6. Оформлення, висновків дослідження.

У висновках викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в роботі, які повинні містити формулювання розв'язаної наукової проблеми, її значення для педагогічної науки і шкільної практики. Висновки оформлюються у вигляді окремих тез, у яких, як у фокусі, представляється суть проблеми, роботи. У висновках лаконічно, без аналізів і доведень викладаються наслідки, здобуті під час виконання роботи. Дуже важливо, щоб висновки відповідали поставленим завданням дослідження. Висновки можуть подаватися з нумерацією чи без неї, але кожне нове положення - щоразу з абзацу. Обсяг висновків - 2-3 сторінки. Висновки можна починати формулювати наступним чином: "Курсова робота досліджувала одну з актуальних проблем сучасної педагогічної науки, проблему... На основі вивчення та аналізу низки літературних джерел із зазначеної проблеми та спостережень за шкільної практикою, власного досвіду, ми прийшли до наступних висновків і узагальнень:

1. ... або "По-перше,..."

2. ... або "По-друге,..." і т.д.

У кінці висновків можна окреслити перспективи подальших досліджень з обраної теми. Зразок написання висновків до курсової роботи подається в додатку 4.

7. Робота з науковими джерелами та складання списку літератури

Під час роботи з науковою літературою можна користуватися різними видами каталогів: систематичним (назви джерел розташовані за галузями знань), алфавітним (назви творів розташовані за абеткою) і предметним (назви праць з конкретних проблем чи галузей науки). Крім того, необхідно звертатися до періодичних видань.

При опрацюванні наукових джерел бажано робити записи, які можуть бути повними і точними (дослівними) або скороченими, з коротким викладом матеріалів, що вивчаються. Так, можна зробити: детальний конспект, запис основних положень робіт, фактичного матеріалу, власних зауважень тощо; короткі записи з авторськими коментарями; виписки у формі цитат.

Записи, цитати фіксуються в зошитах, на картках, що звичайно сприяють їх класифікації, пошуку матеріалу, необхідного для аналізу різних сучасних рішень наукової проблеми.

При роботі з науковими джерелами слід пам'ятати, що власне дослідження передбачає передусім критичний аналіз цих джерел.

Саме критичний аналіз наукової літератури розширює можливості коректного визначення недостатньо досліджених аспектів наукової проблеми і точнішого виділенні конкретних евристичних завдань. Автор наукового дослідження повинен умі™ викласти свій погляд на шляхи вирішення обраної проблеми. При цьому він має показати вміння оперувати науковою термінологією, осмислювати ті наукові визначення, які найбільш точно характеризують проблему дослідження. Слід зауважити, що введення нових термінів потребує глибокого обґрунтування.

У кінці наукової роботи подається список використаної літератури, в якому вказуються всі опрацьовані наукові джерела та обов'язково ті, на які є посилання в тексті.

Список літератури включає бібліографічний опис джерел, використаних під час роботи над темою. Укладаючи його, потрібно дотримуватись вимог державного стандарту. Так, література повинна бути записана в алфавітному порядку. Бібліографічний опис роблять мовою документа (спочатку україномовні видання, потіш іншомовні). Статті із журналів, газет, праць записуються аналітичним описом. Повний запис книги (зазначається загальна кількість сторінок) відбувається за повним описом.

Наведемо приклади повного опису друкованих творів:

а) книги, що мають не більше трьох авторів:

Савченко О. Я. Дидактика початкової школи. - К.: Абрис, 1997. - 416с.

Мороз О. Г., Сластьонін В. О., Філіпенко Н. І. Підготовка майбутнього вчителя: зміст та організація. - К.: Правда Ярославичів, 1997. - 168с.

б) книги, що мають чотирьох і більше авторів, починаються із заголовку:

Історія педагогіки / За ред. М. С. Гриценка. - К.: Вища школа, 1973. - 448с.

Підготовка майбутнього вчителя до морального виховання учнів /За заг. ред. В. К Демиденка.-К.: ІЗМН, 1996. - 204с.

При повному описі книги подаються такі відомості: прізвище та ініціали автора: яка книга написана кількома авторами (не більше трьох), то перераховуються всі прізвища (за таким порядком, за яким вони вказані в книзі), якщо авторів чотири і більше, то книга записується за редакцією (ставиться одна скісна риска /і пишеться "/ За ред..."); повна і точна назва книги у яка не береться в лапки; назва місти видання книги в називному відмінку (для міст Києва, Харкова, Москви, Санкт -Петербурга вживаються скорочення: К, X., М., С.-П.); назва видавництва (без лапок); рік видання (без слів "рік" чи скорочення "р"); кількість сторінок із скороченням V (а не стр.); до того ж кожна група відомостей відокремлюється одна від одної знаком крапка і тире (.- ), перед роком видання ставиться кома.