2. Охорона

177. У взводі (відділенні, екіпажі танка) організо­вується безпосередня охорона, яка здійснюється з ме­тою виключення раптового нападу наземного противника і забезпечення часу та вигідних умов для розгортан­ня і вступу у бій. Вона організовується командиром взводу (відділення, танка) на основі одержаного зав­дання, умов обстановки і наказу командира роти (взво­ду), а під час дій у відриві від головних сил—самостій­но. Охорона здійснюється спеціально призначеним спо­стерігачем, в обороні, крім того, — черговим вогневим засобом, а при розташуванні взводу на місці окремо від роти — парними патрулями для обходу району розташу­вання взводу. Взвод (відділення, танк) може виконува­ти завдання охорони за розпорядженням старших командирів.

178. Під час організації охорони командир взводу (відділення, танка) указує порядок ведення спостере­ження за місцевістю, повітрям і сигналом командира роти (взводу), призначає спостерігача, указує його місце і завдання, а також порядок дій особового складу взводу (відділення, танка) під час раптового нападу противни­ка. В обороні, крім того, командир взводу визначає необ­хідну кількість чергових вогневих засобів, їх місце Г завдання, а при розташуванні взводу на місці окремо від роти — склад патрульних, маршрути їх руху, завдан­ня і пропуск.

179. На кожну добу для пізнавання своїх військово­службовців установлюється пропуск і відзив.

Пропуском буває найменування озброєння або бойо­вої техніки, наприклад “Кулемет”, а відзивом — назва населеного пункту, яка починається з тієї ж букви, що і пропуск, наприклад “Київ”.

Пропуск повідомляється усно всьому особовому складу, а відзив командирам підрозділів, призначених у розвідку або охорону, а також особам, які посилаються для передачі усних наказів.

Пропуск запитується в усіх осіб, що проходять через рубіж охорони та ідуть по розташуванню підрозділу вночі, а відзив — у осіб, що передають накази команди­ра, і у командирів підрозділів, які ведуть розвідку.

Пропуск і відзив вимовляються тихо. Всі особи, які не знають пропуску, а ті, що прибули з наказами — відзиву, затримуються. Затриманих командир взводу (відділення, танка) опитує особисто і залежно від об­ставин дозволяє їм іти далі або направляє під конвоєм до командира роти (взводу) або до командира, який вислав охорону.

3. Захист від зброї масового ураження

180. Захист від зброї масового ураження організо­вується і здійснюється з метою максимально послабити дії ядерного, хімічного, біологічного зараження против­ника, а також результатів зруйнувань об'єктів атомної енергетики та хімічної промисловості, зберегти боєздат­ність особового складу взводу (відділення, екіпажу тан­ка) і забезпечити успішне виконання цим поставленого бойового завдання.

Заходи щодо захисту від зброї масового ураження виконуються у повному обсязі командирами всіх ступе­нів під час підготовки і ведення бою як із застосуванням, так і без застосування зброї масового ураження і вклю­чають: фортифікаційне обладнання опорного пункту (вихідної, вогневих позицій, місця розташування) та використання захисних властивостей місцевості і техні­ки; попередження особового складу про безпосередню загрозу і початок застосування противником зброї ма­сового ураження, а також оповіщення про радіоактив­не, хімічне і біологічне зараження; здійснення проти­епідемічних, санітарно-гігієнічних і спеціальних профі­лактичних медичних заходів; ліквідацію наслідків застосування противником зброї масового ураження; забезпечення безпеки і захисту особового складу під час дій в зонах зараження, районах зруйнувань, пожеж і затоплень.

181. Під час організації захисту від зброї масового ураження командир взводу указує: послідовність форти­фікаційного обладнання опорного пункту (вихідної, вог­невих позицій, місця розташування) і порядок викори­стання захисних властивостей місцевості і техніки; порядок попередження про безпосередню загрозу і по­чаток застосування противником зброї масового ура­ження, а також сигнали оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження і порядок дій за ними; терміни проведення медичних заходів; заходи безпеки під час дій в зонах зараження, районах зруйнувань, по­жеж і затоплень.

Одночасно з організацією захисту від зброї масового ураження командир взводу організовує і захист від ви­сокоточної зброї, для чого передбачає: збільшення від­стані між бойовими машинами піхоти (бронетранспор­терами), танками під час дійна відкритій, не обладна­ній в інженерному відношенні місцевості; попередження

відділень (екіпажів танків) про безпосередню загрозу і початок застосування противником розвідувально-ударних комплексів, з одержанням якого відділення (танки), продовжуючи виконувати поставлене завдання, вживають заходів щодо підвищення їх захисту від висо­коточної зброї, а також виконують заходи щодо маску­вання, інженерного забезпечення та забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту.

182. Фортифікаційне обладнання опорного пункту (вихідної, вогневих позицій, місця розташування) здій­снюється відповідно до вказівок командира роти (взво­ду) з інженерного забезпечення. Залежно від завдання, яке виконують, та захисних властивостей місцевості обладнуються окопи, траншея, хід сполучення, відкриті та перекриті щілини, бліндажі для особового складу, окопи і укриття для техніки. Фортифікаційне обладнан­ня повинно починатися негайно з прибуттям взводу (відділення, танка) в призначений район.

Використання захисних властивостей місцевості по­слаблює вплив уражаючих факторів зброї масового ура­ження противника на особовий склад, озброєння, тех­ніку та матеріальні засоби;

Взвод в бою, на марші і при розташуванні на місці повинен уміло використовувати лісні масиви та яри, лощини, балки, зворотні схили висот, підземні виробки, печери та інші природні укриття.

Бойові машини піхоти (бронетранспортери), танки та фортифікаційні спорудження значно послаблюють вплив ударної хвилі, проникаючої радіації та радіоак­тивного опромінення, надійно захищають особовий склад від ураження світловим опроміненням та кра­пельно-рідкими отруйними речовинами, а обладнані засобами колективного захисту, крім того, від ураження радіоактивними речовинами, парами та аерозолями отруйних речовин та біологічними засобами.

183. З одержанням попередження про безпосередню загрозу і початок застосування противником зброї ма­сового ураження особовий склад продовжує виконувати поставлене бойове завдання і переводить засоби захис­ту в положення “напоготові”. При нанесенні противни­ком ядерного удару особовий склад під час спалаху ядер­ного вибуху вживає заходів захисту: при знаходженні в бойових машинах зачиняє двері, бійниці, люки і включав систему захисту від зброї масового ураження; при знаходженні у відкритому бронетранспортері повинен пригнутися, а при розташуванні поза машиною швидко зайняти укриття, які є поблизу, або лягти на землю головою в сторону, протилежну вибухові. Після проходження ударної хвилі особовий склад продовжує виконувати завдання.

За сигналом оповіщення про радіоактивне, хімічне, біологічне зараження особовий склад, який діє в пішому порядку або на відкритих машинах, не припиняючи ви­конання бойового завдання, одягає засоби індивідуаль­ного захисту, а той, що знаходиться у закритих броне­транспортерах—тільки респіратори (протигази); в бойових машинах піхоти і танках—зачиняє люки, двері, бійниці і включає систему захисту від зброї масового ураження (у сховищах — систему колективного захис­ту). За сигналом “Радіаційна небезпека” особовий склад одягає респіратори (протигази), за сигналом “Хімічна тривога” — протигази.

Засоби індивідуального захисту знімаються тільки за дозволом командира.

184. Здійснення протиепідемічних, санітарно-гігієніч­них і спеціальних профілактичних медичних заходів досягається суворим виконанням установлених гігієніч­них вимог при розташуванні та харчуванні особового складу, а також додержанням правил особистої та гро­мадської гігієни, вмілим і своєчасним використанням засобів індивідуального медичного оснащення.

185. Під час ліквідації наслідків застосування про­тивником зброї масового ураження, а також результатів зруйнувань об'єктів атомної енергетики і хімічної про­мисловості проводяться рятівні роботи, надання першої медичної допомоги ураженим, вивезення (винесення) їх із зон зараження, радіаційний та хімічний контроль, локалізація та гасіння пожеж, спеціальна обробка оз­броєння, техніки, обмундирування, спорядження, ін­ших матеріальних засобів та фортифікаційних споруд­жень, які вони займають, а також санітарна обробка особового складу.

186. Під час дій в зонах радіоактивного зараження в суху погоду в пішому порядку або на відкритих маши­нах особовий склад одягає респіратори, захисні плащі, панчохи і рукавички, в зонах хімічного та біологічного зараження — протигази, захисні плащі, панчохи і рука­вички. Особовий склад, який знаходиться у закритих бронетранспортерах, одягає тільки респіратори (проти­гази), а той, що знаходиться у бойових машинах піхоти

і танках, зачиняє люки, двері, бійниці і включає сис­тему захисту від зброї масового ураження.

У вологу погоду під час дій в зоні радіоактивного за­раження в пішому порядку одягаються лише засоби захисту шкіри.