fin_menedzhment

·розробка фінансової стратегій підприємства;

·аналіз та планування фінансової діяльності підприємства;

·прийняття рішень по фінансовим аспектам операційної(виробничокомерційної) діяльності підприємства;

·прийняття інвестиційних рішень, що забезпечують найбільш ефективні напрямки розвитку підприємства;

·ефективна взаємодія з державними органами, операторами та суб’єктами

інфраструктури фінансового ринку по окремим аспектам фінансової діяльності підприємства;

·координація та контроль за виконанням управлінських рішень в сфері фінансової діяльності підприємства.

На кожному підприємстві залежно від специфічних особливостей його

фінансово-господарської

діяльності

повинна

будуватись

вл

багаторівнева функціональна система управління фінансовою діяльністю.

Від повноти, своєчасності та якості виконання фінансовим менеджментом

притаманних йому функцій(послідовність,

цілеспрямованість

реалізації

рішень.) залежить

ефективність

фінансового

управління

підприємством

(успішність діяльності і тривала життєздатність).

3. Організація фінансового менеджменту

Концептуальна

сутність

фінансового

менеджменту

полягає

в розгляді

його

як

форми

управління

процесами

фінансування

підприємницької

діяльності,

адекватної

економіці

ринкового

типу[10].

Фінансове

управління

базується

на

трьох

основних

концепціях: теперішньої

вартості, підприємницького ризику та грошових потоків. Тому необхідними

умовами

успішного

функціонування

фінансового

менеджментує:

підприємницька

діяльність, самофінансування,

ринкове

ціноутворення,

ринок праці, капіталів та чітка регламентованість державного регулювання.

Для успішного виконання фінансовим менеджментом притаманних йому

функцій необхідна раціональна організація фінансового менеджменту.

Організація

практичної

діяльності

з

фінансового

менеджменту

підприємства здійснюється його фінансовими службамина основі таких

принципів:

плановість

та

системність, цільова

спрямованість

та

варіативність, диверсифікація капіталовкладень, стратегічна орієнтованість.

Як і кожна управлінська система, фінансовий менеджмент передбачає

наявність суб'єкта і об'єкта управління. Об'єктом управління в узагальненому

вигляді є фінанси підприємства і його фінансова діяльність.

Об'єктами фінансового менеджменту є:

1.

Управління активами:

а) управління оборотними активами;

б) управління необоротними активами.

2.

Управління капіталом:

а) формування фінансової структури капіталу;

11

б) управління формуванням власних фінансових ресурсів; в) управління залученням позикових фінансових ресурсів.

3.Управління інвестиціями.

4.Управління грошовими потоками.

5.Управління фінансовими ризиками та упередження банкрутства.

6.Управління прибутком підприємства.

Особливості формування капіталу та фінансових ресурсів, форми та методи розподілу цих фінансових ресурсів, обсяги та інтенсивність грошових потоків та інші умови фінансової діяльності суттєво різняться по окрем

підприємствах. Тому виникає необхідність класифікації підприємств як об'єктів фінансового менеджменту за окремими класифікаційними ознаками,

асаме за:

1)формами власності;

2)організаційно-правовими формами діяльності;

3)галузевими ознаками;

4)розміром власного капіталу;

5)монопольним становищем на ринку;

6)стадією життєвого циклу.

Фінансовий менеджмент спрямований на оптимізацію управління рухом фінансових ресурсів та тих фінансових відносин, які виникають між суб'єктами господарювання в процесі руху фінансових ресурсів. Організація

фінансового	менеджменту	має	бути спрямована	на	ефективне управління
цим рухом та відносинами.
Система	фінансового	управління підприємством			складається з двох
підсистем:	підсистеми, якою		керують, або ж	об'єкта управління, та

підсистеми, яка керує, або ж суб'єкта управління.

Об'єктом організації фінансового управлінняє сукупність умов здійснення грошового потоку, кругообігу вартості, руху фінансових ресурсів і фінансових відносин між суб'єктами господарювання та їх підрозділами в господарській діяльності.

Суб'єкт організації фінансового управління— це фінансова служба підприємства (фінансова дирекція як апарат управління, фінансовий менеджер як управляючий), яка за допомогою різних форм управління здійснює цілеспрямоване функціонування об'єкта.

Кожній складовій фінансового управління властиві певні ознаки. Основні з них такі: виконувати властиву тільки даній складовій функцію, що не повторюється

іншими елементами даної системи; взаємодіяти з іншими елементами й інтегрувати з ними. це є ознакою цілісної системи; перебувати у взаємозв'язку з іншими елементами своєї системи.

Властивості елементів фінансового управління дають змогу вивестизагальне правило фінансового менеджменту: забезпечувати фінансову стійкість системи в цілому, а не тільки окремих її елементів і підсистем.

12

Взаємодія суб'єкта й об'єкта управління, тобто сам процес управління, може

здійснюватися

тільки за

умови використання відповідної інформації, тобто

управління, незалежно від його конкретного змісту, завжди передбачає отримання,

передання, опрацювання і використання інформації.

Фінансове управління є складною, динамічною і відкритою системою. Його

динамічність обумовлюється тим, що воно постійно змінюється залежно від

стану забезпеченості фінансовими ресурсами, витрат,

доходів,

попиту

і

пропозиції на капітал. Це забезпечує поглиблення взаємозв'язків фінансової

системи

із

зовнішнім

середовищем і ускладнює процес її

управлінн.

Фінансове управління є відкритою системою, тому що вона обмінюється

інформацією із зовнішнім середовищем.

4. Стратегія і тактика фінансового менеджменту

Успішна

реалізація

фінансового

менеджменту

на

підприємс

забезпечується шляхом вибору фінансової ідеології.

Фінансова

ідеологія

підприємства(financial ideology of company)

–

система

основотворчих

принципів

здійснення

фінансової

діяльно

підприємства,

яка визначається його“місією”

(метою

функціонування)

та

фінансовим менталітетом його засновників та менеджерів. Фінансова ідеологія

підприємства

реалізується

у фінансовій стратегії та політиці по

окремим

аспектам фінансової діяльності.

Фінансова стратегія (financial strategy) – виходячи з фінансової ідеології,

сформована система довгострокових цілей фінансової діяльності підприємства

та найбільш ефективних шляхів їх досягнення.

Фінансова стратегія є складовою загальної стратегії

економічного

розвитку підприємства і підпорядкована останній. Разом з тим, фінансова

стратегія сама суттєво впливає на формування загальної стратегії економічного

розвитку підприємства. Якщо основна мета загальної стратегії підприємства–

забезпечення

високих

темпів

економічного

зростання

та

підвищен

конкурентної позиції - залежить від тенденцій розвитку відповідного товарного

ринку, то фінансова стратегія залежить від тенденцій розвитку фінансового

ринку, які можуть не співпадати. В такому випадку фінансова стратегія корегує

загальну стратегію підприємства.

Послідовність формування фінансової

стратегії як

складової

фінансової

політики підприємства включає наступні етапи:

· Визначення загального періоду формування фінансової стратегії, який

залежить

у

першу

чергу

періоду

формування

загальної

стра

підприємства та рівня передбачуваності розвитку економіки та фінансового ринку в цілому. В сучасних умовах цей період не перевищує 3-х років.

·Визначення стратегічних цілей фінансової діяльності, головна мета якої

– максимізація ринкової вартості підприємства. Система стратегічних цілей повинна забезпечувати формування достатнього об’єму власного капіталу,

оптимізацію структури активів та задіяного капіталу, мінімально можливого
рівня	фінансового		ризику	господарської	діяльності. Формування
стратегічних		цілей	фінансової	діяльності	відображається	у	систем
відповідних стратегічних нормативів.

13

· Розробка	фінансової політики по	окремим	напрямкам	фінансової
діяльності.	Цей процес базується	на загальній	фінансовій	ідеології
підприємства та системі цільових стратегічних нормативів.

·Конкретизація показників фінансової стратегії по періодам реалізації. Це забезпечує динамізм системи стратегічних нормативів та синхронізацію її показників у часі.

·Оцінка розробленої фінансової стратегії за рядом параметрів::

•узгодження фінансової стратегії підприємства із загальною стратегією його розвитку (виявляється ступінь узгодження цілей, напрямів та етапів у реалізації фінансової стратегії);

•узгодження фінансової стратегії підприємства з передбаченими змінами зовнішнього фінансового середовища (визначається, якою мірою розроблена

фінансова стратегія відповідає	прогнозному	розвитку економіки	країни та
змінам кон'юнктури фінансового ринку в розрізі окремих його сегментів);
• внутрішня збалансованість	фінансової	стратегії(визначається,	якою

мірою узгоджуються між собою окремі цілі та цільові стратегічні нормативи майбутньої фінансової діяльності; наскільки вини кореспондують зі змістом фінансової політики з окремих аспектів фінансової діяльності; якою мірою узгоджені між собою за напрямами і в часі заходи з забезпечення реалізації фінансової стратегії);

•можливість реалізації фінансової стратегії (розглядаються потенційні можливості підприємства у формуванні власних фінансових ресурсів, оцінюється рівень кваліфікації фінансових менеджерів та їх технічної оснащеності з позицій завдань реалізації фінансової стратегії);

•оптимізація рівня ризиків, пов 'язаних з реалізацією фінансової стратегії

(визначають, якою мірою рівень прогнозних фінансових ризиків забезпечує достатню фінансову рівновагу в процесі розвитку підприємства, чи не загрожує втратами і генеруванням банкрутства а також чи відповідає фінансовом менталітету власників та відповідальних фінансових менеджерів);

ефективність розробленої фінансової стратегії(оцінка на підставі прогнозних фінансових розрахунків та нефінансовіих результатів– зростання ділової репутації підприємства; підвищення рівня управління фінансовою діяльністю структурних його підрозділів (у процесі створення«центрів відповідальності»); підвищення рівня матеріальної і соціальної забезпеченості фінансових менеджерів(за рахунок ефективної системи їх матеріального стимулювання за результатами фінансової діяльності; більш високого рівня технічного оснащення їх робочих місць).

Розробка фінансової стратегії дозволяє приймати ефективні управлінські рішення по розвитку підприємства.

Стратегічний фінансовий менеджмент являється управлінням інвестиціями і передбачає: фінансову оцінку проектів вкладення капіталу; відбір критеріїв

прийняття інвестиційних рішень;	вибір	оптимального варіанта вкладення
капіталу; визначення джерел фінансування.
Залежно від досягнутого рівня фінансової стійкості суб'єкти господарювання
можуть обирати орієнтиром одну трьохз		базових стратегій фінансового
розвитку.

14

1. Стратегія подолання нестійкості фінансової системи підприємства,

або стратегія виживання, до якої вдаються в умовах економічної ,кризи нестабільності та інфляції, і у випадку, коли показники фінансово-господарської діяльності підприємства набувають стійкої тенденції до погіршення.

1. Стратегія		підтримки		фінансової		стійкості або стабілізації, що
застосовується в умовах нестабільних обсягів продаж і прибутку, переважно у
галузях зі стабільною економікою.
2. Стратегія		розвитку		або	стійкого		зростання, що свідчить		про
прагнення підприємства до збільшення обсягів реалізації, підвищення
рентабельності та покращання інших показників фінансового стану.
У рамках згаданих вище базових стратегій виживання, стабілізації та розвитку
можуть	реалізуватися		різні	стратегічні		альтернативи управління			фінансами
залежно від загальної стратегії економічного розвитку підприємства.
Фінансова		політика (financial			policy)	–	форма	реалізації фінансової
ідеології	та фінансової		стратегії підприємства в				межах	окремих аспектів його

фінансової діяльності. На відміну від фінансової стратегії в цілому, фінансова політика розробляється лише по окремим напрямкам фінансової діяльності підприємства, з метою забезпечення ефективного управління досягненням

головної стратегічної мети цієї діяльності. Фінансова політика включає багато
складових:
·	політика	управління		капіталом включаючи			формування		структури
	капіталу; управління власним і				позиковим	капіталом		.в ч.т дивідендна
	політика, кредитна політика тощо;
·	інвестиційна		політика щодо		реальних	інвестицій		капітального		і

інноваційного характеру та фінансових інвестицій;

·політика управління активами в т.ч. фінансування активів, формування оптимальної структури, управління за видами оборотних і необоротних активів: дебіторською заборгованістю, запасами, грошовими коштами, основними засобами та необоротними нематеріальними активами

·політика управління грошовими потокамиза видами: операційними,

інвестиційними, фінансовими, управління витратами, прибутком та його складовими, амортизаційна політика;

·політика управління фінансовими ризиками проблем уникнення,

диверсифікації, хеджування;

·облікова, контрольно-аналітична, планова політика;

·політика антикризового управління включаючи запобігання кризи,

стабілізацію, санацію та забезпечення економічного зростання підприємства.

Зметою забезпечення перспектив розвитку підприємства та реалістичності програм зміст фінансової політики на підприємстві має містити:

v розробку науково обґрунтованих цілей функціонування та розвитку фінансів підприємств;

v побудову й використання відповідного фінансового механізму підприємства; v здійснення практичних дій, направлених на досягнення поставленої мети та

розроблених цілей.

15

О основні етапи реалізації фінансової політики підприємства:

І. Перший етап полягає	у визначенні	мети, цілей та основних задач
фінансової політики. Він	залежить від	ряду факторів: мети створення

підприємства, форми власності та організаційно-правової форми, розміру підприємства і його власного капіталу, галузевої ознаки, місця на ринку (монопольне, спеціалізоване, багатопрофільне), виробничо-технічної характеристики і структури, стадії життєвого циклу (створення, розвиток, поділ на дочірні підрозділи, загроза чи банкрутство підприємства). Визначення

загального періоду формування фінансової стратегії як складової загальної стратегії підприємства (яка має певний період). Важливо передбачити розвиток економіки в цілому та сегментів ринку де підприємство здійснюватиме свою діяльність, дослідити зовнішнє фінансове середовище та кон’юнктуру фінансового ринку.

ІІ. Другий етап реалізації фінансової політики полягаєстворенняу відповідного, адекватного фінансового механізму, що є найбільш динамічною частиною фінансової політики. Він залежить від використання елементів фінансового механізму, форм і методів формування, організації фінансів, ринку цінних паперів, правового поля в державі, поєднання директивного і регулюючого видів фінансового механізму, реагує на всі зміни у суб’єктів фінансових відносин (вирішення різних задач).

Наступним кроком є формування системи стратегічних цілей фінансової діяльності для підвищення економічного і соціального розвитку підприємства та максимізації його ринкової вартості. Система стратегічних цілей повинна включати конкретні фінансові показники для забезпечення достатнього обсягу власних фінансових ресурсів, оптимізацію структури капіталу(середній темп зростання власного капіталу за рахунок власних джерел, рентабельності,

мінімальної	його		частки	в	загальному		обсязі ) капіталуактивів
(співвідношення		оборотних і		необоротних, мінімальний рівень грошових
ресурсів	і	самофінансування),		прийнятного		рівня		фінансових	ризиків

(граничний рівень) у розрізі основних напрямів господарської діяльності

підприємства.	У процесі конкретизації	цільових	показників		фінансової
стратегії за періодами її реалізаціїзабезпечується динамічність цільових
стратегічних нормативів і їх узгодженість в часіз показниками загальної
стратегії (зовнішня) та внутрішня за		основними	з	них між	. собоюЕтап
розроблення	фінансової політики	за окремими		аспектами фінансової

діяльності є найбільш важливим і багаторівневим, оскільки, визначає не тільки загальні структурні елементи а й їх складові. Так, в складі політики управління капіталом розробляється політика формування структури капіталу, політика управління власним і позиковим капіталом. У свою чергу політика управління власним капіталом може включати як самостійні блоки політику управління окремими його видами.

ІІІ. Третій етап полягає в побудові системи управління, яка забезпечить здійснення практичних дій направлених на досягнення поставленої мети, що пов’язана з практичним застосуванням фінансового механізму підприємства і підпорядкована фінансовій стратегії і тактиці. Саме на цьому етапі відбувається

16

прямий вплив фінансової політики на економіку підприємства. Реалізація

фінансової	політики	можлива	лише якщо кожен етап є відповідним
адекватним: поставленій меті – адекватний фінансовий механізм, фінансовому
механізму –	відповідна система		органів управління(фінансово-економічний
апарат підприємства).		Також необхідно розробити систему організаційно-
економічних заходів щодо забезпечення реалізації фінансової стратегії. У
ній передбачається		формування	на підприємстві«центрів відповідальності»

різних типів; визначення прав, обов'язків та міри відповідальності їх керівників за результати фінансової діяльності; розроблення системи стимулювання працівників за їх внесок у підвищення ефективності фінансової діяльності.

Завершальним кроком єоцінювання ефективності розробленої фінансової стратегії за рядом параметрів.

Всі етапи реалізації фінансової політики взаємопов’язані і взаємообумовлені. Тобто фінансова політика включає в себе формування як фінансової стратегії так і фінансової тактики.

На відміну		від фінансової		стратегії, тактичне управління фінансами
спрямовано	на	забезпечення		відшкодування поточних витрат за рахуно
отриманих	доходів,		регулювання обсягу поточних грошових виплат. Тобто
фінансова	тактика		орієнтована на	забезпечення самоокупності діяльності, має

включати процес планування, прогнозування, мобілізації та розподілу капіталу, визначення фінансових ризиків та факторів, що впливають на прибуток та показники фінансового стану підприємства. Вирішальна роль відводиться ефективності використання наявних грошових коштів у конкретний проміжок часу.

Разом із тим, незважаючи на відмінність строків, цілей та ступеня деталізації, стратегія і тактика фінансового менеджменту значною мірою взаємопов'язані, мають подібний алгоритм розробки, і є однаково пріоритетними, незважаючи на те, що згідно з принципом стратегічної орієнтованості тактика управління фінансами є формою деталізації стратегії і розробляється відповідно до визначених раніше стратегічних орієнтирів діяльності підприємства. Та на практиці у зв'язку з необхідністю покращити поточні фінансові показники фінансові менеджери вимушені на деякий час (або навіть зовсім) відмовитися від певних стратегічних дій. Так, тактичні завдання можуть стати для підприємства першочерговими у таких випадках:

•	якщо	серйозно погіршиться фінансовий стан підприємства і виникне
реальна загроза банкрутства;
•	коли	вилучення ресурсів для реалізації стратегічних завдань може
призвести до погіршення фінансових показників підприємства протягом кількох
років;
•	якщо	запропоновані стратегічні дії є дуже ризикованими і можуть

справити непередбачуваний вплив на ринкові позиції підприємства та його платоспроможність.

Отже,	у	процесі	вирішення		тактичних		завдань	фінансово
менеджменту оцінюється			ефективність		роботи	підприємства, вживаються
заходи	щодо	прискорення		обертання		його	, капіталупідвищення

17

продуктивності, оцінюються можливі фінансові ризики і вигідність варіантів
вкладання коштів. Це дасть можливість обґрунтувати прийняття конкретних
рішень	щодо	забезпечення		найефективнішого			використання		фінансових
ресурсів, оптимізацію зовнішніх і внутрішніх джерел їх формування.
Формування		та	реалізація	фінансової		політики	включаючи		стратегію і
тактику	відіграє		важливу	роль	у	загальному		механізмі		управл

підприємством.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Що розуміють під фінансовим менеджментом?

2.За яких передумов було сформовано фінансовий менеджмент як науку?

3.Які теорії послужили основою науки про фінансове управління?

4. Розкрийте	основні	складові	системи	фінансового	менеджм
підприємства.

5.Які задачі вирішуються системою фінансового управління?

6.Назвіть об’єкти і суб’єкти фінансового менеджменту.

7.У чому полягають функції фінансового управління?

8.Назвіть основні складові фінансової політики підприємства.

9.Охарактеризуйте етапи реалізації фінансової політики.

10.Побудуйте типову схему фінансової служби підприємства.

ТЕСТИ

1.Під управлінням фінансами розуміють процес впливу на

1.Фінансові відносини.

2.Фінансові організації.

3.Фінансові підрозділи.

4.Фіскальну політику.

2.До принципів фінансового менеджменту відносять:

1.Інтегрованість із загальною системою управління підприємством.

2.Впровадження дії основних економічних законів до умов конкретного підприємства.

3.Орієнтованість на тактичні цілі підприємства.

4.Розробка стандарту підходів до рішень різноманітних проблем підприємства.

3.До теоретичних основ фінансового менеджменту відносять:

1.Теорію грошових потоків.

2.Теорію структури капіталу.

3.Теорія вартості капіталу.

4.Теорія оптимізації ризиків.

4.Максимізація добробуту акціонерів за допомогою покращення умов інвестування це -

1.Теорія портфелю.

2.Теорія грошових потоків.

18

3.Теорія дивідендів.

4.Теорія грошових потоків.

5.Як суб’єкт управління фінансовий менеджмент підприємства включає:

1.Апарат управління підприємством.

2.Юридичну службу підприємства.

3.Державний аналітичний апарат.

4.Майнові права власників підприємства.

1.Мета фінансового менеджменту:

1.Контроль за формуванням, розподілом і використанням кадрових ресурсів.

2.Виявлення найефективніших напрямів інвестування.

3.Управління тактичною політикою підприємства.

4.Контроль за формуванням, розподілом і використанням виробничої бази підприємства.

6.До задач фінансового менеджменту відносять:

1.Безперебійне постачання підприємства сировиною.

2.Оптимізація грошового обороту підприємства.

3.Забезпечення мінімального рівня непрямих витрат.

4.Вдосконалення форм збуту продукції.

7.Функцією фінансового менеджменту є -

1.Розробка фінансової стратегії підприємства.

2.Розробка технологічного процесу підприємства.

3.Контроль за цільовим розподілом і використанням трудових ресурсів.

4.Побудова взаємовідносин із зовнішнім середовищем.

8.До задач фінансового менеджменту відносять:

1.Безперебійне постачання підприємства сировиною.

2.Аналіз фінансової стійкості підприємства.

3.Забезпечення мінімального рівня непрямих витрат.

4.Вдосконалення форм збуту продукції.

9.До задач фінансового менеджменту відносять:

1.Безперебійне постачання підприємства сировиною.

2.Оптимізація грошового обороту підприємства.

3.Забезпечення мінімального рівня непрямих витрат.

4.Вдосконалення форм збуту продукції.

10.Елементом механізму фінансового менеджменту є:

1.Формування альтернативної системи управління підприємством.

2.Державне правове регулювання спеціалізацією підприємства.

3.Розробка тактичних напрямів взаємодії із фінансово-кредитними установами.

4.Ринковий механізм регулювання фінансової діяльності підприємства.

19

Тема 2. СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

План

1.Організаційно-правове забезпечення фінансового менеджменту.

2.Інформаційне забезпечення фінансового менеджменту.

3.Внутрішній фінансовий контроль та облікова політика підприємства.

1. Організаційно-правове забезпечення фінансового менеджменту

Процес управління фінансами базується на використанні механізмі фінансового менеджменту, складовою яких є правове і нормативне забезпечення управлінських рішень. Через розробку системи законів та інших нормативних актів держава проводить відповідну фінансову політику і здійснює регулювання фінансово-господарської діяльності підприємств економічними методами.

Правові основи фінансів окремих суб'єктів господарювання базуються

на конституційних нормах. Конституція України формує правовий простір
для розвитку вільного підприємництва в						країні	й	водночас		створю
передумови	для	використання			фінансового	менеджменту			як	системи
управління фінансами суб'єктів господарювання в економіці ринкового типу.
Правовим	забезпеченням фінансового менеджменту						є	чинні	закони
України, укази Президента, постанови Кабінету Міністрів України, накази та
положення	міністерств		та	відомств, установчі		договори		та	статути
підприємств. В тому числі дивись рисунок 2.1.

Правові основи господарської діяльності

Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України

Правові засади фінансово-господарської діяльності підприємств

регламентує Закон України "Про господарські товариства"

Залучення зовнішніх фінансових ресурсів

Законом України "Про цінні папери та фондову біржу" Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні"

Фінансово-майнові відносини підприємств

нормами цивільного права у Цивільному кодексі України і Законі України"Про власність"

Фінансові відносини підприємства зі своїми працівниками

щодо оплати праці регламентуються Законом України "Про оплату праці"

Державне регулювання фінансових аспектів зовнішньоекономічної діяльності підприємств

відповідно до правових норм Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Державне регулювання цін

регламентуються Законом України "Про ціни і ціноутворення".

Порядок використання іноземної валюти

визначається валютним законодавством України.

Оподаткування регламентується

рядом законодавчих актів починаючи з Закону України «Про систему оподаткування»

Порядок складання бухгалтерської звітності та подання статистичної звітності

визначається ЗУ»про державну статистику»та відповідними П(С)БО

Аудиторська перевірка

регламентується ЗУ «Про аудиторську діяльність».

Стабілізація фінансового стану підприємства або його ліквідація

Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»

Рис. 2.1 Правове забезпеченням фінансового менеджменту

20