Теоретичні аспекти дослідження гендерно-рольової поведінки особистості

1.1 Поняття гендеру у вимірі соціально-психологічних досліджень

Автори підручника Т.В. Говорун та О.М. Кікінеджі так визначають поняття гендеру: Гендер- соціально-психологічна характеристика, набута у процесі соціалізації, яка формує людину як чоловіка чи жінку і значною мірою визначається особливостями культури, традицій, звичаєвості, виховання,соціальними очікуваннями[8,с.18] За іншим відомим визначенням Мак-Корміка «гендер-це соціальна категорія ,в основі якої лежить біологічна стать ,але охвачує також типи поведінки ,ролі та образи ,які, хоч і не детерміновані біологічно ,але розглядаються в суспільстві як притаманні чоловічим та жіночим представникам»[16,с.77] Для прикладу можна навести іще одне визначення Ш.Берн: Гендер (Gender)— соціально-біологічна характеристика, за допомогою якої люди дають визначення поняттям «чоловік» і «жінка». Оскільки стать (sex) является біологічною категорією, соціальні психологи часто посилаються на ті гендерні відмінності, які обумовлені біологічно, як на «статеві»[3]. Саме поняття «гендер» походить від грецького слова «генос» ( «походження», «матеріальний носій спадковості»),тому в українській мові йому найбільш близьке поняття «рід» або «досвід роду»[6,с.50]. Основою для поняття гендер є біологічна стать, що визначається на біологічних відмінностях в анатомічній будові статевих органів,пропорцій тіла,фізичній витривалості,м’язовій силі тощо.

За підручником Т.В.Говоруна виділяють первинні, вторинні та третинні статеві ознаки. До первинних відносять біологічні характеристики пов’язані з будовою репродуктивних органів та репродуктивною здатністю. За вторинними статевими ознаками розрізняють чоловіків і жінок у будові тіла ,поставі , швидкості ходи,голосі. Первинні та вторинні статеві ознаки пов’язують з біологічним розвитком і дозріванням організму з моменту його зачаття. Третинні статеві ознаки є набутими, це жести ,міміка, пантоміміка ,хода, зачіска ,одяг, прикраси тощо. Саме на основі третинних статевих ознак і утворюється психічна стать - це певна система ціннісно-смислових уявлень про себе як про чоловіка чи жінку[8,с.8-13,18]. Психологічна стать є продуктом соціалізації (Соціалізація (Socialization)-процес, за допомогою якого людина навчається відповідним моделям поведінки в суспільстві, цінностям і так далі[3]), вона утворюється на основі привитих нам з дитинства стереотипів. Т.В.Говорун говорить про те ,що «гендерні стереотипи – це спрощені, стандартизовані, стійкі, емоційно насищенні, ціннісно означені полярні за знаком оцінки , жорстко фіксовані образи чоловіка і жінки, які спонукають до певного ставлення»[8,с.37]. Саме за допомогою гендерних стереотипів забезпечується дотримання та збереження тих основних «законів» традиційної гендерно-рольової ідеології , які на протязі історичного досвіду народу сформувались на основі вигідних і практичних , з точки зору безпеки та розвитку , функцій жінок та чоловіків.[21]Утворення гендерних стереотипів відбувається в умовах гендерної системи,вона відображає асиметричні культурні оцінки й очікування , що адресуються людям залежно від їх статі. Таким чином гендерна система – це соціально сконструйована система нерівності за статтю. /. Стереотипи маскулінності/фемінності. Чоловікам і жін­кам приписують певні психологічні якості, особливості поведін­ки. Якості, які асоціюються з чоловіками, називають інструмен­тальними, оскільки вони характеризують чоловіків як діячів, що впливають на світ. Якості, що асоціюються з жінками, називають експресивними, бо вони характеризують емоційне функціонуван­ня жінок у сім'ї, ставленні до дітей, чоловіка.

2. Стереотипи, пов'язані з відмінностями у змісті праці статей. Сферою жінок вважається емоційна, експресивна діяль­ність, у якій визначальними є опікуючий, виконавчий та обслуговуючий компоненти. Інструментальну сферу діяльності, яку ха­рактеризує творча, керівна, результативна праця, приписують чо­ловікам. Поширенню цього стереотипу в гуманітарних науках сприяли концепції «природної» взаємодоповнюваності статей Т. Парсонса і Р. Бейлза та біологічно детермінованих, вроджених якостей (якою вважається, наприклад, материнський інстинкт).

3. Стереотипи, які закріплюють сімейні та професійні ролі відповідно до статі. Головними соціальними ролями жінок вва­жають сімейні (мати, господиня), чоловіків — професійні (керів­ник, шеф). Чоловіків оцінюють за професійними успіхами, соці­альним статусом, а жінок — за господарськими вміннями, наяв­ністю сім'ї та дітей.

4. Стереотипи, пов'язані з привабливістю, критеріями оцін­ки зовнішності чоловіка та жінки. Наприклад, він — суцільна сила м'язів, вона струнка і тендітна. Маскулінність і фемінність є нормативними уявленнями про соматичні, психічні та поведінкові особливості жінок і чоловіків[8].

Тим не менш гендерні стереотипи є корисними,розглянемо функції які вони виконують в житті людини:

-регулятивну. Полягає у спрямуванні індивідів на освоєн­ня певних видів занять, професій, посад тощо. Наприклад: «Справжній чоловік нічого не боїться», «Тільки справжні чолові­ки підкоряють небо», «Щастя жінки без сім'ї є неповним» тощо;

- пояснювальну. Виявляється у формулюванні коментарів, рекомендацій щодо поведінки статей. Наприклад, «Чоловіки ма­ніть стригтися коротко»;

-ретрансляційну. Полягає в тому, що певні тендерні стереоти­пи нав'язують або нейтралізують відповідні соціальні інститути, лі­тература, мистецтво, засоби масової інформації, особливо реклама;

- виправдовуючу. Гендерні стереотипи мотивують, виправ- довують некоректну, неадекватну поведінку за певних обставин[7,с.38-39].

Під впливом гендерних стереотипів в процесі гендерної соціалізації відбувається гендерна ідентифікація.

Гендерна ідентичність особистості проявляється як в виборі соціальних ролей ,що приймаються до засвоєння, так і в характері їх виконання , в максимальних цілях, що ставить перед собою особистість[23].

Як вказано вище гендерна ідентичність включає в себе «статеве самоусвідомлення та поведінку». Отже, гендерна поведінка виникає в процесі соціалізації під впливом гендерних стереотипів і існує в умовах гендерної ідентичності. По своїй суті гендерна поведінка є статевотипізованою.

Серед статевотипізованої поведінки виділяють такі виміри як маскулінність(типово чоловіча поведінка), фемінність(типово жіноча поведінка) та андрогенія(в залежності від потреб проявляється чи маскулінність чи фемінність). Саме дотримання однієї з даних ліній поведінки і є гендерно-рольовою поведінко.