Визначення вуглеводів за Бертраном.

Інвертний цукор

Цукор,		Мідь,		Цукор,				Мідь,		Цукор,			Мідь,		Цукор,	Мідь,
мг			мг		мг			мг			мг		мг		мг	мг
10			20,6		33			64,8			56		105,7		79	143,7
11			22,6		34			66,7			57		107,4		80	145,3
12			24,6		35			68,5			58		109,2		81	146,9
13			26,5		36			70,3			59		110,9		82	148,5
14			28,5		37			72,2			60		112,6		83	150,0
15			30,5		38			74,0			61		114,3		84	151,6
16			32,5		39			75,9			62		115,9		85	153,2
17			34,5		40			77,7			63		117,6		86	154,8
18			36,4		41			79,5			64		119,2		87	156,4
19			38,4		42			81,2			65		120,9		88	157,9
20			40,4		43			83,0			66		122,6		89	159,5
21			42,3		44			84,8			67		124,2		90	161,1
22			44,2		45			86,5			68		125,9		91	162,6
23			46,1		46			88,3			69		127,5		92	164,2
24			48,0		47			90,1			70		129,2		93	165,7
25			49,8		48			91,9			71		130,8		94	167,3
26			51,7		49			93,6			72		132,4		95	168,3
27			53,6		50			96,4			73		134,0		96	170,3
28			55,5		51			97,1			74		135,6		97	171,9
29			57,4		52			98,8			75		137,2		98	173,4
30			59,3		53			100,6			76		138,9		99	175,0
31			61,1		54			102,3			77		140,5		100	176,5
32			63,0		55			104,0			78		142,1
						Визначення фосфору за Нейманом										Додаток 2
Метод			заснований			на		взаємодії			ортофосфорної				кислоти	з	молібдатом
амонію. Фосфомолібдат амонію, що утворюється при цьому, взаємодіє потім з
гідроксидом			натрію		і	розкладається				з	утворенням дигідрофосфату						натрію і
солей молібденової кислоти.
Реактиви
Концентрована сірчана кислота;
2,5%-й			розчин		молібдату амонію: 25							г чистого			молібдату		амонію
розчиняють			у 300 мл		води			в мірній		колбі		на1 л, приливають 500 мл 10 н

розчину сірчаної кислоти, доводять об’єм до мітки дистильованою водою, фільтрують;

0,1 н розчин NaOH;

0,1 н розчин H2SO4.

63

Техніка визначення:

Наважку матеріалів у кількості2–5 г переносять у колбу К’єльдаля, додають 20 мл сірчаної кислоти, каталізатор і спалюють. Потім уміст колби охолоджують, переводять дистильованою водою в мірну колбу 100на мл,

доводять об’єм до

мітки

20°C,при

закривають

гумовою

пробкою і

перемішують.

Для

визначення

вмісту

фосфору

відмірюють

піпеткою50 мл

досліджуваного

розчину

в

хімічну

склянку 200на мл,

додають

30

мл

дистильованої води і нагрівають до кипіння.

В іншу склянку на100 мл

наливають 25 мл

розчину

молібдату

амонію,

нагрівають

до 60

°C і відразу

доливають його до

аналізованого

розчину.

Отриману суміш

перемішують і витримують 3 год при температурі 15–20 °C.

Розчин фільтрують через

фільтр,

осад

ретельно

промивають до

нейтральної

реакції. До промитого осаду доливають 20 мл 0,1 н розчину гідроксиду натрію до повного розчинення осаду. Потім фільтр промивають до зникнення лужної реакції і розчин відтитровують 0,1 н. розчином сірчаної кислоти.

Вміст фосфору, % розраховують за рівнянням

Сф = (v1K1 – v2K2) ·0,000309v3 · 100/ (av4),

де v1 – об’єм 0,1 н розчину NaOH, узятий на реакцію, см3; v2 – об’єм 0,1 н розчину сірчаної кислоти, витраченого на зворотне титрування, см3; K1, K2 – поправочні коефіцієнти; 0,000309 – кількість фосфору, що відповідає 1 см3 0,1 н розчину NaOH, г; v3 – об’єм, до якого розведено наважку продукту після спалювання; v4 – об’єм розведеного розчину, взятого на реакцію з молібдатом амонію, см3; а – наважка речовини, взятої для визначення фосфору, г.

Додаток 3

Визначення вмісту азоту амінокислот (мідним способом)

Визначення амінного азоту мідним способом ґрунтується на здатності

амінокислот і	різних пептидів утворювати комплексні розчинні сполуки									з
міддю, яку потім визначають йодометрично.
Суть даного методу полягає у , томущо до визначеної кількості
досліджуваного	розчину,		який	містить		суміш	амінокислот	і	пептидів,
приливають	при	слаболужній			реакції		надлишок	суспензії		сусп
фосфорнокислої міді у боратному буфері, в результаті чого після збовтування у
розчин переходять мідні солі більшості амінокислот. Потім надлишок фосфату
міді відфільтровують		і	до	прозорого		розчину додають		оцтову	кислоту

йодистий калій. При цьому відбувається реакція: 2Cu(CH3COO)2 + 4KI = 2CuI + I2 + 4СН3СООК

Йод, що виділився, відтитровують слабким розчином гіпосульфіту. Кожен мілілітр 0,01 н Na2S2O3 відповідає 0,28 мг амінного азоту.

Реактиви:

Розчин CuCl´2H2O: 27,3 г розчиняють у дистильованій воді в мірній колбі 1000 мл і доводять до мітки;

64

Розчин ортофосфату натрію ΡΟΝа´12Η Ο: 64,5 г Νа ΡΟ ´12Η Ο

3 4 2 3 4 2

розчиняють у 500 мл свіжокип’яченої дистильованої води. Додають 7,2 г NaOH, вливають у мірну колбу на 1000 мл і доводять до мітки;

Боратний буферний розчин: 57,21 г бури розчиняють 1500у мл дистильованої води, додають 100 мл 1 н розчину HCl і доводять дистильованою водою до об’єму 2000 мл;

Суспензія ортофосфату міді: змішують один об’єм розчину хлориду міді (№ 1) з двома об’ємами ортофосфату натрію і додають два об’єми боратного буферного розчину (суміш готують перед використанням);

1 н розчин NaOH;

80 %-ва оцтова кислота: 77,44 мл крижаної оцтової кислоти доводять дистильованою водою до об’єму 100 мл;

Розчин тимолфталеїну: 0,25 г тимолфталеїну розчиняють 100у мл ректифікованого спирту;

Йодид калію; 0,01 н тіосульфату натрію (готують перед використанням з 0,1 н розчину);

Розчин крохмалю: збовтують 1 г розчиненого крохмалю 5в мл дистильованої води; розчин вливають (невеликими порціями) у насичений розчин KCl (80 мл) і кип’ятять упродовж5 хв, охолоджують до кімнатної температури, переводять у мірну колбу на100 мл і доводять насиченим розчином KCl до мітки. Розчин крохмалю повинен бути нейтральний (рН 7,0).

Хід роботи:

1–2 мл (10, якщо це фільтрат культуральної рідини) розчину, доведеного

до нейтральної реакції, наливають у мірну колбу на25 мл і додають одну–дві
краплі	тимолфталеїну і по		краплях1 н розчин NaOH до			блідо-синього
забарвлення. Після цього у колбу додають 10–15 мл суспензії ортофосфату міді
у боратному буфері, потім доводять вміст колби					до мітки дистильованою
водою.	Добре	збовтують	і	фільтрують	через	складчастий	фільтр

малопористого фільтрувального паперу або центрифугують.

Фільтрат повинен бути зовсім прозорий, бо за наявності частинок осаду завищується кінцевий результат.

5–10 мл фільтрату відбирають у конічну колбу або у фарфорову чашку, додають 0,25–0,5 мл 80 % оцтової кислоти, 0,2–0,4 г KI. Йод, що виділився, відтитровують 0,01 н розчином тіосульфату натріюNa2S2O3, додаючи в кінці титрування одну–чотири краплі крохмалю до зникнення синього забарвлення. Паралельно проводять контрольний дослід, де замість досліджуваного розчину беруть дистильовану воду.

Результат обчислюють за формулою

			Х =	(а - в) × 0,28	,
				n
де Х –	вміст	амонійного	азоту, мг/л; а –			кількість 0,01 н розчину
тіосульфату	натрію,	витрачена	на титрування			дослідного зразка, мл; в –

65