Філософія_2

Додатки

в) намагались надати кожному окремому індивіду засоби життєвого самоутвердження.

116.Для позиції стоїцизму як напряму пізньої античної філософії було характерним:

а) визнання людини вільною і незалежною від обставин; б) визнання невблаганної дії закону долі та можливості людини;

в) проголошення самовладності людської свободи волі, що не стримувалася ніякими законами.

117.У середньовічній філософії дискусії про універсалії (загальні поняття) вели такі дві течії:

а) монізм і дуалізм.

б) патристика та неоплатонізм; в) номіналізм та реалізм; г) емпіризм та раціоналізм.

118.Теорія “подвійної істини” у пізньому середньовіччі по суті була:

а) спробою використати ідеї античної філософії для обґрунтування християнського світобачення;

б) спробою обґрунтувати можливість автономного розвитку науки та теології;

в) спробою довести відносність будь-яких знань.

119.Вершиною у розвитку середньовічної філософії був: а) номіналізм; б) реалізм; в) томізм.

120.Особливістю середньовічної філософії було те, що вона: а) розвивалась у діалозі з іншими численними науками; б) розробила і впорядкувала християнську догматику;

в) обслуговувала теологію, надаючи їй інструменти інтелектуальної

діяльності.

121.За найпершими світоглядними орієнтирами епоха європейського Відродження була:

а) епохою християнського світобачення; б) епохою світського, атеїстичного світобачення;

в) епохою панування мислення “здорового глузду”.

122.Епоха Відродження за своїм світоглядом:

121

Додатки

а) не вийшла за межі християнського світобачення, але змінила його змістові наголоси;

б) відкинула християнство, запровадивши мислення “здорового глузду”; в) ревно сповідувала засади християнства.

123.Характерними особливостями епохи Відродження стало: а) повернення до засад античного світобачення; б) повне подолання релігійного світогляду; в) радикальні зміни у світорозумінні людей.

124.Характерними ознаками ренесансного гуманізму необхідно вважати: а) опору на факти та ясну логіку; б) піднесення значущості земного життя людини та її самовдоско-

налення як особистості; в) наголос на тому, що людина є насамперед творчою істотою;

г) сповідання принципу співвідношення макрокосму та мікрокосму.

125.Концепція єдиної світової душі, загальної світової симпатії та гармонії була на першому плані в концепціях:

а) гуманізму; б) натурфілософії;

в) ренесансного неоплатонізму; г) неотомізму.

126.До загальних особливостей розвитку філософії в епоху Нового часу

належать:

а) виникнення національних та регіональних філософій; б) розвиток філософії в діалозі з іншими науками;

в) вихід філософського знання на новий рівень диференціації та систематизації.

127.Мислення “здорового глузду” передбачає:

а) цінування розуму як найвищої частини людського інтелекту; б) мислення з позиції користі й прибутку; в) опору на факти та ясну і чітку логіку.

128.Емпіризм – це позиція у методології, що характеризується: а) найпершим цінуванням розумових дедуктивних виведень; б) визнанням існування у людському розумі вроджених ідей;

в) прагненням виводити наукові теорії із загальних філософських принципів; г) немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчуттях.

129.Сенсуалізм в теорії пізнання виходить з принципу:

122

Додатки

а) сенс є лише у тому, що є корисним; б) питання про сенс життя є найпершим для людини;

в) немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчуттях; г) визнанням вирішальної ролі відчуттів у пізнанні.

130.Однією з головних проблем Європейського Просвітництва були: а) пошуки засад світобудови; б) дослідження глибинних зв’язків людини і суспільства;

в) побудова цілісних систем філософського знання.

131.Німецька класична філософія:

а) доводила, що наука може сама пояснити усі процеси реальності; б) збагатила науку принципами активності, розвитку, системності та

рефлексії; в) вважала, що людиною рухають позарозумні чинники.

132.Сутність “коперніканського перевороту” І. Канта у філософії полягає у тому, що:

а) І. Кант висунув і обґрунтував теорію походження сонячної системи; б) І. Кант поставив людину і людське пізнання у залежність від законів

природи; в) І. Кант доводив, що в основі пізнання лежить людська розумова

активність.

133.За І. Кантом, пізнання є процес, у якому:

а) вирішальна роль належить дедукції розуму, тому необхідно мати незаперечне вихідне положення;

б) вроджені ідеї відіграють вирішальну роль у формуванні знання; в) чуття постачає матеріал пізнання, розсудок оперує категоріями, а

розум ідеями.

134.У своїй філософській концепції Ґ. Геґель доводив, що причинами руху та розвитку постають:

а) зовнішні чинники – взаємодія абсолютної ідеї з природою; б) внутрішні чинники – суперечності як єдність та боротьба внутрішніх

протилежностей; в) взаємодія мікро-, макрота мегапроцесів.

135.За Л. Фейєрбахом до сутнісних сил людини належать:

а) сила почуття, сила розуміння та сила бажання; б) сила зв’язку людини із Богом; в) любов, спілкування та єдність з природою.

123

Додатки

136. Некласична філософія на відміну від класичної:

а) вважала, що філософія постає найпершим та найефективнішим виявленням людського розуму;

б) доводила, що людиною керують нерозумні та позарозумні чинники; в) обґрунтовувала думку про можливості людини пізнати саму сутність

буття.

137.У міркуваннях А. Шопенгауера світ постає лише людським уявленням тому що:

а) інтуїція та уявлення постають найпершими здібностями людського інтелекту;

б) людина може вести розмови лише про сприйняте нею; в) реально існують тільки відчуття людини.

138.Данський філософ С. К’єркегор вважав:

а) людське внутрішнє переживання життя єдиним предметом філософії; б) що людину потрібно вивчати за допомогою науки і психології; в) усі явища дійсності лише різними проявами життя.

139.Філософську концепцію Ф. Ніцше називають “філософією життя”,

тому що:

а) проводила відмінність між життям та буттям людини; б) розглядала усі процеси дійсності як різні виявлення життя;

в) вважала життя найзрілішою формою космічних процесів.

140.Поняття позитивного у філософії О. Конта позначало:

а) спостережуване, зрозуміле та корисне; б) економічно ефективне;

в) добро як перший моральний принцип людини; г) те саме, що й добро в етиці.

141. Особливістю марксистської філософії було те, що:

а) вона була матеріалістичною в розумінні природи, але ідеалістичною в розумінні суспільного розвитку;

б) стояла на матеріалістичних позиціях в розумінні природи, суспільства та людського мислення;

в) поширила закони діалектики на розвиток природи, суспільства та людського мислення.

142. До загальних особливостей філософії ХХ ст. належить: а) її надзвичайна тематична та методологічна строкатість; б) її відданість традиціям класичної філософії;

124

Додатки

в) тісне переплетення у ній класичних та некласичних традицій; г) негативне ставлення до історично попередньої філософії.

143.До напрямів наукової філософії XX ст. належать: а) неопозитивізм; г) неотомізм; б) аналітична філософія; д) неокантіанство;

в) антропологія (дайте коротку характеристику наукової філософії).

144.Верифікувати наукове судження у філософії неопозитивізму означає: а) встановити його відповідність законам логіки; б) віднайти хоча б один факт, що йому суперечить; в) логічно вивести усі можливі наслідки;

г) чітке відмежування науки від хибних або сумнівних знань.

145.Аналітична філософія вважала своїм найпершим завданням:

а) проведення аналізу вихідних понять певної теорії з метою звести їх до атомарних суджень;

б) аналіз мови та термінології науки; в) здійснення процедури верифікації;

г) виявлення архетипів колективного несвідомого.

146. Феноменологічна філософія Е. Гуссерля виходила з припущення, що: а) через феномен виходить у з’явлення ноумен; б) феномен постає результатом дії речей-в-собі на органи чуттів людини;

в) феномен є тим, чим він є, що за ним не стоїть ніяка інша реальність; г) феномен – це те, що виходить за межі повсякденного, що є незвичним

та оригінальним.

147.Всебічне вивчення людини як найпершого предмета філософії постало

метою у:

а) антропософії; г) феноменології; б) психоаналізі; д) неотомізмі; в) філософській антропології.

148.Найбільша заслуга З. Фрейда у філософії полягає у тому, що він:

а) підпорядкував несвідоме свідомому; б) завдяки відкриттю та окресленню змісту та меж несвідомого істотно

ускладнив розуміння чинників людської поведінки; в) ініціював розгортання так званої “сексуальної революції” у ХХ ст.;

г) завдяки відкриттю несвідомого зміг пояснити багато явищ культури. 149. Філософія екзистенціалізму зосередилася насамперед на окресленні

людського буття:

125

Додатки

а) за допомогою науки та наукової термінології; б) через його відношення до світу природного буття; в) в його соціальних та психологічних якостях;

г) через його внутрішнє людське сприйняття та переживання.

150.Найвпливовішою релігійною течією філософії XX ст. вважається: а) неопозитивізм; г) теософія; б) неотомізм; д) тейярдизм.

в) неофройдизм;

151.Як особливий напрям духовної діяльності українська філософія виникає: а) на ґрунті поступового розвитку слов’янської міфології; б) на основі розвитку освіти та писемності в Київській Русі;

в) внаслідок навчання русичів у європейських закладах освіти; г) разом із запровадженням християнства візантійського типу; д) на основі давніх священних слов’янських текстів.

Поясніть особливості становлення української філософії.

152.Професійна філософія в Україні виникає:

а) у монастирях та монастирських школах; б) в університетах; в) у церковних братських школах;

г) у Києво-Могилянській академії; д) завдяки діяльності Г. Сковороди.

153. Для ідейного спрямування українського гуманізму характерним було: а) реабілітація цінності земного життя та інтерес до суспільно-історичної

проблематики; б) підвищений інтерес до природознавства та точних наук;

в) прагнення протиставити духовно заглиблене православ’я католицизму; г) застосування даних точних наук до вивчення людини.

154. Філософські курси Києво-Могилянської академії являли собою: а) оригінальні філософські концепції, розроблені її професорами;

б) найновіші курси західноєвропейської схоластики, запозичені українськими мислителями;

в) типові курси західноєвропейської філософії із вкрапленнями новітніх даних науки в інтерпретації українських мислителів.

155. Для філософії Г. Сковороди властивими були учення: а) релігійно-реформаційні; б) матеріалістичні;

126

Додатки

в) “філософія серця”; г) “трьох світів”; д) “спорідненої праці”.

156. Під поняттям “серце” П. Юркевич розуміє: а) факт єдності людини з природою; б) поняття, яке синтезує розум, почуття, волю;

в) поняття, яке характеризує емоційне сприйняття світу; г) поняття, яке характеризує раціонально-абстрактний спосіб сприйняття

світу.

157. У ХІХ ст. в Україні філософія розвивалася: а) винятково в університетах;

б) як у навчальних закладах, так і в літературі та громадсько-політичних

рухах;

в) тільки в Києво-Могилянській академії.

158.Доволі оригінальну філософську концепцію особливої небезпеки “непомітного зла” сформулював:

а) П. Куліш; б) Т. Шевченко; в) М. Гоголь.

159.До найперших філософсько-світоглядних ідей Т.Г. Шевченка належить: а) ідея органічної спорідненості людини та природи; б) ідея віри в кінцеву перемогу вищої божественної справедливості; в) ідея матеріальної єдності світу;

г) ідея народу як найпершого суверенного суб’єкта історії; д) ідея відокремлення автентичної народної культури від впливів інших

культур.

160. Д. Донцов у своїх міркуваннях припускав, що:

а) народ повинен вчинити загальний бунт проти національного поневолення;

б) тільки національна еліта здатна виконати роль чинника національного звільнення;

в) національна еліта – це герої-вожді, що нагадують “надлюдину” у вченні Ф. Ніцше.

161. Поняття “буття” в історії філософії позначалося за допомогою таких категорій:

а) архе; г) еманація;

127

Додатки

б) атрибут; д) модус; в) екзистенція; е) субстанція.

162.Поняття “буття” у філософії має багатофункціональний характер, оскільки виконує такі функції:

а) воно окреслює найперші умови осмислення дійсності, виводячи міркування за межі конкретних форм сущого;

б) воно вказує природознавству напрями вивчення дійсності; в) воно постає підставою для сенсоутворення, оскільки вказує на найперші

та найширші орієнтири людського свідомого відношення до дійсності; г) воно уможливлює здійснювати адекватні визначення основних понять

науки;

д) воно виводить будь-яке мислення на рівень гранично широкого узагальнення. Правильні відповіді підкресліть і обґрунтуйте.

163.Центральною проблемою некласичної онтології постало:

а) питання про ефективні методи пізнання світу; б) питання створення світу;

в) питання тенденцій, законів суспільного розвитку; г) питання сенсу людського існування.

164. Проблема буття у некласичній філософії передбачає його тлумачення як: а) найпершого вияву чистої свідомості; б) найпершої та необхідної умови відношення мислення до будь-чого; в) емінентної причини; г) єдності еманації та еволюції; д) тривалості.

165. Людські виміри проблеми буття окреслюються в такий спосіб: а) буття постає найпершим предметом людського пізнання;

б) буття постає вищою людською цінністю та мірою людської відповідальності за наслідки своїх дій;

в) буття людини постає частиною буття як такого; г) через поняття буття людина прирівнюється до інших видів сущого.

166. Для входження у людський спосіб буття людині насамперед потрібно: а) їсти, пити та одягатися; б) виробляти засоби соціально-культурної діяльності;

в) включитися в соціальні зв’язки та відносини для оволодіння елементарними навичками соціально-культурної поведінки.

128

Додатки

167. Унаслідок взаємодії між природним та соціальним в людині:

а) вперше було висвітлено сутність та особливості як природного, так і соціального;

б) природне починає виявляти свої нові грані завдяки тому, що соціальне включає до свого змісту усвідомлення;

в) виникає одвічний конфлікт між природними потягами людини та нормами соціальної поведінки, оскільки природне є первинним та потужнішим, ніж соціальне.

168. Поняття “людина” фіксує:

а) унікальну здатність людини бути розумною; б) особливий вид живих істот;

в) те, чим людина відрізняється від усього іншого.

169.До істотних рис людської особи належать: а) здатність творити нове, досі невідоме;

б) бути об’єктом і суб’єктом соціальних відносин; в) посідати особливе місце у суспільних відносинах; г) мати сформований особливий духовний світ; д) демонструвати високий рівень інтелекту.

170.Визначальною ознакою особистості є:

а) характер, темперамент, психічні особливості; б) виконання людиною певних соціальних ролей; в) наявність внутрішнього духовного стрижня; г) здатність людини поставати суб’єктом; д) особливе місце у суспільних відносинах.

171. Поняття “цінностей” передбачає:

а) введення предметів у відносини “людина–світ”; б) визначення економічних витрат на виготовлення певної продукції; в) фіксацію значущості будь-чого для людини;

г) розгляд певних предметів та явищ під кутом зору стратегічних життєвих завдань та мотивів діяльності людини.

172. Поняття “антропогенез” відповідає таким твердженням: а) виникнення людини; б) сукупність генетичних ознак людини;

в) загальнолюдська історія; г) розділ науки про людину;

129

Додатки

д) відповідає терміну “людський ген”.

173.Особливий, небіологічний тип людської поведінки виявляється у тому, що людина:

а) не діє за схемою “стимул-реакція”; б) має розвинену і спеціалізовану нервову систему; в) діє цілеспрямовано.

174.До істотних характеристик свідомості належить:

а) відображення речей, явищ дійсності; б) уміння входити у стосунки із будь-чим та здатність усе розумно

оцінювати; в) створення цілеспрямованої схеми реконструкції дійсності;

г) адаптація до зміни оточуючого середовища.

175. Поняття “ідеальне” у філософії необхідно трактувати як: а) прагнення людини до вищого та кращого; б) спосіб існування образів та уявлень людської свідомості; в) досконале, неперевершене;

г) доведення характеристик сущого до гранично можливих еталонних вимірів.

176. За своїм найпершим значенням пізнання – це: а) продукування інформації;

б) процес взаємодії свідомості та дійсності, результатом якого постають знання та уявлення;

в) взаємодія суб’єкта та об’єкта.

177. До основних видів пізнання належать:

а) чуттєве пізнання, раціональне мислення та досвід; б) життєво-досвідне, наукове та художньо-мистецьке пізнання; в) емпіричне та абстрактно-логічне пізнання.

178.Вкажіть, які судження відображають позицію агностицизму, і чому? а) людство ніколи не буде знати про все; б) усі наукові теорії є неповним знанням про дійсність;

в) у науці існують проблеми, які неможливо вирішити; г) “річ в собі” принципово не може бути пізнаною; д) усі наші знання є гіпотезами.

179.До сучасних концепцій істини належить:

а) софістична; г) когерентна;

130