Регіональна економіка. книжка
.pdf585
ська, Херсонська, Житомирська та Донецька області. Всі інші регіони мають середній рівень людського розвитку.
Такий підхід до вивчення соціально-економічного розвитку регіонів виявив цікавий парадокс. Незважаючи на значну перевагу промислових регі-
онів України, якими є Донбас, Придніпров’я у виробничих успіхах, доходах населення, рівень його життя, вони перебувають в набагато глибшій депресії,
ніж староосвоєні аграрні відсталі регіони. Ця депресивність проявляється в найвищому рівні наркоманії, алкоголізму, злочинності, захворювання на СНІД, та інших соціальних хворобах, притаманних новоосвоєним урбанізо-
ваним територіям. Консервативні суспільства, якими є аграрно освоєні регіо-
ни України, більш стійкі і здатні до відродження і розвитку. Вкоріненість у територію та культурно-етнічна ідентичність населення є багато важливішим чинником, ніж вважають. Відповідно, саме на ці депресивні промислові, ур-
банізовані регіони повинна бути спрямована найбільш складна і затратна си-
стема заходів економічної політики держави.
Враховуючи гостроту соціально-економічних проблем, хронічну їх кризовість, усі регіони України належать до проблемних. Основними індика-
торами цього є виробничий потенціал, зайнятість продуктивного населення,
рівень життя, правопорядок і режим законності, науково-технічний потенці-
ал, екологічна ситуація, демографічна ситуація, бюджет, фінанси.
Проте, при формуванні регіональної економічної політики необхідна більш чітка диверсифікація проблемних регіонів. В Законі України „Про стимулювання розвитку регіонів” від 8.09.2005 р. депресивними визначають-
ся:
регіони, в яких впродовж останніх п’яти років найнижчі середні показ-
ники валової доданої вартості на одну особу;
промислові райони, у яких впродовж останніх трьох років є найвищими середні показники рівня безробіття, зайнятості в промисловості, най-
вищий обсяг промислового виробництва на одну особу та найнижчий рівень середньої зарплати;
586
сільські райони, у яких впродовж останніх трьох років є найнижчими щільність сільського населення , природний приріст, найвищою – част-
ка зайнятих в сільському господарстві; найнижчий обсяг виробництва сільськогосподарської продукції на одну особу та найнижчий рівень се-
редньої зарплати;
міста обласного значення, у яких впродовж останніх трьох років є най-
вищими середні показники рівня безробіття, зокрема довготривалого безробіття та найнижчий рівень середньої заробітної плати.
Цей закон набув чинності з 1.01.2006 р. З метою подолання депресив-
ності території розроблено цілу низку програм щодо подолання кризових явищ в малих міських поселеннях, у видобувних депресивних регіонах і т.п.
Однак, в першу чергу, через низьке фінансове забезпечення, результативність цих програм є низькою. Тому, виходячи з обмеженості ресурсів держави, ці програми повинні здійснюватись не тільки за рахунок державного і місцевих бюджетів, а й приватних інвестицій. Необхідне також визначення пріоритет-
ності і черговості подолання кризових явищ в регіонах, враховуючи їх рівень гостроти та характер. А для цього не достатньо показників, згадуваних у за-
коні. Варто враховувати і рівень напруги у суспільстві, який проявляється через соціальні індикатори, зокрема, рівень злочинності, сальдо міграцій, ва-
ртість житла і т.п. З цих міркувань нагальних заходів для подолання кризових явищ потребують депресивні регіони Донбасу, Придніпров’я та слаборозви-
нене сільське Полісся Чернігівської та Житомирської областей.
Аналіз регіональних аспектів економічного, демографічного, екологіч-
ного розвитку дає підстави виділяти в Україні проблемні регіони (відсталі,
депресивні, зони екологічного лиха).
До відсталих належать давньоосвоєні аграрні регіони Тернопільської,
Рівненської, Закарпатської, Житомирської, Чернігівської, Кіровоградської областей. Для активізації їхнього розвитку необхідна спеціальна регіональна політика, спрямована на формування конкурентного середовища ринкових відносин, залучення інвестицій у розвиток виробничої і соціальної сфери.
587
Депресивними в Україні з точки зору кризових явищ в господарстві та суспільстві є Донецька, Луганська, Херсонська області, м. Кривий Ріг. Вони потребують значно складнішої економічної політики, яка повинна включати не тільки формування ринкових відносин, а й реструктуризацію господарст-
ва, розвиток соціальної інфраструктури, просвітницьку діяльність, культур-
ний розвиток.
Соціально-економічний розвиток регіонів не можна прогнозувати без врахування стану довкілля. Для розроблення регіональних і цільових програм екологічного оздоровлення всю територію України за рівнем забруднення поділяють на зони:
надзвичайно забруднені території. Вони характеризуються надзвичай-
ним техногенним навантаженням, забрудненням повітря в 20-250 разів більше нормативу, води – у 5-25 разів, ґрунтів – у 1,5-2,0 рази. Руйну-
вання окремих елементів довкілля набуло незворотного характеру.
Спостерігається значний негативний вплив на здоров’я населення. До таких територій належать Донбас, Придніпров’я (особливо, в районах Запоріжжя та Кривого Рогу). До цієї зони належать також майже всі мі-
ста – промислові центри;
забруднені і помірно забруднені території охоплюють центральну та північно-східну Україну;
умовно чисті території становлять незначну частку країни. Сюди нале-
жать гірські Карпати, Шацьке поозер’я, Південно-Східне Поділля та деякі інші незначні за площею території;
окрему територію екологічного лиха становить 30-кілометрова Чорно-
бильська зона, яка через інтенсивне радіаційне забруднення виведена з господарського користування і непридатна для життя. Найбільш про-
блемними зонами, що потребують спеціальних природоохоронних за-
ходів, великих зусиль і матеріальних витрат є перша і четверта.
Рис. 19. Екологічна ситуація в Україні
588
589
Питання і завдання для самоконтролю
1.Назвіть основні ознаки регіональної соціально-економічної системи.
2.Вкажіть, які регіони України вносять найбільший вклад у ВВП Украї-
ни.
3.Поясніть високу, порівняно з іншими регіонами, інвестиційну приваб-
ливість міста Києва.
4.Визначіть основні причини незначного припливу іноземних інвестицій в Україну.
5.Вкажіть регіони з найвищими доходами населення.
6.Назвіть основні критерії депресивності регіонів за законом «Про сти-
мулювання розвитку регіонів» від 8.09.2005р.
Рекомендована і використана література
1.Данилишин Б.М., Чернюк Л.Г., Фащевський М.І. Соціально-економічні проблеми розвитку регіонів: методологія і практика /За ред. член.-кор.
НАНУ Б. Данилишина. – Черкаси: УДТУ. 2006. 315с.
2.Заставний Ф.Д. Проблеми депресивності в Україні (соціально-
економічної, екологічної, демографічної): Монографія. – Львів: ВЦ ЛНУ імені Івана Франка. – 2006. – 348с.
3.Захарченко В.І. Трансформаційні процеси у промислових територіаль-
них системах України. – Вінниця. – Гіпаніс, 2004. – 547с.
4.Писаренко С.М. Зовнішньоекономічна діяльність регіонів України в контексті Європейської інтеграції //Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика в Україні (Зб. наукових
праць) Вип. 2 (52) НАН України. Ін-т регіональних досліджень. –
Львів, 2005. – С. 235-245.
5.Промисловий потенціал України: проблеми та перспективи структур-
но-інноваційних трансформацій //Відповідальний редактор к.е.н., Ю.В.
Кіндзерський. – К.: Ін-т економіки та прогнозування НАН України, 2007. – 408с.
590
6.Розміщення продуктивних силу України. Підручник //За ред. проф.
Є.П. Качана. – К.: ВД «Юридична книга», 2001. – 552с.
7.Статистичний збірник “Регіони України - 2007” (у двох частинах) /за ред. О.Г. Осауленка. – К.: Державний комітет статистики України, 2007.
8.Шаблій О.І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. –
Львів, ЛНУ ім. Івана Франка, 2001.
9.www.niss.gov.ua/book/vlasyukmon/06-3.pdf
10.http://www.niss.gov.ua/Monitor/juli/14.htm
591
Розділ 2. Економіка регіонів України: стан і перспективи
розвитку
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 36 |
||
|
Територія, населення та валовий регіональний продукт (ВРП) еко- |
|||||||||||
|
|
|
|
|
номічних районів України |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Площа |
Населення на |
ВРП (2005р.) |
|
||||
|
|
|
|
|
01.01.2007 |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Част- |
№ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
У роз- |
|
ка |
Економічні регіони |
|
|
|
|
|
|
регі- |
|||||
|
|
|
|
|
рах. на |
|
||||||
п/п |
Тис. |
|
Тис. |
|
Млрд. |
|
ону |
|||||
|
|
|
|
% |
% |
одну |
|
|||||
|
|
|
|
|
км2 |
осіб |
грн. |
|
до |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
особу, |
|
під- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
грн. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
сум- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ку, % |
1. |
Столичний (Київська, Жи- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
томирська, |
|
Чернігівська |
90,7 |
15,1 |
6883,5 |
14,8 |
107543,0 |
15623,0 |
|
24,4 |
|
|
обл.) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. |
Донецький (Донецька, Лу- |
53,2 |
8,8 |
6945,0 |
14,9 |
77760,0 |
11197,0 |
|
17,6 |
|||
|
ганська обл.) |
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
3. |
Придніпровський |
(Дніп- |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
ропетровська, |
Запорізька |
59,1 |
9,8 |
5265,7 |
11,3 |
61195,0 |
11621,0 |
|
13,8 |
||
|
обл. ) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. |
Північно-Східний |
(Хар- |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
ківська, Полтавська, Сум- |
84,0 |
13,9 |
5538,5 |
11,9 |
51742,0 |
9342,0 |
|
11,7 |
|||
|
ська обл.) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. |
Причорноморський |
(Оде- |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
ська, |
Миколаївська, |
113,4 |
18,8 |
7056,8 |
15,2 |
52455,0 |
7433,0 |
|
11,9 |
||
|
Херсонська |
|
обл., |
АР |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Крим) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6. |
Карпатський |
(Львівська, |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Ів.-Франківська, Черніве- |
56,5 |
9,4 |
6076,8 |
13,2 |
37748,0 |
6211,0 |
|
8,6 |
|||
|
цька, Закарпатська обл.) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
7. |
Подільський |
(Вінницька, |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Хмельницька, |
Тернопіль- |
60,9 |
10,1 |
4139,7 |
8,9 |
23302,0 |
5629,0 |
|
5,3 |
||
|
ська обл.) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8. |
Центральний |
(Централь- |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
ноукраїнський) (Кірово- |
45,5 |
7,5 |
2371,1 |
5,1 |
15891,0 |
6702,0 |
|
3,6 |
|||
|
градська, Черкаська обл.) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
9. |
Північно-Західний (Захід- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
но-Поліський) (Волинсь- |
40,3 |
6,6 |
2188,6 |
4,7 |
13816,0 |
6313,0 |
|
3,1 |
|||
|
ка, Рівненська обл.) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Україна |
|
|
|
603,7 |
100,0 |
46465,7 |
100,0 |
441452,0 |
9372,0 |
|
100,0 |
|
592
593
2.1. Столичний економічний район
Столичний економічний район знаходиться у північній частині Украї-
ни, в басейні Дніпра. До його складу входять Київська (з м. Київ), Житомир-
ська та Чернігівська області.
Це найпотужніший економічний район, частка якого у ВВП країни
24,4%.
Особливість його розташування в тому, що тут знаходиться столиця
The Bat!.LNK України м. Київ. До нього сходяться залізниці, автомагістралі, річ-
кові і повітряні шляхи, що позитивно впливає на соціально-економічний роз-
виток регіону. Наявність спільного кордону з Російською Федерацією та Бі-
лоруссю сприяє розширенню взаємозв'язків району з цими країнами.
Природні умови і ресурси. Столичний район належить до регіонів України з невисоким природно-ресурсним потенціалом. У його структурі пе-
реважають земельні (60%), водні та лісові ресурси. Серед мінеральних – не-
рудні корисні копалини, насамперед – будівельні матеріали.
Вони найширше представлені покладами гранітів, лабрадоритів і габро,
запаси яких становлять відповідно 92% і 94% від усіх покладів цього цінного каменю в Україні. Вони знаходяться, в основному, на виходах Українського кристалічного щита, особливо в Житомирській області.
На території району зосереджено майже 1/4 запасів гнейсів України,
виявлено унікальні родовища мармуру, коштовного каміння (гірського криш-
талю, гранату, топазу, аметисту, опалу, берилу та ін.).
На Житомирщині знаходиться одна з найбільших каолінових провінцій у країні (каоліни використовують у фармацевтичній промисловості, для ви-
готовлення косметичних засобів, порцеляново-фаянсових виробів паперу).
З рудних корисних копалин промислове значення мають ільменіти (ти-
танові руди) Іршанського родовища (Житомирська обл.).
Із паливних ресурсів найважливішою є нафта. Найбільші її родовища
(Прилуцьке, Леляківське, Гнідинцівське) знаходяться у південно-східній час-
тині району. Буре вугілля розробляється в західній частині (Коростишівське
594
родовище). На Поліссі залягають найбільші в Україні поклади торфу.
Рис. 20. Столичний економічний район