Семінарсько-практичне заняття.

1.План-конспект наукової та навчально-методичної літератури з теми.

2.Питання до дискусії:

1) Поняття про психологічне карате і айкідо

2) Як ви розумієте прогнозування конфлікту як етапу виявлення його можливих причин і потенційного розвитку.?

3) Визначте роль каналів сприйняття та отримання інформації при виникненні та управління конфліктом

3) розкрийте необхідність використання комунікативних, інформаційних, соціально-психологічних і організаційних технологій при регулюванні конфлікту.

4) Визначте с конфліктів  вирішення пособи .

5) Переговорний процес з урегулювання конфліктів: зміст підготовки до переговорів, етапи переговорного процесу, переговорні стилі в конфлікті.

6). Маніпулятивні технології в переговорному процесі та протидія їм.Управління конфліктною ситуацією.

7) Технології управління конфліктами: організація управління конфліктами, прогнозування, регулювання конфліктів.

Письмове практичне завдання:

1. Проаналізувавши наукову літературу, подану до теми, визначте місце к  суб’єкта та посередника ерівника як  конфлікту. Відповідь обґрунтуйте.

2. Доведіть на прикладах, що асертивність та упевнена поведінка при виникненні конфліктів зменшують його негативність. Відповідь обгрунтуйте.

Усне практичне завдання:

• Визначте роль виховання у вирішенні конфліктних ситуацій

• Проаналізуйте моделі виходу з конфлікту: „виграш-проіграш”, „виграш-виграш”, „пріограш-проіграш”. Яка модель є постійним конфліктогеном? Відповідь обгрунтуйте.

Схема підготовки до семінарсько-практичного заняття студентів:

1. Знайомство з учбовою та науковою літературою до теми

2. Самостійний пошук додаткової літератури до семінарських занять

3. Підготовка рефератів за запропонованою нижче тематикою

Пам'ятка

Зверніть увагу, що для усунення конфліктів необхідно здійснити інституціоналізацію, тобто створення постійних чи тимчасових форм взаємодії сторін, укріплення позитивних стосунків можливих учасників конфліктів; нормативне регулювання конфліктів в організаціях,

Список літератури

1. Вишнякова В. Ф. Конфликт — это творчество. — Мн., 1994.

2. Гришина Н. В. Психология конфликта. — СПб.: Питер, 2002. — 464 с.

3. Дэна Д. Преодоление разногласий. Как улучшить взаимоотношения на работе и дома. — СПб.: АОЗТ «Институт личности», АОЗТ «Ленато», ИЧП «Палантир», 1994. — 138 с.

4. Емельянов С. М. Практикум по конфликтологии. — 2-е изд., перераб. — СПб.: Питер, 2001. — 400 с.

5. Зигерт В., Ланг Н. Руководить без конфликтов. — М.: Экономика, 1990. — 36 с.

6. Инновация как средство экономического развития. / Пер. с венг. Под ред. Г. В. Сазонова. — М.: Прогресс, 1990.

7. Ішмуратов А. Г. Конфлікт і згода. — К.: Наукова думка, 1996. — С. 13—115.

Методичні рекомендації студентам денної та заочної форми навчання з вивчення навчальної дисципліни та організації самостійної роботи

Курс «Конфліктологія» є особливою дисципліною в сфері вивчення соціальних наук. Розробка навчальної дисципліни “Конфліктологія” ґрунтується на професійні цінності працівника та закономірності розвитку особистості з врахуванням зовнішніх та внутрішніх впливів.

Під час викладання теоретичного і практичного матеріалу з курсів передбачено залучення студентів до самостійного пошуку вирішення проблемних питань, розробки практично значущих програм і проектів з курсу конфліктології.

Для опанування навчальної дисципліни “Конфліктологія” студент має бути націлений на засвоєння мети, завдань, змісту курсу та від студента вимагається:

- обов’язкове відвідування занять (у випадку пропусків без поважних причин для отримання допуску до екзамену студент повинен здати викладачу контрольні роботи-відпрацювання пропущених відповідних тем);

- конспектування теоретичних блоків занять;

- активна участь у рольових іграх, дискусіях, презентаціях та інших методах і формах роботи на заняттях; використання самооцінювання та “зворотного зв’язку”;

- обов’язкове виконання усіх практичних робіт та письмових оформлення в зошитах;

Самостійна робота полягає у систематизації знань, формуванні цілісного, системного бачення проблем управлінської роботи; узагальненні знань, форм і методів роботи відповідно до навчального курсу.

Вивчення навчальної дисципліни студентів денної форми навчання відбувається за допомогою різних форм опанування матеріалом: лекцій, семінарсько–практичних занять, роботи з літературою, написання контрольних робіт, рефератів.

Система оцінювання враховує:

• відвідування студента, активність під час занять, зміст зошита-конспекта;

• розгорнутий опис однієї з технологій за самостійно обраних напрямом соціальної роботи однієї з закордонних країн;

• презентація обраної теми на одному з круглих столів (за вибором студента)

ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КОНСПЕКТУ ЛЕКЦІЙ:

1. записувати тільки суттєве, ключовими словами;

2. логічно пов’язувати матеріал, ілюструючи його прикладами, малюнками;

3. повністю заповнювати таблиці, графіки, статистичні відомості;

4. виділяти найбільш важливі положення, смислові блоки і думки;

5. виділяти питання, які потребують додаткового висвітлення під час семінарів і практичних занять.

До кожної з тем додається список літератури, який допомагає самостійно підготуватись до семінарсько-практичних занять.

СЕМІНАР передбачає активну, самостійну участь студентів для подальшого засвоєння, закріплення, уточнення теоретичних знань, що отримані на лекції, або під час опрацювання рекомендованої літератури. Різні форми проведення семінару (дискусії, диспути, круглі столи, нарада, конференції) дають можливість студенту винести на обговорення проблемне судження з питань теми та набути здатності самостійно оперувати теоретичними положеннями, поняттями; прикладами з практичних джерел, набути досвід викладення і відстоювання своєї позиції, підходу для здійснення практичної роботи.

Кожний план семінару містить перелік контрольних питань, самостійних письмових та усних завдань (за трьома рівнями складності), тем есе, індивідуальних навчально-дослідних завдань (ІНДЗ), рекомендовану літературу (основну та додаткову).

У процесі самостійної роботи студенти пишуть есе (короткі творчі роботи на 1-2 сторінки, де викладаються власні думки на основі засвоєного), виконують науково-дослідні завдання (творчі роботи, які містять всебічний аналіз проблемного питання), опрацьовують основну літературу до теми, роблять реферативні огляди наукових статей (за вибором) із додаткової літератури тощо.

У ході самих семінарів студенти усно і письмово, зокрема у вигляді тестів, відповідають на контрольні питання, поглиблено аналізують проблемні моменти, виголошують есе, захищають індивідуальну науково-дослідну роботу, висвітлюють основні тези наукових статей.

Самостійна робота полягає в опрацюванні матеріалу, який виноситься окремо на самостійний розгляд. Здебільшого це питання, які залишилися поза увагою лекцій та семінарів.

Індивідуальні заняття проводяться з окремими студентами під час консультацій (за графіком). Їх мета: підвищення рівня підготовки студентів з окремих тем та питань, надання рекомендацій щодо підготовки до семінарів, конференцій, „круглих столів”, самостійної дослідницької роботи, відпрацювання поточної заборгованості.