- •Міністерство освіти і науки України
- •Тема 1. Сенсорний аналіз, його значення в оцінці якості товарів
- •1.1. Основні поняття, терміни і визначення
- •1.2. Характеристика методів оцінки якості продукції
- •1.3. Взаємозв’язок показників якості, отриманих органолептичними та інструментальними методами
- •Контрольні запитання
- •Тема 2. Психофізіологічні основи сенсорного аналізу
- •2.1. Аналізаторна система людини і механізм сприйняття відчуттів
- •2.2. Класифікація відчуттів і їхня характеристика
- •2.3. Органи чуттів людини і фактори, що впливають на їхню чутливість
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Смакові відчуття, їх сприйняття і визначення
- •3.1. Смаковий аналізатор людини і смакові сприйняття
- •Смакова амболія – повна або часткова відсутність смакових відчуттів.
- •3.2. Теорії сприйняття смаку та механізм функціонування органа смаку
- •3.3. Класифікація та характеристика смаків, топографія смакового поля поверхні язика
- •Таблиця 3.1 Порівняльна солодкість цукрів та інших солодких речовин
- •3.4. Смакові відчуття і якість продовольчих товарів
- •Контрольні запитання
- •Тема 4. Відчуття запаху, його сприйняття і визначення
- •4.1. Аналізатор нюху і механізм сприйняття запаху
- •Таблиця 4.1 Значення порогів запахів деяких речовин
- •4.2. Класифікація запахів
- •Запахові числа деяких природних речовин
- •4.3. Роль запаху в оцінці якості продовольчих товарів
- •4.4. Вплив зовнішніх умов на відчуття запаху
- •Контрольні запитання
- •Тема 5. Зорові відчуття, їх сприйняття і визначення
- •5.1. Будова органа зору і механізм сприйняття зорових відчуттів
- •5.2. Функції зору і властивості зорового аналізатора
- •5.3. Роль зорових відчуттів у сенсорному аналізі товарів
- •Контрольні запитання
- •Тема 6. Слухові і тактильні відчуття, їхня участь у сенсорній оцінці товарів
- •6.1. Слухові відчуття
- •6.2. Тактильні відчуття
- •Контрольні запитання
- •Тема 7. Компоненти харчових продуктів, що формують їх органолептичні властивості
- •Порівняльна солодкість цукрів та інших солодких речовин
- •Контрольні запитання
- •Тема 8. Сенсорні методи дослідження якості товарів
- •Класифікація органолептичних методів згідно із завданням
- •8.1. Споживчі методи сенсорного аналізу
- •Анкета для споживчої оцінки товару ______________________________
- •Дегустаційний лист споживчої оцінки
- •Результати споживчої оцінки
- •8. 2. Аналітичні методи сенсорного аналізу
- •Характеристика органолептичних показників якості риби холодного копчення
- •Загальні вимоги щодо описових характеристик показників якості
- •8.3. Експертний метод визначення якості товарів
- •Контрольні запитання
- •Тема 9. Відбір і Підготовка дегустаторів
- •Концентрація розчинів, що використовують для перевірки на смакову агнозію
- •Концентрація розчинів, що використовують для перевірки нюхової аносмії
- •Діагностичні концентрації смакових розчинів для оцінки рівнів розпізнавальної смакової чутливості
- •Діагностичні концентрації запахових розчинів для оцінки рівнів розпізнавальної нюхової чутливості
- •Контрольні запитання
- •Тема 10. Чинники, що впливають на результати сенсорного аналізу
- •Література
- •Додаток а Анкета самооцінки Експерт ___________________________
- •Додаток б Визначення коефіцієнта самооцінки
- •Додаток в Анкета потенційного дегустатора
Тема 1. Сенсорний аналіз, його значення в оцінці якості товарів
1.1. Основні поняття, терміни і визначення
Усі визначення термінів і понять, що наводяться у цьому розділі, взято з відповідних стандартів.
Якість товару – це сукупність властивостей товару, які визначають ступінь його здатності задовольняти встановлені і передбачені потреби.
Вимоги до якості товару – це вираження певних потреб через переведення їх у набір кількісно або якісно встановлених норм щодо характеристики товару для забезпечення можливості його перевірки при використанні за призначенням.
Властивість товару – об’єктивна особливість товару, яка проявляється у сфері товарного обігу, споживання або експлуатації. Наприклад, молоко має кислу реакцію середовища, товарний ґатунок крохмалю характеризується певним кольором.
Показник якості товару – кількісна (або описова) характеристика однієї чи декількох властивостей товару, яку розглядають відповідно до умов його споживання. Наприклад, кислотність нормалізованого молока повинна бути не більше 21Т. Колір картопляного крохмалю ґатунку екстра повинен бути білим з кришталевим блиском, а другого ґатунку – білим з сіруватим відтінком.
Одиничний показник якості – це показник якості товару, що характеризує одну з його властивостей. Наприклад, колір м’яса, пористість хліба, жирність молока.
Комплексний показник якості – це показник якості товару, що характеризує декілька його властивостей. Наприклад, зовнішній вигляд хліба характеризується такими одиничними показниками, як форма, стан і колір шкоринки, колір м’якушки та ін.
Базове значення показника якості – це значення показника якості товару, прийняте за основу при порівняльній оцінці його якості.
Відносне значення показника якості – це відношення значення показника якості оцінюваної продукції до базового значення цього показника.
Регламентоване значення показника якості – це значення показника якості товару, встановлене діючою нормативною документацією.
Коефіцієнт вагомості показника якості – це кількісна характеристика значущості даного показника якості товару серед інших показників його якості.
Граничне значення показника якості – це найбільше або найменше регламентоване значення показника якості товару.
Вивчення якості товару – це дослідження закономірностей виявлення споживних властивостей товару відповідно до його призначення у певних умовах обігу, споживання або експлуатації.
Випробовування товару – це експериментальне визначення кількісних або описових характеристик товару за заданою програмою відповідно до чинних нормативних документів.
Експертиза споживних властивостей товару – це аналізування й оцінювання споживних властивостей товару з використанням експертних методів на основі результатів випробування.
Контроль якості товару – це діяльність, яка включає проведення вимірів, експертизи, випробовування або оцінювання однієї чи декількох характеристик товару та порівняння отриманих результатів із встановленими вимогами для визначення, чи досягнуто відповідності за кожною з цих характеристик.
Сорт товару – це градація товару певного виду за одним або кількома показниками якості, встановлена нормативними документами.
Дефект товару – це кожна окрема невідповідність показника якості товару вимогам нормативних документів, умовам договорів, а також невідповідність товару тій інформації, яку про нього надав виробник (виконавець, продавець).
Явний дефект – дефект, для виявлення якого в нормативних документах, обов’язкових для даного виду контролю, передбачені відповідні правила, методи і засоби.
Прихований дефект – дефект, для виявлення якого в нормативних документах, обов’язкових для даного виду контролю, не передбачені відповідні правила, методи і засоби.
Критичний дефект – дефект, при наявності якого використання товару за призначенням практично неможливе або неприпустиме.
Усувний дефект – дефект, усунення якого технічно можливе та економічно доцільне.
Неусувний дефект – дефект, усунення якого або технічно неможливе, або економічно недоцільне.