Вимоги до екзамену

Питання до екзамену/заліку включають основні програмні положення курсу „Конфліктологія”.

Метою екзамену є перевірка рівня засвоєння студентами навчального матеріалу з зазначеного курсу.

Форму екзамену/заліку визначає викладач. Екзамен/залік може проходити в індивідуальній або груповій формі, усно або письмово.

При висвітленні окремих питань, студент має унаочнити “відкритість” знань, умінь, навичок відповідно до тематики даного курсу.

Студент має проявити:

1. Глибокі теоретичні знання з вказаного предмету;

1. цілісно уявляти значення конфліктології в майбутній професійній діяльності;

1. вміння застосовувати термінологічний апарат у процесі професійної діяльності;

1. вміння застосовувати теоретичні знання з курсу при розв’язанні складних конфліктних завдань;

1. вміння створювати творчу атмосферу в навчально-виховному процесі;

1. вміння аналізувати власну модель виходу з конфлікту з застосуванням отриманих знань при вирішенні різних соціальних проблем;

1. вміння самовдосконалюватись (особистісні риси, культуру спілкування, комунікативні здібності).

Критерії екзамену/ заліку

Студенти, які систематично відвідували лекційні заняття, виконали всі письмові завдання, атестовані на практичних заняттях на “добре-В” та “відмінно”, мають право на одержання екзамену без опитування.

Зміст екзамену/заліку з курсу „Конфліктологія”

Екзамен/залік передбачає перевірку рівня знань та вмінь з курсу, унаочнювати вміння чітко висловлювати і формулювати своє особисте концептуальне бачення щодо розв’язання певної проблеми в рамках зазначеного питання, демонструвати вміння інтерпретувати різноманітні технологічні задачі та проблемні ситуації.

Структура усного екзамену:

1. Теоретичне питання.

1. Моделювання (інтерпретація) ситуації конфліктної ситуації.

Обов’язковою умовою допуску до складання екзамену/заліку є письмове виконання всіх практичних завдань. Студенти, які пропускали семінарсько-практичні чи лекційні заняття мають до екзамену їх відпрацювати у призначені дні.

Питання до екзамену/заліку

1. Поняття про конфліктологію як галузь знання.

2. Періоди становлення конфліктології.

3. Завдання сучасної конфліктології.

4. Предмет і завдання конфліктології

5. Визначення конфлікту як суспільного та особистісного явища.

6. Формування уявлень про конфлікт в роботах Г. Зиммеля та К. Маркса.

7. Теоретичні передумови виникнення конфліктології.

8. Основні напрями в розробці теорії конфлікту.

9. Структурна система аналізу конфліктів в конфліктології

10. Соціологічний напрям в розробці теорії конфлікту.

11. Психологічний напрям в розробці теорії конфлікту.

12. Психотехнічні стратегії в прикладній конфліктології

13. Конфліктологія в системі соціальних дисциплін.

14. 10. Конфліктологія і соціальна робота. Конфліктологічні завдання діяльності психолога (шкільного психолога, психолога-консультанта, соцробітника

15. Раціонально- інструменталіське трактування конфлікту.

16. Місце і функції конфлікту в соціокультурній динаміці.

17. Основні рівні вивчення конфліктів.

18. Діалектична концепція конфлікту Р. Дарендорфа

19. Функціоналістичне пояснення конфлікту. Позитивна роль конфлікту.

20. Концепція конфлікту Л. Козера

21. Конфлікт і конфліктна ситуація. Критерії виявлення

22. Конфлікт як результат структурних протиріч соціальної системи.

23. Закономірний характер виникнення ділових конфліктів.

24. Функції конфлікту, їх класифікація. Практичнее використання знань про основні функції конфлікту в діяльності соціального працівника.

25. Типологія конфліктів, її значення для практичної діяльності соціального працівника.

26. Детермінація конфлікту. Класифікація причин конфлікту і її практичне використання в діяльності соціального працівника..

27. Складові ділового конфлікту та їх характеристика. Конфліктогенна ситуація.

28. Об'єкт ділового конфлікту та його види.

29. У часники ділового конфлікту, їхні позиції.

30. Мотиви участі опонентів у діловому конфлікті.

31. Інцидент і його роль у конфліктній взаємодії ділових партнерів.

32. Поняття про статичну й динамічну моделі ділового конфлікту.

33. Особливості постконфліктної ситуації.

34. Результати та наслідки ділового конфлікту.

35. Картографія ділового конфлікту в конфліктології.

36. Динаміка ділового конфлікту та її фази.

37. Причини й стимули як енергетика ділового конфлікту.

38. Взаємодія об'єктивних і суб'єктивних факторів у діловому конфлікті.

39. Поняття про зону неузгодженості в конфліктній ситуації.

40. Баланс сил у діловому конфлікті.

41. Аналіз передконфліктної взаємодії опонентів та інциденту.

42. Ескалація конфлікту та її види.

43. Кульмінація у діловому конфлікті.

44. Види кульмінації конфлікту.

45. Реверсія як фаза розвитку ділового конфлікту.

46. Рефлексія і досвід соціальної взаємодії як результат участі в конфлікті

47. Основні види конфліктів.

48. Функції конфліктної взаємодії в соціальній групі.

49. Види і протікання соціальних конфліктів.

50. Політичні, суспільні та групові конфлікти.

51. Конфлікти в ділових ситуаціях та їх розв'язання.

52. Ділові конфлікти в історичній перспективі.

53. Розв'язання та попередження ділових конфліктів у трудових групах.

54. Особливості поміжгрупових інцидентів.

55. Групове рішення як спосіб розв'язання конфлікту "керівник - група".

56. Поняття про особистісні конфлікти.

57. Типи акцінтуантів і риси їхньої взаємодії з іншими членами групи.

58. Психологічна сумісність членів групи та ділові конфлікти.

59. Розв'язання ділових та емоційних конфліктів.

60. Керівництво та лідерство в трудових колективах: соціально-психологічний аспект.

61. Особливості проведення переговорів у конфліктних умовах.

62. Стилі ділових переговорів у конфліктних умовах.

63. Поняття про медіацію та функції медіатора.

64. Процес посередництва в різного типу ділових конфліктах.

65. Стадії процесу посередництва у ділових конфліктах.

66. Вимоги до діяльності та особливості медіатора.

ДІАГНОСТИКА ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ:

Контроль за засвоєнням матеріалу, передбаченого робочою навчальною програмою, здійснюється у формі: поточного, модульного та підсумкового контролю. Впродовж семестру за поточну роботу (на лекціях і семінарах) студент може набрати максимально 70 балів, на екзамені/заліку – 30, всього – 100 балів.

Розподіл семестрових балів розподіляється на два модулі. За кожен із видів робіт нараховується певна кількість балів, які студент має набирати за накопичувальною системою.

Відповіді на контрольні питання поділяються за трьома групами складності, відповідно до чого оцінюються максимально в 1, 2 і 3 бали.

До першої групи складності належать достатньо прості відповіді, які не потребують широкого викладу і полягають у виборі правильних лаконічних відповідей щодо визначень, термінів, дат, авторів певних праць або концепцій.

Друга група складності вимагає від доповідача формулювання певних визначень, суті різноманітних підходів, уміння подати коротку характеристику тієї чи іншої концепції або окремого положення.

Третя група складності містить у собі відповіді на проблемні завдання, вправи і тести, які показують здатність студента до поглибленого аналізу засвоєного навчального матеріалу, порівняння різних теорій і концепцій, положень і принципів.

Виголошення есе оцінюється у 4 бали.

Оцінка конспектів першоджерел (реферативний огляд статей) – 5 балів.

Захист індивідуальних навчально-дослідних завдань (ІНДЗ) – 15 балів. ІНДЗ студент може виконати додатково до семінарського заняття один раз на модуль. Його написання передбачає:

• короткий виклад проблеми;

• висвітлення різних поглядів стосовно неї та шляхів її вирішення із сучасної вітчизняної та зарубіжної наукової літератури;

• обрання власного підходу до дослідження певної проблеми і його аргументація з посиланнями на відповідні джерела.

Підсумковий контроль проводиться у відповідності з навчальним планом у формі семестрового екзамену / заліку, який може проводитися у формі підсумкового тесту.

Критерії оцінки при усних відповідях:

- повнота розкриття питання;

- логіка викладення, культура мови;

- переконливість наведених аргументів;

- використання основної та додаткової літератури (підручників, навчальних посібників, опорних конспектів лекцій, наукових видань, періодичних видань тощо);

- аналітичні міркування, вміння робити порівняння, висновки при виконанні письмових завдань:

- повнота розкриття питання;

- цілісність, системність, логічна послідовність викладення матеріалу, вміння формулювати висновки;

- підготовка матеріалу за допомогою оргтехніки.

Пропуски лекцій і семінарів (незалежно від причин) відпрацьовуються в обов’язковому порядку протягом двох тижнів від дня пропущеного заняття. За умови не відпрацювання, студент не допускається до складання модульної контрольної роботи. Пропуск модульної контрольної роботи без поважної причини означає, що студент набирає 0 балів.

Пропустивши модульну контрольну роботу з поважної причини, студент має право скласти її у термін, визначений кафедрою.

Підсумкова оцінка за курс виводиться відповідно:

Рейтингова оцінка з дисципліни	Оцінка за шкалою ECTS	Екзаменаційна оцінка за національною шкалою	Залікова оцінка за національною шкалою
90 - 100	A	відмінно	Зараховано
82 - 89	B	добре
75 – 81	C
69 – 74	D	задовільно
60 – 68	E
35 – 59	FX	незадовільно з можливістю перездачі	Не зараховано
0 - 34	F	незадовільно з обов’язковим повторним курсом	Не зараховано