Регіональна економіка. книжка

535

консалтинг –це консультаційна діяльність, спрямована на підвищення ефективності здійснення певної міжнародної чи зовнішньоекономічної операції.

Крім цього, технології передаються між країнами в межах угод про промислове співробітництво, про науково-технічну та виробничу кооперацію, про інвестиційне співробітництво тощо.

Прикладами пріоритетних реальних і можливих сфер співробітництва у високотехнологічних галузях Із використанням передових українських досягнень є: міжнародні програми ракетно-космічного комплексу морського базування "Морський старт" і "Глобалстар", де застосовуються українські ракети "Зеніт" і "Циклон". Проект "Морський старт" особливо показовий з погляду можливостей українських виробників брати участь у національних та міжнародних технологічно авангардних проектах. Йде мова передусім про вітчизняні КБ "Південне" із заводом "Південмаш".

Академічні установи України щорічно виконують 300-350 контрактів,

замовниками у яких є фірми практично усіх провідних ринкових держав,

зокрема США, Німеччини, Китаю та Японії.

Україна має висококваліфікований науково-технічний і технологічний потенціал в літакобудуванні. Серед семи розвинених країн світу вона має повний цикл проектування й виробництва літаків. За останні роки випущено три принципово нові моделі літаків "АН-70", "АН-148" та "АН-38", що вважаються перспективними моделями XXI ст.

Велика перспектива передачі технологій у танкобудуванні. Україна входить до п'ятірки країн світу із замкнутим циклом виробництва цієї складної і високотехнологічної продукції. За своїми технічними характеристиками українські танки не лише не поступаються передовим світовим аналогам, а й за багатьма параметрами перевищують їх.

Участь України у міжнародному обміні технологіями має лише одну мету – залучення передової технології і підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції. Основні впровадження

536

технологій в нашій країні припадають на середньо-технологічні галузі виробництва (будівництво і промисловість будматеріалів, металургію, легку і харчову промисловості).

Масштаби участі України в міжнародній торгівлі ліцензіями і ноу-хау незначні. Необхідно відзначити, що отримуючи ліцензії, українські покупці припускалися суттєвих помилок, зокрема, мали місце формальний і суб'єктивний характер у виборі ліцензіарів, недостатня вивченість кон'юнктури на міжнародному ліцензійному ринку, домінування ліцензій не на кінцеву продукцію, а на технологічний процес. Низькими є показники України і з продажу ліцензій, сума від яких не перевищує максимум,

досягнутий у 1995р. (6 млн. дол. США).

Впливають на таке відставання, передусім, відсутність державної підтримки підприємців, які впроваджують нові технології, й науки, яка знаходиться в занедбаному стані. З України виїхало близько 6 тисяч вчених,

що зашкодило економіці (на думку західних експертів ця втрата становить приблизно 1 млрд. дол. США), 90% підприємців перестало займатися інноваціями; 70% продукції вітчизняного виробництва не мають жодного обґрунтування.

Розвиток консалтингових послуг розвиваються переважно за рахунок приватизації, яка ще не завершилася, а також все більшому попиту на обов'язковий аудит за міжнародними стандартами з боку банків. В умовах стабілізації ринкових відносин збільшується споживання консалтингових послуг з питань поточної діяльності підприємств. Формування вітчизняного ринку консалтингових послуг здійснюється за підтримки західних урядових та бізнесових організацій (ТАЦІС, USAID).

На сьогоднішній період в Україні створено всі умови для створення франчайзингу. Просторий ринок відчуває недоотримання сучасних технологій (особливо у сфері послуг), а потенціал малого бізнесу неможливо реалізувати повною мірою без франчайзингових відносин, які зменшують підприємницький ризик, дають можливість фінансувати підприємства малого

537

бізнесу або допомагати їм знайти потенційного інвестора, розробити відповідний бізнес-план. Незважаючи на позитивні передумови, на вітчизняному ринку діє обмежена кількість франчайзерів. Це пояснюється тим, що останній є новим видом діяльності для України. Варто відзначити,

що франчайзинг є важливою формою поєднання ринкових потенціалів малого бізнесу та провідних транснаціональних корпорацій.

4.12. Сфера інформаційних послуг

З проблемами розвитку міжнародних інноваційного і науково-

технічного ринків тісно пов'язаний розвиток і впровадження у сфери життєдіяльності суспільства та держави сучасних інформаційних технологій,

розгортання на їх основі локальних і глобальних Інформаційних систем,

призначених для прискорення обміну інформацією та доступу до різноманітних інформаційних ресурсів. Розглядаючи рівень розвитку інформаційних технологій і телекомунікацій як один з критеріїв рівня розвитку держави та інструмент Інтенсифікації всіх процесів у суспільстві,

Україна, як і будь-яка інша країна, зацікавлена у розвитку інфраструктури, в

тому числі й шляхом використання у всіх сферах господарської діяльності можливостей, що надаються глобальними мережами передачі даних.

У структурі ринку інформаційних технологій близько 53% належить телекомунікаціям, причому найближчими роками очікується новий значний поштовх їх розвитку. Матеріальними носіями такого додаткового стимулу мають бути нові засоби зв'язку, передусім системи мобільного зв'язку третього покоління, а об'єктами – дедалі розширювана мережа Інтернету.

Варто відзначити, що кількість користувачів Інтернету щороку збільшується на 20 млн. в межах ЄС. Саме Інтернет є однією з ознак переходу суспільства від індустріальної стадії розвитку до інформаційної. Його стан та світові тенденції розвитку мережі визначаються економічно розвинутими країнами світу, в яких ефективно функціонує ринкова економіка, що забезпечує постійне зростання інформаційних потреб і платоспроможного попиту на

538

інформаційні продукти та послуги і де існує потужний середній клас, який є основним споживачем інформаційних послуг.

Лідером розбудови Інтернет є США - 155 млн., на країни Західної Європи припадає близько 115 млн., на країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону припадає близько 110 млн., тоді як на країни СНД - 1% світового обсягу користувачів мережі Інтернет. За кількістю користувачів, які підключені до мережі Інтернет, Україна знаходиться на 28 місці в Європі і на

45 місці в світі.

Ефективний вихід українських товаровиробників на зовнішні ринки потребує активного використання усього арсеналу просування продукції,

який використовується у світі. У цьому зв'язку необхідно врахувати потенціал реклами як важливий засіб проникнення на міжнародні ринки та контролю за національним ринком, інструменту конкурентної боротьби та чиннику розвитку виробництва. Міжнародна реклама має враховувати особливості споживання та ринкової поведінки фізичних і юридичних суб'єктів за кордоном, характер іноземного правового регулювання,

наявність інших нормативних джерел.

Міжнародна реклама виконує кілька функцій: вона інформує виробника або його товар, формує та підтримує їх образ, ставлення до них,

психологічний характер їх сприйняття. Технічно на рекламному ринку відбувається продаж послуг суб'єктом рекламної діяльності рекламодавцеві.

Роль суб'єкта рекламної діяльності (рекламного агентства) може відігравати спеціалізоване рекламне агентство або рекламний відділ одного із засобів масової інформації (наприклад, газети).

Реклама є видом економічної діяльності, спорідненим до інших інструментів сприяння просування товарів, зокрема на зарубіжні ринки,

інформує або формулює ставлення людей до певних товарів, послуг та суб'єктів, які їх виробляють. Важливою рисою ефективної реклами є цілеспрямованість – націленість на певний контингент покупців, на конкретну групу споживачів.

539

Збільшення обсягів міжнародної торгівлі товарами і послугами спричиняє істотне зростання обсягів міжнародної торгівлі рекламними послугами. Реклама повсюдно визнається як дуже важлива послуга для інших секторів економіки.

У різних країнах існують різні вимоги до рекламної діяльності. Частина цих обмежень стосується тільки іноземних виробників рекламної продукції,

інші обмеження стосуються рекламної продукції взагалі.

До таких заборон і обмежень відносяться:

заборона реклами, розробленої за кордоном;

заборона іноземним підприємствам контролювати вітчизняні об’єднання чи агентства або обмеження їхніх прав;

обмеження реклами в одній країні, щоб не було культурного впливу іншої країни;

обмеження реклами алкогольних і тютюнових виробів;

заборона використання в рекламі дітей.

Утих країнах, де подібних обмежень немає або є незначні обмеження,

на інформаційному ринку, як правило, домінують міжнародні рекламні агентства.

При розширенні зовнішньоекономічних зв’язків постає питання про повну інтеграцію України в міжнародний інформаційний простір, щоб мати доступ до всього масиву комерційно-технічної інформації. Потрібна національна інформаційна система з використанням широкого спектру різноманітних технологічних засобів – не лише електронних каналів, але й паперових рекламно-інформаційних носіїв, телефонного зв’язку, телефаксу,

видання оперативних бюлетенів про експортний потенціал та окремі підприємства та закордонних інвесторів.

Із проблемою створення інформаційної системи пов’язано завдання поліпшення діяльності в іншому рекламно-інформаційному напрямі – участі українських товаровиробників у міжнародних виставках, спеціалізованих шоу, салонах, ярмарках тощо. Тому важливим напрямом політики

540

державного сприяння активізації процесу інтеграції економіки України у міжнародну кооперацію праці – це створення розгалуженої мережі зовнішньоекономічної інформації.

4.13. Туристично-рекреаційні послуги

Серед найбільш поширених міжнародних послуг, які дають значний прибуток є туризм, який посідає друге місце за обсягом надходжень після торгівлі товарами.

За даними деяких офіційних джерел щороку у світі подорожує понад

800 мільйонів туристів. Прибутки від міжнародного туризму становлять більше 400 млрд. дол.. США. Для багатьох країн більше третини експортних надходжень становлять доходи від туризму і є домінуючою статтею ВВП. Це відноситься до таких країн як Кіпр, Греція, Єгипет, Таїланд, Туреччина,

Туніс, Монако, багатьох країн Тихоокеанського басейну. Швидкими темпами розвивається туризм в Китаї та Індії.

Міжнародний туризм є об’єктом міжнародного регулювання. Так, у 1975 р. було засновано Всесвітню організацію з туризму (ВОТ) із штаб-

квартирою у Мадриді. У квітні 1989 р. була прийнята Гаазька декларація Міжпарламентської конференції з туризму, що містить ряд основоположних висновків: він являє собою вид діяльності, що має найважливіше значення для життя людей і сучасних спільнот. Туризм перетворився на важливу форму використання вільного часу окремих осіб і основний засіб міжособистісних зв’язків, а також політичних, економічних і культурних контактів, що стали необхідними внаслідок інтернаціоналізації всіх секторів життя народів.

Усвідомлення важливості розвитку туристичного бізнесу в Україні дістало своє вираження у прийнятті Верховною Радою 15 вересня 1995 р.

закону «Про туризм».

Туристично-рекреаційний потенціал України є досить вагомим. Це пов’язано зі сприятливими кліматичними умовами, географічним

541

положенням, наявністю видовищних гірських краєвидів і ландшафтів,

цілющих природних джерел, наявністю великої кількості культурно-

історичних об’єктів.

Рекреаційні ресурси України сприятливі для організації відпочинку та оздоровлення і мають не тільки місцеве, а й міжнародне значення. В нашій державі створено п’ять національних природних парків, 15 державних заповідників, заказники, дендропарки, пам’ятки садово-паркового мистецтва,

що належать до природоохоронних територій. Серед них найвідоміші:

Асканія-нова, «Софіївка», Тростянецький дендропарк, парк у Качанівці Чернігівської області, а також пам’ятки природи – скелі Довбуша, Кам’яні Могили, Шацькі озера, Кримський Великий каньйон, Дністровський каньйон,

гіпсові печери на Тернопільщині. Загальна площа природних рекреаційних ресурсів України становить 9,4 млн. га, а їх одночасна місткість – майже 50

млн. осіб.

В Україні виявлено величезні запаси мінеральних цілющих вод в різних місцях держави. Це Трускавець, Моршин, Східниця, Миргород,

Поляна Квасова, Слов’янськ, Сатанів, Калагарівка, Конопківка.

Всюди в цих місцях побудовано санаторії і бази відпочинку.

Надзвичайно велика і культурно-історична спадщина України,

враховуючи існування древніх культур. Вона зосереджена, перш за все в Києві, Львові, Чернігові, Одесі, Криму, Ужгороді, Кам’янці-Подільському та інших містах і місцевостях.

Найбільший інтерес викликають музейні комплекси світового (за визнанням ЮНЕСКО) значення в Києві – Софійський та Києво-Печерський заповідник, музей архітектури просто неба та багато інших.

Але незважаючи на це, туризм в Україні ще не набув пріоритетного становища. Нині Україна приймає в себе майже 19 млн. іноземних туристів,

або 0,8% світової їх кількості, хоч реально вже тепер туристичні заклади могли б обслуговувати набагато більше (http//www.malanava.com. ua).

542

Структура в’їзного потоку у 2006 р. за країною походження виглядає таким чином: країни СНД – 11,9 млн. осіб (63%), країни ЄС – 6,3 млн. осіб

(33%), решта країн – 0,6 млн. осіб (4%). Найбільше туристів приїжджає із Росії, Польщі, Молдови і Білорусі.

Українських туристів у 2006 році налічувалось 16,9 млн. осіб.

Найбільше вони подорожували в країни СНД – 8,3 млн. осіб (49%), країни ЄС – 7,4 млн. осіб (44%), інші країни – 1,1 млн. осіб (7%).

Найбільшою перешкодою розвиткові міжнародного туризму з країн далекого зарубіжжя в Україну є відсутність необхідної інфраструктури – готельних комплексів вищого розряду, мотелів, туристичних баз, кемпінгів,

зручних шляхів сполучення, особливо автомобільних. Головною проблемою залишається відсутність і неспроможність залучення інвестицій, ненадійне і нестабільне інформаційне забезпечення, відсутність поєднання з системою міжнародного зв’язку, відсутність узгодження з міжнародними транспортними організаціями. Мало розвинутою в Україні є і мережа супутніх щодо міжнародного туризму видів діяльності – виготовлення сувенірів, карт, надання послуг зв’язку, харчування тощо.

Туризм повинен стати одним із засобів виходу країни з важкого економічного становища, стимулювання ринкових відносин, активного впливу на розвиток суміжних галузей економіки, зайнятість населення,

поліпшення роботи з охорони пам’яток історії та культури, підвищення духовного рівня народу.

4.14. Інтеграція України у міжнародні організації

Всебічна інтеграція у світові структури і міжнародні організації є стратегічною метою зовнішньої політики України. Адже Україна ще після Другої Світової війни була прийнята в Організацію об’єднаних націй і в її комітет з питань освіти, науки і культури ЮНЕСКО. Після проголошення Україною незалежності була зарахована непостійним членом Ради Безпеки і мала можливість головувати в ній.

543

Україна бере також участь у багатьох підрозділах ООН: МОП – Міжнародній організації праці; ВОЗ – Всесвітній організації охорони здоров’я; ФАО – продовольчій та сільськогосподарській організації;

МАГАТЕ – міжнародній комісії з атомної енергетики та ін.

Наша держава активно бере участь у роботі європейських політичних організаціях: Раді Європи та Парламентській Асамблеї Ради Європи.

Відтак порівняно високий економічний, науково-технічний,

мінерально-сировинний І трудовий потенціал, надзвичайно вигідне економІко-географІчне та геополітичне положення в центрі Європи створюють об'єктивні умови для забезпечення взаємовигідного міжнародного поділу праці, спеціалізації, кооперування та інтеграції у світовий економічний простір.

Вже встановлено відносини з такими впливовими міжнародними економічними організаціями як Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку. Із Світовою Організацією Торгівлі (СОТ) Україна вже провела переговори і має реальні шанси роботи в цій організації.

Україна, як і інші нові держави Східної Європи, прагне приєднатися до Європейського Союзу (ЄС) маючи для цього всі підстави. Розвиток відносин з ЄС варто розглядати як один із стратегічних пріоритетів зовнішньоекономічної політики України, але в більш віддаленій перспективі.

Сьогодні Україна має мало спільних економічних інтересів з країнами ЄС, що зумовлено різницею в рівнях їх розвитку, в інституційних структурах тощо. Вступ України в майбутньому до ЄС підвищить її міжнародний авторитет, політичну, соціальну й макроекономічну стабільність.

Важливими передумовами розширення співробітництва між Україною та ЄС можна вважати:

 загальне поліпшення макроекономічної ситуації в Україні та більш динамічне проведення економічних реформ;

 розв'язання тих проблем, які були породжені практикою

544

антидемпінгових розслідувань з боку ЄС;

проведення роботи щодо розв'язання тих проблем, які виникають в Україні по лінії COT;

участь у системі субрегіонального та прикордонного соціально-

економічного співробітництва.

4.15. Співробітництво України з країнами СНД

Немаловажну роль у зовнішньоекономічних зв'язках відіграють економічні відносини з країнами Співдружності незалежних держав (СНД).

Економічні відносини країн СНД мають здійснюватись відповідно до моделі економічного співробітництва, яка полягає в подальшій економічній взаємоінтеграції при збереженні політичної незалежності країн і без втручання політики в економіку. Реалізація цієї принципової моделі слугуватиме вдосконаленню економічних відносин країн СНД. Для цього необхідна система колективних скоординованих заходів у межах СНД, що ґрунтується на принципах рівноправності, взаємної вигоди, взаємної заінтересованості у спільному виході з економічної кризи.

Україна стала центром, навколо якого групуються держави, з тих чи інших причин не зацікавлені у сприянні інтеграційним процесам в СНД або тих, що бажають дистанціюватись від Росії в економічному або політичному плані.

Міжнародні зв'язки України з країнами СНД здійснюються як у зовнішній торгівлі, так і в економічному, науково-технічному і культурному співробітництві, в міжнародному туризмі, військово-стратегічному співробітництві та інших формах.

Політична й географічна близькість до пострадянських держав,

підкріплена угодами СНД майже з усіх глобальних питань багатостороннього співробітництва, зумовлює орієнтацію української зовнішньої торгівлі на ринки саме цих країн. Втім, роки існування СНД засвідчили, що Співдружність у передбачуваному вигляді остаточно так і не