14.2. Вища нервова діяльність у дітей 3-6 років

У розвитку дітей дошкільного віку дуже важлива роль належить ігровій діяльності і мові. Мова дошкільника стає все складнішою, з багатим словарним запасом. Діти починають правильно вживати відмінки, дієслівні форми, засвоюючи їх у мовних стереотипах, які вони сприймають від оточуючих людей. Змінюється характер орієнтувальних реакцій: дитина цікавиться предметами та постійно питає “Що це?”, “Як називається?” і т.п.

Зовнішнє гальмування перестає відігравати таку велику роль, як це було раніше. Все більшого значення набуває внутрішнє гальмування, хоча міцність його ще не велика.

У цьому віці діти формують велику кількість динамічних стереотипів. Зрослі сила та рухливість нервових процесів допускають переробку стереотипів без особливих труднощів.

На п’ятому році життя з’являються перші спроби осмислити слова, узагальнити словом численні явища навколишнього світу.

Зростає тривалість довільної уваги до 15-20 хв. І більше. У дітей цього віку більшого значення набувають наслідувальний та ігровий рефлекси. Граючи в ляльки, діти точно копіюють жести, слова, манери старших

14.3 Вища нервова діяльність у дітей 7-11 років

У дітей молодшого шкільного віку нервові процеси мають уже значну силу і зрівноваженість. Досить добре виражені всі види внутрішнього гальмування. Проте для його підсилення необхідне тренування. Диференціювання подразників відбувається легко і швидко, зміцнюються умовно-рефлекторні зв’язки, але механізми активної уваги та зосередженості ще недосконалі.

Навчання читання і письма сприяє посиленню користування словом як інтегруючим подразником.

У молодшому шкільному віці, як і в дошкільному, процеси збудження переважають над процесами гальмування, що призводить до порівняно швидкого виснаження нервових клітин та до розвитку втоми.

До 10-11 року розвиток кори великого мозку досягає рівня дорослої людини. Кора набуває домінуючої ролі в кірково-підкірковій взаємодії, що можна розглядати як дуже важливий фактор формування вищих нервових і психічних функцій у дитини.

14.4. Вища нервова діяльність у підлітків

Підлітковий період є період статевого дозрівання. Зміни у внутрішньому середовищі організму, посилене функціонування залоз внутрішньої секреції змінюють і функціональний стан нервової системи підлітка. Зростає дратівливість, здатність до швидкого стомлювання, трапляються розлади сну.

У поведінці підлітка відмічається значна перевага збудження над гальмуванням. Реакції за силою і характером часто неадекватні подразникам, які їх зумовили. З’являється широка генералізація збудження: всі реакції тепер супроводжуються додатковими супутніми рухами рук, ніг і тулуба (особливо у хлопчиків).

Мова підлітків уповільнюється, а процес утворення умовних зв’язків на словесні сигнали утруднюється.

Спостерігається ослаблення всіх видів внутрішнього гальмування, внаслідок чого зростає значення виховання підлітків через “тренування гальм”.

Правильний, здоровий режим життя, спокійна обстановка, доброзичливість і розуміння з боку оточуючих людей, заняття, цікаві для підлітка, у тому числі фізичною культурою, є основними умовами для того, щоб перехідний період минув без серйозних функціональних розладів і пов’язаних з ними ускладнень.