Філософія_2

Додатки

б) евристична; д) концептуальна; в) кореспондентська; е) метафізична.

180. Наукова картина світу передбачає:

а) цілісне бачення реальності філософією на основі даних наук; б) поєднання даних різних наук для якомога повнішого окреслення про-

цесів дійсності; в) системну єдність процесів дійсності на основі її найперших законів;

г) подання дійсності такою, якою вона постає перед людиною.

181.До проблем філософії історії насамперед належить: а) виділення основних епох історії; б) оцінка ролі економічних чинників в історії; в) окреслення ролі особи в історії;

г) аналіз впливу психології на хід історії; д) дослідження механізмів суспільного поступу.

182.Соціальні процеси відрізняються від природних тим, що:

а) природні процеси ніким не створені, а соціальні створені людиною; б) природні процеси відбуваються стихійно, без заздалегідь спланованої

мети, а соціальні процеси – цілеспрямовані; в) природні процеси є наслідком дії стихійних сил, а в суспільстві діють

люди, наділені свідомістю.

183. Поняття історії передбачає:

а) органічну вписаність людини у природно-космічний процес на основі того, що історія є лише частиною природи;

б) принципову відмінність від природно-космічного процесу на основі реалізації людиною своєї свободи;

в) частковий збіг природних та соціальних процесів. 184. Найпершою ознакою культури можна вважати:

а) таку людську поведінку, в якій відчувається вишкіл; б) створення чогось нового; в) змінений природний стан речей (”друга природа”).

185. За своєю соціальною функцією культура постає: а) сукупністю нагромаджених людством багатств;

б) сукупністю створених людством мистецьких шедеврів; в) матеріалізацією творчих самовиявлень людини; г) своєрідним “генетичним кодом” людськості.

131

Додатки

186. Між культурою та цивілізацією існує такий взаємозв’язок:

а) культура і цивілізація завжди вороже протистоять одна одній, оскільки поява цивілізації означає вступ культури в період занепаду;

б) цивілізація є “тілом” культури, а культура – духом цивілізації; в) цивілізація характеризує досягнення в суспільстві стабільного стану

існування, створення умов нагромадження історичного досвіду, тому між цивілізацією і культурою повинно існувати внутрішнє узгодження;

г) культура і цивілізація – одне й те саме.

187. До основних проблем філософії науки та техніки належать: а) природа та взаємодія науки та техніки; б) вплив науки і техніки на прояви сутнісних сил людини;

в) вплив науки і техніки на зміни людського світобачення та самоусвідомлення.

188. Під технікою прийнято розуміти:

а) спеціальні засоби, що полегшують та покращують умови життя людини;

б) засоби, які сприяють збільшенню ефективності людської діяльності; в) будь-які штучні знаряддя та засоби діяльності.

189. Сучасна технологічна революція (або “третя хвиля”) передбачає:

а) революцію у засобах оброблення, зберігання та передавання інформації; б) створення машин нового покоління; в) зміну способів забезпечення людства предметами споживання;

г) перехід від діяльності, що ґрунтувалась на зовнішньому втручанні у хід природних процесів, до діяльності, що регулює та спрямовує такі процеси із середини.

190. Глобальними проблемами сучасної цивілізації можна назвати ті, що: а) були породжені розвитком індустріального суспільства; б) так чи інакше зачіпають інтереси усього людства;

в) виникли внаслідок зовнішнього втручання людини у хід природних процесів;

г) виникли тоді, коли людська діяльність за своїми масштабами зрівнялася з масштабами загальнопланетних процесів.

132

Додатки

Завдання 3-го рівня складності, у яких вимагається пояснити і прокоментувати наведені вислови або цитати різних філософів. Потрібно висловити своє ставлення до наведених висловів, дати їм свою оцінку, вказати чи ви погоджуєтесь з висловленою думкою, чи ні, і чому. З метою кращої перевірки міри засвоєння матеріалу до останніх завдань можуть додаватися тестові запитання, відповідь на які повинна бути обґрунтована у тексті роботи:

191.Чи згідні ви з твердженням: “Всі люди – філософи” (К. Поппер). Поясніть свою думку і розкрийте структуру світогляду та його функції. Оберіть ознаки, характерні для філософського світогляду?

а) віра в одухотвореність усього сущного; б) перевага аналітичного розуму над вірою; в) вільний пошук істини; г) довіра до авторитетів;

д) намагання усе піддавати сумніву.

192.Поясніть співвідношення філософії та світогляду на основі наведеної нижче цитати. Висвітліть особливості буденного та філософського світогляду: “Перше, що ви повинні зрозуміти, якщо хочете стати філософом, – це те, що більшість людей живе, маючи світогляд, який не піддається раціональній перевірці, і що світогляд однієї людини може не суміщатися зі світоглядом іншої людини, і вони обоє можуть бути праві. Погляди людей, переважно формуються в такий спосіб, щоб вони відчували себе комфортно, затишно, а істина їх хвилює постільки поскільки” (Б. Рассел).

193.Прокоментуйте твердження Арістотеля: “Той, хто любить міфи, є в певному розумінні філософом, бо міф створюється на основі здивування”. Як ви можете пояснити це твердження? Чи згідні ви з ним? Аргументуйте свою позицію. Визначте відмінності між міфологічним та філософським світоглядом.

194.Ознайомившись із наведеним нижче твердженням, охарактеризуйте особливості філософського та релігійного світогляду: “Знання того, що ми можемо знати, є філософія; покірність і гіпотеза там, де закінчується знання, є релігія” (І. Рахель).

195.Поясніть думку Арістотеля: “Усі люди від природи прагнуть знання. Вони почали філософувати, втікаючи від незнання”. Як давньогрецькі філософи визначали філософію, її сенс та призначення?

196.“Мета чи призначення філософії полягає у тому, що завдяки їй ми можемо використовувати для своєї користі плановані нами дії, і на основі

133

Додатки

наших знань та в міру сил і здібностей планомірно викликати ці дії для примноження життєвих благ... Знання є лише шлях до сили... І метою будьякого розумового споглядання в кінцевому рахунку є певні дії чи практичний успіх” (Т. Гоббс). – Чи згідні ви із таким тлумаченням завдань та функцій філософії? Які аргументи можна навести на підтвердження таких міркувань або для їх спростування?

197.Як ви розумієте твердження Арістотеля, що філософія постійно шукає саму себе. Чим зумовлена змінність предмета філософії?

198.Порівняйте та прокоментуйте такі твердження: “Філософія є щось таке, що торкається кожного” (М. Гайдеґґер). “Заради чого вартує філософствувати, як не заради наших сучасників? І якщо ми не знаходимо певного вирішення їхніх сумнівів, то для чого це філософствування?” (Кардинал Мерс’є). – Висвітліть світоглядну роль філософії.

199.Враховуючи особливості філософського типу світогляду, порівняйте та прокоментуйте два висловлювання М. Гайдеґґера: “Яка твоя мета у філософії? Показати мусі вихід із мухоловки”. “Одне із найскладніших завдань філософа знайти, де тисне черевик” (М. Гайдеґґер).

200.З’ясувавши особливості філософської рефлексії, поясніть вислів: “Що ж таке філософія сьогодні, як не критична робота думки над самою собою” (П.М. Фуко).

201.Порівняйте наведені вислови і вкажіть особливості філософського мислення: “Філософ зобов’язаний сумніватися, сумніватися і сумніватися, і саме тоді запитувати, коли ніхто не запитує, ризикуючи стати посміховищем для натовпу” (Л. Шестов). “...Ніколи не приймати за істинне нічого, чого б я не прийняв таким з очевидністю, тобто ретельно уникати поспішності та упередженості і включати у свої судження тільки те, що видається моєму розуму настільки ясним та чітким, що в ніякий спосіб не зможе призвести до сумніву” (Р. Декарт).

202.“Питання про основу та мету світу, про ставлення світу та людини до Бога”, – питання, вирішення яких передбачає припущення ідеї, бентежать із непереборною енергією загальнолюдську свідомість найбільше і насамперед за будь-яку науку; вони виникають у свідомості з необхідністю не з тимчасового інтересу, а як завдання суто духовні, що торкаються споконвічних потреб людства” (П. Юркевич). – Чи згідні ви з таким тлумаченням причин виникнення філософії? Поясніть особливості виникнення філософії.

134

Додатки

203.Висвітліть роль філософії у житті сучасної людини та суспільства, враховуючи слова Т. Маколея: “На думку Платона, людина створена для філософії, на думку Бекона, – філософія – для людини.”

204.Порівняйте наведені нижче вислови і зробіть необхідні висновки про

особливості філософського мислення: “Плем’я філософів та кожний філософ зокрема є немовби мимовільними мучениками людської жаги істинності” (Ф. Сідонський). “Філософія – солодке молоко у нещасті” (В. Шекспір).

205. Уважно прочитайте наведений нижче текст: “Розмірковування про активність людини, живе усвідомлення спільного творення, роздуми про становище людини та її долю, про її поведінку, спосіб життя, найбільш жива пройнятість усією драматичністю життєвого досвіду – це і є філософія” (К. Салютатті). Визначіть функції філософії, про які йдеться у наведеному уривку, та охарактеризуйте їх. Які ще функції філософії вам відомі?

206.Порівняйте та прокоментуйте такі твердження: “Праця у філософії – це значною мірою праця над самим собою” (Л. Вітгенштайн). “Торжество над самим собою є вінцем філософії” (Діоген Синодський). Визначіть функції філософії, про які тут йдеться, та охарактеризуйте їх. Які ще функції філософії вам відомі?

207.Порівняйте та поясніть такі твердження: “Мета філософії – логічне прояснення думок” (Л. Вітгенштайн). “Завдання філософії не заспокоювати, а бентежити” (Л. Шестов). – Визначіть функції філософії, про які тут йдеться, та охарактеризуйте їх. Назвіть інші функції філософії.

208.Про яку функцію філософії йдеться у такому твердженні: “Філософія є медициною душі” (М.-Т. Ціцерон). – Поясніть свою думку.

209.“Даремне вчення того філософа, яке не зцілює душу від будь-якої недуги”. – Прокоментуйте думку Епікура і вкажіть, про яку функцію філософії тут йдеться. Охарактеризуйте інші функції філософії.

210.Враховуючи філософську позицію Сократа, поясніть його вислів: “Хто мудрий, той і добрий”. – Чи згідні ви з думкою Сократа?

211.“...Філософія та поезія стоять на протилежних вершинах, але говорять одне й те саме” (М. Гайдеґґер). – Як ви можете пояснити це твердження? Чи згідні ви з ним? Охарактеризуйте особливості філософського та мистецького освоєння світу.

212.“Філософія не може бути плідною, якщо вона відділена від науки” (Б. Рассел). – Поясніть співвідношення філософії з іншими гуманітарними та точними науками.

135

Додатки

213.Прокоментуйте наведений нижче вислів. Що стало, на вашу думку, причиною такого твердження? Яка роль філософії серед інших наук в сучасному світі? – “Філософія схожа на короля Ліра, який роздав дітям усе своє майно і тоді мусив змиритися з тим, що його, немов жебрака, викинули на вулицю” (В. Віндельбанд).

214.“Філософи подібні до зірок, що дають мало світла, бо знаходяться надто високо” (Ф. Бекон). “Філософія не дає безцінних результатів, але вивчення філософії дає безцінні результати” (Т. Котарбінський). – Порівняйте та прокоментуйте ці афоризми. Поясніть, у чому полягає специфіка філософської діяльності? Чим філософія відрізняється від інших наук?

215.Порівнявши наведені нижче твердження, висвітліть співвідношення філософії та природничих наук: “Філософія завжди вважається світильником для усіх наук...” (Ф. Патріці). ”Філософія обмежує спірну територію науки” (Л. Вітгенштайн).

216.“Філософія робить людину повністю людиною” (В. Соловйов). – Поясніть роль філософії у становленні людської особистості.

217.Чи згідні ви з наведеною нижче класифікацією типів філософії? Який принцип покладено в основу цієї класифікації і чи можна її доповнити іншими типами філософії? – “Усе, що ми знаємо про філософію, або що видається за таку, можна поділити на п’ять основних видів: емпіризм, матеріалізм, скептицизм, пантеїзм та ідеалізм. Емпіризм знає лише досвід чуттєвих сприйняттів і тому усе виводить із досвіду. Матеріалізм все пояснює із матерії, приймає матерію як щось перше, як джерело усіх речей. Скептицизм заперечує будь-яке знання, будь-яку філософію. Пантеїзм визначає усі речі однією і тією ж безкінечною єдністю без будь-якої відмінності... Ідеалізм усе виводить із одного духу, пояснює виникнення матерії із духу або ж підкорює йому матерію” (Ф. Шлегель).

218.До якого типу філософування – класичного чи некласичного – потрібно віднести наведене далі розуміння буття: “Оскільки буття відкривається тільки людині та через її мислення, то осягнення буття – це спроба прилучитися до істинного існування, віднайдення самобутності, свободи”. – Поясніть свою відповідь.

219.Поясніть твердження: “Людина сама обирає свій спосіб буття на тлі абсолютної випадковості, але вона тримає в своїх руках усі зв’язки із світом” (Ж.-П. Сартр) і розкрийте специфіку та проблематичність людського буття.

136

Додатки

220.Прокоментуйте твердження М. Шелера: “Якщо тварина одвічно і всебічно залежить від природних потягів та прив’язана до конкретного середовища, умов свого життя, то людина є вільною, незалежною істотою, поведінка якої строго і однозначно не зумовлюється природною доцільністю, що дає їй можливість ставитись до предмета своєї творчості з певною поміркованістю”.

– У чому полягають особливості людського буття в світі (відкритість, проблематичність) та вихідні характеристики людської діяльності? Виберіть твердження, які характеризують істотність людини:

а) людина – діяльна істота, яка активно перетворює оточуючий світ; б) людина – природна істота, що адаптується до середовища на основі

інстинктів; в) людина – природна істота, наділена потягами та задатками;

г) людина – духовна істота, здатна рефлектувати себе та інших людей.

221.Який різновид свободи поданий у наведеному фрагменті – зовнішня внутрішня, негативна позитивно-творча, вірогідна свобода, свобода волі, свобода дій? Обгрунтуйте ваш вибір. “Не в уявній незалежності від законів природи полягає свобода, а в пізнанні цих законів і в знанні можливості планомірно змушувати закони природи діяти задля певних цілей, що ґрунтуються на цьому. Свобода волі, отже, означає ніщо інше, як здатність приймати рішення із знанням справи... Свобода полягає у пізнанні необхідності природи панувати над нами самими та над природою...” (Ф. Енгельс).

222.Поясніть вислів: “Людина приречена бути вільною” (Ж.-П. Сартр). У чому полягають особливості людського буття на думку екзистенціалістів? Яке пояснення свободи є визначальним для філософії екзистенціалізму:

а) свобода – це подолання зовнішніх перешкод; б) свобода – це можливість здійснювати самостійний вибір; в) свобода – це пізнана необхідність;

г) свобода – це слідувати у діяльності голосу розуму, здоров’я, совісті проти ірраціональних пристрастей;

д) свобода – це наслідувати божі заповіді.

223.Спираючись на особливості середньовічного і ренесансного розуміння людини, розкрийте зміст твердження: “Людина може сягати Бога, а може стати нижчою від худоби” (Леонардо да Вінчі).

224.Ознайомившись з таким твердженням, висвітліть особливості середньовічного та ренесансного розуміння людини. Які риси людини у цих

137

Додатки

твердженнях виходять на перший план? – “Я вміщую тебе у центр світу, щоби звідти тобі було зручніше оглядати усе, що є в світі. Я не зробив тебе ні небесним, ні земним, ні смертним, ні безсмертним, щоби ти сам, вільний та славний майстер, сформував себе за тим взірцем, якому віддаєш перевагу” (Піко делла Мірандола).

225.“Що таке людина? Ангел, звір, порожнеча, світ, ніщо, оточене Богом, наповнене Богом, потребуюче Бога, здатне стати Богом, якщо цього захоче” (Бернуллі). – Поясніть думку Бернуллі. Чи згідні ви з таким трактуванням людини? Як ви розумієте біологічну неспеціалізованність людини?

226.“Людина – це лише тростина, найслабша істота із усіх, але вона – мисляча тростина. Щоб її знищити не потрібно усього Всесвіту: достатньо каплі води чи пориву вітру. Але нехай природа знищить людину. Вона усе одно

вища за Всесвіт, бо усвідомлює, що прощається із життям, а він ні” (Б. Паскаль). – Прокоментуйте цю цитату і зробіть висновки щодо особливостей становища людини у світі. Чим людина відрізняється від інших живих істот? Чи дійсно людина є “вінцем творіння”?

227.“Межі моєї мови означають межі мого світу” (Л. Вітгенштайн). – Прокоментуйте афоризм і поясніть зв’язок мови із внутрішнім і зовнішнім світом людини.

228.“Свідомість є, з одного боку, усвідомлення предмета, а з іншого, – усвідомлення самої себе: свідомість того, що для неї є істинне, і усвідомлення свого знання про це” (Геґель). – Враховуючи це твердження, охарактеризуйте основні ознаки (прояви) свідомості. Яка з характеристик є істотною ознакою свідомості?

а) відображати речі, явища дійсності; б) здійснювати процеси мислення;

в) цілеспрямовано створювати схеми реконструкції дійсності; д) здійснювати адаптацію до оточення.

229.“Мозок палеолітичної людини не відрізняється істотно та за своєю структурою від мозку сучасної людини. І в той самий час немає ніякого сумніву, що розум людини із палеоліту не може витримати порівняння із розумом сучасної людини. Звідси випливає, що розум є складна соціальна структура, побудована як для людини нашого часу, так і для людини палеоліту, на тому самому нервовому субстраті, але за різних соціальних обставин” (В. Вернадський). – На яку важливу особливість свідомості вказує тут український мислитель? Чи згідні ви з тим, що розум постає соціальною структурою?

138

Додатки

230.Спираючись на філософське вчення про істину, прокоментуйте такі слова П. Гассенді: “Оскільки не може бути нічого прекраснішого... ніж досягнення істини, то, очевидно, варто займатися філософією, яка і є пошук істини”.

231.Поясніть роль філософії у формуванні наукової картини світу, враховуючи таку цитату: “Філософія подібна на високу альпійську дорогу, до якої веде крута й вузька стежина, всіяна гострим камінням і тернами. Чим вище стежина піднімається вгору, тим пустельнішою вона стає... Проте досягнувши самої вершини, він бачить перед собою увесь світ” (А. Шопенгауер).

232.Теза “Наука сама собі філософія” була проголошена:

а) К. Марксом; в) Ф. Ніцше; б) Ф. Енгельсом; г) К. Фогтом; д) О. Контом.

– Чи згідні ви з тим, що філософія не виявляє необхідних ознак науки?

233.Визначіть авторство і поясніть твердження одного з філософів перехідного періоду від класичної до некласичної філософії: “...Ми вважаємо, безсумнівно, недоступним і безглуздим шукання так званих причин як первинних, так і кінцевих”:

а) Шопенгауер; г) Конт; б) Кіркегор; д) Енгельс. в) Ніцше;

234.Визначіть належність наведеного далі вислову до певного напряму філософії ХХ ст.: “Існує лише одна, справді серйозна філософська проблема, – проблема самогубства. Вирішити, чи вартує життя того, щоб прожити, означає дати відповідь на фундаментальне питання філософії. Усе інше – чи має світ три виміри, чи керується розум дев’ятьма або дванадцятьма категоріями, – усе це є другорядним”:

а) до неопозитивізму; б) до екзистенціалізму; в) до неотомізму.

235.Визначіть філософську позицію, яку формулює наведений далі вислів: “Ми приходимо до пізнання речей подвійним шляхом, а саме – шляхом досвіду та дедукції... Досвід часто вводить нас в оману, тоді як дедукція або чисте розумове виведення ... ніколи не може бути побудованим погано навіть розумами, не дуже звиклими до роздумів”. – Обґрунтуйте відповідь:

а) сенсуалізм; б) раціоналізм;

139

Додатки

в) емпіризм.

236.Визначіть філософську позицію, яку формулює такий вислів: “Мислю – значить існую.” – Поясніть свій вибір:

а) емпіризм; б) екзистенціалізм; в) раціоналізм.

237.Визначіть філософську позицію, яку формулює такий вислів: “Бути – значить бути сприйнятим.” – Поясніть свій вибір:

а) раціоналізм; б) інтуїтивізм; в) сенсуалізм.

238.Визначіть, девізом якого напрямку філософії Нового часу може стати наведений афоризм, дайте стислу характеристику його особливостей. – “Не плакати, не сміятися, не ненавидіти, а розуміти!” (Б. Спіноза):

а) стоїцизм; б) скептицизм; в) раціоналізм.

239.Поясніть вислів І. Канта: “Думки без змісту порожні, споглядання без понять сліпі”. – Як і чому, на думку Канта, можливий синтез чуттєвості і розсудку? Що є основою пізнання? У чому полягає активний характер пізнання?

240.Розкрийте зміст твердження Канта: “Розсудок не черпає свої закони

зприроди, а приписує їх їй”. – У чому полягає активний характер процесу пізнання?

241.“Природа визначила людей для свободи, тобто для діяльності” (Г. Фіхте). – Який принцип філософії Фіхте відображений у цьому висловлюванні? До якого напрямку філософії належить його творчість?

242.“Істина не є ні матеріалізм, ні ідеалізм, ні фізіологія, ні психологія; істина – це тільки антропологія. У чому ж полягає мій метод? У тому, щоб через посередництво людини звести усе надприродне до природи та через посередництво природи усе надлюдське звести до людини” (Л. Фейєрбах). – Прокоментуйте вислів Л. Фейєрбаха і поясніть сутність антропологічного принципу у його філософії.

243.“Знання, яке не ґрунтується на релігійній вірі – це не знання, але й релігійна віра без знання – це лише вогонь, що пожирає” (Джон Коттон). – Враховуючи наведений афоризм, розкрийте взаємозв’язок між вірою і знанням у сучасній релігійній філософії.

140