fin_menedzhment

Вона складається з поточних зобов’язань, які будуть погашені протягом12 –

ти , починаючи з дати балансу,

і довгострокових.

Капітал — це матеріальні засоби і грошові кошти, вкладені в підприємство з

метою забезпечення здійснення його статутної діяльності. Залежно від джерел

залучення капітал буває власним і позиковим, постійним і змінним, а

за

напрямками розміщення — основним і оборотним.

Ліквідаційна

процедура — це

здійснення

щодо визнаного

банкрутом

підприємства

заходів, пов'язаних

із

задоволенням

вимог

кредиторів

продажем його майна та ліквідацією юридичної особи боржника.

Ліквідаційний баланс — це

баланс

підприємства, який складається

після проведення ліквідаційних процедур, тобто після реалізації майнових

об'єктів, які входять до складу ліквідаційної маси і необхідні для повного

задоволення претензій кредиторів, та після розподілу виручених сум між

кредиторами.

Ліквідні

активи — майно

підприємства,

що

користується

високим

попитом на ринку та може бути швидко реалізоване.

Ліквідність — здатність окремих видів активів(майнових цінностей) до

швидкої реалізації на ринку та перетворення на грошові активи.

Локальні ризики – це ризики, що виникають на рівні підприємства.

Маржинальний прибуток — різниця між виручкою

від реалізації та

змінними витратами. Це та сума прибутку, який спрямовується на покриття

постійних витрат та на формування

прибутку.

Маржинальний

прибуток

можна розраховувати як на весь обсяг реалізації, так і на одиницю

продукції.

Цей

показник

використовується

в

ході

аналізу

точ

беззбитковості.

Мирова

угода — це

процедура

досягнення

домовленості

між

боржником і кредиторами щодо пролонгації строків сплати

належних

кредиторам платежів або щодо зменшення суми боргів. Мирова угода між

боржником

і

кредиторами

може

бути

укладена

на будь-якому етапі

провадження справи про банкрутство. Вона укладається в письмовій формі

і підлягає затвердженню арбітражним судом.

Надзвичайний прибуток — це різниця між доходами і витратами в результаті

надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо).

Неплатоспроможність — це

пов'язана

з

недостатністю

активів

у

ліквідній формі

нездатність

суб'єкта підприємницької

діяльності

виконати

платіжні зобов'язання, строк сплати яких настав.

Номінальна відсоткова ставка- це відсоткова ставка без врахування

інфляції. В якості номінальних виступають					відсоткові		ставки	банківських
установ.	Номінальна		ставка	свідчить про	абсолютне	зростання			грошових
коштів інвестора.
Об'єктами		ризик-менеджменту є ризикові			вкладення	капіталу		і	система
фінансових відносин.
Первинний		фондовий		ринок(primary stock market)		–	ринок		цінних
паперів, на якому здійснюється первинне розміщення їх емісії. Це розміщення
звичайно	здійснює		андеррайтер(інвестиційний		дилер) або		їх	група, які

191

самостійно

купують всі або основну частину емітованих цінних

паперів

з

метою їх подальшого продажу інвесторам більш меншими партіями.

Планування

грошових

потоків— це процес визначення їх обсягів за

видами діяльності, часовими інтервалами та напрямами використання з метою

забезпечення

максимальної

синхронізації

надходжень

і

витрат

платоспроможності підприємства.

Позиковий

капітал

формує

зобов'язання

підприємства. До

складу

позикових коштів відносяться: довгострокові кредити банків, довгостроковий

позиковий капітал, короткострокові кредити банків, короткострокові позикові

кошти, кредиторська заборгованість, інші короткострокові зобов'язання.

Політика управління фінансовими ризиками є складовою загальної

фінансової стратегії підприємства і полягає у розробці цілої системи заходів з

виявлення

фінансових ризиків, оцінювання рівня їх концентрації та

імовірності

виникнення,

попередження

небажаних

наслідків

ризикових

подій та компенсації понесених втрат.

Портфельні (непрямі) інвестиції здійснюються із залученням посередників

– інституціональних інвесторів.

Потреба

в

капіталі — виражена в грошовому

еквіваленті

потреба

підприємства у грошових та матеріальних

засобах, необхідних

для

виконання поставлених цілей та забезпечення фінансової рівноваги. Базою

для класифікації

форм

потреби

в

капіталі

є

класифікація

вихідних

грошових потоків підприємства. Виникнення потреби в капіталі зумовлене

незбігом

у

часі

моменту

здійснення

грошових

витрат

та

моме

надходження грошових коштів за продукцію, виробництво якої потягло за

собою витрати.

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування– це загальна сума

прибутку, отримана підприємством від усіх видів діяльності(операційної,

інвестиційної, фінансової).

Приховані резерви — це частина капіталу підприємства, яка жодним чином не

відбита в його балансі. Розмір прихованих резервів в активній стороні балансу

дорівнює

різниці

між

балансовою

вартістю

окремих

майнових

об'єк

підприємства та їх реальною (вищою) вартістю.

Реальна

відсоткова

ставка-

це

ставка,

що

скоригована

на

відсоток

інфляції. Реальна ставка свідчить про приріст купівельної спроможності коштів

інвестора.

Реальні

інвестиції – це

вкладення

коштів у основні й оборотні

виробничі

засоби, в тому числі в матеріальні й нематеріальні активи.

Реорганізація

підприємства — це

повна

або

часткова заміна

власників

корпоративних прав підприємства, зміна організаційно-правової форми організації

бізнесу, ліквідація окремих структурних підрозділів або створення на базі одного

підприємства

кількох. Найпоширенішими

формами

реорганізації

є

злиття,

приєднання, поділ, виокремлення, перетворення.

Реструктуризація активів — санаційні заходи, пов'язані зі зміною структури та складу активної сторони балансу(нерідко ці зміни супроводжуються також змінами у складі й структурі пасивів).

192

Реструктуризація підприємства — це здійснення організаційно-економічних,

правових, виробничо-технічних

заходів,

спрямованих

на

зміну

структури

підприємства, його управління, форм власності, організаційно-правових форм, які

можуть забезпечити підприємству фінансове оздоровлення, збільшення обсягів

випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва.

Рефінансування дебіторської заборгованості — це форма реструктуризації

активів, яка полягає в переведенні дебіторської заборгованості в інші, ліквідні

форми оборотних активів; грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення

тощо. До основних форм рефінансування дебіторської заборгованості належать

факторинг, форфейтинг, облік векселів.

Ризик-менеджмент – це система заходів щодо виявлення, оцінки, профілактики

та страхування ризиків і включає стратегію і тактику управлінських дій.

Ринок

грошей (money market) – сегмент

фінансового

ринку, на

якому

продаються-купуються кредитні ресурси та депозитні зобов’язання на строк до

одного року.

Ринок

грошей

обслуговують як грошові, так

і

фондові

інструменти (цінні папери з періодом обігу до одного року). Функціювання

ринку грошей дозволяє підприємствам вирішувати проблеми як поповнення

недостатніх грошових активів для забезпечення поточної платоспроможності,

так і ефективно використовувати тимчасово вільні грошові залишки.

Ринок цінних паперів(фондовий

ринок – security

market) – сегмент

фінансового

ринку,

на

якому

продаються-купуються

всі

види

фондових

інструментів

(короткострокові

і

довгострокові

цінні

папери, первинні

і

вторинні).

Розрізнюють

організований (фондова

біржа)

і

неорганізований

(позабіржовий, альтернативний) ринок цінних паперів, а також первинний і

вторинний фондовий ринок. Основними учасниками фондового ринку : є

емітенти ( ті, що випускають цінні папери для залучення фінансових ресурсів),

інвестори (ті, що купують цінні папери і в такій формі вкладають свої грошові

кошти у виробництво), інвестиційні інститути, банки. Інвестиційний інститут -

юридична або фізична особа, яка здійснює діяльність з цінними паперами, як

виключну, несумісну з іншими видами діяльності. Маркет-мейкери здійснюють

операції з цінними паперами по своїй ініціативі і за свій рахунок; фінансові

брокери виступають в якості агентів.

Розпорядник майна — фізична

особа, на

яку

в установленому

порядку

покладаються

повноваження

щодо

нагляду

і контролю

за управлінням

та

розпорядження майном боржника на період провадження

у справі

п

банкрутство.

Повноваження

розпорядника

майна

припиняються

з

дн

затвердження арбітражним судом мирової угоди, призначення керуючого

санацією або ліквідатора.

Санатор — фізична або юридична особа, яка має намір узяти(або бере)

фінансову чи іншого роду матеріальну участь у санації

підприємства, що

перебуває у фінансовій кризі.

Сила дії фінансового важеляпоказує, у скільки разів темпи зміни чистого

прибутку

підприємства

перевищують

темпи

приросту

його

операційного

прибутку за рахунок ефекту фінансового важеля.

193

Система раннього попередження та реагування — це особлива інформаційна система, яка сигналізує керівництву про потенційні ризики та шанси, які можуть вплинути на підприємство як із зовнішнього, так і з внутрішнього середовища. Система виявляє та аналізує інформацію про приховані обставини, настання яких може призвести до виникнення загрози для існування підприємства чи втрати потенційних шансів. Вона є одним із інструментів контролінгу.

Спонтанне фінансування – це спосіб кредитування діяльності підприємства, що ґрунтується на використанні системи знижок.

Статутний фонд (статутний капітал, номінальний капітал) — сукупність вкладів (у грошовому виразі) учасників (власників) у майно підприємства для забезпечення його діяльності в розмірах, визначених установчими документами. Отже, це сума вкладів власників підприємства в його активи за номінальною вартістю відповідно до засновницьких документів, тобто сума капіталу, у межах якої засновники підприємства(АТ, ТОВ) несуть матеріальну відповідальність перед його кредиторами.

Стратегія	ризик-менеджменту є	сукупністю	обраних	підприємством
управлінських заходів, спрямованих на досягнення поставленої мети управління

ризиком і допомагає сконцентрувати зусилля і ресурси на найоптимальніших

варіантах рішення.
Тактика	ризик-менеджменту включає практичні методи		і	прийоми
фінансового менеджменту для досягнення поставленої		мети	в	конкретних
умовах. (вибір найбільш конструктивних і оптимальних		способів		зниження
ризику та нейтралізації їх негативних наслідків)
Управління прибутком — складна багаторівнева система		трансакцій, яка
включає як	мінімум три підсистеми: формування, розподіл,	використання.

Для кожної з цих підсистем притаманні свої конкретні, завданняцілі, інструментарій їх досягнення.

Факторинг — операція з перевідступлення першим кредитором прав вимоги

боргу третьої особи	другому	кредитору(фактору) з попередньою або
наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору.
Фінанси (finance) -	система	економічних відносин по формуванню,

розподілу та використанню грошових коштів в процесі їх кругообігу. Сфера фінансів охоплює такі рівні: 1) загальнодержавні фінанси (державний бюджет всіх рівнів та державні позабюджетні фонди); 2) фінанси окремих суб’єктами господарської діяльності; 3) фінанси населення.

Фінансова ідеологія підприємства(financial ideology						of company)		–
система	основотворчих		принципів	здійснення		фінансової		діяльно
підприємства, яка визначається його “місією” (головною метою функціювання)
та фінансовим		менталітетом	його засновників		та	менеджерів. Фінансова
ідеологія підприємства реалізується у фінансовій стратегії та							політиці по
окремим аспектам фінансової діяльності.
Фінансова криза на підприємстві-— це кінцева стадія непрогнозованого
процесу втрати (під впливом			зовнішніх	і внутрішніх		факторів) потенціалу
розвитку, у	ході	котрого	структура	капіталу	та	ліквідність	підприємства

погіршується настільки, що це загрожує його подальшому існуванню.

194

Фінансова політика (financial policy) – форма реалізації фінансової ідеології та фінансової стратегії підприємства в межах окремих аспектів його фінансової діяльності. На відміну від фінансової стратегії в цілому, фінансова політика розробляється лише по окремим напрямкам фінансової діяльності підприємства, з метою забезпечення ефективного управління досягненням головної стратегічної мети цієї діяльності.

Фінансова	санація — покриття		поточних	збитків та усунення причин їх
виникнення,	поновлення або	збереження		ліквідності й	платоспроможності
підприємств,	скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури
оборотного капіталу та формування			фондів фінансових ресурсів, необхідних для

проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.

Фінансова стратегія (financial strategy) – виходячи з фінансової ідеології, сформована система довгострокових цілей фінансової діяльності підприємства та найбільш ефективних шляхів їх досягнення.

Фінансова структура капіталу– це співвідношення				власних	та позикових
засобів, що використовуються підприємством у процесі господарської діяльності.
Фінансовий аналіз (financial analysis) – процес дослідження					фінансового
стану і	основних	результатів фінансової	діяльності	підприємства		з метою
з’ясування	резервів	підвищення його	ринкової	вартості	та	забезпечення

ефективного розвитку. Фінансовий аналіз підрозділяється на певні види в залежності від слідкуючих ознак.

Фінансовий менеджмент (financial management) - система управління формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів різними суб’єктами господарської діяльності.

Фінансовий ринок (financial market) - ринок, на якому продаються і купуються фінансові інструменти. Фінансовий ринок складається з ринку грошей та ринку капіталу, кожний з яких в свою чергу ділиться на окремі сегменти. Фінансовий ринок - організована або неформальна система торгівлі фінансовими інструментами, включає в себе валютний ринок, ринок золота, ринок капіталу. На основних сегментах фінансового ринку зупинимося нижче.

Фінансові інвестиції — це вкладення активів у різноманітні грошові та фондові

інструменти.
Фінансові	інститути (financial institution) – основні оператори на

фінансовому ринку, виключним видом діяльності яких є залучення вільних грошових коштів та їх використання для фінансування, кредитування та інші операції з використанням різноманітних фінансових інструментів. Фінансовий

інститут	може	здійснювати	свою	діяльність	в : якпосередникаті,
інвестиційного консультанта, інвестиційної				компанії,	інвестиційного фонду.

Основні фінансові інститути: банки, страхові компанії, інвестиційні компанії, пенсійні фонди та інші.

195

Навчальне видання

І.В.ДЕМ’ЯНЕНКО, Т.А. ГОВОРУШКО

ФІНАНСВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

КУРС ЛЕКЦІЙ

для студентів спеціальностей 8.050104, 7.050104 «Фінанси»,

8.050106 «Облік і аудит», 8.050108 «Маркетинг»,

8.050113 «Комерційна діяльність»

денної та заочної форм навчання

Видання подається в авторській редакції

Підп. до друку 25.06.09. Ум. друк. арк. 12,19. Наклад 200 пр.

Зам. № 083-09А

РВЦ НУХТ. 01033 Київ-33, вул. Володимирська, 68 www.book.nuht.edu.ua

Свідоцтво про реєстрацію серія ДК № 1786 від 18.05.04 р.

196