1. Розвідка

151. Розвідка організовується і ведеться за будь-яких умов обстановки з метою добування відомостей про противника і місцевість в районі майбутніх дій.

Основними вимогами, які ставляться до розвідки, є цілеспрямованість, безперервність, активність, оператив­ність, потайтність, достовірність і точність визначення координат об'єктів (цілей), які розвідуються. Добуті ві­домості передаються усіма можливими способами коман­диру, який поставив завдання на ведення розвідки. Особливо важливі відомості доповідаються негайно.

152. Механізований (танковий) взвод може бути призначеним у розвідувальний і бойовий розвідувальний дозор, для улаштування засади, а механізований взвод, крім того, і для проведення пошуку. Розвідувальний взвод призначається у розвідувальний дозор, а також для влаштування засади і для проведення пошуку.

Механізоване відділення (танк) може призначатися для дій як дозорне відділення (танк) і для влаштуван­ня засади, а спеціально підготовлене механізоване від­ділення (екіпаж танка)—для ведення радіаційної та хімічної розвідки.

У кожному взводі (відділенні, танку) в усіх видах , бою організовується і безперервно ведеться спостере­ження за противником як особисто командиром, так і спеціально призначеним спостерігачем.

153. Особовий склад взводу (відділення, танка), ви­ділений у розвідку, повинен діяти сміливо і потай, про­являти винахідливість, ініціативу та воєнну хитрість. своєчасно добувати і доповідати розвідувальні відо­мості.

Доповіді про результати розвідки повинні бути до­стовірними, короткими та ясними. В них, як правило,

указується: який противник, коли і де виявлений, ха­рактер його дій; своє місцезнаходження і рішення.

Командиру взводу (відділення, танка), призначеного для ведення розвідки в тилу противника, забороняється мати на робочій карті будь-які дані про свої війська, а особовому складу — особисті та службові документи.

Взвод у розвідувальному дозорі

154. Механізованому (танковому, розвідувальному) взводу, призначеному у розвідувальний дозор, можуть придаватися інженерно-саперне відділення (сапери) та хіміки-розвідники.

Розвідувальний дозор діє на віддаленні до 10 км від своїх підрозділів і виконує завдання спостереженням, засадами, нальотами, опитуванням місцевих, жителів, допитом полонених та вивченням документів, озброєння і техніки противника. Для огляду місцевості і місцевих предметів у напрямку руху розвідувального дозору і в сторони висипаються дозорні відділення (танки) та пі­ші дозорні.

155. Під час з'ясування одержаного завдання, оцінки обстановки та прийняття рішення командир взводу пови­нен: зрозуміти, де знаходиться і що робить противник, які розвідувальні відомості ідо якого часу добути, що робити після виконання завдання, вивчити місцевість у напрямку дій і намітити по карті маршрут руху, визна­чити порядок ведення розвідки, завдання дозорних від­ділень (танків), рубежі можливої зустрічі з противником і порядок дій на них. У бойовому наказі командир взводу вказує; відомості про противника; напрямок (об'єкт) розвідки і завдання дозору; завдання відділенням (танкам); час початку розвідки; своє місце і заступника.

Після віддання бойового наказу командир взводу вказує порядок дій при зустрічі з противником, порядок підтримування зв'язку, сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними, а при необхідності та­кож відомості про сусідні і діючі попереду підрозділи розвідки, способи взаємного пізнавання, порядок про­ходження лінії фронту своїх військ і пропуск.

Про готовність до розвідки командир взводу допо­відає командиру, який вислав розвідувальний дозор.

156. В умовах, коли зустріч з противником не перед­бачається, розвідувальний дозор рухається, як правило, по дорозі з максимального швидкістю. В районі можли­вої зустрічі з противником він переміщається потай, як правило; поза дорогами, від одного зручного для спо­стереження місця до .іншого.

При виявленні противника командир взводу негайно доповідає про це командиру, який вислав дозор, і з одержаними вказівками продовжує розвідку виявленого противника або виконує раніше поставлене завдання.

Розвідку і похідну охорону противника розвідувальний дозор обходить, проникаючи до його головних сил. У випадку раптової зустрічі з противником, коли немож­ливо уникнути бою, дозор відкриває вогонь, сміливо на­падає на противника, використовуючи його збентежен­ня, захоплює полонених і продовжує виконувати постав­лене завдання.

З метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння і техніки противника дозор улаштовує засади, а для знищення його важливих об'єктів проводить на­льоти.

157. В обороні, в умовах відсутності безпосереднього зіткнення з противником, розвідувальний дозор повинен своєчасно виявити його місцеположення, склад, харак­тер дій підрозділів, час і напрямок висування, в першу чергу танкових частин, місця розгортання, позиції систем - високоточної зброї і артилерії, місця розташування пунктів управління, других ешелонів, резервів та інших об'єктів.

158. У наступі розвідувальний дозор сміливо прони­кає в глибину оборони противника, виявляє розташу­вання його опорних пунктів, вогневих засобів, особливо протитанкових, наявність і характер фортифікаційних споруджень та загороджень, в тому числі місця установ­ки ядерних мін, визначає координати систем високоточ­ної зброї, вогневі позиції артилерії, місця розташуван­ня танків, пунктів управління, райони розташування і напрямок висування других ешелонів (резервів), зони зараження, райони зруйнувань, пожеж і затоплень, шля­хи їх обходу або напрямки подолання.

Під час розвідки противника, що відходить, розвіду­вальний дозор визначає напрямок його відходу, склад

колон, позиції і рубежі, які підготовляються для оборо­ни в глибині.

159. У зустрічному бою розвідувальний дозор виявляє склад і напрямок руху головних сил противника, місця в колонах засобів ядерного і хімічного нападу, систем високоточної зброї, танків, початок і рубежі розгортан­ня, вогневі позиції артилерії, місця пунктів управління. Надалі він виявляє склад і напрямок висування других ешелонів (резервів) противника.

160. Під час розвідки водної перешкоди розвідуваль­ний дозор виявляє наявність, склад і характер дій про­тивника на своєму і протилежному берегах, характер водної перешкоди і стан її заплави. Виявивши против­ника на підступах до водної перешкоди, дозор обходить його або проникає до водної перешкоди через проміжки в його бойових порядках.

Вийшовши до водної перешкоди, розвідувальний дозор визначає її ширину, глибину, швидкість течії, стан заплави, дна і берегів, їх крутість, наявність заго­роджень на берегах і у воді, місця, зручні для форсу­вання, наявність переправ та їх стан. Використовуючи незайняті противником ділянки, розвідувальний дозор переправляється на протилежний берег і виявляє його опорні пункти, розташування вогневих засобів, наявність і характер загороджень. Якщо неможливо переправитися на протилежний берег, розвідувальний дозор веде розвідку противника, який обороняється на ньому, спостереженням зі свого берега.

161. Розвідка населеного пункту починається з огля­ду його околиці дозорним відділенням (танком). До -одержання від нього сигналу “Шлях вільний” розвіду­вальний дозор розташовується поза населеним пунктом потай, знаходячись у готовності підтримувати дозорне відділення (танк) вогнем. У населеному пункті особли­ва увага звертається на будинки біля перехресть, верхні поверхи будинків та інші місця, де можуть бути вста­новлені вогневі засоби противника. Наявність противни­ка в населеному пункті може виявлятися також опиту­ванням місцевих жителів.

162. У горах розвідувальний дозор, як правило, про­сувається вздовж доріг, долин, хребтів і веде розвідку послідовним оглядом командних висот і спостереженням з них. Дороги, стежки і ущелини, які відходять від на­прямку руху, проглядаються командиром взводу з вигід­них для спостереження пунктів або для їхнього огляду

висилаються дозорні відділення (танки). Особливу увагу при цьому звертають на місця, де можливе улаш­тування противником засад і різних загороджень. Для огляду важкодоступних ділянок місцевості висилаються піші дозорні. Для захоплення полонених, нових зразків озброєння і техніки противника розвідувальний дозор широко застосовує розвідувальні засади, які улаштову­ються в тіснинах та за поворотами доріг, і нальоти.

163. У лісі розвідка починається з огляду узлісся Дозорним відділенням (танком). До закінчення огляду розвідувальний дозор не заходить в ліс, а розташовуєть­ся поза ним, знаходячись у готовності підтримати дозор­не відділення (танк) вогнем. У лісі розвідувальний дозор просувається, як правило, по дорозі або просіці. Ділянка лісу (гай), що знаходиться в стороні від на­прямку руху розвідувального дозору, при необхідності оглядається дозорним відділенням (танком). Особливо ретельно оглядаються узлісся, поляни, входи в яри, гат­ки, дефіле, мости, верхів'я дерев та інші місця, де най­більш можливі засади противника.

164. Вночі розвідувальний дозор веде розвідку із застосуванням приладів нічного бачення і підслухову­ванням. Особлива увага звертається на височини, око­лиці населених пунктів, узлісся та інші місця, де мож­ливі засади противника. Вночі дозор частіше улаштовує розвідувальні засади і проводить нальоти. Особовий склад дозору повинен суворо додержуватися світломас­кування, діяти раптово, рішуче і відважно.

Взвод у бойовому розвідувальному дозорі

165. Механізований (танковий) взвод, призначений у бойовий розвідувальний дозор (БРД), у ході бою діє перед фронтом або на одному з флангів батальйону (ро­ти) на віддаленні, яке забезпечує спостереження за його діями і підтримку вогнем. В умовах відсутності безпо­середнього зіткнення з противником бойовий розвіду­вальний дозор може діяти і на більшому віддаленні від головних сил батальйону (роти).

Взводу, призначеному в бойовий розвідувальний дозор, при необхідності придається інженерно-саперне відділення (сапери). Бойовий розвідувальний дозор виконує завдання

спостереженням, підслуховуванням, засадами, нальотами і боєм. У бій він вступає в тих випадках, коли не­можливо по-іншому добути необхідні розвідувальні ві­домості. Змушуючи противника відкрити вогонь, бойовий розвідувальний дозор виявляє розташування і склад його вогневих засобів і добуває інші відомості.

Порядок і зміст роботи командира взводу, призначе­ного в бойовий розвідувальний дозор, такі ж, як і коман­дира взводу, призначеного в розвідувальний дозор. Під час виконання завдання командир взводу періодично в установлений час доповідає про результати розвідки командиру батальйону (роти), а важливі відомості— негайно.

166. Під час переходу до оборони в умовах відсутності зіткнення з противником бойовий розвідувальний дозор виявляв противника, його склад, напрямок руху і рубе­жі розгортання колон, передусім танкових, вогневі пози­ції артилерії, місця розгортання пунктів управління. В ході оборонного бою він визначає сили -противника, який вклинився в оборону, або намагається зробити обхід.

З початком наступу бойовий розвідувальний дозор діє, як правило, в бойовому порядку батальйону (роти). З проривом першої позиції оборони противника бойовий розвідувальний дозор, використовуючи проміжки і роз­риви в його бойових порядках, .сміливо і рішуче проти­кає в глибину обороти і виявляє наявність і склад сил та засобів противника перед фронтом і на флангах ба­тальйону (роти), визначає характер їх дій і розташу­вання, виявляє проміжки, ділянки, які слабо обороня­ються, а також загородження і перешкоди. Якщо неможливо проникнути в глибину розташування против­ника, бойовий розвідувальний дозор, пристосовуючись до місцевості, веде розвідку спостереженням.

Виявивши відхід противника, бойовий розвідуваль­ний дозор негайно доповідає про це командиру, який його вислав, проникає до головних сил противника, ви­значає напрямок їх відходу і характер дій.

У ході переслідування противника і в інших умовах, коли немає безпосереднього зіткнення з ним, бойовий розвідувальний дозор діє так само, як і розвідувальний дозор.

Ведення розвідки засадою, нальотом або пошуком

167. Засада проводиться розвідувальним дозором, а також спеціально призначеним для цього взводом (відділенням, танком, групою) з метою захоплення полоне­них, документів, зразків озброєння і техніки противника. Вона улаштовується на імовірних напрямках руху про­тивника в місцях, де забезпечується раптовість нападу на нього. Успіх засади залежить від потайності її роз­ташування, готовності до ведення влучного вогню, ви­тримки, рішучих та умілих дій усього особового складу.

Командир взводу (відділення, танка групи), органі­зовуючи засаду, вказує відомості про противника, при­значає спостерігачів, відділення (групи) захоплення, вогневого забезпечення, визначає місця розташування відділень (бойових машин піхоти, бронетранспортерів, танків, особового складу та вогневих засобів), ставить їм завдання, указує порядок дій при появі противника і після виконання завдання, повідомляє сигнали опові­щення, управління, взаємодії і порядок дій за ними.

Взвод (відділення, танк. група), зайнявши позицію, нічим себе не виявляє. Дрібні групи та одиночних сол­датів і офіцерів противника, які підійшли до місця заса­ди, він раптовими діями захоплює в полон.

Більш значні групи противника та одиночні машини підпускаються на близьку відстань і знищуються вог­нем. Солдати і офіцери противника, що залишилися в живих, захоплюються в полон, ретельно обшукуються, зброя і документи, виявлені у них і під час огляду вби­тих і машин, вилучаються. Умовні знаки (емблеми) на бойовій техніці противника запам'ятовуються або фото­графуються (замальовуються). Полонені, захоплені у противника документи, нові зразки озброєння і техніки направляються командиру, який вислав дозор (підроз­діл, групу), із зазначенням, де, коли, і при яких обста­винах вони захоплені. На захоплених документах забо­роняється робити будь-які написи та помітки.

168. Наліт проводиться, як правило, вночі за вказів­кою командира, який вислав розвідувальний дозор або за рішенням командира взводу, що діє в розвідуваль­ному дозорі, з тією ж метою, що і засада, а також для знищення (виведення із ладу) важливого об'єкта про­тивника.

Організовуючи наліт, командир взводу вивчає об'єкт захоплення (знищення) та місцевість в районі об'єкта, намічає порядок дій та ставить завдання підлеглим, в якому указує: відомості про противника, місце, об'єкт і час нальоту; завдання взводу; завдання відділень .(груп); порядок і способи дій при захопленні (знищенні)

об'єкти і після виконання завдання; сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними.

Під час організації нальоту із складу розвідувального дозору можуть призначатися солдати для знищення охо­рони об'єкта, відділення (група) захоплення і відділен­ня (група) вогневого забезпечення та прикриття.

Під час проведення нальоту розвідувальний дозор по­тай висувається по можливості ближче до об'єкта, без­шумно або після раптового вогневого ураження стрімко нападає і знищує противника вогнем і в рукопашній су­тичці. Солдати і офіцери противника, що залишилися в живих, захоплюються в полон; документи, виявлені під час огляду вбитих, машин або об'єкта, вилучаються. Нові зразки озброєння і техніки захоплюються і направ­ляються командиру, який вислав розвідувальний дозор. Після нальоту розвідувальний дозор відходить у зазда­легідь намічений район збору і продовжує виконувати поставлене завдання.

169. Пошук організовується з метою захоплення по­лонених і проводиться, як правило, перед наступом, переважно вночі та в інших умовах обмеженої види­мості.

Об'єктами нападу під час проведення пошуку можуть бути одиночні військовослужбовці або невеликі групи, .обслуга вогневих та інших засобів на передньому краю або в глибині розташування противника.

Для проведення пошуку взводу або групі спеціально підібраних солдатів і сержантів, як правило, придаються сапери із засобами розмінування, а для підтримки їх­ніх дій у пошуку виділяються вогневі засоби. Командир взводу (групи) повинен знати порядок вогневої підтрим­ки, сигнали виклику і припинення вогню.

З'ясувавши одержане завдання та оцінивши обста­новку, командир взводу (групи) організовує безперерв­не спостереження за об'єктом пошуку та діями против­ника в цьому районі, намічає відділення (підгрупи) захоплення противника, пророблення проходів у заго­родженнях (розгородженнях), вогневого забезпечення дій нападаючих і готує підлеглих до пошуку. У бойовому наказі командир взводу (групи) вказує: відомості про противника; завдання взводу (групи);

завдання відділенням (підгрупам) захоплення, роз­городження та вогневого забезпечення; час готовності до виконання завдання;

своє місце і заступника.

Після віддання бойового наказу командир взводу (групи) вказує порядок висування до об'єкта, дій під час нападу на нього і відходу, порядок підтримки вог­нем виділених засобів та проходження лінії фронту, своєї охорони, повідомляє сигнали оповіщення, управ­ління і взаємодії, порядок дій за ними і пропуск.

В установлений час взвод (група) безшумно і потай висувається до об'єкта нападу. Першими для пророблю­вання проходу в загородженнях висуваються сапери. Одержавши від них сигнал про готовність проходу, ви­сувається відділення (підгрупа) вогневого забезпечення, за ним відділення (підгрупа) захоплення. Командир взводу (групи), як правило, Знаходиться з відділенням (підгрупою) захоплення.

Наблизившись до об'єкта, відділення (підгрупа) за­хоплення за сигналом свого командира раптово і, як правило, без пострілів нападає на противника і захоп­лює полонених. Відділення (підгрупа) вогневого забез­печення знаходиться в готовності прикрити нападаючих вогнем.

Взвод (група), захопивши полонених, швидко відхо­дить у своє розташування. Першим відходить відділен­ня (підгрупа) захоплення, потім відділення (підгрупа) вогневого забезпечення, останнім відділення (підгрупа) розгородження. Відхід здійснюється безшумно або під прикриттям вогню. Сигнал для виклику вогню подає командир взводу (групи).

Дії дозорного відділення (танка)

170. Дозорне відділення (танк) висилається від під­розділів, .які ведуть розвідку або виконують бойові зав­дання у відриві від головних сил, для своєчасного ви­явлення противника та розвідки місцевості. Дозорне від­ділення (танк) діє на віддаленні, що забезпечує спосте­реження за його діями і підтримку вогнем.

Завдання дозорне відділення (танк) виконує спо­стереженням на ходу або з коротких зупинок. Іноді воно може улаштовувати засаду.

171. Командир дозорного відділення (танка), одер­жавши завдання, вибирав (уточнює) напрямок руху або пункт, до якого необхідно вийти, намічає порядок дій, віддає бойовий наказ і повідомляє пропуск.

У бойовому наказі командир дозорного відділення {танка) вказує: відомості про противника; завдання відділення (танка);

завдання підлеглим (напрямок і швидкість руху. сек­тори спостереження), порядок дій при зустрічі з про­тивником і доповіді про помічене;

сигнали оповіщення, управління, взаємодії та поря­док дій за ними; час початку розвідки та заступника. 172. Дозорне відділення (танк) пересувається від одного зручного для спостереження пункту до іншого (мал. 18) з підвищеною швидкістю, не затримуючи рух підрозділу, від якого воно вислане. На шляху руху ре­тельно оглядається місцевість та місцеві предмети, особ­ливо місця, де можливе потайне розташування против­ника і його раптовий напад із засад.

Якщо розвідка будь-якого об'єкта з машини утруд­нена, командир відділення висилає піших дозорних (двох-трьох солдатів), призначаючи одного з них стар­шим, а командир танка—одного із членів екіпажу. Машина при цьому розташовується в укритті. Особовий склад, що залишився в ній, веде спостереження за дія­ми дозорних та оточуючою місцевістю в готовності під­тримати їх вогнем.

Піші дозорні під час огляду об'єкта діють на відстані 29— ЗО м один від одного. Під час безпосереднього огля­ду об'єкта одним дозорним другий (інші) повинен бути в готовності підтримати його вогнем із своєї зброї.

173. Огляд населеного пункту починається під час підходу до нього. Особливу увагу звертають на окремі будови, насадження і ті місця, звідки противник може вести спостереження і де може розташовуватися його охорона (засада).

Під час підходу до лісу, передусім, оглядається уз­лісся, а під час руху в лісі — входи в яри, лощини і виходи з них, гатки, мости та інші місця, де можливі засади противника.

Вночі для спостереження використовуються прилади нічного бачення. Крім того, дозорне відділення (танк, дозорні) періодично зупиняється, щоб встановити на­явність противника шляхом підслуховування.

Якщо противник не виявлений, командир дозорного відділення (танка) доповідає про це по радіо або подає сигнал “Шлях вільний” і продовжує виконувати

завдання. Виявивши противника, він доповідає про це і, діючи потай, продовжує спостереження. При раптовій зустрічі з противником дозорне відділення (танк, дозор­ні) відкриває по ньому вогонь, обходить його і продов­жує виконувати поставлене завдання. Виявивши підхід

дрібної групи (одиночної машини) противника, дозорне відділення (танк) за вказівкою командира взводу може влаштувати засаду.

Дії спостережного поста та поста радіаційного, хімічного, біологічного спостереження (спостерігачів)

174. Спостережний поет (спостерігач) призначається для розвідки наземного та повітряного противника, а пост радіаційного, хімічного, біологічного спостережен­ня (спостерігач) —для радіаційної та хімічної розвідки. У склад радіаційного, хімічного, біологічного поста спо­стереження призначається особовий склад спеціально підготовленого відділення (екіпажу танка).

Спостережний пост розташовується в місцях, які за­безпечують найкраще проглядання місцевості перед фронтом і на флангах.

Спостережний пост складається із двох-трьох спосте­рігачів, один з яких призначається старшим.

На спостережному посту повинні бути прилади спо­стереження, великомасштабна карта або схема місце­вості, журнал спостереження, компас, годинник, ліхтар, засоби зв'язку і подачі сигналів оповіщення, а у спосте­рігача — прилади спостереження.

На посту радіаційного, хімічного, біологічного спо­стереження (у спостерігача), крім того, повинні бути прилади радіаційної та хімічної розвідки і засоби подачі сигналів оповіщення про радіаційне, хімічне та біоло­гічне зараження.

Старший спостережного поста зобов'язаний: встано­вити порядок безперервного спостереження; організува­ти обладнання місця для спостережного поста і його маскування; перевірити справність приладів спостере­ження, засобів зв'язку і оповіщення; своєчасно допові­дати командиру, який виставив пост, про результати спостереження. Старший поста радіаційного, хімічного, біологічного спостереження, крім того, зобов'язаний встановити час включення приладів радіаційної} хіміч­ної розвідки, знати сигнали оповіщення про радіаційне, хімічне та біологічне зараження і порядок їх передачі.

175. Спостерігач починає спостереження з детально­го вивчення місцевості і визначає відстань до орієнтирів та характерних місцевих предметів у призначеному сек­торі. Сектор, як правило, розбивається на зони: найближчу — глибиною до 400 м, середню — до 800 м І дальню — на глибину видимості. Огляд місцевості здій­снюється послідовно по зонах.

Виявивши ціль, спостерігач визначає її положення на місцевості відносно орієнтирів (характерних місце­вих предметів) і доповідає про неї старшому спостереж­ного поста. Старший спостережного поста встановленим порядком доповідає про цілі командиру, який виставив пост, і наносить їх на карту або схему місцевості. Про результати спостереження робиться запис в журналі спостереження.

Спостереження вночі ведеться із використанням при­ладів нічного бачення, а іноді і засобів освітлення міс­цевості і доповнюється підслуховуванням.

Спостереження за повітряним противником ведеться послідовним прогляданням повітряного простору, почи­наючи від горизонту. Виявивши повітряну ціль, в тому числі і місця розкриття касетних бойових частин ракет (бомб), спостерігач негайно подає сигнал оповіщення, визначає її характер, напрямок польоту і доповідає своє­му командиру (старшому спостережного поста).

176. Пост радіаційного, хімічного, біологічного спо­стереження (спостерігач) веде безперервне спостереження. В указаному районі, в установлений час і підчас кож­ного артилерійського і авіаційного нальоту противника включає прилади радіаційної та хімічної розвідки і слідкує за їхніми показаннями.

При виявленні радіаційного зараження 0,5 рад/год і більше старший спостережного поста (спостерігач) доповідає командиру, який його вислав, і за його вказів­кою подає сигнал “Радіаційна небезпека”.

При виявленні хімічного зараження старший поста (спостерігач) подав сигнал “Хімічна тривога” і допові­дає командиру, який виставив пост. Оповіщення про біологічне зараження здійснюється за вказівкою .коман­дира, який виставив пост (спостерігача), таким же сиг­налом.

Результати радіаційного та хімічного спостереження заносяться в журнал спостереження.