fin_menedzhment

Слід зазначити, що застосування нових принципів бухгалтерського обліку значно розширює функціональні можливості фінансових менеджерів та підвищує їхню роль в управлінні фінансовими процесами підприємств.

2. Фінансова звітність

Основу інформаційної бази фінансового аналізу складають показники фінансової звітності підприємства.

Фінансові документи (звітність) – це фінансова інформація представлена у вигляді певних форм про діяльність господарства, яка необхідна для

прийняття рішень. Мета, склад і принципи підготовки фінансових звітів в

Україні	визначаються	і	регулюються	Положеннями(стандартами)
бухгалтерського обліку № 1 – 5, затвердженими Наказом Міністерства фінансів
№ 87 від 31 березня 1999 року.
Метою складання фінансових звітів є – надання				повної, правдивої та

неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух

грошових коштів підприємства, яка необхідна для прийняття рішень.
Основні	фінансові	документи, які	використовуються	для	аналізу
фінансового стану підприємства :

-Баланс (форма 1);

-Звіт про фінансові результати (форма 2);;

-Звіт про власний капітал (форма 3);

-Звіт про рух грошових коштів (форма 4).

Баланс є ключовим фінансовим документом. Баланс –				це	звіт	про
фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи,
зобов’язання та власний капітал.
Зміст і форма балансу та загальні вимоги до визнання				і розкриття його
статей	визначаються	П(С)БО2”Баланс”. Норми	цього		Положення
застосовуються до балансів підприємств усіх типів та форм власності, кр м
банків та бюджетних організацій. Баланс включає базову фінансову інформацію
про господарство і дає можливість відповісти на питання:
· Які економічні ресурси контролює підприємство на певну дату та чи буде
воно здатним використовувати їх для нарощення				грошових		коштів
майбутньому;

·За рахунок яких джерел сформовані ці ресурси і чи будуть потрібні йому

умайбутньому позичкові кошти;

·Який власний капітал і як він змінюється;

·Чи буде підприємство здатним виконувати свої фінансові зобов’язання.

Елементами балансу, які дають відповідь на ці та інші питанн безпосередньо пов’язаними з визначенням фінансового стану підприємства та змін в ньому. є:

·Активи;

·Зобов’язання;

·Власний капітал.

Згідно з П(С)Б 2 «Баланс», п. 4:

161

Активи – це ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до збільшення економічних вигод у майбутньому.

Зобов’язання – це заборгованість підприємства, яка виникла у результаті минулих подій і погашення якої, призведе до зменшення ресурсів підприємства. Вона складається з поточних зобов’язань, які будуть погашені протягом12 – ти , починаючи з дати балансу, і довгострокових.

Власний капітал – частина в активах, що залишається після вирахування

його зобов’язань.
Повинно виконуватися основне правило балансу: підсумок	активу
балансу дорівнює сумі зобов’язань та власного капіталу:
А = ВК + ЗК;	(10.1)
ВА + ОА = К,	(10.2)

де А – загальна сума активів підприємства; ВК – сума власного капіталу підприємства;

ЗК – сума залученого капіталу, що використовується підприємством; ВА – сума необоротних (довгострокових) активів підприємства; ОА – сума оборотних (поточних) активів підприємства ;

К – загальна сума капіталу (фінансових коштів), що використовуються

підприємством.
Звіт про	фінансові		результати(форма 2)(Income Statement) – вид
квартальної	та	річної	звітності(форма 2), що	надається	зовнішнім

користувачам. В ньому представлені показники валового доходу від реалізації продукції, затрати і прибуток.

Звіт про рух грошових коштів(форма 3) – відображає рух грошових коштів підприємства за видами діяльності. Фору складають непрямим методом визначення чистого грошового потоку.

Звіт про власний капітал(Statement of changes in financial position) –

однин з основних видів річної статистичної звітності(форма 4), що надається зовнішнім користувачам.

З 2000 р. фінансова звітність в Україні змінена у відповідності до НС(П)БО, що значно спрощує проведення фінансового аналізу.

2. Прийоми фінансового аналізу та показники оцінки фінансового стану господарства

Фінансовий аналіз (financial analysis) – процес дослідження фінансового

стану і	основних	результатів фінансової	діяльності	підприємства	з метою
з’ясування	резервів	підвищення його	ринкової	вартості та	забезпечення

ефективного розвитку. Фінансовий аналіз підрозділяється на певні види в залежності від слідкуючих ознак:

1. По організаційним формам проведеннярозмежовують внутрішній та зовнішній фінансовий аналіз. Внутрішній фінансовий аналіз проводять менеджери та його власники з використанням всієї наявної інформаційної бази. Результати такого аналізу може бути комерційною таємницею. Зовнішній фінансовий аналіз проводять податкова інспекція, аудитори, банки та інші контрагенти і конкуренти.

162

2.По глибині аналітичного дослідженнявиділяється повний і тематичний фінансовий аналіз. Повний фінансовий аналіз проводиться з метою вивчення всіх аспектів фінансової діяльності і всіх характеристик фінансового стану підприємства. Тематичний фінансовий аналіз обмежується вивченням окремих сторін фінансової діяльності та окремих характеристик фінансового стану підприємства.

3.По об’єкту аналізу виділяються наступні його види:

·аналіз фінансової діяльності підприємства в цілому;

·аналіз фінансової діяльності окремих підрозділів;

·аналіз окремих фінансових операцій.

4.По періоду проведеннярозмежовують попередній, поточний та послідуючий фінансовий аналіз. Попередній аналіз вивчає умови фінансової діяльності в цілому або по окремим напрямкам перед прийняттям певних фінансових рішень. Поточний (оперативний) фінансовий аналіз здійснюється у

процесі реалізації прийнятих управлінських рішень з	метою оперативного
впливу на хід фінансової діяльності. Він обмежується коротким періодом часу.
Послідуючий фінансовий аналіз здійснюється за звітний період. Він дозволяє
більш глибше і повніше проаналізувати фінансовий стан підприємства, ніж
попередні види аналізу, оскільки базується на завершених звітних матеріалах.
5. По методам, що використовуються виділяються	наступні види
фінансового аналізу:

·горизонтальний (трендовий);

·вертикальний (структурний);

·порівняльний;

·аналіз фінансових коефіцієнтів;

·інтегральний фінансовий аналіз, що базується на моделі Дюпона.

Аналіз фінансового стану підприємства дає можливість відповісти на питання: Наскільки добре розвинутий бізнес? Які його сильні сторони? Які слабкі сторони? Яке місце в галузі займає підприємство? Покращується чи погіршується фінансова ситуація?

Вертикальний (структурний) фінансовий аналіз (common financial

analysis)	- один з видів фінансового аналізу, який базується на структурному
розкладі	окремих показників	фінансової	звітності	підприємства	з метою
визначення відносної вагомості тих чи інших її статей. В процесі здійснення
цього аналізу розраховується		питома вага	окремих	структурних	складових

узагальнених у звітності фінансових показників. Найбільш поширені у фінансовому менеджменті слідуючи форми вертикального аналізу:

1. Структурний аналіз активів, в процесі якого визначається питома вага

оборотних та необоротних активів; елементний склад	оборотних	активів;
елементний склад необоротних активів; склад активів по рівню ліквідності та інше;
2. Структурний аналіз капіталу, в процесі якого визначається питома вага
власного та залученого капіталу; елементний склад	власного	капіталу;

елементний склад залученого капіталу по видам; елементний склад залученого капіталу по строкам зобов’язань

163

3. Структурний аналіз грошового		потоку, в процесі		якого	в складі
загального грошового	потоку визначається грошовий		потік	по	операційній
(виробничо-комерційній)	діяльності; по	фінансові	та	по	інвестиційній

діяльності. Кожен з них може бути структуризований більш детально.

Горизонтальний (трендовий) фінансовий аналіз (horizon financial analysis) - один з видів фінансового аналізу, що базується на вивченні динаміки окремих

фінансових показників з метою визначення і прогнозування можливих тенденцій у часі. В процесі цього аналізу розраховуються темпи росту(приросту) окремих показників фінансової звітності за ряд періодів та визначається загальна тенденція їх зміни (або тренд). Найбільш поширені у фінансовому менеджменті слідуючи форми горизонтального фінансового аналізу:

1.Порівняння фінансових показників звітного періоду з показниками попереднього періоду;

2.Порівняння фінансових показників звітного періоду з аналогічними показниками попереднього року. Ця форма горизонтального фінансового аналізу використовується на підприємствах з сезонним характером виробництва;

3. Порівняння фінансових показників за декілька попередніх років.

Мета такого аналізу– визначення тенденції зміни окремих показників, що характеризують результати фінансової діяльності(визначення лінії тренда у динаміці. Результати такого аналізу для наглядності рекомендується оформляти графічно, що полегшує визначення лінії тренда (мал.10.1.).

Сума активів підприємства

50
						Лінія тренда
40
30
20		0	1	2		3		4
10
0				Періоди

Рис. 10.1. Графічне оформлення результатів горизонтального аналізу у формі лінійної діаграми

Комплексний, всебічний аналіз фінансового стану підприємства здійснюється методом коефіцієнтного аналізу. Існують наступні основні групи аналітичних коефіцієнтів, які характеризують такі сторони фінансового стану підприємства, як : 1) ліквідність, 2) ділову активності, 3) платоспроможність, 4)прибутковості, 5) майновий стан підприємства, 6) положення на ринку цінних паперів.

Ліквідність активу - це здатність його трансформуватися в грошові кошти. Ліквідність активів підприємства в цілому - наявність у нього поточних активів ( оборотних коштів) у розмірах, достатніх для покриття короткострокової заборгованості, хоча б з порушенням термінів, передбачених контрактом.

Миттєва ліквідність підприємстванаявність у нього грошових коштів та їх еквівалентів, достатніх для розрахунку по короткостроковій заборгованості.

164

Коефіцієнти ділової активності - показують рівень використання активів підприємства для отримання доходів і прибутку. Основні з них :

·співвідношення темпів зростання активів, виручки від реалізації та прибутку;

·показники оборотності;

·продуктивність праці;

·тривалість операційного і виробничого циклу;

·фондовіддача.

Платоспроможність підприємства - це здатність розрахуватися, як по короткостроковим, так і довгостроковим зобов’язанням, тобто по всім боргам по мірі надходження термінів сплати. Це міра фінансового ризику, оскільки

характеризує співвідношення між власними джерелами фінансування та залученими. Основні з них :

·частка власного капіталу в загальній сумі джерел фінансування;

·частка залученого капіталу в загальній сумі джерел фінансування;

·впіввідношення між залученим і власним капіталом (фінансовий ліверидж);

·коефіцієнт забезпеченості процентів по кредитам.

Прибутковість - показує здатність підприємства отримувати доходи більші, ніж вкладенні в нього, є індикатором його фінансового положення та ефективності управління. Найважливіші показники:

·прибуток ( валовий, балансовий, чистий, нерозподілений);

·коефіцієнт валового прибутку ( валова маржа);

·прибутковість ( рентабельність) активів;

·прибутковість ( рентабельність) власного капіталу.

Основними характеристиками майнового стану підприємства є :

·сума активів, які знаходяться у розпорядженні підприємства (валюта балансу);

·частка необоротних активів (основного капіталу) у валюті балансу;

·частка активної частини основних засобів;

·коефіцієнт зносу.

Положення на ринку цінних паперів характеризується показниками:

·ринкова вартість підприємства;

·прибуток на акцію;

·загальна прибутковість акцій (облігацій);

·капіталізована доходність акцій (облігацій).

Для визначення фінансової стабільності підприємства(можливості її банкротства) використовується модель Альтмана, коефіцієнт (Z) та ряд інших.

Зовнішнім показником банкрутства є призупинення поточних платежів у випадку, якщо підприємство не здатне виконати вимоги кредиторів на протязі трьох місяців від дня строку платежу.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Які фінансові представляють найбільший інтерес для фінансових аналітиків?

2.Хто є основними користувачами фінансових звітів?

3.Яка існує різниця у формі та принципах складання звітів в Україні та зарубіжних країнах?

165

4.Наведіть приклади різних моделей аналізу фінансового стану підприємства?

5.Що передбачає комплексний аналіз фінансового стану підприємства? Сформулюйте переваги та недоліки аналітичних коефіцієнтів.

6.З множини аналітичних коефіцієнтів відберіть найбільш важливі для сільськогосподарського підприємства (акціонерного товариства, фермерського господарства), агросервісного підприємства, підприємства, що спеціалізується на реалізації.

7.Як інфляція викривлює результати аналізу фінансового стану підприємства?

8.Сформулюйте переваги і недоліки методів оцінки фінансової стабільності

( можливості банкрутства).

	ТЕСТИ
1.	Чим характеризується фінансовий стан підприємства?
1.	Системою показників, що відображають наявність, формування і
структуру фінансових ресурсів.
2.	Станом розрахункового рахунку.
3.	Формуванням та використанням виробничих ресурсів.
4.	Високим рівнем технічної неплатоспроможності.
2.	Фінансовий стан підприємства залежить

1.Від ефективності використання трудових ресурсів.

2.Тільки від успішної реалізації продукції.

3.Тільки від безперебійного постачання сировиною підприємства.

4.Від ефективності використання фінансових ресурсів.

5.Від успішної реалізації продукції.

6.Від виконання планового завдання підприємства на поточний рік.

7.Тільки від високого рівня ліквідності активів підприємства.

3.Завданням аналізу фінансового стану підприємства є:

1.Аналіз поточної бухгалтерської інформації.

2.Аналіз бухгалтерської звітності.

3.Аналіз структури матеріальних ресурсів.

4.Аналіз структури фінансових ресурсів.

5.Аналіз виконання стратегічного планування.

4.Фінансовий аналіз є складовою частиною аналізу:

1.Виробничого обліку.

2.Кадрового складу.

3.Фінансово-господарської діяльності.

4.Продуктивності виробничих фондів.

5.Санаційного планування.

6.Фінансового стратегічного планування.

5.Вивчення абсолютних показників звітності це -

1.Горизонтальний аналіз.

2.Читання звітності.

3.Трендовий аналіз.

4.Вертикальний аналіз.

5.Структурний аналіз.

166

6.SWOT аналіз.

7.АВС аналіз.

6.Обчислення питомої ваги кожної складової фінансової звітності це –

1.Горизонтальний аналіз.

2.Читання звітності.

3.Трендовий аналіз.

4.Вертикальний аналіз.

5.Структурний аналіз.

6.SWOT аналіз.

7.АВС аналіз.

7.Що являється ознакою “позитивного” балансу?

1.Власний капітал підприємства перевищує позиковий.

2.Валюта балансу в кінці звітного періоду зменшилась в порівнянні з початком.

3.Темп приросту оборотних активів більше ніж темп приросту необоротних активів.

4.Темпи приросту дебіторської більше ніж темпи приросту кредиторської заборгованості.

5.Темпи приросту дебіторської менші ніж темпи кредиторської заборгованості.

6.Позиковий капітал перевищує власний і темпи його росту вищі.

8.Здатність активу трансформуватись в грошові кошти це –

1.Ліквідність;

2.Прибутковість;

3.Платоспроможність.

4.Рентабельність.

9.До якої групи показників належить показник маневреності власного капіталу?

1.Прибутковості.

2.Фінансової стійкості.

3.Ліквідності.

4.Ділової активності.

10.До якої групи показників належить коефіцієнт покриття?

1.Прибутковості

2.Фінансової стійкості

3.Ліквідності.

4.Ділової активності.

11. Група показників, яка розкриває здатність підприємства отримувати доходи більші, ніж вкладені в нього називається –

1.Ліквідності;

2.Платоспроможності;

3.Прибутковості;

4.Майнового стану;

12. Яка з фірм краще веде фінансово-господарську діяльність?

1.Загальною оборотністю активів 10,0 і коефіцієнтом рентабельності 2%;

2.Загальною оборотністю активів 2,0 і коефіцієнтом рентабельності 10%;

3.Загальною оборотністю активів 10,0 і коефіцієнтом рентабельності 10%.

4.Загальною оборотністю активів 2,0% і коефіцієнтом рентабельності 2,0%.

167

Тема 11.ВНУТРІШНЬРФІРМОВЕ ФІНАНСОВЕ ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ

План

1.Зміст, завдання та система фінансового планування.

2.Експрес прогнозування потреби у додатковому фінансуванні.

3.Послідовність складання фінансових планів.

1.Зміст, завдання та система фінансового планування

За змістом фінансове планування охоплює управління грошовими потоками, дебіторською і кредиторською заборгованістю, кредитними ресурсами, дивідендною політикою, інвестиційною діяльністю, емісійною діяльністю, регулюванням структури активів і структури капіталу.

Основні завдання фінансового планування діяльності підприємства такі:

·забезпечення необхідними фінансовими ресурсами виробничої, інвестиційної та фінансової діяльності;

· визначення	шляхів	ефективного	вкладення	капіталу, оцінка	ступеня
раціонального його використання;

·виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення прибутку за рахунок економного використання грошових коштів;

· встановлення раціональних фінансових відносин з бюджетом, банками та іншими підприємствами;

·дотримання інтересів акціонерів та інших інвесторів;

·контроль за фінансовим станом, платоспроможністю та кредитоспроможністю підприємства.

Фінансове планування включає:

·фінансове прогнозування;

·поточне фінансове планування;

·бюджетування;

·оперативне фінансове планування.

Фінансове прогнозування — це дослідження та розробка ймовірних шляхів розвитку фінансів підприємства, альтернатив реалізації фінансових стратегій, які забезпечують стабільне фінансове становище підприємства в майбутньому.

Перспективне (стратегічне) фінансове планування – визначає найважливіші показники, пропорції і темпи розширеного відтворення; виступає головною формою реалізації цілей підприємства і включає розробку фінансової стратегії підприємства.

Поточне фінансове планування — це процес визначення майбутніх доходів підприємства, напрямів витрат грошових коштів та обґрунтування заходів щодо забезпечення платоспроможності, дохідності та фінансової стійкості. Таким чином, поточне планування — це складова перспективного плану, яка його конкретизує і втілює в показники.

Бюджетування — це процес планування діяльності підприємства, його структурних підрозділів методом розробки системи взаємопов'язаних бюджетів та встановлення всіх видів фінансових витрат, джерел їх покриття і очікуваних

168

результатів. Бюджетування належить до поточного планування, хоча бюджети можна складати і на більш тривалі проміжки часу, ніж один рік.

Оперативне фінансове плануванняможна розглядати як процес синхронізації у часі грошових надходжень та витрат, визначення послідовності здійснення всіх розрахунків та розробки заходів щодо запобігання відхилень від графіку надходжень і платежів.

Якщо фінансове прогнозування визначає найважливіші пропорції і темпи розширеного відтворення, розглядає можливі альтернативи розробки фінансової стратегії, яка забезпечує стабільне фінансове становище підприємства майбутньому, то поточне планування здійснюється на більш короткі строки і

відзначається конкретністю завдань та шляхів їх реалізації.
Таким	чином, фінансове	планування	підпорядковане	цілям	стратегії
розвитку	підприємства. Залежно	від горизонту	планування розрізняють коротко-

(до 1 року), середньо- (від 1 до 3-5 років) та довгострокові (від 3-5 років) плани. Різні види фінансових планів вирішують різні завдання.

Річний фінансовий план підприємства(фірми) називається бюджетом.

Загальний (основний) бюджет є формальним викладенням планів керівництва по відношенню об’ємів та напрямків реалізації, витрат та інших фінансових дій на майбутній період. Він складається в основному з планового балансу, плану фінансових результатів та плану руху грошових коштів (касового плану) .

Бюджет класифікується : 1. Поточний бюджет; 2.Фінансовий бюджет.

Поточний бюджет складається з :

·плану реалізації;

·плану виробництва;

·кошторису прямих витрат на матеріали;

·кошторису прямих витрат на оплату праці;

·кошторису загальногосподарських накладних витрат;

·кошторису комерційних та адміністративних витрат;

·плану прибутків та збитків.

Фінансовий бюджет складається з :

·касового плану;

·планового балансу.

2.Експрес прогнозування потреби у додатковому фінансуванні

Фінансове прогнозування - попередня оцінка майбутніх фінансових потреб,

єважливим елементом планування, основою для складання бюджетів( кошторисів).

Фінансування може здійснюватися як за рахунок внутрішніх джерел, так і зовнішніх.

Внутрішнє фінансування здійснюється за рахунок нерозподіленого прибутку, який є результатом нормальної виробничої діяльності підприємства. Зовнішнє - обумовлене надходженням капіталів від інвесторів та кредиторів.

169

Підприємство може заздалегідь оцінити свої потреби у зовнішньому фінансуванні, спрогнозувавши майбутні комерційні операції та пов’язані з ними витрати.

Основні етапи прогнозування потреби у додатковому зовнішньому фінансуванні такі :

1.Визначення об’єму операцій по реалізації. Прогнозування збуту - основа для більшості фінансових прогнозів.

2.Прогнозування додаткових параметрів, таких як витрати.

3.Попередня оцінка об’єму інвестицій в оборотні активи і основні засоби для забезпечення прогнозного рівня реалізації.

4.Розрахунок фінансових потреб підприємства.

Визначення

додаткового

зовнішнього

фінансування здійснюється

або

балансовим методом, або при допомозі формули (11.1), що значно простіше

Необхідне

Необхідне

Спонтанне

Збільшення

додаткове зовнішнє =

збільшення

-

збільшення

-

нерозподіленого

фінансування

активів

зобов’язань

прибутку

ANF

=

A0 / S0 ) /\S

-

( L0 / S0 ) /\S

-

S1 ( K11) (1 – KD ) (11.1)

де, ANF - сума

необхідного додаткового зовнішнього фінансуванняна

прогнозний рівень реалізації (грош. од.);

A0/S0 - співвідношення активів, що збільшуються спонтанно зі збільшенням

об’єму

реалізації, та рівня реалізації у останньому звітному періоді;

L0/S0

- співвідношення

зобов’язання, що

збільшуються

спонтанно

зі

збільшенням реалізації, та рівня реалізації у останньому звітному періоді;

/\S

- приріст

об’єму реалізації;

S1

- прогнозний рівень реалізації;

K11

-

коефіцієнт

прибутковості

реалізації: частка чистого

прибутку

у

реалізації звітного періоду;

Kн - частка нерозподіленого прибутку у чистому прибутку звітного періоду.

3. Послідовність складання фінансових планів Процес фінансового планування передбачає наступні етапи:

а) аналіз фінансового стану підприємства; б) складання прогнозних кошторисів та бюджетів;

в) визначення загальної потреби у фінансових ресурсах; г) прогнозування структури джерел фінансування;

д) створення та підтримки системи контролю за використанням коштів; е) розробку процедури внесення змін у систему планів.

Рекомендується готувати декілька варіантів фінансового: пл песимістичний, найбільш ймовірний та оптимістичний.

Основні етапи підготовки бюджету:

·Підготовка прогнозу та плану реалізації.

·Визначення параметрів очікуваного обсягу виробництва.

·Розрахунок виробничих та експлуатаційних витрат.

·Визначення руху грошових коштів та інших фінансових показників.

170