Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
moya_praktika.docx
Скачиваний:
14
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
83.82 Кб
Скачать

2.5. Оцінка показників кредитоспроможності дп

Кредитоспроможність — наявність у потенційного позича-льника передумов для отримання кредиту і здатність повернути його. Інакше кажучи — це здатність підприємства в повному обсязі й у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобов’язаннями. Кредитоспроможність позичальника визначається показниками, що характеризують його акуратність при розрахунках за раніше отриманими кредитами, його поточне фінансове становище, спроможність у разі необхід-ності мобілізувати кошти з різних джерел, забезпечити оперативну трансформацію активів у грошові кошти.

Перш ніж планувати залучення капіталу шляхом одержання бан-ківської позички, фінансові служби підприємства повинні оцінити можливості отримання кредиту. Для цього доцільно провести аналіз відповідності параметрів діяльності підприємства критеріям креди-тоспроможності, які вимагаються тим чи іншим банком.

Кожен банк розробляє власні критерії та методики оцінки кредитоспроможності позичальника. Систематизуємо найтиповіші підходи до оцінки кредитоспроможності підприємства.

У науково-практичній літературі здебільшого виокремлюють кількісні та якісні критерії кредитоспроможності. Кількісні критерії пов’язані з оцінкою поточного та перспективного фінансового стану позичальника, а якісні виявляються на основі оцінки менеджменту підприємства та його ситуації на ринку факторів виробництва і збуту продукції.

У теорії і практиці немає єдності щодо пріоритетності того чи іншого елемента кредитоспроможності. Переважає думка, що кількісні та якісні чинники складають єдине ціле при оцінці потенційної здатності позичальника погасити заборгованість за кредитом.

Згідно підручника Білик М.Д. «Фінансовий аналіз» кредитоспроможність можна визначити за допомогою рейтингової оцінки. Рейтинг - розташування показників у певному порядку залежно від суми по кожному показнику та загальної їх суми по всіх показниках для оцінки класу кредитоспроможності.

Сума балів по кожному показнику визначається множенням класу цього показника на його вагу, яка встановлюється залежно від його важливості та значення для конкретного банку при оцінці кредитоспроможності. Значущість показника визначається залежно від політики даного банку, особливостей клієнта, ліквідності їх балансу, стану ресурсів; наявність простроченої заборгованості по кредиторах і позиках та неплатежів постачальникам підвищує роль коефіцієнтів ліквідності, за допомогою яких оцінюють спроможність підприємства до оперативного вивільнення грошових коштів. Залучення ресурсів банку в кредитування постійних запасів, зменшення розміру власного капіталу підвищує рейтинг показника фінансового лівериджу.

На всю систему обраних показників розподіляють 100 пунктів, що становлять одиницю, відповідно до відносної важливості того чи іншого показника для прийняття рішення щодо кредитування.

Загальну оцінку кредитоспроможності клієнта (його рейтинг) визначають як суму балів за кожним показником. Залежно від того, в яких межах знаходиться розраховане у такий спосіб значення, позичальника на основі рейтингової відносяться до певного класу (А, Б, В, Г, Д).

Таблиця 2.4

№ пор.

Значення інтегрального показника

Клас

1

Понад 200

А

2

160—200

Б

3

135—160

В

4

110—135

Г

5

Менш як 110

Д

З підприємствами кожного класу комерційний банк по-різному будує свої кредитні відносини. На основі рейтингу, присвоєного позичальнику, кредитний інспектор приймає попереднє рішення про можливість надання позики та умови кредитування.

Таблиця 2.5

Залежність можливостей і умов надання кредиту від рейтингу позичальника

Клас

Кредитний рейтинг

Можливість і умови надання кредиту

А

Дуже високий

Пільговий відсоток за користування кредитом. Надання кредиту без забезпечення. Контроль за фінансовим станом необов’язковий

Б

Високий

Відсоток встановлюється на рівні ставки, діє на ринку. Зменшення форм забезпечення. Контроль за фінансовим станом необов’язковий

В

Задовільний

Кредит може бути наданий на загальних умовах. Здійснюється поточний контроль за фінансовим станом

Г

Низький

Кредит може буди наданий за більш високою ставкою, що включає премію за ризик; під кілька видів забезпечення, в обмеженій (розміром статутного капіталу) сумі. Здійснюється контроль за документооборотом угоди, що кредитується

Д

Неприйнятний

Кредит не видається

Пронаналізуємо дані розраховані в попередніх підпунктах курсової роботи.

Таблиця 2.6

Розподіл показників по класам

Показник

Нормативне значення

Розподіл за класами

Показники ДП

1-й

2-й

3-й

2010

2011

1

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,2-0,35

0,2 і вище

0,1-0,2

 0,1

0,04

0,03

2

Коефіцієнт швидкої ліквідності

0,5-1

0,5 і вище

0,3-0,5

 0,3

0,37

0,27

3

Коефіцієнт поточної ліквідності

2,0

2,0 і вище

1-2

 1

0,58

0,63

4

Коефіцієнт оборотності активів

-

Прискорення

На одному рівні

Уповільнення

0,69

0,78

5

Коефіцієнт автономії

0,5

0,5 і вище

0,3-0,5

 0,3

0,29

0,27

Розділ 3. НАПРЯМКИ ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ДП «КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР»

В наступних роках товариство має здiйснювати заходи, направленi на розширення виробництва, реконструкцiю основних засобiв, полiпшення фiнансового стану, а саме - освоєння нових видiв робiт, ремонт технiки i обладнання. Iстотними факторами, якi можуть вплинути на дiяльнiсть підприємства в майбутньому, є збiльшення iнфляцiї, зростання цiн на сировину i матерiали, подорожчання кредитних ресурсiв, що негативно вплине на дiяльнiсть товариства.

Проаналізувавши фінансову звітність ДП «Кіровоградський облавтодор» можна дати наступні рекомендації:

- при розробці прогнозного руху грошових коштів спрямувати його в основному на підвищення рівня фінансової стійкості і підвищення рівня рентабельності, для чого необхідно збільшити частку довгострокових кредитів у пасиві балансу при одночасному зменшенні поточних зобов’язань, що дасть можливість більш широкої фінансової маневреності;

- капітальні інвестиції спрямувати на покращення стану основних виробничих засобів, тобто поновлення існуючого парку устаткування, але не збільшуючи його, що дасть реальну можливість зменшити собівартість одиниці продукції;

- отримати додаткові кошти від реалізації обладнання, яке знаходиться у пасивному стані, тобто не використовується у основному виробничому процесі, хоч і призначене для цього, що дасть можливість зробити баланс менш важким;

- детально вивчити склад дебіторської заборгованості та розробити заходи для її стягнення;

- виявити і ліквідувати втрати і збитки на підприємстві, їх причини і перебудувати технологічний процес виробництва таким чином, щоб звести їх до мінімуму;

- розглянути впровадження нових технологій, та варіантів більш економічного розміщення та використання виробничих потужностей;

- впровадити систему інформації, яка б могла своєчасно, достовірно, повно і систематично надавати керівним органам підприємства необхідну інформацію про зовнішні та внутрішні умови, інформацію про реальний економічний стан на підприємстві;

- визначити конкретні вимоги до системи управління підприємством, умови забезпечення об’єктивної оцінки недоліків у керівництві, практичної діяльності та кваліфікації керівного персоналу; вдосконалити методи управління підприємством на основі правильного добору керівників, підвищення рівня їх загальної і спеціальної освіти.

Тобто, загалом можна сказати, що підприємство у своїй діяльності на перспективу повинно орієнтуватися на таку політику по покращенню фінансового стану і підвищення рівня фінансової стійкості, при якій основна діяльність буде прибутковою при одночасній максимальній віддачі всіх елементів наявних активів, тобто підвищення рівня рентабельності, як основних виробничих засобів при їх модернізації так і рентабельності продукції за рахунок зниження собівартості.

Висновки

Оцінка фінансового стану підприємства передбачає визначення економічного потенціалу суб'єкта господарювання або, іншими словами, вона дає змогу забезпечити ідентифікацію його місця в економічному середовищі. Оцінка майнового та фінансово-економічного стану підприємства створює необхідну інформаційну базу для прийняття різноманітних управлінських та фінансових рішень щодо проблемних питань купівлі-продажу бізнесу, напрямків виробничого розвитку, залучення чи здійснення інвестицій тощо.

У сучасних умовах велике значення приділяється комплексній оцінці роботи господарських формувань, яка характеризує їхню діяльність шляхом вивчення сукупності показників, що відображають усі аспекти господарських процесів, на підставі яких можна зробити узагальнюючі висновки про результати роботи виробничих об’єктів на основі виявлення якісних і кількісних відмінностей від бази порівняння.

Напрямками дослідження, що комплексно характеризували б фінансовий стан можна визначити: майновий стан, платоспроможність підприємства, рентабельність, ділову активність, фінансову стійкість.

На підставі узагальнення результатів аналізу фінансового стану підприємства за вищенаведеними значеннями фінансових коефіцієнтів можна зробити загальну оцінку фінансового стану підприємства на останню звітну дату та скласти рекомендації щодо подальшого покращання фінансової діяльності. Такий висновок не є єдиним і безумовним критерієм оцінки діяльності підприємства.

Проаналізувавши наявний фінансовий стан ДП «Кіровоградський облавтодор» можна загалом узагальнити:

- за досліджуваний період 2010-2011 роки фінансова стійкість підприємства знизилась до нестійкої за рахунок збільшення частки позикового капіталу у пасивах та зменшення власних обігових коштів товариства;

- коефіцієнт абсолютної ліквідності зменшився до 0,03 , що свідчить про не можливість розрахунків по зобов’язаннях, в строки та коефіцієнт швидкої ліквідності є дуже низький 0,27, що свідчить про недостатність грошових коштів для діяльності підприємства;

Отже, ДП «Кіровоградський облавтодор» характеризується зниженням платоспроможності та ліквідності через несвоєчасність повернення дебіторської заборгованості, зменшенням рівня фінансової стійкості до кризового стану в результаті зменшення власних обігових коштів, проте відбулося збільшення чистого прибутку в 2010 році порівняно зі збитками отриманими за попередній рік, в результаті чого підприємство є кредитоспроможним та має можливість отримати кредит на прийнятних для себе умовах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Фінансова звітність підприємства(форма №1,2,3,4).

  2. Базілінська О. Я. Фінансовий аналіз: теорія та практика: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. Я. Базілінська — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 328 с

  3. Білик М. Д., Павловська О. В., Притуляк Н. М., Невмержицька Н. Ю. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2005. – 592 с.

  4. Базілінська О. Я. Фінансовий аналіз: теорія та практика: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. Я. Базілінська — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 328 с. — ISBN 978-966-364-848-4. Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://subject.com.ua/pdf/80.html

  5. Горлачук В.В. Економіка підприємства: навч. посібник / В.В. Горлачук, І.Г. Яненкова. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. – 344 с.

  6. . Захарченко В.О., Счасна С.І. Систематизація методів оцінки фінансового стану підприємства // Фінанси України. – 2005. – №1. – С.137-144

  7. Ізмайлова К. В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. — 2-ге вид., стереотип. —К.: МАУП, 2001. — 152 с.: іл. — Бібліогр.: с. 142–144. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://chitalka.info/ou_38/ou_38index.htm

  8. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств : навч. посіб. / М.Я. Коробов. – К. : Т-во “Знання”, КОО, 2000. – 378 с.

  9. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підприємств: навч. посібник / Л.А. Лахтіонова. – К.: КНЕУ, 2004. – 365 с.

  10. Литвин Б. М., Стельмах М. В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. — К.: «Хай_Тек Прес», 2008. — 336 с.

  11. Манів З.О. Економіка підприємства : навч. посіб. / З.О. Манів, І.М. Луцький. – К. : Знання, 2004. –580 с.

  12. Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства [Текст] : навч. посіб. // Г. В. Савицька. – 2-е вид., випр. І доп. – К.: Знання, 2005. – 662 с. – С. 257.

  13. Серединська В.М. Економічний аналіз: навч. посібник / В.М. Серединська, О.М. Загородна, Р.В. Федорович. – Тернопіль: Астон, 2010.

  14. Старостенко Г.Г. Фінансовий аналіз: Навч. посібник/ Г.Г.Старостенко, Н.В.Мірко.- К: Центр навчальної літератури, 2006.- 224с.

  15. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз: Навч. посібник.- 3-тє вид., перероб.- Львів: Новий світ-200, 2004.- 344с.

  16. Турило А.М. Методологічні підходи до оцінки фінансової діяльності підприємства // Фінанси України. – 2007. – №3. – С. 100-104

  17. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навч. посібник.- К: Ельга, Ніка-Центр, 2002.- 360с.

  18. Фінанасовий аналіз: Навч. посібник/ М.Д.Білик, О.В.Павловська, Н.М.Притуляк, Н.Ю.Невмержицька.- К: КНЕУ, 2005.- 592с.

  19. Цал-Цалко Ю.С. Фінансовий аналіз. Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 566 с.

  20. Шеремет О. О. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник. — К.: Кондор, 2009. — 194 с.

  21. Шиян Д.В., Строченко Н.І. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 240 с. – С. 45-46.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]