Глава 77. Біорізноманіття

Об’єктом стратегії по збереженню біорізноманіття є природні види, біоценози, екосистеми, створені людиною штучні екосистеми.

Сучасні методи збереження біорізноманіття:

1. Питання збереження біорізноманіття в сучасній політиці ( прийняття законів, нормативних актів щодо збереженя природоохоронної сфери. Україна має такі закони та акти: “Про охорону навколишнього природного середовища";"Про тваринний світ"; "Про природнозаповідний фонд";"Про охорону атмосферного повітря";“Лісовий кодекс України”; “ Водний кодекс України”;” Земельний кодекс України”;“Кодекс України про надра”.

2. Створення Червоної Книги України – офіційний документ, який містить анотований перелік рідкісних і ті що під загрозою зникнення видів тваринного і рослинного світу на території України, її континентального шельфу і морської економічної зони, а також узагальнені відомості про розповсюдження , сучасний стан цих видів, причини зкорочення чисельності, і заходи щодо збереження і відтворення. У виданні 1994 в залежності від стану і ступеня загрози для популяції видів, занесених до Червоної книги, вони були розділені на такі категорії :зникнувши(0), зникаючі (I), вразливі(II), рідкісні(III), невизначені (IV), недостатньо відомі(V), відновленні(VI).

Зеле́на кни́га Украї́ни — список, до якого заносять рідкісні й типові для певної місцевості рослинні угруповання, які потребують особливого режиму їхнього використання. На відміну від Червоної книги, Зелена книга звертає увагу на охорону не окремих видів, а цілісних рослинних угруповань. У ній представлено 126 рідкісних й типових рослинних угруповань, які потребують охорони.

3. Створення заповідних об’єктів (завдання, які вирішуються при їх створенні: збереження на землі дикої природи, збереження природних екосистем, збереження малочисленних популяцій рослин та тварин, збереження генетичного різноманіття).

Біосфе́рний запові́дник— природно-заповідні території міжнародного значення, в яких охороняється всі шари біосфери; і доступ до яких вкрай обмежений. В Україні знаходяться 4 біосферних заповідники. ( Асканія Нова, Дунайський, Чорноморський, Карпатський).

Природні заповідники це природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, покликані зберігати в природному стані типові або виняткові для даної ландшафтної зони природні комплекси з усією сукупністю їх компонентів, вивчати природні процеси і явища, що відбуваються в них, розробляти наукові засади охорони навколишнього середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки.

Заказники́ — природоохоронні об'єкти. На відміну від заповідників можуть бути постійними або тимчасовими; у заказниках можливе часткове використання тварин, рослин та інших природних ресурсів.

Національні природні парки - заповідні території, що є частиною природно-заповідного фонду України; в які дозволено доступ туристів. В Україні налічується 18 національних природних парків

4.Міжнародне співробітництво в питаннях збереження біорізноманіття (Організації які займаються охороною довкілля: ООН, ЮНЕП, ЮНЕСКО, ФОНД ДИКОЇ ПРИРОДИ, Грінпіс).

5.Національні програми збереження біорізноманіття (Транснаціональна екологічна мережа карпат,проекти всесвітнього екологічного фонду GEF, Збереження біорізноманіття українських Карпат).

6.Створення екомережі (екомережа має такі складові: природні ядра, екокоридори або сполучні територіі між природ. ядрами, завданням яких – є забезпеченя міграцій видів, відновлювальні райони, буферні зони).

7.Розвиток природноохоронних технологій в промисловості, сільському господарстві та рибному промислі (розвиток маловідходних технологій, зниження енергоємності, переробка небезпеч. відходів , нові методи культивації земель).

8. Боротьба с браконьєрством.

9. Розвиток екотуризму.