Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Yakisniy_analiz.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
364.54 Кб
Скачать

Лабораторна робота № 4 Відкриття катіонів 1 − 3 аналітичних груп у досліджуваному розчині

Після виконання аналітичних реакцій студент отримує пробірку з розчином, що містить один з катіонів 1-ї, 2-ї або 3-ї аналітичних груп. Потрібно визначити, який саме катіон знаходиться у розчині. У пробірку з досліджуваним розчином нічого додавати не можна, а тільки відливати або чистою піпеткою відбирати невеликі порції цього розчину у чисту пробірку і там виконувати аналітичні реакції.

Спочатку визначають, до якої аналітичної групи належить катіон, а потім його ідентифікують.

1. Відкриття катіонів третьої аналітичної групи. До окремої порції досліджуваного розчину додати 1 М розчин HCl. Утворення білого осаду вказує на наявність катіонів 3-ї групи. Додати дистильованої води до 1/3 об´єму пробірки, нагріти, злити прозорий розчин у чисту пробірку і додати КJ. Утворення жовтого осаду PbJ2 вказує на присутність Pb 2+. Якщо жовтий осад не утворюється, до білого осаду, що утворився з НСІ, додати NН4OH. Розчинення осаду вказує на присутність Ag+. Якщо під час дії HCl осад не утворився, − у розчині відсутні катіони 3-ї аналітичної групи.

2. Відкриття катіонів 2-ї аналітичної групи. До нової окремої порції досліджуваного розчину додати 1 М розчин H24. Утворення білого осаду вказує на присутність катіонів Cа2+ або Ва2+. (Осад BaSO4 утворюється миттєво, а для утворення CaSO4 потрібно охолодити пробірку під краном з холодною водою і потерти скляною паличкою стінки пробірки). У чисту пробірку взяти нову порцію цього розчину і додати 2 – 3 краплі K2Cr2O7 та 1 – 2 краплі CH3COONa. Утворення жовтого осаду вказує на присутність Ва2+. Якщо Ва2+ немає, з новою порцією розчину виконати реакцію на Са2+ з (NH4)2C2О4.

3. Відкриття катіону першої аналітичноі групи: з окремими порціями розчину, якій не дає білого осаду ні з НСІ, ні з H24, виконати реакції на катіони першої групи у певній послідовності. Відкриттю іонів натрію і калію заважають іони NH4+, а відкриттю NH4+ інші катіони першої групи не заважають. Тому спочатку потрібно відкрити іони NH4+(з реактивом Несслера), а якщо вони відсутні, − шукати катіони К+(з гексанітрокобальтатом натрію), або Na+ (за жовтим забарвленням полум’я).

Лабораторне заняття № 2 Лабораторна робота № 5

Реакції катіонів четвертої аналітичної групи: Mg2+, Mn2+, Fe2+, Fe3+

Груповий реагент NаOH осаджує катіони четвертої аналітичної групи у вигляді осадів різного кольору:

Mg2+ + 2 OH = Mg(OH)2↓ білий,

Mn2+ + 2 OH = Mn(OH)2↓ білий,

але поступово перетворюється на коричневий

2 Mn(OH)2↓ + O2 = 2 MnO(OH)2↓,

Fe2+ + 2 OH = Fe(OH)2↓ зеленкувато-чорний,

Fe3+ + 3 OH = Fe(OH)3↓ червоно-бурий.

Осади розчинні у кислотах, але нерозчинні у надлишку NаOH (на відміну від осадів катіонів 5-ї аналітичної групи: Al3+, Zn2+,Cr3+, Sn2+) і нерозчинні у надлишку NН4OH (на відміну від катіонів 6-ї аналітичної групи: Co2+, Ni2+,Cu2+, Cd2+).

Виконання: у 4-ри чисті пробірки взяти по 2 – 3 краплі розчинів: у першу – солі магнію (ІІ), у другу – солі мангану (ІІ), у третю – солі феруму (ІІ), у четверту – солі феруму (ІІІ). Додати у кожну по 3 – 4 краплі 1 М розчину NаOH. Спостерігати утворення неоднакових за зовнішнім виглядом осадів.

Гідроксиди катіонів 4-ї аналітичної групи осаджуються розчином NH4OH (NH3∙H2O), але у присутності солей амонію двозарядні катіони осаджуються неповністю, а катіони магнію не осаджуються взагалі.

Катіони магнію Mg2+

1. Гідроксид натрію або калію осаджує іони Mg2+ у вигляді білого аморфного осаду Mg(ОН)2. Це єдиний білий осад з тих, що утворюють катіони 4-ї групи, який залишається білим, не окиснюючись киснем повітря при збовтуванні пробірки з осадом.

2. Гідроксид амонію NH4OH (2 М розчин NH3∙в H2O) не осаджує катіони магнію у присутності солей амонію: розчин Mg2+ залишається прозорим і безбарвним, якщо перед додаванням NH4OH додати 2 М розчин NH4Cl. Подібний результат можна отримати з катіонами цинку (5-та група) і кадмію (6-та група), гідроксиди яких розчиняються у надлишку NH4OH у присутності NH4Cl, але з утворенням безбарвних комплексних сполук.

2. Гідрофосфат натрію Na2HPO4 (0,5 н.) у слабколужному середовищі, яке створюється амонійною буферною сумішшю (NH4Cl + NH4OH), утворює з іонами магнію білий кристалічний осад магній – амоній-фосфату:

Mg2+ + HPO42− + NH4OH  MgNH4PO4 + H2O,

розчинний у кислотах.

Виконання: у чисту пробірку взяти 1 – 2 краплі 0,5 н. розчину солі магнію (MgCl2, Mg(NO3)2 або MgSO4) додати 2 – 3 краплі 2 М NH4Cl, 1 – 2 краплі 2 М NH4OH, перемішати і додати 2 – 3 краплі Na2HPO4. Білий кристалічний осад повинен з’явитися тільки після додавання останнього реагенту.

Гідрофосфат натрію утворює білі осади також з катіонами другої аналітичної групи та з цинком і манганом (ІІ):

3 Ca2+ + 2 HPO42− + 2 NH4OH  Ca3(PO4 )2 + 2 NH4+ + 2 H2O

3 Ba2+ + 2 HPO42− + 2 NH4OH  Ba3(PO4 )2 + 2 NH4+ + 2 H2O

3 Zn2+ + 2 HPO42− + 2 NH4OH  Zn3(PO4 )2 + 2 NH4+ + 2 H2O

Mn2+ + HPO42− + NH4OH  MnNH4PO4 + H2O.

Катіони Mn2+ із сильними окисниками перетворюються у червоно-фіолетовий перманганат. Саме тому потрібно спочатку правильно визначити аналітичну групу, а вже потім сам катіон.

Катіони марганцю Mn2+

1. Сильні окисники (вісмутат натрію, діоксид плюмбуму, персульфат амонію) у сильнокислому середовищі окиснюють Mn2+ до MnO4 і розчин набуває червоно-фіолетового (малинового) забарвлення:

2 Mn2+ + 5 NaBiO3 + 14H+  2 MnO4 + 5 Bi3+ + 5 Na+ + 7 H2O

2 Mn2+ + 5 PbO2 + 4 H+  2 MnO4 + 5 Рb2+ + 2 H2O

2 Mn2+ + 5 S2O82− + 8 H2O  2 MnO4 + 10 SO42− + 16 H+

Надлишок Mn2+ заважає реакції, тому що він відновлює MnO4 до MnO2. Потрібно виконувати реакцію так, щоб надлишку Mn2+ не було. Виконання: у чисту пробірку взяти не більше однієї краплі 0,5 н. розчину солі мангану (ІІ) додати 3 – 4 краплі 6 н. HNО3, перемішати і вилити. Те, що залишилось на стінках пробірки, змити у пробірку 6 н. розчином HNО3 (не торкатися піпеткою стінок пробірки!). Додати невеликукількість коричневого порошкуNaBiO3, перемішати ізачекати, поки надлишокNaBiO3осяде на дно. Розчин повинен набути червоно-фіолетового або малинового забарвлення. Якщо малинове забарвлення швидко зникає, а у розчині і на стінках з’являється коричнева муть, це означає, що концентраціяMn2+усе ще занадто велика. Інші катіони не заважають цій реакції.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]