6. Основні заходи щодо запобігання травмам та професійним захворюванням

Основні заходи по запобіганню травматизму передбачені:

• в системі нормативно-технічної документації з безпеки праці;

• в організації навчання і забезпечення працюючих безпечними засобами захисту;

• в прогнозуванні виробничого травматизму; раціональному плануванні коштів і визначенні економічної ефективності від запланованих заходів.

Основне завдання нормативно-технічної документації з безпеки праці – сприяти передбаченню небезпеки і прийняттю найбільш ефективних заходів її ліквідації або локалізації при проектуванні виробничих процесів, обладнання, будівель і споруд.

Нормативно-технічна документація щодо безпеки праці розробляється з урахуванням характеру потенційно небезпечних факторів, рівня їх небезпечності і зони поширення, психофізіологічних і антропометричних особливостей людини.

Всі заходи по запобіганню виробничому травматизму можна поділити на організаційні та технічні.

Організаційні заходи, які сприяють запобіганню травматизму: якісне проведення інструктажу та навчання робітників, залучення їх до роботи за спеціальністю, здійснення постійного керівництва та нагляду за роботою; організація раціонального режиму праці і відпочинку; забезпечення робітників спецодягом, спецвзуттям, особистими засобами захисту; виконання правил експлуатації обладнання.

Технічні заходи: раціональне архітектурно-планувальне рішення при проектуванні і будівництві виробничих будівель згідно санітарних, будівельних і протипожежних норм і правил; створення безпечного технологічного і допоміжного обладнання; правильний вибір і компонування обладнання у виробничих приміщеннях відповідно до норм і правил безпеки та виробничої санітарії; проведення комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів, створення надійних технічних засобів запобіганню аваріям, вибухам і пожежам на виробництві; розробка нових технологій, що виключають утворення шкідливих і небезпечних факторів та інше.

Важливим у забезпеченні безпечної праці і запобіганні травматизму на виробництві є фактори особистого характеру – знання керівником робіт особистості кожного працівника, його психіки і особливостей характеру, медичних показників і їх відповідності параметрам роботи, ставлення до праці, дисциплінованості, задоволеності працею, засвоєння навичок безпечних методів роботи, знання норм і правил з охорони праці і пожежної безпеки, його ставлення до інших робітників і всього колективу.

7. Загальні поняття про шкідливі речовини

Шкідливі речовини — це такі речовини, які при потраплянні в організм людини можуть призвести до погіршення самопочуття, зниження або втрати працездатності, професійних захворювань і навіть летальних наслідків. Їх поділяють на небезпечні хімічні речовини та промисловий (виробничий) пил.

Шляхи надходження шкідливих речовин в організм:

1) органи дихання (пари, газо- та пилоподібні речовини);

2) шкіра ти слизові оболонки (рідкі речовини);

3) кишково-шлунковий тракт (рідкі та тверді речовини);

4) безпосередньо у кров через відкриті рани.

За характером впливу на організм людини небезпечні поділяються на:

1) загальнотоксичні – викликають отруєння всього організму людини або впливають на окремі системи людського організму — викликають подразнення нервової системи, м’язові судороги, порушують структуру ферментів, впливають на кровотворні органи (чадний газ, селітра, концентровані розчини кислот чи лугів, ртуть)

2) подразнюючі – викликають подразнення слизових оболонок, очей, шкіри, вражають верхні дихальні шляхи і легені (хлор, аміак, пари кислот, лугів, оксиди азоту);

3) сенсибілізуючі – діють як алергени (органічні азобарвники, альдегіди, розчинники, формалін) — підвищують чутливість організму до хімічних речовин.

4) канцерогенні – викликають розвиток всіх видів злоякісних (ракових) пухлин (азбест, нікель, хром, ароматичні вуглеводні);

5) мутагенні – викликають негативні зміни генетичної інформації, а також можуть викликати зміну спадекової інформації (свинець, нікотин, ртуть, радіоактивні речовини)

6) хімічні – впливають на репродуктивну функцію людини (бензол, свинець, марганець, нікотин, борна кислота, аміак та інші речовини у великих кількостях);

7) наркотичні – впливають на центральну нервову систему (спирти, ароматичні вуглеводи та ін.).

За тривалістю дії:

1) летальні – призводять або можуть призвести до смерті – термін дії до 10 діб;

2) тимчасові – призводять до нудоти, блювоти, набрякання легенів, болю у грудях – термін дії від 2 до 5 діб;

3) короткочасні — тривалість декілька годин. Призводять до подразнення у носі, ротовій порожнині, головного болю, задухи, загальної слабості, зниження температури.

Шкідливі речовини, що потрапили тим, чи іншим шляхом в організм можуть викликати отруєння (гострі чи хронічні). Гострі отруєння виникають в результаті одноразової дії великих доз шкідливих речовин (чадний газ, метан, сірководень). Хронічні отруєння розвиваються внаслідок тривалої дії на людину невеликих доз шкідливих речовин (свинець, ртуть, марганець, фтор).