6. Забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту

194. Забезпечення радіаційного, хімічного, біологіч­ного захисту організовується з метою створення взводу (відділенню, екіпажу танка) необхідних умов для ви­конання поставленого перед ним завдання в обстановці

радіоактивного, хімічного, біологічного зараження, а також з метою маскування своїх дій аерозолями (ди­мами).

Забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту (відділення, танка) включає: радіаційну і хіміч­ну розвідку; своєчасне і уміле використання засобів індивідуального та колективного захисту; радіаційний контроль; спеціальну обробку підрозділів; застосування аерозолів (димів).

З метою захисту від високоточної зброї взвод (від­ділення, танк) під час маскування бронетанкової техніки застосовує аерозолі (дими) і використовує аерозольні (димові) завіси, поставлені засобами старших коман­дирів.

Заходи забезпечення радіаційного, хімічного, біоло­гічного захисту здійснюються особовим складом взводу (відділення, екіпажу танка), а також підрозділами військ радіаційного, хімічного, біологічного захисту.

195. Забезпечення радіаційного, хімічного, біологіч­ного захисту організовується командиром взводу (від­ділення, танка) на основі одержаного завдання та вка­зівок командира роти (взводу).

Під час організації забезпечення радіаційного, хіміч­ного, біологічного захисту командир взводу указує: зав­дання з радіаційної і хімічної розвідки; порядок вико­ристання засобів індивідуального і колективного захис­ту; розподіл індивідуальних вимірювачів доз випромі­нювання (дозиметрів); порядок проведення спеціальної обробки; порядок використання термодимової апарату­ри машин та аерозольних (димових) засобів; порядок забезпечення озброєнням військ радіаційного, хімічного, біологічного захисту; місце } час технічної перевірки протигазів. ,

196. Радіаційна і хімічна розвідка ведеться для одер­жання даних про радіаційну і хімічну обстановку. Вона здійснюється з використанням приладів радіаційної та хімічної розвідки. Дані про радіаційну та хімічну об­становку наносяться командиром взводу на карту (схе­му) і передаються старшому командиру.

197. Своєчасне та вміле використання засобів інди­відуального і колективного захисту досягається: постій­ним контролем їх наявності та справності; завчасною підготовкою і систематичними тренуваннями особового складу у користуванні цими засобами в різній обстановці; правильним визначенням рубежів і часу переведення засобів індивідуального захисту в положення “бойо­ве” та їх знімання; додержанням режиму і правил екс­плуатації споруджень, обладнаних засобами колектив­ного захисту, та порядку використання систем захисту від зброї масового ураження бронеоб'єктів.

198. Радіаційний контроль здійснюється для ви­значення боєздатності особового складу підрозділів і необхідності проведення спеціальної обробки. Він про­водиться з використанням військових вимірювачів доз випромінювання (дозиметрів) і приладів радіаційної розвідки.

199. Спеціальна обробка підрозділу полягає у про­веденні дегазації, дезактивації та дезинфекції озброєн­ня, техніки та інших матеріальних засобів при заражен­ні їх отруйними, радіоактивними та біологічними засо­бами. Вона може бути частковою і повною. Часткова спеціальна обробка проводиться, як правило, в ході виконання бойового завдання силами і засобами під­розділів. Повна спеціальна обробка — після виконання бойового завдання із залученням підрозділів спеціаль­ної обробки радіаційного, хімічного, біологічного захис­ту. Під час проведення повної спеціальної обробки об­робляється вся зовнішня поверхня озброєння і техніки, при попаданні отруйних та радіоактивних речовин усе­редину техніки—і внутрішня поверхня, а при необхід­ності проводиться і санітарна обробка особового складу.

200. Застосування аерозолів (димів) організовуєть­ся з метою маскування дій своїх підрозділів і протидії засобам розвідки та управління високоточною зброєю противника. Аерозолі (дими) застосовуються із вико­ристанням термодимової апаратури бойових машин пі­хоти і танків, димових шашок, гранат та запалювальних димових патронів.

__________________________ДОДАТКИ___________________________

Додаток. І

РОЗГОРТАННЯ ВЗВОДУ У ПЕРЕДБОРЮВИЙ І БОЙОВИЙ

(ВІДДІЛЕННЯ—У БОЙОВИЙ) ПОРЯДКИ І ПЕРЕШИКУВАННЯ

1. Передбойовий порядок механізованого, гранатометного, про­титанкового взводів, що діють у пішому порядку без бойових машин піхоти (бронетранспортерів), шикується в лінію відділень (мал. 1). Придані механізованому взводу засоби посилення пряму­ють за напрямним відділенням або в указаному командиром взводу місці.

Взвод, що діє в пішому порядку без бойових машин піхоти (бро­нетранспортерів), із похідного порядку в передбойовий розгортаєть­ся за командою (сигналом) “Взвод, у напрямку такого-то предмета (на такий-то рубіж), в лінію відділень—РУШ”. Перше відділення висувається в указаному напрямку. Решта відділень, незалежно від порядку прямування в колоні взводу, за командами своїх коман­дирів висуваються: друге—праворуч, трете—ліворуч і, витримую­чи рівняння по першому відділенню 8 інтервалом до 100 м між відділеннями, продовжують рух.

Залежно від обстановки і рішення командира взводу місця відділень у передбойовому порядку можуть змінюватися. В цьому випадку місця відділень в передбойовому порядку командир взводу визначає командою “Взвод, у напрямку такого-то предмета (на такий-то рубіж), напрямне таке-то відділення, таке-то відділення— праворуч, таке-то відділення — ліворуч — РУШ”. Відділення за командами своїх командирів висуваються на свої місця і, витри­муючи рівняння по напрямному відділенню, продовжують рух.

З початком розгортання в передбойовий порядок командири відділень установлюють спостереження за. сигналами командира взводу.

-2. Взвод з колони в бойову лінію розгортається за командою (сигналом) “Взвод — у напрямку такого-то предмета (на такий-то рубіж)—ДО БОЮ” або “Взвод, за мною—ДО БОЮ”. Машина командира взводу продовжує рух в указаному напрямку, друга машина рухається праворуч, третя—ліворуч, і, витримуючи рів­няння по машині командира взводу, з інтервалом до 100 м між машинами продовжують рух (мал. 2). При великій кількості бойо­вих машин у взводі вони висуваються на місця, вказані команди­ром взводу.

3. Взвод, що діє в пішому порядку без бойових машин піхоти (бронетранспортерів), із передбойового порядку або з колони, об­минувши передбойовий порядок, розгортається в цеп за командою “Взвод, у напрямку такого-то предмета (на такий-то рубіж), на­прямне таке-то відділення — ДО БОЮ” або “Взвод, за мною — ДО БОЮ”.

Під час розгортання в бойовий порядок із передбойового кожне відділення за командою свого командира розгортається в цеп і, витримуючи рівняння по напрямному відділенню, продовжує рух в указаному напрямку з максимальною швидкістю (прискореним кро­ком або бігом), що забезпечує ефективне ведення вогню із своєї зброї.

Під час розгортання в бойовий порядок з колони, обминувши передбойовий порядок, відділення бігом (напрямне відділення — кроком) в установленому порядку виходять на свої місця і одно­часно розгортаються у цеп, відкривають вогонь із своєї зброї і про­довжують стрімкий і безупинний рух вперед.

Відділення, що діє в пішому порядку, розгортається в цеп за командою (сигналом) “Відділення, в напрямку такого-то предмета (на такий-то рубіж), напрямний—такий-то—ДО БОЮ” або “Від­ділення, за мною—ДО БОЮ”. Відділення розгортається в цеп (лінію обслуг) праворуч і ліворуч від командира відділення або напрямного і відповідно до поставленого завдання продовжує рух в указаному напрямку (мал. 3).

Для відбиття противника вогнем з місця подається команда “Взвод (відділення) — СТІЙ”, за якою взвод (відділення) залягає,

пристосовуючись до місцевості, і приготовляється до ведення вог­ню. Для відновлення руху подається команда “Взвод (відділен­ня) — ВПЕРЕД” і додається, якщо потрібно, “БІГОМ”.

4. Зміна напрямку фронту бойової лінії взводу проводиться за командою (сигналом) “Взвод, праворуч (ліворуч, кругом), в напрямку такого-то предмета (на такий-то рубіж) — РУШ”. При зміні напрямку руху праворуч (ліворуч) машина командира взводу змінює напрямок руху на вказаний предмет, лівофлангова (право­флангова) машина з підвищеною, а правофлангова (лівофланго­ва) — із зниженою швидкістю, зберігаючи інтервали, висуваються на новий напрямок і продовжують рух в бойовій лінії.

Зміна напрямку руху взводу, що діє в пішому порядку, в передбойовому або в бойовому порядку, і відділення в бойовому порядку проводиться за командою “Взвод (відділення), праворуч (ліворуч, кругом), у напрямку такого-то предмета (на такий-то рубіж), напрямне—таке-то відділення (напрямний—такий-то)— РУШ”. Напрямне відділення (напрямний) змінює напрямок на вка­заний предмет, решта відділень (солдати) висуваються на новий напрямок і продовжують рух, витримуючи рівняння по напрямному відділенню (напрямному).

Під час повороту взводу кругом в передбойовому порядку відді­лення за командою своїх командирів “Відділення, за мною — РУШ” або “Відділення, кругом — РУШ” прямують за своїми командирами або одночасно повертаються кругом і продовжують рух в новому напрямку. Під час повороту взводу кругом у бойовому порядку всі машини в бойовій лінії, а під час дій в пішому порядку — відділен­ня в цепу одночасно повертаються кругом і продовжують рух в новому напрямку.

При необхідності зміна напрямку руху взводу в бойовому або передбойовому порядку і відділення в бойовому порядку про­водиться за командою (сигналом) “Увага, роби, що я”. В цьому випадку командир взводу (відділення) вказує новий напрямок ру­ху взводу рухом своєї машини, а під час дій у пішому порядку --встановленим сигналом.

5. Взвод з бойової лінії в колону перешиковується за коман­дою (сигналом) “Взвод, у напрямку такого-то предмета (за мною), в колону — РУШ”. Машина командира взводу продовжує рух, решта машин по порядку номерів виходять на напрямок руху машини командира взводу, займають свої місця в колоні і продов­жують рух, додержуючись установленої дистанції.

Взвод із цепу в лінію відділень перешиковується за командою (сигналом) “Взвод, у напрямку такого-то предмета, в лінію від­ділень — РУШ”. Кожне відділення перешиковується в колону по одному і, зберігаючи інтервали, продовжує рух в указаному на­прямку,

Взвод :із лінії відділень або із цепу в колону перешиковується за командою “Взвод, у напрямку такого-то предмета, в колону по одному (по три), напрямне—перше відділення—РУШ”. Від­ділення на ходу по порядку номерів займають місця в колоні взводу і продовжують рух в указаному напрямку або одночасно перешиковуються в колону по одному і займають свої місця в колоні взводу.

Відділення із цепу в колону перешиковується .за командою (сигналом) “Відділення, за мною, в колону по одному—РУШ”. Командир відділення продовжує рух, а солдати на ходу змикають­ся і займають свої місця в колоні.

6. Для відбиття раптового нападу противника на колону меха­нізованого взводу, що діє на бойових машинах піхоти (броне­транспортерах), або танкового взводу подається команда “Против­ник з фронту (з тилу, справа, зліва), взвод—ДО БОЮ”.

За цією командою взвод розгортається в напрямку противника в такому порядку:

під час нападу з фронту машина командира взводу на місці, друга машина висувається праворуч, а третя — ліворуч;

під час нападу з тилу остання машина розвертається на місці, друга машина висувається вправо від неї, а машина командира — вліво;

під час нападу справа або зліва взвод повертається у відповід­ну сторону; друга машинах—на місці, флангові машини—відповід­но вправо, інша вліво від другої машини.

Залежно від обстановки за командою особовий склад механі­зованого взводу може спішуватися і розгортатися у цеп.

Додаток 2

СПОСОБИ І ПРИЙОМИ ПЕРЕСУВАННЯ ОСОБОВОГО СКЛАДУ МЕХАНІЗОВАНИХ ПІДРОЗДІЛІВ В БОЮ ПІД ЧАС ДІЙ У ПІШОМУ ПОРЯДКУ

1. За командою “ЛЯГАЙ” або за командою “ДО БОЮ” взяти зброю у праву руку, зробити повний крок правою ногою та трохи вправо, одночасно нахилити корпус вперед, опуститися на ліве коліно та поставити ліву руку на землю попереду себе, пальцями вправо, потім, опираючись послідовно на стегно лівої ноги і перед­пліччя лівої руки, лягти на лівий бік та швидко перевернутися на живіт, ноги трохи розкинути в сторони носками назовні, а за командою “ДО БОЮ”, крім того, приготуватися для ведення вогню.

За командою “ВСТАТИ” підтягнути обидві руки на рівень грудей, маючи зброю у правій руці, одночасно звести ноги разом, потім, різко випрямляючи руки, підняти груди від землі та винести праву (ліву ) ногу вперед, швидко піднятися, приставити ліву (праву) ногу і прийняти стройове положення зі зброєю.

2. Пересування на полі бою під час дій у пішому порядку може здійснюватися прискореним кроком або бігом (в повний зріст або пригнувшись), перебіжками і переповзанням. Атака проводиться прискореним кроком або бігом. Перебіжки і переповзання застосовуються для потайного збли­ження з противником.

Перед початком пересування особовий склад ставить зброю на запобіжник за командою “Запобіжник—СТАВ” або самостійно.

3. Перебіжка здійснюється в такому порядку. За попередньою командою той, хто перебігає, намічає шлях руху і укриті місця зупинок для перепочинку, а за командою для виконання швидко схоплюється і стрімко перебігає. Довжина перебіжки між зупинка­ми для перепочинку залежить від місцевості і вогню противника і в середньому повинна бути 20—40 кроків. На місці зупинки для перепочинку той, хто перебігає, з розбігу лягає і відповзає трохи в сторону, а досягнувши вказаного місця, крім того, приготовляєть­ся для ведення вогню. Положення зброї під час перебіжки — за ви­бором того, хто перебігає.

Взвод може здійснювати перебіжки по одному, по групах і по відділеннях, а відділення — по одному, по групах або одночасно усім складом.

Перебіжки взводу (відділення) проводяться за командами: “Взвод (відділення), в напрямку такого-то предмета (на такий-то рубіж), перебіжкою справа (зліва, справа і зліва) по одному—ВПЕРЕД”; “Взвод (відділення), в напрямку такого-то предмета (на такий-то рубіж), перебіжкою по групах: перша група—рядові такі-то; друга група — рядові такі-то. Перша група — ВПЕРЕД”.

- Для перебіжки /взводу по відділеннях подається команда “Взвод, у напрямку такого-то предмета (на такий-то рубіж), пере­біжкою справа (зліва) по відділеннях — ВПЕРЕД”.

Під час перебіжки по одному за командою для виконання “Впе­ред” правофланговий (лівофланговий або одночасно правофланговий і лівофланговий) схоплюється і, стрімко пробігши 20—40 кроків, робить перепочинок. Одночасно із зупинкою першого, починає пере­біжку другий, висунувшись на лінію першого, хто перебігає, він робить перепочинок. Перший, хто перебігає, при зупинці другого, перебігає тим же способом до виходу на вказаний рубіж. Решта солдатів відділення послідовно висуваються таким же способом.

Під час перебіжки по групах перебігають одночасно декілька солдатів таким же способом, як і по одному.

Під час перебіжки взводу по відділеннях кожне відділення по­чинає рух за командою свого командира відділення “Відділення, я напрямку такого-то предмета (на такий-то рубіж), перебіжкою, за мною—ВПЕРЕД”. Особовий склад відділення одночасно схоплю­ється і, пробігши 20—40 кроків, робить перепочинок. Для віднов­лення руху подається команда “Відділення — ВПЕРЕД”.

Відділення, групи або окремі солдати, що залишилися на місці, а також, що висунулися після перебіжки на вказаний рубіж (зу­пинку), своїм вогнем підтримують тих, хто перебігає.

Бойові машини піхоти (бронетранспортери) своїм вогнем під­тримують просування особового складу своїх підрозділів і, вико­ристовуючи складки місцевості, переміщаються стрибками від ру­бежу до рубежу (від укриття до укриття).

4. Переповзання здійснюється по-пластунськи, напівкарачки і на боці в такому порядку.

За попередньою командою той, хто переповзає, повинен наміти­ти шлях руху і укриті місця зупинок для перепочинку, а за коман­дою для виконання—переповзти одним з указаних способів. Для переповзання взводу і відділення подаються такі ж команди, як і під час пересування перебіжками, наприклад: “Взвод, у напрямку такого-то предмета (на такий-то рубіж), повзком справа (зліва), по відділеннях — ВПЕРЕД” або “Відділення, в напрямку такого-то предмета (на такий-то рубіж), повзком справа (зліва, справа і зліва) по одному — ВПЕРЕД”.

Для переповзання по-пластунськи (мал. 1) лягти щільно на землю, правою рукою взяти зброю за ремінь біля верхньої антабки і покласти її на передпліччя правої руки. Підтягнути праву (ліву) ногу і одночасно витягнути ліву (праву) руку як можна далі; відштовхуючись зігнутою ногою, пересунути тіло вперед, підтягну­ти другу ногу, витягнути другу руку і продовжувати рух в тому ж порядку. Під час переповзання голову високо не піднімати.

Для переповзання напівкарачки (мал. 2) встати на коліна і обпертися на передпліччя або кисті рук. Підтягнути зігнуту праву (ліву) ногу під груди, одночасно ліву (праву) руку витягнути вперед. Пересунути тіло вперед до повного випрямлення правої (лівої) ноги, одночасно підтягуючи під себе другу, зігнуту ногу, і, витягуючи другу руку, продовжувати рух в тому ж порядку. Зброю тримати: при опорі на передпліччя—так само, як і під час переповзання по-пластунськи, при опорі на кисті рук—в правій РУЦІ.

Для переповзання на боці (мал. 3) лягти на лівий бік: під­тягнувши вперед ліву ногу, зігнуту в коліні, обпертися на передпліччя лівої руки, правою ногою упертися каблуком в землю яв можна ближче до себе; розгинаючи праву ногу, пересунути тіло вперед, не змінюючи положення лівої ноги, після чого продовжу­вати рух в тому ж порядку. Зброю тримати правою рукою, по­клавши її на стегно лівої ноги.

5. Для одночасного пересування всього цепу взводу (відділен­ня) подається команда “Взвод (відділення), в напрямку такого-то предмета — ВПЕРЕД” і, якщо потрібно, додається “БІГОМ” або “Взвод (відділення), в напрямку такого-то предмета на такий-то рубіж—ВПЕРЕД”, а для відділення, крім того, “Відділення, за мною—ВПЕРЕД”.

Для зупинки взводу (відділення) подається команда “Взвод (відділення)—СТІЙ”, .а для поновлення руху—“Взвод (відділен­ня) - ВПЕРЕД”.

6. Рух цепу взводу (відділення) назад проводиться тими ж способами, що і вперед, за командою “Взвод (відділення), відійти на такий-то рубіж, справа (зліва або справа і зліва) по одному (по групах, відділеннях) — НАЗАД”,

Додаток З

ПОРЯДОК ПЕРЕДАЧІ СИГНАЛІВ, КОМАНД І ПОСТАНОВКИ ЗАВДАНЬ ПО РАДІО

1. Передача сигналів, команд \ постановка завдань по радіо здійснюється в такому порядку: позивний радіостанції, що викликають—два рази; слово “Я” і позивний своєї радіостанції — один раз; сигнал (команда) — два рази (при хорошій якості зв'язку позивні передаються — один раз); слово “прийом” — один раз.

Сигнали і команди передаються без попереднього виклику ко­респондента і одержання згоди на прийом.

Приклад: “Яструб-45, я Сокіл-33, орієнтир перший, протитан­кова гармата, знищити, прийом”., На прийняту команду робиться зворотна перевірка шляхом точного повторення команди або під­твердженням прийому словом “зрозумів”. Приклад: “Я Яструб-45, зрозумів, прийом”.

2. Сигнали та загальні команди подаються, як правило, для всіх кореспондентів радіомережі з використанням циркулярного позивного.

В решті випадків використовуються лінійні та індивідуальні позивні. При хорошій якості зв'язку дозволяється робота скороче­ними позивними або без позивних.

При циркулярній передачі команда повторюється два рази. Перед цим кореспондент головної радіостанції зобов'язаний пере­конатися в тому, що радіостанції мережі не працюють між собою

3. На прийнятий сигнал (команду) негайно робиться зворотна перевірка (квитанція) шляхом точного повторення кожного сигналу (команди) або підтвердженням одержання команди передачею сло­ва “зрозумів”. Квитанцією на прийнятий сигнал (команду) є також передача сигналу (команди) підлеглим, що працюють в радіомережі старшого начальника.

Зворотна перевірка (квитанція) на прийнятий сигнал (коман­ду), що передається циркулярне, дається на вимогу головної радіо­станції.

4. Приклад циркулярної передачі сигналу “Каскад-389” “Аль­фа-45, Альфа-45, я Сокіл-15, Каскад-389. Каскад-389, я Сокіл-15, прийом”.

Приклад передачі команди одному кореспонденту і видачі від нього квитанції на її прийом:

“Яструб-10, я Сокіл-16, збільшити швидкість руху, прийом”. “Я Яструб-10, зрозумів, збільшити швидкість руху, прийом”, або “Я Яструб-10, зрозумів, прийом”.

Приклад роботи між двома кореспондентами скороченими по­зивними: “10-й, я 15-й, змінити інтервали, я—15-й, прийом”. “Я 10-й, зрозумів, прийом”.

Приклад роботи між двома кореспондентами без позивних; “Дозвольте виконувати завдання, прийом” — “Дозволяю, прийом”.

5. Приклад постановки завдання одному кореспонденту і ви­дачі на нього квитанції на його прийом:

“Яструб-10, я Сокіл-15, прийміть радіограму, прийом”—“ Я Яструб-10, готовий, прийом”—“Я Сокіл-15, атакувати з рубежу ... , знищити противника в ... , оволодіти „. , продовжувати наступ в напрямку ... , артилерія подавляє ... , “Ворон-20” наступав в на­прямку ... , готовність ... , прийом” — “Я Яструб, зрозумів, прийом” (місцеві пункти, рубежі, напрямки, райони указуються за орієнти­рами, кодованою картою або за закодованим найменуванням місце­вих предметів, сусіди — за їхнім позивним, час — за таблицею сигналів 1.