Філософія_2

Філософія науки та техніки

пов’язати із технічною діяльністю. Вихідним актом і технічної діяльності, і пізнання є покладання в бутті, що прротистоїть людині та людському розуму, певної межі, яка починає виконувати функції точки або системи відліку, що надалі орієнтує людину в її теоретичній та практичнії діяльності.

Нарешті, ми звертаємось до поняття технології. Технологія – це сукупність умов, чинників, компонентів, що забезпечують оптимальне використання та застосування техніки. Поняття технології не є другорядним порівняно з наукою та технікою. Навпаки, істинне значення і оцінка техніки визначаються саме в технологічному аспекті. Сьогодні рівень технології значною мірою визначає загальний рівень культури суспільства.

3. Взаємозв’язок науки, техніки і технології. Науково-технічний прогрес і розвиток суспільства

Із розглянутих вище положень можна зробити висновки, по-перше, про те, що наука, техніка та технологія є доволі складними явищами суспільного життя і що вони пов’язані із глибинними засадами людського існування; подруге, про те, що між ними існує необхідний зв’язок. Незважаючи на можливість порівняно автономного розвитку технічних умінь, розвиток техніки набуває характеру динамічного і стійкого у своїх основах процесу, коли він поєднується із розвитком науки та потребами суспільними. Те саме можна сказати і про науку. Сьогодні ми можемо констатувати, що поступ суспільства свідчить про внутрішню єдність розвитку техніки, науки та технології.

Стабільна картина розвитку науки, техніки та технології в їх взаємозв’язку починається в Європі з епохи Нового часу (ХVII ст.). Дослідники виділяють такі етапи або фази в розвитку науки та техніки:

Перша фаза (близько 1660–1750) – наука і техніка інституалізуються (виникають академії наук і власне інженерна діяльність). Зв’язок між наукою і технікою тут пов’язаний з тим, що виникає техніка для наукових експериментів і починає доволі активно розвиватися на основі вже наявних технічних досягнень. Утверджується механічна картина світу.

Друга фаза – початок промислової революції (кінець ХVIII – ХIX ст.). Бурхливий розвиток техніки починає вимагати застосування науки.

Третя фаза – ХХ ст. Зв’язок науки та техніки стає систематичним і спеціально планується.

101

Тема 16

Розвиток науки та техніки у ХХ ст. змусив учених спеціально займатися їх дослідженням. Внаслідок цього виникли такі науки:

−філософія техніки або філософія науки та техніки; наукознавство;

−комплекс технічних наук, що називається в Англії “Techolegy”;

−історія природознавства та техніки;

−соціологія науки та техніки;

−інженерна психологія тощо.

Однією з проблем у цій системі знань є загальна оцінка феномена науки та техніки. За класифікацією К. Ясперса, у другій половині ХХ ст. сформувалося три позиції в оцінці науки та техніки: а) оптимістична; б) песимістична; в) нейтральна. Вихідну тезу оптимістичної оцінки можна сформулювати так: техніка сама здатна нейтралізувати або й подолати ті негативі наслідки, які несе людству її розвиток і поширення. Тобто технічні системи створюють засоби та передумови поступової гармонізації життя і процесів у суспільстві.

Песимістичний напрямок оцінки техніки та науки отримав назву технофобії – жаху перед технікою. Прихильники такої оцінки роблять висновок про марність очікування добра від розвитку науки та техніки. На їхню думку, цей розвиток не приведе ні до чого іншого, окрім перетворення самої людини на елемент технічних процесів. Планета Земля поступово стане нездатною до життя, і в такий спосіб бажання людини в’їхати у благополуччя за рахунок техніки призведе до її виродження.

І нарешті, нейтральна оцінка науково-технічного розвитку може бути передана словами К. Ясперса: “Одне в будь-якому разі очевидно: техніка – лише засіб, а сама по собі вона не є ані доброю, ані поганою. Усе залежить від того, що із неї зробить людина, чому вона слугуватиме, в які умови людина її поставить” [11, с. 140]. “Оскільки техніка сама не ставить перед собою жодної мети, вона перебуває по той бік добра і зла або передує їм” [11, с. 134].

З огляду на попередні міркування, не можна не визнати справедливість слів: “Амбівалентність (наявність протилежних значень) техніки не можна усунути. Техніка слугує полегшенню та вивільненню, але створює все нові обмеження, обтяження та прилучення. Вона вважається гарантом людського розвитку та соціального поступу, проте викликає нелюдські та руйнівні наслідки” [8, с. 89].

102

Філософія науки та техніки

Наука та техніка можуть розвиватися як шляхом поступових кількісних накопичень, так і шляхом доволі радикальних змін у самих вихідних підвалинах. Перший шлях розвитку позначається як еволюційний, а другий – як революційний. Першою технічною революцією вважається так звана неолітична революція у знаряддях праці, що відбулася приблизно 10–8 тис. років тому.

Другу технічну революцію Європа переживає наприкінці XVIII – на початку XIX ст. Це так звана промислова революція: виникають машини, для яких характерна наявність трьох конструктивних елементів: робочого знаряддя, передаточного механізму та силової установки. Машини дуже збільшують продуктивність праці і поступово починають проникати у різні сфери життя.

На межі XIX–XX ст. відбулася нова наукова революція, внаслідок якої утворилася некласична наука: теорія відносності, квантова механіка, галактична астрономія, кібернетика. У XX ст. відбувся процес органічного злиття розвитку науки і техніки, виходу науки на провідне місце у її зв’язку із технікою. Результатом цього процесу врешті-решт стала і певна революція у конструкції машин: з’явився так званий четвертий елемент машини – кіберне- тично-обчислювальний пристрій, що породив тенденцію до перетворення машин у саморегульований та самоконтрольований машинний комплекс.

Французький соціолог Ж.П. Кантен виділяє три хвилі у розвитку суспільного науково-технічного прогресу: перша хвиля – промислова революція, друга хвиля – науково-технічна революція ХХ ст., третя хвиля – технологічна революція, що розпочалася у 80-х рр. ХХ ст. Поняття технологічної хвилі почало широко застосовуватися у науковому обігу після виходу в світ праці американського дослідника А. Тоффлера “Третя хвиля”. На думку Тоффлера, третя хвиля науково-технічного поступу – це технологічна революція, що завершує аграрну (“перша хвиля”) та промислову революцію (“друга хвиля”). А. Тоффлер вважає, що технологічна революція призведе до повернення до часів доіндустріального розвитку суспільства на новій основі – на основі біоіндустрії, космічної та електронної техніки.

Які ж тенденції суспільного розвитку спостерігаються в умовах розгортання “третьої хвилі” науково-технічного поступу?

По-перше, годі очікувати припинення науково-технічного розвитку, адже він невід’ємно пов’язаний із екзистенцією людини. Отже, науково-технічний

103

Тема 16

прогрес, судячи з усього, поки що йтиме невпинно, із зростанням темпів. Але він вимагатиме від країн, що посідають у ньому передові рубежі комплексного вирішення проблем життя в умовах технологічної революції; поступового залучення до науково-технічного поступу широкого світового загалу, адже інформаційно-технологічні перетворення не мають локального характеру. Політика у постіндустріальному суспільстві може справді перетворитись у “соціальну технологію”.

Висновки

Невеличкий екскурс у новий напрямок філософських досліджень – філософію науки та техніки – дає нам змогу зробити багато висновків:

−філософія науки та техніки являє собою надзвичайно важливий у сучасних умовах напрямок філософських досліджень, що є традиційним у філософії;

−філософія науки і техніки є осмисленням зростаючого впливу науковотехнічного поступу на усі сфери людського життя і тому в її межах виробляються нові підходи до розгляду традиційних філософських проблем;

−технічна творчість людини лише тоді набуває характеру безперервного поступу, коли вона поєднується із розвитком науки.

Завдання для самостійного опрацювання лекцій

Тема 16. Філософія науки та техніки

Завдання для самостійного засвоєння теми:

1.Поняття “наука”, її істотні ознаки та прояви у суспільному житті.

2.У чому виявляється вплив техніки та технічної діяльності на розвиток суспільства?

3.Чи існують межі науково-технічного прогресу? Обґрунтуйте свою відповідь.

4.Чим зумовлена поява особливого напряму філософських досліджень під назвою “філософія науки та техніки”?

5.Які ви знаєте оцінки науково-технічного розвитку? Яка з них вам здається виправданішою? Чому?

104

Філософія науки та техніки

6. Які тенденції суспільного розвитку спостерігаються в умовах розгортання “третьої хвилі” науково-технічного поступу?

Тестові завдання для самоперевірки:

1. У (ХVI–XVII ст.) типовим був поділ усіх знань, мистецтв та умінь на два розряди: artes mechaicae (механічні мистецтва) та artes liberally (вільні мистецтва):

Так.	Ні.
2. Технологія – це найефективніший спосіб використання та застосування
технічних засобів:
Так.	Ні.

3.Поява у XX ст. нового напрямку філософії – філософії науки та техніки зумовлена:

а) швидким технічним прогресом, що почався у XX ст.;

б) всеосяжним впливом науки і техніки на усі сторони життя суспільства;

в) входженням у стадію “індустріального” суспільства.

4.До головних проблем філософії науки та техніки належать такі:

а) що таке наука та техніка? Їх природа та взаємодія; б) як наука і техніка пов’язані з проявами сутнісних сил людини?

в) як наука і техніка впливають на зміни людського світобачення та самоусвідомлення?

г) правильно все сказане.

5. Науку прийнято розглядати як:

а) будь-яке усвідомлення та впорядкування життєвого досвіду; б) особливий, спеціалізований вид знання та пізнання, спрямований на

продукування надійних, достовірних знань у будь-яких сферах людської життєдіяльності;

в) природознавство або комплекс фізико-математичних наук, яким властива точність та практична виправданість.

6. Реальний зміст науки включає:

а) сукупність надійних, перевірених знань; б) діяльність, спрямована на продукування таких знань;

105

Тема 16

в) сукупність організацій та інститутів, покликаних здійснювати означену діяльність.

7. Під технікою прийнято розуміти:

а) спеціальні засоби, що полегшують та покращують умови життя людини;

б) технічні засоби, які сприяють збільшенню ефективності людської діяльності;

в) будь-які штучні знаряддя та засоби діяльності.

8.Згідно з К. Ясперсом, можливі такі оцінки впливу техніки на розвиток суспільства:

а) позитивна та негативна; б) оптимістична та песимістична;

в) технократична та екологічна; г) оптимістична, песимістична та нейтральна;

д) оптимістична, песимістична та екологічна.

9.Серед можливих оцінок впливу техніки на розвиток сучасного суспільства найвиправданішою є:

а) песимістична оцінка, оскільки техніка веде до руйнування природи, традиційних культурних цінностей і загалом – до загибелі людства;

б) оптимістична оцінка, оскільки техніка попри всі її негативні прояви, збільшує потенціал і дійові можливості людини;

в) нейтральна, яка виходить з того, що техніка сама по собі не чинить добра або зла, усе залежить від її використання людиною;

г) амбівалентна, яка враховує суперечливість техніки і закликає враховувати її у пізнанні та діяльності.

10.Сучасна технологічна революція (або “третя хвиля”) передбачає:

а) революцію у засобах оброблення, зберігання та передавання інформації;

б) створення машин нового покоління; в) зміну способів забезпечення людства предметами споживання;

г) перехід від діяльності, що ґрунтувалась на зовнішньому втручанні в хід природних процесів, до діяльності, що регулює та спрямовує такі процеси із середини.

106

Додатки

ДОДАТКИ

РОБОЧА ПРОГРАМА З КУРСУ “ФІЛОСОФІЯ”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ-ЗАОЧНИКІВ

	Назва розділів, тем	К-ть годин
		ДФН	ЗФН
	ФІЛОСОФІЯ
	_________________ семестр
	І модуль
	ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ
1 Тема 1. “Філософія як форма духовного самовизначення			3
	людини в світі”:

1.Найважливіші особливості становища людини в світі; умови та засади людського самовизначення

2.Поняття світогляду; складові світогляду та його типологія

3.Філософія і світогляд. Філософія як теоретична форма

світогляду та як інтелектуальний інструментарій. Співвідношення філософії, науки, мистецтва та релігії

4. Проблеми визначення предмета філософії. Характерні ознаки філософського мислення. Структура і функції філософського знання

2

Тема 2. “Філософія Стародавнього світу”:

3

1.Проблема “Схід – Захід” у сучасній філософії та культурології. Найважливіші особливості давньосхідної філософії

2.Загальні особливості та умови формування античної філософії

3.Вихідні ідеї, школи та представники античної натурфілософії та високої класики

4.Загальні особливості шкіл заключного циклу розвитку античної філософії, їх ідеї та здобутки. Роль античної філософії у розвитку європейської культури

107

Додатки

3	Тема 3. “Філософія європейського середньовіччя та		2
	Відродження”:
	1.	Основні змістові наголоси у християнському світобаченні.
	Місце філософії у духовному житті середньовіччя
	2.	Основні проблеми апологетики, патристики, схоластики і
	містики як провідних напрямів філософської думки середньовіччя
	3.	Зміст поняття “Відродження”; зміна у змістових наголосах у
	християнському світобаченні; суперечливий характер епохи
	4.	Ренесансний гуманізм, ренесансний неоплатонізм та

натурфілософія як провідні напрями філософії епохи Відродження

4

Тема 4. “Філософія Нового часу”:

2

1.Європа Нового часу: загальна панорама соціально-культурних процесів та особливості розвитку філософії

2.Основні напрями філософської думки епохи Нового часу: методологія, гносеологія (Дж. Лок, Дж. Берклі та Д. Юм), онтологія (Б. Спіноза, Г. Лейбніц), соціологія та антропологія (Б. Паскаль, ідеї європейського Просвітництва)

3.Особливе місце німецької класичної філософії у загальному розвитку новоєвропейської філософії; І. Кант як засновник німецької класичної філософії

4.Розвиток ідей у німецькій класичній філософії після І. Канта

5.Системний характер філософії Геґеля. “Антропологічний принцип” філософії Л. Фейєрбаха

5

Тема 5. “Сучасна некласична філософія”:

2

1.Порівняльна характеристика вихідних ідей класичної та некласичної філософії. Феномен “некласичності” у розвитку європейської цивілізації

2.Школи і представники некласичної філософії ХІХ ст.

(А. Шопенгауер, С. Кіркегор, представники “наукової філософії”, Ф. Ніцше)

3.Особливості розвитку та основні напрями філософії ХХ ст. – початку ХХІ ст.:

а) філософський “сцієнтизм”, неокантіанство, феноменологія Е. Гуссерля;

б) філософська антропологія, філософія історії та культурологія; в) релігійна філософія ХХ ст.

4.Провідні тенденції розвитку філософії наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.

108

Додатки

ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФІЛОСОФІЇ

3

6.Тема 6. “Проблема буття у філософії”:

1.Місце метафізики та онтології у системі філософських наук. Функції поняття буття у сучасній філософії

2.Категоріальні визначення буття в історії філософії. Особливості класичного та некласичного розуміння буття

3.Сучасна наука про рівні та форми проявів буття. Значення “антропного принципу” у сучасній науковій картині світу

7.

Тема 7. “Свідомість як філософська проблема”:

2

1.Проблема онтологічного статусу свідомості; вихідні ознаки свідомості, її зв’язок із соціально-культурними процесами та особливостями людської діяльності

2.Концепції походження свідомості та їх евристична роль

3.Предметність та ідеальність свідомості. Роль мови та знакових форм у виразі змісту свідомості

4.Свідомість, інформація та творчість. Структура та функції свідомості

8.

Тема 8. “Пізнання: його структура та динаміка”:

2

1.Поняття пізнання та основні змістові аспекти його змісту. Види пізнання

2.Рівні та форми пізнання, їх взаємозв’язок

3.Знання та істина. Сучасні концепції істини та їх критичний

аналіз

4.Особливості, істотні ознаки та рівні функціонування наукового пізнання; методологія наукового пізнання

5.Людина та пізнання, істина та правда

9	Тема 9. “Людина та її буття як предмет філософського	2
	осмислення”:
	1. Проблематичність людського буття. Співвідношення понять
	існування людини, буття та життя людини
	2. Проблема походження людини в її сучасному звучанні
	3. Співвідношення понять “людина – індивід – особа –
	особистість – індивідуальність” як сходинки конкретизації
	провідних характеристик людини
	4. Поняття цінностей; основні цінності людського буття. Свобода
	як цінність, її характеристики та прояви
	5. Проблема безсмертя та сенсу життя в аспекті людського
	життєвого самоутвердження

109

Додатки

10	Тема 10. “Філософія історії”:	2
	1. Проблематика та основні завдання філософії історії.
	Особливості історії як предмета філософського вивчення;
	специфіка історичного буття
	2. Філософія історії про спрямованість та сенс історії. Проблема
	суб’єкта історії, її рушійних сил, чинників та факторів
	3. Людина та історія: основні аспекти співвідношення
	4. Суспільство як система; основні сфери суспільного життя та їх
	взаємозв’язок. Особливості духовного життя суспільства та його
	провідні складові
	_________________ семестр
	ІІ модуль

11 Тема 11. “Історія української філософії”:

3

1.Загальні особливості української філософії. Філософські джерела Київської Русі, особливості їх змісту та роль у формуванні особливого типу філософствування

2.Роль братських шкіл у культурному процесі у появі професійної філософії в Україні. Ідеї та представники українського гуманізму

3.Просвітницька діяльність Острозької академії. Особливості філософських курсів Київо-Могилянської академії

4.Життя та філософська діяльність Г. Сковороди; основні складові його філософського учення

5.Загальні особливості розвитку української культури та філософії у ХІХ – ХХІ ст. Сучасні перспективи розвитку української філософії

12 Тема 12. “Культура і цивілізація”:

2

1.Поняття культури та причини дискусій навколо явища культури у ХХ ст.

2.Вихідні ознаки культури та їх характеристики

3.Співвідношення світової культури та національних культур

4.Поняття цивілізації та її вихідні ознаки. Проблема співвідношення культури та цивілізації

5.Глобальні проблеми сучасної цивілізації. Становище людини в інформаційній цивілізації

110