавства про авторське право і суміжні права, які є складовими в процесі створення та використання творів. Ці сфери були вибрані також у світлі зацікавленості ними учасників слухань у липні 1994 року.

Кожна сфера буде досліджена відповідно до такого плану:

— вступ, що пояснює, як нові технології впливають на концепцію;

— теперішній правовий аспект у міжнародних конвенціях та в законодавстві Співтовариства;

— оцінка питання з точки зору Співтовариства. Тут робиться спроба оцінити вплив нових технологій на сферу, що досліджується, щоб визначити потребу стосовно пристосування або подання ініціативи на рівні Співтовариства;

— питання, відповісти на які запрошуються зацікавлені сторони.

2. Ці сфери розглядаються не ізольовано, а у взаємовідносинах, де це є необ­хідним.

3. У першій частині розглядаються основні питання, які впливають на вико­ристання творів та інших об'єктів, що знаходяться під захистом, у суперінфор-маційній мережі:

167

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________

— законне використання (підрозділ І) передбачає, що твір використовується на певній території, і законодавством при використанні є законодавство тієї країни, де запитується захист. Визначено особливі ознаки послуг, які забезпе­чуватимуться в інформаційному суспільстві, і визнано за необхідне надати їм повну свободу переміщення в Співтоваристві, а також визначено принцип на­гляду за місцем, де виконання творів та інших захищених об'єктів, викликає труднощі. Тому можна поставити питання, за яких умов нинішнє регулювання повинно бути розглянуто і чи регулювання за нинішніх умов повинно розгляда­тися, принаймні, в межах Співтовариства, де вже досягнуто значного ступеня узгодженості;

— вичерпання прав і паралельного імпорту (підрозділ II). Існує багато пра­вил, які регулюють використання прав інтелектуальної власності. Необхідно вирішити, чи необхідні якісь зміни в новому правовому просторі. Принцип ви­черпання прав є одним з тих правил, які сформульовані в Співтоваристві Су­дом правосуддя. Це дозволяє наявну в Договорі статтю про вільне переміщення товарів узгодити з правом на інтелектуальну власність. В інформаційному про­сторі виникає питання, чи підлягають тим самим правилам товари та послуги, доступні завдяки інформаційній супермережі, а також можливі в цих умовах наслідки?

4. Частина друга складається з п'яти підрозділів. Вона, в основному, містить аналіз змісту певних особливих прав та аналіз правового режиму їх застосу­вання. З думок, висловлених під час слухань, випливає потреба в більш деталь­ному дослідженні впливу нової технології на чинні права.

Має бути також розглянута можливість запровадження нових прав. Метою є точніше визначення, що буде правовим режимом в інформаційному просторі, та аспектів авторського права і суміжних прав, які потребують корегування. Зокрема:

— Право на відтворення (підрозділ III). Це право має фундаментальну мож­ливість. Навіть коли домовлено, що цифровий запис твору є відтворенням, іс­нує непевність щодо права на відтворення за різних ситуацій. Цей підрозділ аналізує зазначені питання.

— Сповіщення для загального відома (підрозділ IV). В тому разі, якщо нові технології зумовили нові форми використання творів, важливо розглянути, як далеко вони можуть бути охоплені існуючими концепціями. Концепція «спо­віщення» відносно права зв'язку з громадськістю має більше приділяти уваги приватним сповіщенням творів у мережах. Необхідна дискусія щодо межі між громадським і приватним сповіщенням з тим, щоб гарантувати захист воло­дільцям авторського права і суміжних прав.

— Цифрове розповсюдження або право на передачу (підрозділ V). Цифрові _; технології дозволяють розглядати сповіщення для загального відома як новий і вид послуг. Це означає, що нові послуги, які використовують передачу від точ­ки до точки, розвиватимуться. Аналіз законодавства, яке застосовується до і цих нових послуг, наведено нижче. І

— Право на цифрову передачу в ефір (підрозділ VI). Цифрове мовлення — це і нова трансляційна техніка, розвиток якої викликає занепокоєння деяких пра- і воволодільців. Це впливає на зміну поведінки (певною мірою) різних сторін — 1 радіотрансляторів та користувачів. 1

168 1

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

— Моральні права (підрозділ VII). В законах більшості держав-членів пе­редбачені моральні права, які існують поряд з майновими правами правоволо-дільців. Цифрові технології полегшують значною мірою утилізацію творів, а та­кож можуть ускладнити для правоволодільця контроль за використанням його твору чи іншого об'єкта, що перебуває під захистом, незважаючи на технічні системи охорони та ідентифікації (підрозділ IX). Стосовно адаптації авторсько­го права і суміжних прав до нових технологій необхідно з'ясувати, як немате­ріальні інтереси повинні захищатися в новому правовому полі.

5. В частині третій йдеться про використання прав. Вона складається з двох підрозділів. Розглянуто аналіз самих прав та питання, пов'язані з управлінням цими правами, разом з можливостями, які пропонують цифрові технології для розрізнення та захисту творів.

— Передача і управління правами (підрозділ VIII). Це питання є таким же важливим щодо створення творів, як і щодо їх використання. Підрозділ ана­лізує деталі передачі прав в інформаційному просторі. Ті, хто використовує права, повинні бути спроможними визначати тих, хто має права на твори та ін­ші об'єкти, які захищаються, для того, щоб визначати строки їх використання.

Це сприяє раціоналізації управління та збору інформації, необхідної для цієї мети, але реалізоване може бути тільки шляхом нових форм організації за­цікавлених сторін.

— Технічні системи охорони та ідентифікації (підрозділ IX). Останній під­розділ досліджує питання розрізнення творів у цифровому середовищі, пропо­нує нові форми управління правами. Цифрові технології відкривають можливо­сті розрізнення і навіть «електронного татуювання», і, отже, захисту творів та інших об'єктів, що перебувають в інформаційній супермережі. Розрізнення від­криває також перспективу комп'ютеризації управління авторськими і суміж­ними правами. Подібні системи будуть ефективними лише в тому разі, коли во­ни широко розповсюджені. Ця техніка є вагомим внеском у створення безпеки інформації.

Підрозділ І Законне використання

Основні положення

Питання законного використання постає в будь-якій ситуації, коли наявний певний іноземний елемент. В транскордонній системі, такій як інформаційне суспільство, ця проблема особливо окреслена і для її вирішення необхідні особ­ливі рішення.