2.2 Штучне лісовідновлення

Штучне лісовідновлення передбачає створення лісових насаджень насінням або попередньо вирощеними сіянцями з застосуванням пристроїв та механізмів. Дає змогу при створенні деревостанів створити умови максимальної приживлюваності, накопичення енергії росту, формувати насадження певного природного складу та за певними схемами розміщення посадкового матеріалу, що в подальшому забезпечить кожну рослину оптимальною кількістю сонячного світла та вологи з поживними речовинами.

Штучне відновлення лісу передбачає переднасіневий та передпосадковий обробіток грунту, а в перші роки зростання проведення агротехнічних доглядів. Це дає змогу створити благо приємні умови для зростання лісових культур та зменшити навантаження бур’янів та другорядних порід на головну породу, ту на яку в майбутньому буде направлено ведення лісового господарства Заходи спрямовані на догляд за лісовими культурами та рубки догляду за лісом дають змогу сформувати деревостани бажаного породного складу, досягти максимального приросту дерев по товщині та висоті, сформувати ажурні крони з високо піднятими очищеними від гілок стовбурами, отримати високу продуктивність насадження та високу, товарну якість деревини.

Штучне створення насаджень з наступними доглядами за лісом виключає утворення захаращеностей, що значно покращує санітарний стан лісів, та дає змогу попередити та своєчасно припинити розповсюдження хвороб. Лісовідновлення завжди матиме місце в веденні лісового господарства, так як зміну деревостанів викликає не лише господарська діяльність антропогенного характеру, а й зміни в наслідок виникнення стихійних природних лих, чи лісових пожеж. З екологічної, санітарної та економічної точки зору при виникненні потреби у лісовідновленні доцільно використовувати штучне лісовідновлення.

В порівнянні з природнім лісовідновленням, штучне дасть змогу покращити естетичний, санітарний стан лісів, уникнути розповсюдження хвороб та шкідників, зменшити ймовірність виникнення лісових пожеж, сформувати деревостани, які в кінцевому результаті досягнуть віку стиглості, створивши високопродуктивну насіневу базу для створення нових лісових культур та забезпечать народне господарство високоякісною, цінною деревиною.

2.3 Методика проведення лісовідновлюваних робіт по різних деревних породах.

Збір плодів і насіння

Насіння сосни, дуба, ясена дозрівають у різний час, тому й терміни збору їх різні. У дуба і ясена насіння перебувають всередині плоду, а й у сосни – всередині шишок.

Збір шишок сосни з дерев проводиться у грудні-січні. З шишок насіння витягають з допомогою шишкосушилень, у яких підтримується температура трохи більше 50^0С. При нагріванні шишки розкриваються насіння висипають. Вибране з шишок насіння відділяють від крилець.

Жолуді дуба обпадають після дозрівання насіння. Їх складають у вересні-жовтні під час опадания.

Плоди ясена, крилатки, складають у кінці серпня-початку вересня, зриваючи його з дерев.

 Збереження плодів і насіння

Свіжозібрані соснові шишки, просушують під навісом, та зсипають у спеціальні шишкосклади шаром не товщі 1 м.

Насіння сосни, витягнуті з шишок, зберігаються у щільно закритих бутлях. Коли на насінні з'являється наліт, їх висипають, підсушують, після чого знову вміщують у бутлі. За такого умов насіння може зберігатися протягом 4-5 років.

Крилатки ясена звичайного бережуть у провітрюваних приміщеннях в дерев'яних ящиках за нормальної температури 0-5 градусів. Для кращої цілості, плоди пересипають піском: шар насіння3-5см чергують зі шаром піску, завтовшки до 3 см.

Способи зберігання жолудів різноманітні. переважно їх зберігають методом І. З. Латоцького. І тому на сухому високому місці риють яму глибиною1,5м, шириною 1 метр і стільки ж довжиною, яку називають погребом. Жолуді вкладають верствами 3-4 см. Чергуючи їх із верствами піску завтовшки близько5см. Кожен шар піску і жолудів обережно складають. Верхній шар жолудів повинен бути з відривом трохи більше 0,5 м від поверхні грунту. Простір що залишився заповнюють піском, а згори насипають сухі листя клена, дуба, берези. На листя накидають землю невеликим горбком. Температура в такому льосі протягом зими зберігається на рівні 2-4 градуси.

 Передпосівна підготовка насіння

Передпосівна обробка насіння важлива, так як від нього залежать терміни появи сходів, кількість пагонів, і навіть якість сіянців.

Перед посівом насіння сосни замочують на 1-2 доби в сніговій воді, та вміщують у рожевий розчин перманганату калію (концентрація 0,2 г/л) на 12 годин для дезінфекції. Після цього насіння заливають 0,001% розчином гетероауксина на 16-18 годин. Потім насіння підсушуют до сипкості. Після підсушування насіння готові до посадки. Тривале зберігання такого насіння неприпустимо.

Жолуді дуба насіння ясена висівають після обробки розчином фунгициду, наприклад, 0, 01 % фундазолом.

Підготовка грунтів та посів насіння

Передпосівна підготовка грунту передбачає створення рівної поверхні для збереження вологи, повітряпроникненості. Глибина обробітку грунту 20-30см.

Насіння висіюються рядковим способом. Бороздки (рядки) групуються по 3-5 в стрічки, між якими залишається ширший простір. Для посіву насіння сосни і ясена рекомендується пятистрічкова схема з відстанню між вісями рядків 20-25 см при ширині рядки 2-5 см і межстрічкового простору 50-70 см Для посіву насіння дуба використовується трьохрядкова схема, з відстанню між вісями рядків 40-50 см при ширині рядка 3-15 см і межстрічкового простору 50-70 см. Глибина закладення насіння сосни і ясена 1-1,5см, дуба – 5-7 см.

Насіння сосни сходять через 14-20 діб. Саджанці досягають стандартних розмірів у віці 2-3 років.

Сіянці дуба дуже вимогливі до родючості грунту, не виносять високої кислотності, засолення чи перезволоження, що необхідно враховувати в їх вирощуванні. Щоб сформувати у сіянців мочкувату систему коренів, то корінці у пророслих жолудів прищипують, підтинають корені на глибині 10-12 см. Після підрізки рослини поливають. Протягом літа посівипрополюють, рихлять, обробляють пестицидами проти борошнистої роси. Сянці вирощують 1-2 роки. З 1 га розсаднику отримують 450-500 тис. сіянців.

Норми витрати насіння такі, щоб з одного квадратного метру отримували 120 сходів сосни, 45 сходів дуба, 100 – ясена. Посіяне насіння присипаются грунтом, глибина закладення насіння дуба –5-7см, а сосни і ясена –2-3см. Насіння обов'язково вносяться у вологу грунт.

Ліс – як велике диво та велике благо для людини, він потребує нашої турботи і він потребує дбайливого ставлення й охорони. Дуже важливо було, використовуючи наші лісові багатства, зберегти їх і примножити. Вирощуванням і штучним поновленням лісу займаються лісівники. Лісівник повинен пізнати природу лісу й вміти оцінити його за різними ознаками. Лісівники ведуть облік лісу, організують його постійну охорону. Вони регулюють склад порід, їх кількість, співвідношення і розміщення на тій чи іншій ділянці, враховуючи клімат грунтів та інші умови. Для швидкого поновлення лісу створюються лісові розплідники.

РОЗДІЛ ІІІ. ЛІСОКОРИСТУВАННЯ ТА ЛІСОВІДНОВЛЕННЯ БУЧАЦЬКОГО РАЙОНУ.

1. Загальні відомості про лісонасадження району

Територія Бучацького району повністю знаходиться в Бучацьому лісовому господарстві (площа лісового господарства 26372 га), до якого входять такі лісництва: Золотопотіцьке лісництво, Язловецьке лісництво, Дорогичівське лісництво, Коропецьке лісництво, Бучацьке лісництво, Монастириське лісництво та Криницьке лісництво.

Відповідно до цього на території району під деякими з цих лісництв закріплена певна територія, так за державним підрахунком, Бучацькому лісництву належить 2083 га, Криницькому лісництву 592 га. Золотопотіцькому 4515 га, Язловецькому лісництву 3732 га. (відсоткове співвідношення можна побачити на рис.1) Підрахувавши отриманні дані можна зрозуміти, що на території Бучацького району розміщено 10922 га лісових угідь. Оскільки один відсоток площі Бучацького лісгоспу становить 263,72 га, то в розрізі площі Бучацького лісового господарства на території району розміщено 41,41 % всіх лісів лісгоспу.

Рис. 1

Лісистість Тернопільської області становить 199,3 тис.га. на один відсоток лісистості Тернопільської області припадає 1993 га, отже в відсотковому розрахунку, в Бучацькому районі розміщено 5,48 % лісового фонду Тернопільської області.

Лісові породи в Бучацькому районі приблизно займають таку площу:

Сосна звичайна – 385.65 га.

Сосна банкса – 7,70 га

Ялина європейська – 799.75 га.

Дуб черещатий – 6224,21 га.

Бук європейський – 1005.84 га

Граб звичайний – 873.50 га.

Ясень звичайний – 194 га.

Клен гостролистий – 4, 96 га.

Клен польовий – 6, 66 га.

Дуб червоний – 324.98 га.

Акація біла – 45.26 га.

З мяколистих

Береза повисла –167,29 га.

Вільха чорна – 96.89 га.

Інші породи дерев:

Липа крупно листа – 3,1 га

Липа дрібнолиста – 2,65 га.

Тополя чорна – 4,38 га.

Лісо плодові дерева – 12,13 га.

Кущі – 19,25 га.

Вікова структура дерев в районі.
Хвойні – всього (площа 1166.52 га.)
Молодняк	1041.75 га (89,4%)
Середньовікові	92.17 га (7,9%)
Достигаючі	31.84 га (2,7%)
Достиглі та перестиглі	31.84 га (2,7%)
Твердолисті – всього (8723.14 га.)
Молодняк	4235.41 га (48,8%)
Середньовікові	3227.12 га (36,9%)
Достигаючі	757.09 га (8,6%)
Достиглі та перестиглі	503.16 га (5,7%)
Мягколисті – всього 287.63 га
Молодняк	16,43 га (5,1%)
Середньовікові	113.83 га (39,7%)
Достигаючі	106.25 га (36,9%)
Достиглі та перестиглі	52.75 га (18,3%)

На території Бучацького району знаходиться 41 територія та об’єкт природно-заповідного фонду серед них 1 національний природний парк, один регіональний ландшафтний парк місцевого значення, 4 заказники місцевого значення, 2 комплексні пам’ятки природи, 7 геологічних пам’яток природи, 6 гідрологічних пам’ятки природи, 19 ботанічних пам’ятки природи Загальною площею близько 9353,73 га. З них залісненою є площа 7354 га. Санітарний стан лісів можна вважати задовільним, це підтверджується тим, що загальний запас сухостійного та пошкодженого лісу зменшився за останні 10 років на 3,8 м³ зменшилися спалахи хвороб та шкідників в лісі.