5. Оборона в особливих умовах

78. У місті (населеному пункті) механізований взвод обороняє опорний пункт, який може включати один-два будинки, а відділення — будинок або поверх будинку. Взводу можуть бути придані гармати, вогнемети, проти­танкові керовані ракетні комплекси та інші вогневі засо­би.,

Оборона в будинках організовується так, щоб підсту­пи до них прострілювалися фланговим та перехресним вогнем.

Обороняючи будинок, взвод повинен обладнати його для кругової оборони, яка забезпечить тривале його утримання навіть при оточенні противником (мал. 8). Система вогню при цьому організовується таким чином, щоб будинки знаходилися у вогневому зв'язку між со­бою. Вогонь підготовляється в декілька ярусів. Більша частина сил і засобів взводу, які обороняють будинок, і приданих вогневих засобів розміщуються, в нижніх По­верхах та напівпідвалах. У верхніх поверхах установ­люються окремі вогневі засоби і розташовуються снай­пери. Протитанкові керовані ,ракетні комплекси, гранатомети та вогнемети розташовуються переважно в нижніх поверхах з таким розрахунком, щоб забезпечу­валась можливість ведення вогню вздовж вулиць та майданів. Вогневі позиції для мінометів обладнуються. у дворах, на верхніх поверхах і на горищах.

Готуючи будинок до оборони, необхідно закласти вікна та двері цеглою або мішками з піском (землею), влаштувати бійниці і амбразури, проробити ходи в горищному та міжповерхових перекриттях, об­ладнати підвал мурованого будинку під сховище. Під­ступи до будинку прикриваються інженерними загоро­дженнями.

На вулицях будуються барикади. В барикадах улаштовуються бійниці та площадки для вогневих засобів. Для маневру своїх підрозділів та руху тран­спорту залишаються проходи, які ретельно

охороняються та прикриваються вогнем. Підступи до барикад повинні прострілюватися фланговим та перехресним вогнем. Будови, які заважають спостереженню та веденню вогню, розбираються. Для маневру підрозділами в місті (населеному пункті) влаштовуються проходи та проїзди всередині кварталів та пристосовуються підземні комунікації. В невикористаних підземних ко­мунікаціях (спорудженнях) улаштовуються загородження, а виходи з них прикриваються вогнем або охо­роняються.

Під час підготовки будинку до оборони необхідно створити запас боєприпасів, особливо ручних гранат, за­пас продовольства, медичного майна та питної води, а також передбачити необхідні протипожежні заходи: підготувати засоби пожежогасіння, засипати дерев'яну підлогу піском (землею). Дрібні будови, по яких во­гонь може перекинутися на сусідні будинки, руйнуються.

Танковий взвод використовується у повному складі для дій з підготовлених вогневих позицій в опорних пунктах або окремими машинами придається механізо­ваним взводам.

Вогнева позиція танка, як правило, вибирається на околиці міста (населеного пункту) або на перехрестях вулиць, перед майданами, скверами та в інших місцях, які дозволяють вести вогонь уздовж декількох вулиць на більшу дальність. Вона може обладнуватися за муро­ваною стіною (парканом), в якому влаштовуються амбразури для спостереження і ведення вогню, і за ін­шими міцними спорудженнями.

При виділенні танка (бойової машини піхоти) у вогневу засаду і для дій, як кочуючий вогневий засіб, завчасно вибираються приховані шляхи маневру та вогневі позиції, які дозволяють раптово і ефективно ви­користовувати вогневу міць танка (бойової машини пі­хоти). Вогневі позиції танків повинні прикриватися вог­нем механізованих підрозділів.

79. Для управління боєм командир механізованого (гранатометного, протитанкового) взводу розташову­ється в будинку, який обороняють, та вибирає команд­но-спостережний пункт у такому місці, звідки прогляда­ються підступи до будинку. Командир танкового взводу управляє боєм із танка.

80. Атака противника відбивається, вогнем усіх засо­бів, при цьому вогневі засоби, розташовані на верхніх поверхах, не тільки знищують противника безпосередньо перед будинком, який обороняють, але і ведуть вогонь по цілях, розташованих в глибині бойового порядку противника, перешкоджаючи підхід його резервів і во­гонь побуднику прямою наводкою. Противник, що пі­дійшов до будинку, який обороняють, закидається гранатами і знищується вогнем впритул, а той, що увір­вався в будинок, крім того, — у рукопашній сутичці. ВІН може також знищуватися коротким ударом і вогнем

впритул відділення (групи солдатів), яке висипається в тил противнику по підземних комунікаціях (спору­дженнях).

Відділення (кожен солдат і сержант), ведучи бій всередині будинку, повинне проявляти особливу рішу­чість та завзятість, уміло використовувати в ближньому бою свою зброю і ручні гранати, стійко обороняти кожен поверх і кожне приміщення.

81. У горах взвод може обороняти опорний пункт у відриві від інших взводів роти.

Позиції відділень вибираються в місцях, які виклю­чають можливість обвалів, зсувів та затоплень, з таким розрахунком, щоб забезпечувалось ураження противни­ка багатоярусним фланговим, перехресним і кинджаль­ним вогнем, виключалась наявність мертвих просторів.

Вогневі засоби розташовуються ярусами, система вогню відділень при цьому організовується таким чином, щоб вони знаходилися у вогневому зв'язку між собою, забезпечували кругову оборону і можливість зосере­дження вогню основних засобів на напрямку, якому погрожують, у-стислі терміни. Вогневі позиції бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і танків підготов­ляються на танконебезпечних напрямках. Для оборони перевалів, важливих вузлів доріг, переправ вогневі по­зиції вибираються з таким розрахунком, щоб забезпе­чувалось ведення вогню на граничні дальності та потай­не їх розташування. Частина вогневих засобів розташо­вується на зворотних схилах висот для знищення про­тивника, який прорвався, 'вогнем впритул.

Під час організації оборони в горах командир взводу (відділення, танка) крім вирішення звичайних питань зобов'язаний: ретельно вивчити підступи до опорного пункту (позиції) з фронту, флангів і тилу; організувати прикриття їх перехресним вогнем і спостереження за ними; врахувати мертві простори поблизу опорного пункту (позиції) і підготувати по них вогонь; створити на позиціях збільшений запас ракет і боєприпасів, особ­ливо гранат; передбачити заходи щодо протидії обходам противника і його просочування між позиціями відді­лень (танків) або на стиках з сусідами.

Під час підготовки фортифікаційних споруджень в кам'янистих і скельних грунтах використовується каміння та мішки з піском і землею. Окопи, укриття та інші спорудження обладнуються так, щоб виключити затікання в них вогнесумішей та. води. В скельних грунтах око­пи і укриття можуть обладнуватися вибуховим .спосо­бом. Перед позиціями крім звичайних загороджень під­готовляються обвали та обсипи, дороги (стежки) готу­ються до зруйнування.

Атаку противника взвод (відділення, танк) відбиває всіма вогневими засобами з широким застосуванням гранат. Танки противника найбільш доцільно знищувати з верхніх ярусів в місцях, що обмежують їх маневр (на підйомах, серпантинах).

Під час обходу противником опорного пункту (пози­ції) взвод (відділення, танк) переходить до кругової оборони і уражає його вогнем у фланг і тил.

82. У лісі опорний пункт механізованого взводу, як правило, перехоплює дорогу, одну-дві просіки. Під час переходу до оборони командир взводу (відділення, танка), крім загальних заходів щодо підготовки оборо­ни, організовує розчищення лісу та чагарника для поліп­шення умов спостереження і ведення вогню, не дема­скуючи при цьому свого розташування; підготовляє кинджальний вогонь та вогонь з дерев; передбачає про­типожежні заходи (створення захисних смуг та запасів води, підготовку сокир, пил, лопат та гаків, очищення опорного, пункту від сушняку). Окремі ділянки можуть залишатися нерозчищеними, там завчасно влаштовують­ся мінно-вибухові загородження і підготовляється во­гонь.

Над траншеєю і вогневими позиціями влаштовують­ся перекриття та козирки для захисту особового складу від осколків снарядів і мін, які розриваються при зітк­ненні з деревами. Для ведення, вогню із стрілецькЬЇ зброї та спостереження, . на деревах з густою кроною улаштовуються площадки. На місцевості з високим рівнем грунтових вод окопи та ходи сполучення облад­нуються напівзаглибленого або насипного типу. На тих ділянках, де немає необхідності відривати ходи сполу­чення, шляхи руху в тил позначаються покажчиками або знаками на деревах.

На танконебезпечних напрямках взвод улаштовує завали, протитанкові бар'єри і прикриває їх вогнем. Вогневі позиції танкового взводу (танка), протитан­кових керованих ракетних комплексів і гранатометів обладнуються в місцях, звідки забезпечується можли­вість ведення боґню вздовж просік, полян, доріг і по

ділянках рідкого лісу. На перехрестях доріг, просік, узлісь або на Краю полян можуть улаштовуватися вог­неві засади.

Підчас бою в лісі широко застосовується вогонь всіх засобів з близьких відстаней.

83. Зимою командир взводу (відділення, танка) особливу увагу в обороні приділяє забезпеченню постій­ної готовності зброї до застосування в умовах низьких температур та вживанню заходів щодо запобігання переохолодження та обмороження особового складу, . передбачає більш частішу зміну спостерігачів та черго­вих вогневих засобів, особливо вночі, в заметіль та снігопад, а також посилює контроль за несенням служби на позиціях.

Оборона взводу (відділення, танка) організовується на найбільш доступних для дій противника напрямках.

Під час обладнання фортифікаційних споруджень ши­роко застосовуються вибухові речовини. Фортифікаційні спорудження можуть зводитися також насипного типу, для чого використовується сніг, лід та камінь. При не­значній глибині снігу окопи, траншеї та інші споруджен­ня відриваються в грунті і маскуються снігом. При гли­бокому сніговому покритті широко застосовується улаштування снігових траншей, ходів сполучення з бру­стверами із утрамбованого снігу, в тому числі фальши­вих, а також снігових валів. Снігові вали використову­ються як протитанкові загородження і як маски для укриття від високоточної зброї противника. За ними можуть обладнуватися і вогневі позиції кочуючих бойо­вих машин піхоти, танків.

В умовах бездоріжжя на позиціях, в окопах і укрит­тях улаштовуються водостеки. З метою запобігання розмивів ,та обвалів стінки окопів, траншей та інших фортифікаційних споруджень укріплюються, бойові ма­шини піхоти, бронетранспортери і танки встановлюють­ся на лежні.

З меток) маскування місця, які потемніли від поро­хових газів, і сліди гусениць засипаються снігом, осо­бовий склад забезпечується зимовими маскувальними костюмами, опалення печей в бліндажі та інших укрит­тях дозволяється тільки вночі.

Взимку снігове покриття і холод необхідно викори­стовувати для вимотування противника, що наступає, і послаблення його боєздатності. З цією метою, застосовуючи вогонь усіх видів та інженерні загородження, необхідно змусити противника як можна раніше зійти з доріг та рухатися цілиною снігу, позбавити його мож­ливості обігріватися в населених пунктах, лісах та ярах, змусити його залягти на відкритій місцевості і як можна довше пробути на морозі.

У випадку вклинення противника в оборону підрозді­ли повинні не допускати закріплення його в населених пунктах, в окремих будовах і в лісі. По таких місцях заздалегідь готується зосереджений вогонь взводу.

Розділ третій НАСТУП 1. Загальні положення

84. Наступ проводиться з метою розгрому (знищен­ня) противника і оволодіння важливими районами (ру­бежами, об'єктами) місцевості. Він полягає в ураженні противника всіма засобами, які є, рішучій атаці, стрім­кому просуванні підрозділів в глибину його бойового порядку, знищенні та полоненні живої сили, захопленні озброєння, техніки та намічених районів (рубежів) міс­цевості.

Особовий склад взводу (відділення, танка), викори­стовуючи результати вогневого ураження противника, повинен вести наступ з повним напруженням сил, без­перервно вдень і вночі, в будь-яку погоду та в тісній взаємодії з іншими підрозділами знищити противника) який обороняється.

Наступ взводу (відділення, танка) на противника, який обороняється, здійснюється з положення безпосереднього зіткнення з ним або з ходу.

85. Механізований (танковий) взвод наступає у скла­ді роти, а в резерві батальйону, в штурмовій групі та в бойовому розвідувальному дозорі може діяти і само­стійно. Механізований взвод, крім того, може діяти в пе­редовій групі тактичного повітряного десанту.

Взвод наступає на фронті до 300 м, а механізоване відділення в пішому порядку — на фронті де 50м.

86. Механізованому (танковому) взводу (відділенню, танку) в наступі вказуються об'єкт атаки і напрямок продовження наступу (мал. 9). Підчас постановки бойо­вого завдання по радіо взводу (відділенню,, танку) може бути вказаний тільки напрямок продовження наступу. Об'єктом атаки механізованого (танкового) взводу (відділення, танка), як правило, є противник в окопах або в інших фортифікаційних спорудженнях опорного пункту, а також окремо розташовані на напрямку на­ступу танки, гармати, кулемети та інші вогневі засоби противника. -

Гранатометному (протитанковому) взводу (відділен­ню) вказуються цілі для ураження, напрямок стрільби та напрямок наступу.

87. Бойовий порядок механізованого взводу, що на­ступає в пішому порядку (мал. 10),

Мал. II. Бойовий порядок ме­ханізованого, взводу, що насту­пає на бойових машинах піхоти (варіант)

Мал. 12. Бойовий порядок тан­кового взводу .в наступі (ва­ріант)

Бойовий порядок механізованого взводу (мал. II), що наступає на бойових машинах піхоти (бронетран­спортерах), і танкового взводу (мал. 12) складається із бойової лінії бойових машин з інтервалом між ними до 100 м та засобів посилення, які діють у бойовій лінії або поза нею.

Бойовий порядок гранатометного (мал. ІЗ) і проти­танкового взводів (мал. 14), які діють в пішому поряд­ку у повному складі, складається із бойових порядків відділень з інтервалом між ними до 50 м.

Мал. 15. Бойовий порядок механізованого відділення, що наступає в пішому порядку (варіант)

Бойовий порядок гранатометного взводу, який діє на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах),—лінія машин з інтервалом між ними до 50 м.

Бойовий порядок протитанкового взводу, який діє на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) у пов­ному складі, — бойова лінія бойових машин з інтерва­лом між ними до 150 м.

Бойовий порядок механізованого відділення, який наступає в пішому порядку (мал. 15), складається із цепу з інтервалом між солдатами 6—8 м (8—12 кроків) І бойової машини піхоти (бронетранспортера). Для зручності ведення вогню та кращого використання міс­цевості солдати в цепу можуть висуватись трохи вперед або в бік, не порушуючи загального напрямку фронту наступу цепу і не заважаючи діям сусідів. Бойова ма­шина піхоти (бронетранспортер) діє за цепом відділен­ня, на його фланзі або безпосередньо в цепу.

Бойовий порядок гранатометного та протитанкового відділень, що діють в пішому порядку, складається з обслуги, розгорненої по фронту з інтервалом між гра­натометами 10—20 м, між протитанковими ракетними комплексами — не менше 15 м, і бойової машини піхоти (бронетранспортера).

88. Перед атакою механізованих та танкових під­розділів проводиться вогнева підготовка атаки, а в ході наступу — вогнева підтримка атаки і вогневе супрово­дження наступу підрозділів в глибині.

Танковий взвод, механізований взвод на бойових машинах піхоти та протитанковий взвод у повному складі або окремими машинами (комплексами) можуть виділятися для знищення вогневих засобів противника, які спостерігаються, стрільбою прямою наводкою в ході вогневої підготовки атаки.

89. Атака полягає в стрімкому і безупинному русі танкових та механізованих підрозділів у бойовому по­рядку в поєднанні з інтенсивним вогнем з танків, бойо­вих машин піхоти (бронетранспортерів), а по мірі

зближення з противником і з інших видів зброї з метою його знищення.

Під час атаки в пішому порядку особо­вий склад механізованого взводу (відділення) діє в цепу безпосередньо за бойовою лінією танків на віддаленні, яке забезпечує його безпеку від розривів снарядів своєї артилерії і підтримку просування танків вогнем стрілець­кої зброї. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) в цьому випадку, використовуючи складки місцевості, стрибками від рубежу до рубежу (від укриття до укрит­тя) просуваються за своїми відділеннями на віддаленні, що забезпечує надійну підтримку вогнем своєї зброї танків та особового складу, який атакує, а бойові маши­ни піхоти із стабілізованим озброєнням — безпосередньо в цепу своїх відділень.

Після спішування особового складу механізованого взводу в бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) залишаються навідники-оператори (кулеметники бро­нетранспортерів), механіки-водії (водії) та заступник командира взводу, які вогнем озброєння бойових машин підтримують бій своїх підрозділів.

Під час атаки на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) механізований взвод діє в бойовій лінії за танками на віддаленні 100—200 м.

Механізований взвод на автомобілях атакує против­ника, як правило, в пішому порядку. При бездоріжжі, наявності глибокого снігового покриття та в деяких ін­ших випадках, особовий склад механізованих підрозді­лів може атакувати противника на окремих ділянках десантом на танках.

Гранатометний та протитанковий взводи (відділен­ня) наступають за бойовими порядками механізованих рот першого ешелону на віддаленні до 300 м, в проміж­ках між ними або на одному з флангів батальйону. При необхідності вони можуть висуватися безпосередньо в бойові порядки того підрозділу, атаку якого підтриму­ють. Протитанкове відділення роти наступає, як прави­ло, в бойових порядках механізованих взводів, в про­міжках між ними або на фланзі роти.